ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
РЕТАРПЕН
(RETARPEN®)
Загальна характеристика:
міжнародна назва: бензатин бензилпеніцилін;
основні фізико-хімічні властивості: порошок від білого до кремового кольору;
склад: 1 флакон містить бензатину бензилпеніциліну - 1 200 000 МО або 2 400 000 МО;
допоміжні речовини: симетикон; маніт; полівідон; буферний розчин цитрату натрію, рН 7.
Форма випуску. Порошок для ін’єкцій.
Фармакотерапевтична група. Бета-лактамні антибіотики, пеніциліни. Код АТС J01C E08.
Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Бензилпеніцилін діє бактерицидно на чутливі до пеніциліні в проліферуючі мікро організми за рахунок пригнічення синтезу мукопептидів клітинної стінки. При внутрішньом’язовому введенні Ретарпену всмоктування бензилпеніциліну в кров відбувається протягом досить тривалого часу, оскільки Ретарпен являє собою депо-пеніцилін. Спектр дії Ретарпену охоплює патогенні мікро організми, чутливі до антибіотиків пеніцилінового ряду, в тому числі трепонеми, стрептококи (за винятком стрептококів групи D) та стафілококи (за винятком штамів, продукуючих пеніцилін азу).
Фармакокінетика. При внутрішньом’язовому введенні, повільно всмоктується із місця введення, забезпечуючи пролонговану дію. Погано проникає через гематоенцефалярний бар’єр. Метаболізується шляхом гідролізу до бензилпеніциліну. Внаслідок тривалої абсорбції, бензилпеніцилін виявляється в сечі протягом 12 тижнів після введення разової дози.
Показання для застосування.
Ретарпен показаний для лікування і профілактики інфекцій, спричинених мікро організмами, чутливими до антибіотиків пеніцилінового ряду.
Ретарпен призначають як моно терапію при лікуванні сифілісу та інших захворювань, спричинених трепонемами (фрамбезія, пінта).
Для лікування гострого тонзиліту, скарлатини, бешихи та ранових інфекцій показане призначення Ретарпену у поєднанні з препаратами пеніциліну, які швидко всмоктуються (такими, як кристалічна натрієва сіль пеніциліну G або Оспен).
Ретарпен призначають як моно терапію для профілактики атак ревматизму, скарлатини (контакт з хворим) та бешихи.
Для профілактики інфекцій при тонзилектомії або після екстракції зубів призначають Ретарпен у поєднанні з препаратами пеніциліну, які швидко всмоктуються (такими, як кристалічна натрієва сіль пеніциліну G або Оспен).
Спосіб застосування та дози.
Препарат застосовується тільки внутрішньом’язево.
Приготування суспензії.
Для приготування суспензії Ретарпену 1,2 слід використати щонайменше 3 мл води для ін’єкцій, а для Ретарпену 2,4 – щонайменше 5 мл. Суспензію енергійно збовтати протягом 20 секунд і ввести негайно, використовуючи голку товщиною принаймні 0,9мм. Використовувати тільки свіжо приготовану суспензію. Ретарпен вводять у верхній квадрант сідничного м’яза або у вентроглютеальну область по Хохштеттеру. При необхідності повторних ін’єкцій, слід змінювати місце введення. Необхідно провести аспірацію безпосередньо перед введенням препарату, щоб запобігти попаданню голки у кровоносні судини. Ретарпен 1,2 призначений для лікування дітей та дорослих; Ретарпен 2,4 – для лікування дорослих.
Терапія сифілісу.
Ретарпен застосовують при комплексному лікуванні уродженого сифілісу та сифілісу у вагітних.
Сифіліс у дорослих: при первинному серонегативному сифілісі Ретарпен вводять одноразово внутрішньом’язово дозою 2,4 млн МО.
При первинному сер опозитивному сифілісі Ретарпен вводять у сідницю дозою 2,4 млн МО двічі на добу з інтервалом у тиждень.
При вторинному свіжому сифілісі Ретарпен вводять у сідницю дозою 2,4 млн МО тричі на добу з інтервалом у тиждень. Ретарпен вводять по 2,4 млн МО у кожну сидніцю дозою по 2,4 млн МО. Потім ще дві ін’єкції Ретарпену 2,4 млн МО з інтервалом у тиждень.
Лікування фрамбезії.
Дітям призначають Ретарпену 1,2 внутрішньом’язево 1 ін’єкція 1 раз; підліткам та дорослим – 1-2 дози Ретарпену 1,2 або ½ - 1 ін’єкція Ретарпену 2,4 внутрішньом’язево одноразово.
Особам, які мали контакт з хворими, або хворими з латентною формою інфекції призначають ½ дози.
Лікування пінти.
Діти: 1 ін’єкція Ретарпену 1,2 внутрішньом’язово 1 раз.
Дорослі: 1 ін’єкція Ретарпену 2,4 внутрішньом’язово 1 раз.
Ретарпен застосовують також при лікуванні інфекцій, викликаних чутливими до пеніциліні в патогенними мікро організмами, таких як гострий тонзиліт, скарлатина, бешиха та ранові інфекції. Дітям віком до 12 років призначають по 1 ін’єкції Ретарпену 1,2 внутрішньом’язово кожні 2 – 4 тижні залежно від тяжкості інфекції. Дорослим призначають по 1 ін’єкції Ретарпену 1,2 внутрішньом’язово або ½ - 1 ін’єкція Ретарпену 2,4 внутрішньом’язово 1 раз на тиждень.
У гострій фазі інфекції терапію, як правило, розпочинають із призначення антибіотика пеніцилінового ряду (наприклад, 3 000 000 ОД натрієвої солі пеніциліну G або Оспену), а потім продовжують лікування Ретарпеном.
Інші інфекції.
Діти до 12 років: 1 ін’єкція Ретарпену 1,2 з інтервалом 2-4 тижні.
Підлітки та дорослі: 1 ін’єкція Ретарпену 2,4 щотижня.
Профілактика рецидивів ревматичної атаки і ревматичного ендокардиту, хореї, пост-стрептококового гломерулонефриту, бешихи:
діти віком до 12 років: 1 ін’єкція Ретарпену 1,2 кожні 4 тижні;
підлітки та дорослі: 1 – 2 ін’єкції Ретарпену 1,2 або ½ - 1 ін’єкції Ретарпену 2,4 кожні 4 тижні.
Профілактика скарлатини в осіб, що мали контакт з хворими:
Діти до 12 років: 1 ін’єкція Ретарпену 1,2 щотижня;
Підлітки та дорослі: 1 ін’єкція Ретарпену 2,4 або 2 дози Ретарпену 1,2 щотижня.
При проведенні великих хірургічних втручань для профілактики інфекційних ускладнень у дітей рекомендується внутрішньом’язове одноразове введення Ретарпену 1,2, у дорослих – від ½ до 1 ін’єкції Ретарпену 2,4 внутрішньом’язово кожні 7 – 14 днів до повного одужання.
Побічна дія. Можуть виникати алергічні реакції такі, як анафілаксія, кропив’янка, пропасниця, біль у суглобах, ангіо невротичний набряк, поліморфна еритема та ексфоліативний дерматит.
При терапії сифілісу із-за вивільнення ендотоксинів може розвинутися реакція Яриша-Герксгеймера. Після ін’єкційного введення пеніцилінових препаратів іноді відмічається стоматит і глосит.
При тривалій терапії антибіотиками необхідно звернути увагу на можливе розмноження стійких мікро організмів і грибів.
При виникненні суперінфекції слід вжити відповідних заходів. У дітей можливий розвиток місцевих реакцій.
Протипоказання. Підвищена чутливість до антибіотиків пеніцилінового ряду. Можливий розвиток перехресної алергічної реакції при гіпер чутливості до цефалоспоринових антибіотиків.
Слід з обережністю призначати Ретарпен хворим з алергічними реакціями в анамнезі.
Передозування. При передозуванні побічної дії не виявлено. У випадку застосування надто великих доз препарату рекомендується провести гемодіаліз.
Особливості застосування. Препарат призначають тільки для внутрішньом’язового введення. При призначенні препарату хворим на цукровий діабет слід брати до уваги тривале всмоктування Ретарпену із м’язового депо.
При проявах алергічних реакцій терапію необхідно припинити. У цих випадках хворим призначають звичайні препарати, такі як адреналін, антигістамінні препарати і кортикостероїди.
При випадковому внутрішньо судинному введенні Ретарпену може відмічатися відчуття пригніченості, тривоги і порушення зору (синдром Уаньє). При венеричних захворюваннях з підозрою на сифіліс перед початком терапії, а потім протягом 4 місяців необхідно проводити мікроскопічні та серологічні дослідження.
Вагітність та лактація. Не існує даних про ембріотоксичний, тератогенний та мутагенний ефект Ретарпену. Слід, однак, пам’ятати про те, що бензатин бензилпеніцилін проникає в грудне молоко.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Слід мати на увазі можливість розвитку конкурентного інгібування виведення із організму при одночасному застосуванні Ретарпену з не стероїдними протизапальними препаратами (індометацин, фенілбутазон і саліцилати).
Пеніцилінові препарати, які мають бактерицидну дію, не слід застосовувати у поєднанні з бактеріостатичними антибіотиками. Комбінація з іншими антибіотиками можлива лише тоді, коли можна очікувати синергічної дії або будь-якого додаткового ефекту. Окремі компоненти лікарської комбінації повинні призначатися в повній дозі (доза більш токсичного компонента може бути зменшена, якщо показана синергічна дія).
Умови та термін зберігання.
Зберігати в захищеному від світла місці, при температурі нижче 25оС.
Термін придатності – 4 роки.
Умови відпуску. За рецептом.
Упаковка. Порошок у флаконах; по 50 флаконів у картонній коробці .
Виробник. Сандоз ГмбХ. Источник
Адреса. Австрія, А-6250 Кундль, Біохеміштрассе 10.
Смотрите также: Цены на Ретарпен в аптеках