ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
МОНОНІТРОСИД
(MONONITROSID)
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: Isosorbide mononitrate;1,4:3,6-діангідро-D-глюситолу-5-нітрат;
основні фізико-хімічні властивості: таблетки по 20 мг білого кольору, плоско циліндричної форми, з фаскою; таблетки по 40 мг білого кольору, плоско циліндричної форми, з фаскою та рискою;
склад: 1 таблетка містить 20 або 40 мг ізосорбіду моно нітрату;
допоміжні речовини: лактоза, крохмаль кукурудзяний, кальцію стеарат.
Форма випуску. Таблетки.
Фармакотерапевтична група. Периферичні вазодилататори з групи органічних нітратів, які застосовують у кардіології. Код АТС C01D A14.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Препарат являє собою продукт метаболізму нітрогліцерину та ізосорбіду динітрату. Антиангінальний засіб з групи органічних нітратів, периферичний вазодилататор з переважним впливом на венозні судини, механізм дії якого пов’язаний з утворенням оксиду азоту (ендогенного фактора релаксації) у присутності цистеїну або інших тіолвміщуючих сполук. Оксид азоту, стимулюючи активність гуанілатциклази, сприяє накопиченню цГМФ та релаксації гладеньких м’язів судин. Розширення вен призводить до зменшення венозної ємності та перед навантаження на міокард, а артерій – до зниження загального периферичного судинного опору, тиску в легеневій артерії і зменшеннюпісля навантаження на серце. При цьому зменшується кінцево-діастолічний тиск, поліпшується коронарний кровообіг, покращується кровопостачання найбільш вразливої до ішемії субендокардіальної ділянки міокарда. Послаблення периферичного венозного та артеріального опору сприяє зменшенню витрат енергії, потреби міокарда в кисні та відновленню скоротливій активності міокарда вумовах серцевої недостатності та ішемії. У хворих з серцевою недостатністю та ішемічною хворобою препарат підвищує серцевий викид, толерантність до фізичного навантаження, зменшує тяжкість і частоту нападів стенокардії. Препарат розширює судини мозку, звужує судини внутрішніх органів, розслаблює гладенькі м’язи бронхів, травного каналу, жовчо- та сечовивідних шляхів. Ізосорбіду моно нітратсприяє переходу гемоглобіну в метгемоглобін і може погіршити транспорт кисню; пригнічує агрегацію та адгезію тромбоцитів.
Фармакокінетика. Препарат повністю всмоктується після прийому внутрішньо. Не піддається пре системному метаболізму при першому проходженні крізь печінку. Зв’язок з білками крові становить приблизно 4%. Максимальна концентрація препарату в крові досягається через 2 – 4 – 6 годин. Антиангінальна дія реєструється через 45 – 90 хвилин, триває до 8 – 10 – 16 –20 – 24 годин. Середній проміжок часу, протягом якого утримується терапевтична концентрація (не менше 100 мг/мл), становить до 17 годин. Існує пряма залежність концентрації препарату в крові від дози препарату, яка застосовується. Препарат перетворюється у нирках, де утворюється ізосорбід та 2-глюкуроніду ізосорбід-5-моно нітрат. Екскретується переважно нирками майже виключно у вигляді метаболітів (2% у незмінному вигляді), незначна кількість –з фекаліями. Період напів виведення для ізосорбіду моно нітрату становить 6,5 –12 – 16 годин.
Показання для застосування. Профілактика нападів стенокардії. Лікування хронічної серцевої недостатності (у складі комбінованої терапії), легенева гіпертензія.
Спосіб застосування та дози. Приймати 1 – 2 рази на день по 1 таблетці. Середні добові дози становлять 20 – 40 – 100 мг/добу. Максимальна добова до застановить 120 мг, у випадку гострої необхідності дозу можна підвищити до 120 –240 мг 1 раз на добу. Таблетку слід ковтати цілою, запиваючи невеликою кількістю рідини. Тривалість лікування визначається переносимістю препарату та досягненням терапевтичного ефекту.
Побічна дія.
З боку центральної нервової системи: нечіткість зору, головний біль (особливо на початку курсу лікування, при тривалій терапії зменшується), запаморочення та відчуття слабкості, рухове занепокоєння.
З боку серцево-судинної системи: артеріальна гіпотензія, у тому числіортостатична, відчуття жару, рефлекторна тахікардія, гіперемія обличчя. Іноді, при різкому зниженні артеріального тиску, може спостерігатися посилення симптомів стенокардії (парадоксальні “нітратні” реакції).
З боку травного тракту: сухість у роті, нудота, блювання.
Алергічні реакції: в окремих випадках – висипання на шкірі, свербіж; запальні захворювання шкіри (ексфоліативний дерматит).
Протипоказання. Шок, колапс, артеріальна гіпотензія (систолічний артеріальний тиск нижче 100 мм рт. ст., діастолічний артеріальний тиск нижче 60мм рт. ст.), гострий інфаркт міокарда з низьким тиском наповнення лівого шлуночка, гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія, підвищення внутрішньо черепного тиску (у тому числі при геморагічному інсульті, після перенесеної травми голови), закрито кутова форма глаукоми з високимвнутрішньо очним тиском, підвищена чутливість до нітратів, одночасне застосування з віагрою (силденафілом), токсичний набряк легень.
Передозування. Симптоми: головний біль, нудота, блювання, гіпотензія, відчуття жару або озноб, підвищене потовиділення, диспное, підвищення внутрішньо черепного тиску (мозкові симптоми аж до розвитку судом ікоми), метгемоглобінемія (ціаноз і тахіпное).
Лікування: перевести хворого у горизонтальне положення (ноги піднімають вище рівня голови), промити шлунок, якщо пройшло небагато часу, застосуватиплазмозамінники, симпатоміметики, кисень. Для ліквідації метгемоглобінеміїпрепаратом вибору є метиленовий синій.
Особливості застосування. При довго тривалому застосуванні препарату можерозвинутись толерантність, але відміна препарату на 6–7 днів відновлює його ефективність. Для запобігання розвитку толерантності перерви між призначенням препарату повинні становити не менше 6–8 годин. Мононітросид у таблетках непридатний для лікування гострого нападу стенокардії. Прийом препарату може призвести до тимчасового зниження вмісту кисню в артеріальній крові (гіпоксемії) через відносний перерозподіл кровотоку в гіповентильовані сегменти легень (гіповентильовані альвеолярні ділянки). Це може спричиняти недостатнє кровопостачання серця (ішемію) у пацієнтів з порушенням кровопостачання коронарних судин серця.
З обережністю застосовують у пацієнтів з вираженим церебральним атеросклерозом, порушеннями мозкового кровообігу, при схильності доортостатичної гіпотензії, при тяжкій анемії, у пацієнтів похилого віку, а такожпри гіповолемії та виражених порушеннях функції печінки та нирок. Періодичноконтролю вати артеріальний тиск та електрокардіограму у хворих з вираженим атеросклерозом коронарних судин і судин мозку. Зменшення кінцево-діастолічноготиску (легенево-капілярний тиск) не повинно бути нижчим 1,4 кПа (12 мм рт. ст.), діастолічного тиску – нижчим 8 кПа (60 мм рт. ст.), а системного артеріального тиску – нижчим 1/3 від вихідного. У період лікування не допускати вживання алкоголю. Може зменшувати швидкість психомоторних реакцій, що слід враховувати при керуванні транспортними засобами або при заняттях іншими потенційно небезпечними видами діяльності. Необхідна обережність при виконанні фізичних вправ через посилення ортостатичних гіпотензивних ефектів.
Вагітність і лактація. Застосування препарату під час вагітності та вперіод лактації можливе лише у разі, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода або дитини.
Досвіду застосування препарату для лікування дітей немає.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. При одночасному застосуванні Мононітросиду зіншими вазодилататорами, інгібіторами АПФ, блокаторами кальцієвих каналів,β-адрено блокаторами, діуретиками, трициклічними антидепресантами, інгібіторами МАО, віагрою (силденафілом), опіоїдними аналгетиками, етанолом таетанолвмісними препаратами посилюється гіпотензивна дія. зβ-адрено блокаторами, блокаторами кальцієвих каналів та інгібіторами АПФспостерігається посилення, а з симпатоміме тиками (норадреналін, мезатон), пригнічення антиангінальної дії; з дигідроерготаміном – можливе підвищення його концентрації в плазмі. Застосування препарату на фоні прийому хінідину абоновокаїн аміду може викликати ортостатичний колапс. При застосуванні з гепарином можливе зниження антикоагулянтної дії. Атропін та інші препарати, що маютьМ-холіноблокуючу дію (етацизин, етмозин), можуть знизити ефект Мононітросиду. Донатори сульфгідрильних груп (каптоприл, ацетил цистеїн, унітіол) відновлюють знижену чутливість організму до препарату. Источник
Умови та термін зберігання. Зберігати у сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25 °С. Термін придатності – 2 роки.