Нормативна база

Лікарські засоби

Інші розділи

Зворотній зв'язок

ФУРАГІН
Назва: ФУРАГІН
Міжнародна непатентована назва: Furazidin
Виробник: АТ "Олайнфарм", Латвія
Лікарська форма: Таблетки
Форма випуску: Таблетки по 50 мг № 30
Діючі речовини: 1 таблетка містить фуразидину (фурагін) - 50.0 мг
Допоміжні речовини: Лактоза, цукор, крохмаль картопляний, кислота стеаринова, полісорбат 80 (твін 80)
Фармакотерапевтична група: Похідні нітрофурану
Показання: Інфекції сечових шляхів: гострі та хронічні пієлонефрити, цистити, простатити, уретрити
Термін придатності: 4р.
Номер реєстраційного посвідчення: UA/4300/01/01
Термін дії посвідчення: з 20.03.2006 по 20.03.2011
Термін дії реєстраційного посвідчення закінчився.
Пошук даних про реєстрацію препарату ФУРАГІН
АТ код: J01XE03
Наказ МОЗ: 130 від 20.03.2006


    Інструкція для застосування ФУРАГІН

    ІНСТРУКЦІЯ

    для медичного застосування препарату

    ФУРАГІН

    (FURAGINUM)


    Загальна характеристика:

    хімічна назви: 1-[3-(5-нітро-2-фурил)-аліліденаміно]-гідантоїн;

    основні фізико-хімічні властивості: таблетки від жовтого до жовтого з помаранчевим відтінком кольору злегка нерівномірним забарвленням поверхні;

    склад: 1 таблетка містить фурагіну 50 мг;

    допоміжні речовини: лактоза, цукор, крохмаль картопляний, кислота стеаринова, полісорбат-80 (твін 80).


    Форма випуску. Таблетки.


    Фармакотерапевтична група. Протимікробні засоби для системного застосування. Похідні нітрофурану. Код АТС J01X E03.


    Фармакологічні властивості.

    Фармакодинаміка. Фурагін – нітрофурановий антибактеріальний засіб широкого спектра дії. Діє бактеріостатично. Механізм дії Фурагіну пов’язаний з впливом на ферменти, що беруть участь в переносі водню в клітинах чутливих мікро организмів. Висока бактеріостатична активність Фурагіну пов'язана з наявністю ароматичної нітрогрупи.

    Препарат активний щодо грам позитивних бактерій: Staphylococcus epidermidis, Staphylococcus aureus, Staphylococcus faecalis; грам негативних бактерій: Enterobacteriaceae, Escherichia coli, Klebsiella pneumoniae.

    Резистентність до Фурагіну розвивається повільно.

    Фармакокінетика. Абсорбція препарату в основному відбувається з дистального сегмента кишечника та перевищує абсорбцію з проксимального та медіального сегмента відповідно у 4 та 2 рази. Це слід враховувати при одночасному лікуванні урогенітальних інфекцій та захворювань шлунково-кишкового тракту (хронічні ентерити). Фурагін є ліпофільною сполукою і всмоктування його через слизову оболонку кишечника відбувається шляхом пасивної дифузії.

    Метаболізується у печінці. З організму приблизно 6% введеної дози Фурагіну виводиться з сечею. Середній рівень концентрації у сечі багаторазово перевищує рівень його бактеріостатичной концентрації. Максимальна концентрація Фурагіну у сечі – 5,7 мкг/мл.


    Показання для застосування. Інфекції урогенітального тракту (простатити, гострі та хронічні пієлонефрити, уретрити, цистити), інфекції після оперативного втручання на органах сечостатевої системи.


    Спосіб застосування та дози. Фурагін приймають внутрішньо після   їди по 100 - 200 мг (2 - 4 таблетки) 2 - 3 рази на день. Курс лікування – 7 - 10 днів залежно від тяжкості захворювання, ефективності лікування, а також від функціонального стану нирок. У разі необхідності курс лікування повторюють через 10 - 15 днів. Максимальна добова доза – 600 мг.



    Побічна дія.

    З боку шлунково-кишкового тракту: зменшення апетиту, нудота, інколи блювання.

    З боку центральної нервової системи: запаморочення.

    Алергічні реакції:   свербіж, висипання.

    Інші: полі неврити, порушення функції печінки.


    Протипоказання. Підвищена чутливість до препаратів нітрофуранового ряду та інших складових препарату. Гостра ниркова недостатність, хронічна ниркова недостатність; тяжка печінкова недостатність; пацієнти, які лікуються гемодіалізом або перитоніальним гемодіалізом; вагітність і лактація; дитячий вік.


    Передозування. Токсична дія зазвичай можлива у хворих зі зниженою видільною функцією нирок. У разі передозування спостерігають симптоми нейро токсичного характеру.

    Лікування: промивання шлунка, ввнутрішньо венне введення ін фузійних розчинів, застосування ентеросорбентів.


    Особливості застосування. При тривалому прийманні Фурагіну внутрішньо можуть розвинутися неврити. Фурагін слід з обережністю призначати   хворим з дефіцитом глюкозо-6-фосфатогідрогенази через можливість розвитку гемолізу, із захворюваннями нервової системи та з порушеннями функції нирок.

    Лактація.

    Під час лікування Фурагіном годування груддю припиняють.

    Вплив на здатність керувати транспортними засобами не відзначений.


    Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Можна поєднувати з антибіотиками (одним), але через антагонізм не можна застосовувати разом з сульфаніламідами та налідиксовою кислотою (відмічається зменшення бактеріостатичної дії Фурагіну).

    Одночасне застосування вітаміну В6  або надмірне приймання хлористого натрію сприяють абсорбції нітрофуранів.

    Не рекомендується одночасне призначення кислот (наприклад аскорбінової кислоти) або інших речовин, що підкислюють сечу, оскільки підвищується ризик токсичних явищ; засобів, що сприяють лужній реакції (прискорюють виділення з сечею).

    Застосування одночасно з хлорамфеніколом і ристоміцином посилює пригнічення кровотворення.


    Умови та термін зберігання. Зберігати в недоступному для дітей, сухому, захищеному від світла   місці при температурі від 15оС до 25оС.

    Термін придатності – 5 років.

    Препарат не можна застосовувати після закінчення терміну придатності.


    Умови відпуску. За рецептом.


    Упаковка.   По 30 таблеток у картонній упаковці.


    Виробник. АТ " Олайнфарм". Источник


    Адреса. Вул. Рупніцу 5, Олайне, LV-2114 Латвія.






    На сайті також шукають: Баралгетас, Норколут інструкція, Санорин застосування, Амброксол побічні дії, Кислота амінокапронова протипоказання