ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
МАГНЕВІСТ
(MAGNEVIST)
Склад:
діюча речовина: гадопентетова кислота;
1 мл розчину для ін’єкцій містить 469,01 мг димеглумінової солі гадопентетової кислоти (що відповідає 0,5 ммоль димеглумінової солі гадопентетової кислоти);
допоміжні речовини: кислота діетилентриамінпентаоцтова, меглумін, вода для ін’єкцій.
Лікарська форма. Розчин для ін’єкцій.
Фармакотерапевтична група. Парамагнітні контрастні засоби. Код АТС V08C A01.
Клінічні характеристики.
Показання.
Препарат використовується для діагностики виключно шляхом внутрішньо венного введення.
Магнітно-резонансна томографія (МРТ) головного та спинного мозку
Здійснюється в першу чергу для виявлення пухлин та наступної диференційної діагностики при підозрі на менінгіому, невриному, у тому числі слухового нерва, інвазивні пухлини (наприклад, гліома) та метастази; для виявлення невеликих пухлин та/або пухлин, які погано візуалізуються; при підозрі на рецидив пухлини після операції або променевої терапії; для диференційованого зображення таких рідкісних новоутворень, як гемангіобластоми, епендімоми та невеликі аденоми гіпофіза; для поліпшення визначення розповсюдження пухлин не мозкового походження.
Додатково при спінальній МРТ: диференційна діагностика інтрамедулярних та екстра медулярних пухлин, виявлення у патологічно змінених ділянках солідних пухлин, оцінка розповсюдження інтрамедулярних пухлин.
МРТ усього тіла
Включаючи лицьовий череп, ділянку шиї, грудну та черевну порожнини, молочні залози, органи таза, опорно-руховий апарат, а також візуалізацію судин всього тіла.
За допомогою препарату Магневіст можна отримати діагностичну інформацію, що дозволяє, зокрема:
– виявити або виключити наявність пухлин, запалень та судинних ушкоджень;
– визначити поширеність та межі цих процесів;
– диференціювати внутрішню структуру цих ушкоджень;
– оцінити кровопостачання нормальних та патологічно змінених тканин;
– відрізнити пухлинні тканини від рубцевих після терапії;
– виявити рецидив грижі між хребцевого диска після операції;
– здійснити напівкількісну оцінку функції нирок у поєднанні із зональною анатомічною діагностикою.
Протипоказання.
Жодних абсолютних протипоказань для використання препарату Магневіст не встановлено.
Спосіб застосування та дози.
Загальні вимоги
Необхідно дотримуватися загальноприйнятих запобіжних заходів при проведенні магнітно-резонансної томографії: лікар повинен переконатися, що у пацієнта відсутній кардіостимулятор, феромагнітні імплантати тощо.
У діапазоні від 0,14 до 1,5 Тл рекомендації для застосування Магневісту не залежать від напруженості магнітного поля.
Необхідна доза Магневісту вводиться струминно внутрішньо венно у вигляді болюсної ін’єкції. Відразу після неї можна розпочинати МРТ-обстеження.
Оскільки нудота і блювання є можливими побічними реакціями на всі контрастні засоби для МРТ, за 2 години до обстеження пацієнт має утриматися від вживання їжі для зниження ризику аспірації.
Новонародженим (віком менше 1 місяця) і дітям раннього віку (від 1 місяця до 2 років) необхідну дозу слід вводити вручну.
Виражені стани збудженості, тривоги, а також біль можуть підвищувати ризик виникнення побічних ефектів або посилювати реакції, пов’язані з контрастним засобом. Цим пацієнтам можна призначати седативні засоби.
Краніальна та спінальна МРТ
Для дорослих, підлітків та дітей (у тому числі новонароджених та дітей раннього віку) рекомендуються такі дози препарату:
- у звичайних випадках для посилення контрастності й вирішення клініко-діагностичних питань достатньою є доза з розрахунку 0,2 мл Магневісту на 1 кг маси тіла пацієнта;
- у випадках, коли після введення вказаної дози Магневісту за даними МРТ не виявляються ураження, але при цьому існує серйозна клінічна підозра на їх наявність, для більш точної діагностики є доцільним повторне введення 0,2 мл Магневісту на 1 кг маси тіла пацієнта. Для дорослих препарат може бути введений з розрахунку 0,4 мл на 1 кг маси тіла протягом 30 хв після першого МРТ-дослідження. Подальше сканування здійснюють безпосередньо після введення.
Введення дорослим підвищеної дози Магневісту (з розрахунку 0,6 мл на 1 кг маси тіла) дає можливість більш точної діагностики для виключення наявності метастатичних уражень або рецидиву пухлини.
Максимальна доза: 0,6 мл (для дорослих) або 0,4 мл (для дітей) препарату на 1 кг маси тіла.
МРТ усього тіла
Для дорослих, підлітків та дітей рекомендується нижчезазначене дозування. Зазвичай для отримання доброго контрастування й вирішення клініко-діагностичних завдань достатньою є доза з розрахунку 0,2 мл Магневісту на 1 кг маси тіла.
В особливих випадках, наприклад, при патологічних утвореннях із малим ступенем васкуляризації та/або невеликим ступенем проникнення в екстра целюлярний простір, для досягнення належного контрастування може бути необхідним введення 0,4 мл Магневісту на 1 кг маси тіла пацієнта, особливо при застосуванні відносно слабких Т 1-зважених послідовностей сканування.
Для виключення ураження або рецидиву пухлин у дорослих можна ввести дозу з розрахунку 0,6 мл Магневісту на 1 кг маси тіла з метою підвищення точності діагностики.
Для візуалізації судин залежно від ділянки, що досліджується, та методу дослідження для дорослих може бути необхідним введення до 0,6 мл на 1 кг маси тіла.
Максимальна доза: 0,6 мл (для дорослих) або 0,4 мл (для дітей) препарату на 1 кг маси тіла.
Діти (до 2 років): накопичений досвід застосування препарату Магневіст для МРТ усього тіла у дітей до 2 років поки що обмежений.
Побічні реакції.
Побічні ефекти, пов’язані з використанням препарату Магневіст, зазвичай легкого або помірного ступеня тяжкості і транзиторні за своєю природою. Найчастіше вказувалося, зокрема, на такі реакції, як нудота, блювання, головний біль, запаморочення та реакції в місці ін’єкції (наприклад, відчуття болю, холоду, тепла).
Повідомлялося про випадки реакцій тяжкого ступеня або такі, що загрожували життю, чи смертельні випадки.
Відстрочені реакції, пов’язані із введенням контрастних засобів, спостерігаються рідко.
Частота побічних ефектів на підставі даних клінічного дослідження:
Не спостерігалося жодної з індивідуальних побічних реакцій з частотою, вищою ніж за визначенням «нечасті».
На підставі досвіду у більш ніж 11000 пацієнтів спостерігалися зазначені нижче побічні ефекти, які були класифіковані дослідниками як такі, що пов’язані з препаратом.
Негативні побічні ефекти, про які повідомлялось, наведені в таблиці відповідно до уражених органів та систем і частоти їх виникнення.
Уражені органи та
системи |
Нечасті
(від ≥ 1/1000 до <1/100) |
Поодинокі
(від ≥ 1/10000 до <1/1000 ) |
| Психічні розлади |
|
Дезорієнтація |
| Нервова система |
Запаморочення, головний біль, дисгевзія |
Конвульсії, парестезія, відчуття печіння, тремор
|
| Органи зору |
|
Кон’юнктивіт
|
| Серце |
|
Тахікардія, аритмія
|
| Судинна система |
|
Тромбофлебіт, припливи жару, вазодилятація |
| Дихальна система |
|
Диспное, подразнення горла/відчуття стиснення у горлі, біль у глотці та гортані/дискомфорт у глотці, кашель, чхання, дихання зі свистом |
| Шлунково-кишковий тракт |
Блювання, нудота |
Абдомінальний біль, дискомфорт у шлунку, діарея, зубний біль, сухість у роті, біль і парестезія м’яких тканин ротової порожнини
|
| Шкіра та підшкірна клітковина |
|
Кропив’янка, свербіж, висипання, набряк
|
| Скелетно-м’язова система |
|
Біль у кінцівках |
| Загальні розлади та стан місця ін’єкції |
Біль, відчуття жару, відчуття холоду, різні види реакцій у місці ін’єкції* |
Набряк обличчя, біль у грудях, пірексія, периферичний набряк, нездужання, втомлюваність, спрага, астенія |
*Різні види реакцій у місці ін’єкції (відчуття холоду, парестезія, набрякання, відчуття теплоти, біль, набряк, подразнення, крововилив, почервоніння, дискомфорт у місці ін’єкції)
Додаткові побічні ефекти на підставі постамаркетингових даних (спонтанних повідомлень про побічні ефекти):
Уражені органи та
системи |
Поодинокі (<1/1000 ) |
| Кровоносна та лімфатична система |
Підвищення рівня заліза в сироватці
|
| Імунна система |
Анафілактичний шок/ анафілактичні реакції,
реакції гіпер чутливості
|
| Психічні розлади |
Збудженість, сплутаність свідомості |
| Нервова система |
Кома, запаморочення, сонливість, порушення мовлення, паросмія
|
| Органи зору |
Порушення зору, сльозотеча, біль в очах
|
| Органи слуху |
Зниження слуху, біль у вухах |
Серце
|
Зупинка серця, зниження серцевого ритму, рефлекторна тахікардія |
| Судинна система |
Шок, зомління, вазовагальна реакція, гіпотензія, підвищення артеріального тиску |
| Дихальна система |
Зупинка дихання, розлад зовнішнього дихання, підвищення або зниження частоти дихання, бронхоспазм, ларингоспазм, набряк гортані, набряк глотки, набряк легень, ціаноз, риніт |
| Шлунково-кишковий тракт |
Слинотеча |
| Гепатобіліарна система |
Підвищення рівня білірубіну в крові, підвищення рівня печінкових ферментів |
| Шкіра та підшкірна клітковина |
Ангіо невротичний набряк
|
| Скелетно-м’язова система |
Біль у спині, артралгія |
| Нирки та сечові шляхи |
Гостра ниркова недостатність*, підвищення рівня креатині ну в сироватці*, нетримання сечі, раптові поклики до сечовипускання
|
| Загальні розлади та стан місця ін’єкції |
Лихоманка, посилене потовиділення, підвищення температури тіла, зниження температури тіла, різні види реакцій у місці ін’єкції** |
* у пацієнтів зі зниженою функцією нирок в анамнезі
**Різні види реакцій у місці ін’єкції (некроз, тромбофлебіт, флебіт, запалення у місці ін’єкції, екстравазія).
У пацієнтів з нирковою недостатністю, яким показаний діаліз, при застосуванні препарату Магневіст часто спостерігалися відстрочені і транзиторні реакції, подібні на запальні, такі, як наприклад, гарячка, лихоманка та підвищення рівня С-реактивного білка. У цих пацієнтів МРТ дослідження із застосуванням препарату Магневіст проводилося за день перед гемодіалізом.
Повідомлялось про випадки нефрогенного системного фіброзу (НСФ).
Передозування.
До цього часу не спостерігалося і не повідомлялося про жодну ознаку інтоксикації внаслідок передозування під час клінічного використання.
Через гіперосмоляльність препарату Магневіст ненавмисне передозування може спричинити нижчезазначені побічні ефекти: підвищення тиску легеневої артерії, осмотичний діурез, гіперволемію і дегідратацію.
У пацієнтів із нирковою недостатністю необхідно контролю вати ниркову функцію.
При ненавмисному передозуванні або значно зниженій функції нирок препарат Магневіст можна вивести з організму шляхом гемодіалізу.
Застосування в період вагітності або годування груддю.
Вагітність
Для димеглумінової солі гадопентетової кислоти немає жодних даних клінічних досліджень про застосування у вагітних жінок
Результати досліджень на тваринах не вказують на існування тератогенної або іншої ембріотоксичної дії після введення препарату під час вагітності.
При призначенні препарату Магневіст вагітним жінкам слід особливо ретельно зважити співвідношення ризик/користь.
Лактація
Мінімальна кількість димеглумінової солі гадопентетової кислоти (щонайбільше 0,04% введеної дози) виділяється з молоком у процесі лактації. З отриманого на теперішній час досвіду відомо, що це не є загрозою для грудної дитини.
Особливі заходи безпеки.
Вказівки щодо використання
Магневіст треба набирати у шприц безпосередньо перед застосуванням. Гумову пробку ніколи не слід проколювати більше одного разу. Не використані при обстеженні залишки контрастного засобу для подальшого застосування непридатні і їх слід викинути.
Діти.
Новонароджені та пацієнти молодшого віку
Новонародженим та пацієнтам молодшого віку необхідну дозу слід вводити вручну.
Особливості застосування.
Застереження при застосуванні.
При призначенні препарату Магневіст пацієнтам із відомою підвищеною чутливістю до препарату або будь-якого з його компонентів слід особливо ретельно зважити співвідношення ризик/користь.
Введення препарату Магневіст, як і інших внутрішньо венних контрастних засобів, може бути пов’язаним із анафілактичними реакціями/реакціями гіпер чутливості або іншими реакціями ідіосинкразії у вигляді серцево-судинних, респіраторних і шкірних симптомів, аж до реакцій тяжкого ступеня, включаючи шок.
Більшість цих реакцій виникає упродовж півгодини після введення препарату. Хоча, у поодиноких випадках можуть спостерігатися відстрочені реакції (що виникають через декілька годин або днів після введення) (див. розділ «Побічні реакції»).
Як і при інших діагностичних процедурах із застосуванням контрастних засобів, рекомендується після дослідження спостерігати за пацієнтом.
Завжди повинні бути напоготові відповідні медикаменти для лікування реакцій гіпер чутливості, а також засоби невідкладної допомоги.
Ризик розвитку реакцій гіпер чутливості є вищим за наявності зазначених нижче станів та захворювань:
реакція на попередні введення контрастних засобів;
бронхіальна астма в анамнезі;
алергійні розлади в анамнезі.
Зважаючи на це, перед введенням будь-якої контрастної речовини слід з’ясувати наявність в анамнезі у пацієнта алергійних реакцій (наприклад, алергії на морепродукти, сінної гарячки, кропив’янки), чутливості до контрастних засобів і бронхіальної астми. У разі наявності в анамнезі пацієнта таких станів можна розглянути питання про проведення премедикації антигістамінними препаратами і/або глюкокортикоїдами. Пацієнти, що приймають бета-блокатори і в яких розвинулися реакції гіпер чутливості, можуть бути нечутливими до терапії бета-агоністами;
У пацієнтів, що страждають на серцево-судинні захворювання, більша ймовірність розвитку серйозних або навіть фатальних наслідків реакцій гіпер чутливості тяжкого ступеня.
Спеціальні застереження
При призначенні препарату Магневіст пацієнтам із значно порушеною функцією нирок слід особливо ретельно зважити співвідношення ризик/користь, оскільки у цих пацієнтів у поодиноких випадках виникала гостра ниркова недостатність, що потребувала діалізу, або погіршення функції нирок. Ризик виникнення таких явищ є вищим при підвищенні дози контрастного засобу.
Є повідомлення про випадки розвитку нефрогенного системного фіброзу, пов'язаного із застосуванням препарату Магневіст та деяких гадоліній-вмісних препаратів, у пацієнтів з
– гострим або хронічним порушенням функції нирок тяжкого ступеня (швидкість клуб очкової фільтрації (ШКФ) <30 мл/хв/1,73 м²) або
- гострою нирковою недостатністю будь-якого ступеня тяжкості внаслідок гепато-ренального синдрому або у пері операційному періоді після трансплантації печінки.
У зв'язку з цим у даної категорії пацієнтів Магневіст слід застосовувати тільки після ретельної оцінки співвідношення ризику й користі, включаючи розгляд можливих альтернативних методів візуальної діагностики, і при застосуванні доз, що не перевищують 0,1 ммоль/кг маси тіла (=0,2 мл/кг маси тіла).
Необхідно забезпечити достатній період часу для елімінації контрастного засобу з організму перед повторним введенням.
Перед застосуванням препарату Магневіст всіх пацієнтів слід обстежити на наявність дисфункції нирок шляхом збору анамнезу й/або проведення лабораторних аналізів.
Препарат Магневіст може бути виведений з організму шляхом гемодіалізу. Для пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі, слід розглянути можливість швидкого проведення сеансу гемодіалізу одразу ж після введення препарату Магневіст з метою прискорення виведення контрастного засобу з організму.
У пацієнтів, що схильні до виникнення судом, або пацієнтів з внутрішньо черепними ураженнями може бути підвищена судомна активність, про що повідомлялось у поодиноких випадках у зв’язку із введенням Магневісту. За станом пацієнтів, що мають схильність до виникнення судом, слід ретельно спостерігати, необхідно заздалегідь підготувати обладнання і медикаменти, необхідні для припинення судом у випадку їх виникнення.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або роботі з іншими механізмами.
Не відомо жодного впливу.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Не відомо жодних взаємодій з іншими лікарськими засобами.
При визначенні вмісту заліза у сироватці крові комплекс онометричними методами (наприклад, за допомогою батофенантроліну) протягом першої доби кількісний показник може бути зниженим, що пояснюється наявністю в розчині контрастного засобу вільної ДТПК (діетилентриамінпентаоцтової кислоти).
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Магневіст – парамагнітний контрастний засіб, призначений для магнітно-резонансної томографії. Його дія щодо посилення контрастності зумовлена наявністю ди-N-метилглукамінової солі гадопентетової кислоти, комплексу гадолінію з пентетовою кислотою (діетилентриамінпентаоцтовою кислотою (ДТПК)).
Під час застосування при магнітно-резонансній томографії відповідної послідовності сканування (наприклад, Т 1-зваженого методу спін-ехо) індуковане іонами гадолінію скорочення часу спін-граткової релаксації збуджених атомних ядер спричинює підвищення інтенсивності сигналу і, як наслідок, збільшення контрастності зображення певних тканин.
Димеглумінова сіль гадопентетової кислоти є високо парамагнітною сполукою, що спричинює суттєве скорочення часу релаксації навіть при низькій концентрації. Парамагнітна ефективність, вплив на релаксацію, що визначається із впливу на час спін-граткової релаксації протонів у плазмі, становить приблизно 4,95 л/ммоль/сек. і лише незначно залежить від сили магнітного поля.
ДТПК утворює міцний комплекс із парамагнітним іоном гадолінію, що має надзвичайно високу стабільність in vivo та in vitro (log K = 22 - 23). Димеглумінова сіль гадопентетової кислоти є добре розчинною у воді та надзвичайно гідрофільною сполукою, коефіцієнт розподілу якої між н-бутанолом і буфером при рН 7,6 становить 0,0001. Для речовини не характерне специфічне зв’язування з протеїнами та інгібуюча дія щодо ензимів (наприклад, Na+ і K+ АТФази міокарда). Препарат Магневіст не активує систему комплементу, і, зважаючи на це, можливість індукції анафілактичних реакцій є дуже низькою.
При вищих концентраціях або тривалій інкубації димеглумінова сіль гадопентетової кислоти здійснює незначний вплив in vitro на морфологію еритроцитів. Після внутрішньо венного введення Магневісту зворотній процес може спричинити слабкий внутрішньо судинний гемоліз. Це пояснює незначне зростання рівня білірубіну і заліза в сироватці, що інколи спостерігається в перші декілька годин після ін’єкції.
Фармакокінетика.
Димеглумінова сіль гадопентетової кислоти поводить себе в організмі подібно до інших біологічно інертних сполук із високою гідрофільністю (наприклад, манітол або інулін).
Фармакокінетичні властивості, що вивчалися у людей, не залежали від дози.
Після внутрішньо венного введення сполука швидко проникає в позаклітинний простір. Аж до дози 0,25 ммоль димеглумінової солі гадопентетової кислоти/кг маси тіла (∆ 0,5 мл препарату Магневіст/кг) після фази раннього розподілу, що триває декілька хвилин, рівень контрастного засобу в плазмі знизився відповідно до швидкості його виведення нирками з періодом напів виведення, що становить приблизно 90 хвилин. При дозі 0,1 ммоль димеглумінової солі гадопентетової кислоти/кг маси тіла (∆ 0,2 мл препарату Магневіст/кг маси тіла) через 3 хвилини після ін’єкції рівень препарату в плазмі складав 0,6 ммоль димеглумінової солі гадопентетової кислоти/л плазми, а через 60 хвилин після ін’єкції - 0,24 ммоль димеглумінової солі гадопентетової кислоти/л плазми.
Через сім днів після внутрішньо венного введення радіо активно міченої димеглумінової солі гадопентетової кислоти в організмі пацюків і собак було виявлено значно менше, ніж 1% введеної дози. Більш висока концентрація сполуки була виявлена у нирках у вигляді не розкладеного комплексу гадолінію.
Сполука не проникає через непошкоджені гематоенцефалічний і гематотестикулярний бар’єри. Незначна кількість препарату, що проникає через плацентарний бар’єр у кров плода, швидко елімінується.
Відщеплення парамагнітного іона або метаболічного розкладу не спостерігалось.
Димеглумінова сіль гадопентетової кислоти виводиться з організму в незмінному вигляді через нирки шляхом клуб очкової фільтрації. Частка речовини, що елімінується екстраренально, є надзвичайно малою.
У середньому 83% дози виводилось з організму через нирки через 6 годин після ін’єкції. Приблизно 91% дози визначався в сечі у першу добу. На п’ятий день після ін’єкції доза, що виводилась з організму з фекаліями, становила менш ніж 1%. Нирковий кліренс димеглумінової солі гадопентетової кислоти складав 120 мл/хв на 1,73 м2, що співставляється з кліренсом інуліну або 51Cr-ЕДТА.
Димеглумінова сіль гадопентетової кислоти повністю виводиться з організму через нирки навіть при порушенні їх функції (кліренс креатині ну становить більше 20 мл/хв); період напів виведення із плазми збільшується залежно від ступеня порушення функції нирок; зростання обсягу поза печінкової елімінації не спостерігалося.
Через тривалий період напів виведення із сироватки (до 30 годин) при вираженому зниженні функції нирок (кліренс креатині ну становить менше 20 мл/хв) димеглумінову сіль гадопентетової кислоти можна вивести з організму шляхом екстракорпорального діалізу.
Фармацевтичні характеристики.
Основні фізико-хімічні властивості:
прозорий водний розчин;
| Концентрація контрастної речовини |
469,01 мг/мл (0,5 ммоль/мл) |
| Осмоляльність при 37°С |
1,96 Осм/кг Н2О |
| Густина при |
20°С
37°С
|
1,210 г/мл
1,195 г/мл |
| В’язкість при |
20°С
37°С |
4,9 мПа•с
2,9 мПа•с |
| Значення рН |
7,0 – 7,9 |
Несумісність.
Через відсутність досліджень щодо сумісності препарат не слід змішувати з іншими лікарськими засобами.
Термін придатності.
5 років.
Умови зберігання.
Зберігати в захищеному від світла місці, при кімнатній температурі.
Упаковка.
Флакони по 20 мл, 15 мл, 10 мл, 5 мл.
Категорія відпустку.
За рецептом.
Препарат використовується в клінічних умовах під контролем лікаря.
Заявник.
Байєр Шерінг Фарма АГ (Bayer Schering Pharma AG).
Місцезнаходження. Источник
D-13342 Berlin, Germany (Німеччина).