ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
ОКСИТОЦИН
(OXYTOCINUM)
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: окситоцин;
циклічний дисульфан аміду L-цистеїніл-L-титрозил-L-ізолейцил-L-глутамініл-L-аспаргініл-L-цистеїніл-L-пропіл-L-лейцил-гліцину;
основні фізико-хімічні властивості: прозора, безбарвна рідина;
склад: 1 мл розчину містить 5 МО окситоцину;
допоміжні речовини: хлорбутанолгідрат, вода для ін’єкцій, 1 М розчину кислоти оцтової для визначення рН.
Форма випуску. Розчин для ін’єкцій.
Фармакотерапевтична група. Гормони задньої долі гіпофіза. Код АТС Н 01 В В 02.
Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Окситоцин – синтетичний пептидний гормон задньої долі гіпофіза – стимулює скорочення гладких м’язів матки і міоепітеліальних клітин молочної залози.
Під впливом окситоцину збільшується проникність мембран для іонів калію, знижується їх потенціал і підвищується збудливість. Зі зменшенням мембранного потенціалу збільшується частота, інтенсивність і тривалість скорочень.
Окситоцин стимулює секрецію молока, посилюючи вироблення лактогенного гормону передньої долі гіпофіза (пролактину).
Окситоцин має слабкий антидіуретичний ефект і в терапевтичних дозах істотно не впливає на артеріальний тиск.
Фармакокінетика. Період напівелімінації (Т1/2) окситоцину з плазми становить 1 або 6 хв. Цей час зменшується у пізні терміни вагітності і в період лактації. При внутрішньо венному введені окситоцину реакція матки настає негайно і триває близько 1 год. При внутрішньом× язовому введенні ефект виникає через 3 – 7 хв і триває 1 – 3 год.
Окситоцин виділяється із організму печінкою і нирками, частково – в незмінному вигляді, в основному із сечею.
Показання для застосування. Для збудження і стимуляції пологів, індукції аборту за медичними показаннями, прискорення післяпологової інволюції матки та припинення післяпологових кровотеч, для посилення скоротливої функції матки при кесаревому розтині (після видалення посліду), для посилення лактації в післяпологовий період.
Спосіб застосування та дози. Аби викликати пологи, Окситоцин звичайно вводять внутрішньо венно краплинно, використовуючи ін фузійний насос для забезпечення точної швидкості введення.
Краплинне введення Окситоцину при пологах здійснюється таким чином:
готують розчин препарату, розводячи вміст однієї ампули (5 МО окситоцину) в 500 мл стерильного 5 % розчину глюкози або 0,9 % розчину натрію хлориду;
інфузію починають зі швидкістю 8 або 10 крапель за хвилину, потім швидкість інфузії поступово збільшують, залежно від характеру пологової діяльності, кожні 5 або 10 хв на 5 крапель, але не більше 40 крапель на хвилину.
Для профілактики та лікування гіпотонічних маткових кровотеч Окситоцин вводять внутрішньо венно, внутрішньом× язово або в шийку матки в дозі до 1 мл (5 МО).
У деяких випадках після пологів при пере розтягненні матки Окситоцин вводять у шийку матки (3 МО), а при кесаревому розтині після видалення посліду – внутрішньо венно або в стінку матки 5 МО.
Для посилення лактації Окситоцин вводять внутрішньом× язово по 1 або 2,5 МО за 30-40 хв до годування дитини, протягом 3 – 5 днів.
Побічна дія. Можливі затримка сечі і підвищення артеріального тиску, а також занадто стрімкі пологи, що можуть призводити до гострої гіпоксії плода, передчасного відшарування плаценти, розриву матки. При появі ознак ускладнень слід припинити введення препарату. У поодиноких випадах можливі нудота, блювання, брадикардія.
Протипоказання. Невідповідність розмірів плода і таза; поперечні і скісні положення плода; загроза розриву матки; після операційні рубці на стінці матки; ознаки, які вказують на внутрішньоутробну гіпоксію плода і передчасне відшарування плаценти; передлежання плаценти.
Передозування. При передозування Окситоцину може спостерігатися гіперактивність матки. Внаслідок цього виникають гіпертонічні і тетанічні скорочення матки, що в свою чергу призводить до розриву матки, піхви, шийки матки, післяпологової кровотечі, різноманітних змін з боку серцевої діяльності плода, гіпоксії і смерті плода. У випадках тривалого ін фузійного введення великих доз Окситоцину (40 або 50 мл/хв) можуть виникнути симптоми, повязані з антидіуретичною дією Окситоцину.
При передозуванні слід вжити такі заходи: негайно припинити введення Окситоцину, забезпечити діурез, вводити симптоматичні препарати і гіпертонічні сольові розчини.
Особливості застосування. Одночасно з Окситоцином не можна призначати інші препарати з подібним механізмом дії.
При застосуванні Окситоцину необхідно контролю вати скоротливу активність матки, стан плода, артеріальний тиск і загальний стан пацієнтки.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. При одночасному застосуванні Окситоцину і циклоп ропану можливі гіпотензія і синусова брадикардія з порушеннями атріовентрикулярної провідності.
Перед застосуванням Окситоцину не слід призначати з профілактичною метою вазоконстриктори (у комбінації із засобами для місцевої анестезії) – це може призвести до тяжкої гіпертензії.
Умови та термін зберігання. Зберігати при температурі не вище 25°С у недоступному для дітей місці. Не заморожувати.
Термін придатності- 4 роки.
Умови відпуску. За рецептом.
Упаковка. По 5 ампул у чарунковій упаковці; по 2 чарункові упаковки у картонній пачці.
Виробник. АТ «Санітас», Литва. Источник
Адреса. Вул. Вейверю 134 В, Каунас, LT-46352, Литва.