ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
ЗОСТА
(ZOSTA)
Загальна характеристика:
міжнародна назва: simvastatin;
основні фізико-хімічні властивості: двоопуклі таблетки блакитного кольору, квадратної форми, вкриті плівковою оболонкою, з відтиском “10” на одному боці і відтиском “Z” - на іншому боці таблетки по 10 мг; двоопуклі таблетки блідо-рожевого кольору, квадратної форми, вкриті плівковою оболонкою, з відтиском “20” на одному боці і відтиском “Z” на іншому боці таблетки по 20 мг;
склад: 1 таблетка містить 10,0 мг; 20,0 мг симвастатину;
допоміжні речовини: лактоза (гранульована), крохмаль 1500, гідроксіанізол бутильований, кислота аскорбінова, кислота лимонна (безводна), целюлоза мікрокристалічна, кремнію оксид колоїдний, тальк, магнію стеарат, гідроксипропілм етилцелюлоза (pharmacoat 606), гідроксипропіл целюлоза (Кlucel -LF), пропіленгліколь, титану діоксид, барвник – лак брильянтовий синій FCF –для таблеток 10 мг; заліза оксид червоний– для таблеток 20 мг.
Форма випуску. Таблетки, вкриті оболонкою.
Фармакотерапевтична група. Гіполіпідемічні засоби. Інгібітори ГМГ-КоА-редуктази. Код АТС С 10А А 01.
Фармакологічні властивості.Фармакодинаміка. Зоста - гіполіпідемічний засіб, який синтезують із продукту ферментації Aspergillus terreus. Після прийому внутрішньо симвастатин, який є неактивним лактоном, шляхом гідролізу переходить у відповіднуb-гідроксильну форму – основний метаболіт і інгібітор ГМГ-КоА-редуктази –ферменту, який є каталізатором на ранніх стадіях біосинтезу холестерину. Симвастатин знижує вміст загального холестерину у плазмі крові, а також рівень ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ) і три гліцеридів; крім того, незначно збільшує рівень ліпопротеїдів високої щільності (ЛПВЩ), понижуючи таким чином співвідношення ЛПНЩ / ЛПВЩ і загальний холестерин / ЛПВЩ.
Активна форма симвастатину є специфічним інгібітором ГМГ-КоА-редуктази – ферменту, який каталізує реакцію утвореннямевалонової кислоти із ГМГ-КоА. Оскільки процес утворення мевалонату із ГМГ-КоАвідбувається на ранній стадії біосинтезу холестерину, лікування симв астатином несу проводжується накопиченням в організмі потенціально токсичних стеролів. Більштого, ГМГ-КоА достатньо швидко перетворюється в ацетил-КоА – речовину, яка бере активну участь у багатьох біосинтетичних процесах в організмі.
Симвастатинзначно знижує концентрацію загального холестерину і ЛПНЩ у випадку гетерозиготної сімейної і несімейної гіперхолестеринемії, а також при змішаних типах гіперліпідемії, коли збільшення рівня холестерину є основним порушенням.
Фармакокінетика.Концентрація активної форми симвастатину в системному кровотоці становить 5% від перорально прийнятої дози; 95% симвастатину зв’язується з білками плазми крові.
60 % від прийнятої пероральної дози симвастатину екскретується з калом у незміненому вигляді, 10–15 % екскретується нирками. Період напів виведення активного метаболіту становить 1,9 години.
Позитивний терапевтичний ефект відмічався через 2 тижні лікування, досягаючи максимуму на 4-6-й тиждень прийому і зберігався протягом усього періоду прийому препарату. Уразі припинення прийому симвастатину концентрація рівня загального холестерину (ХС) у крові поверталась до вихідного рівня.
Показання для застосування. Препарат застосовують з метою зниження підвищеного рівня загального холестерину, ліпопротеїдів низької щільності, аполі протеїну В і три гліцеридів у хворих на первинну гіперхолестеринемію (типу ІІа і ІІb), гетерозиготну сімейнухолестеринемію чи комбіновану (змішану) гіперліпідемію у тих випадках, колидієта і інші не медикаментозні методи неефективні. Симвастатин показаний у поєднанні з дієтою і іншими не медикаментозними методами для зниження збільшеного рівня загального холестерину і аполі протеїну В у хворих на гомозиготну сімейнугіперхолестеринемію і гіпертри гліцеридемію.
Спосіб застосування та дози. Перед початком прийому препарату хворому слід призначити стандартну гіпохолестериновудієту, якої необхідно дотримуватись під час медикаментозного лікування.
Пригіперліпідемії початкова доза становить 10 мг на добу в 1 прийом увечері. Залежно від індивідуальної реакції початкова доза може бути знижена до 5 мг. За необхідності підбір дози слід проводити з інтервалом не менше 4 тижнів до 40 мгна добу включно в 1 прийом увечері. При зниженні рівня ЛПНЩ нижче 75 мг/дл (1,94 ммоль/л) або загального холестерину плазми крові нижче 140 мг/дл (3,36ммоль/л) слід знизити дозу препарату до 5 мг.
Дозасимвастатину для хворих на гомозиготну сімейну гіперхолестеринемію становить 40мг на добу ввечері або 80 мг на добу, 1-2 рази на добу. Зосту слід використовувати як доповнення до інших гіполіпідемічних методів лікування таких пацієнтів, у яких інші методи лікування не ефективні.
Максимальна до застановить 80 мг препарату на добу.
Побічна дія. Загалом препарату властива добра переносимість; більша частина побічних ефектів виражена незначною мірою і носить минущий характер. При проведенні клінічних досліджень частота побічних ефекті встановила близько 1% .
З боку шлунково-кишкового тракту (ШКТ) та печінки: зрідка – гепатит,
болі в ділянціепігастрія, запор, метеоризм, нудота, блювання, діарея, панкреатит.
З боку центральної нервової системи: астенія, головний біль, запаморочення, судоми, парестезії, периферична нейропатія.
Дерматологічні реакції: шкірний висип, свербіж, кропив’янка, алопеція.
З боку системи кровотворення: анемія, тромбоцит опенія, еозинофілі я, збільшення СОЕ.
Інші: можливі міопатія, рабдоміоліз, катаракта; при підвищеній чутливості до препарату можливі ангіо невротичний набряк, вовчакоподібнийсиндром, міалгія, ревматоїдна поліміалгія, васкуліт, артрит, артралгія, фото сенсибілізація, пропасниця, припливи крові до обличчя, ядуха та загальна слабкість. Можливо збільшення активності трансаміназ лужної фосфатази іγ-глутамітрансфер ази у плазмі крові.
Протипоказання. Підвищена чутливість до симвастатину, захворювання печінки в період загострення або персистуюче збільшення рівня трансаміназ уплазмі крові, періоди вагітності та годування груддю, діти до 16 років.
Передозування. Описані декілька випадків передозування препарату (доза становила 450 мг на добу), при цьому у хворих були відсутні специфічні симптоми і ускладнення. Випадків щодо ускладнень у разі передозування не зареєстровано. За необхідності проводять симптоматичне лікування.
Особливості застосування. Можливий розвиток міопатії, яка виявляєтьсяміалгією або м’язовою слабкістю, асоційованою із значним збільшенням рівнякреатинкінази (KK), - більш ніж у 10 разів перевищуючого верхні граничні норми. Рабдоміоліз відмічається рідко, повідомлень щодо розвитку рабдоміолізу при прийомі Зости дотепер не зафіксовано. Терапію симв астатином необхідно припинити у випадку діагностованої або ймовірної міопатії.
До призначення Зости, періодично в ході лікування у всіх хворих необхідно контролю вати функцію печінки. Пацієнти, яким доза була збільшена до 80 мг, повинні бути повторно обстежені через 3 місяці. Особливу увагу слід приділити хворим із підвищеним рівнем трансаміназ у плазмі крові. У них слід негайно провести повторне обстеження даних показників, а в ході лікування повторювати аналізи більш часто. За наявності тенденції до збільшення рівнятрансаміназ плазми крові, особливо якщо рівень постійно перевищує верхню граничну норму більше ніж у 3 рази, лікування необхідно припинити.
З обережністю призначають хворим, які зловживають алкоголем, а такожза наявності в анамнезі захворювань печінки.
Оскількисимвастатин практично не виводиться із сечею, немає необхідності знижувати дози хворим з помірною нирковою недостатністю. Хворим з тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатині ну менше 30 мл/хв) дозу більше 10 мг на добуслід призначати з обережністю.
У пацієнтів похилого віку (старше 65 років) при прийомі симвастатину зниження загального ХСі ЛПНЩ, аналогічне, як у пацієнтів середнього віку.
У хворих, які отримують антикоагулянти кумаринового ряду, необхідно визначати протромбі новийчас до початку лікування симв астатином, а потім достатньо часто – протягом початкового періоду лікування. З моменту стабілізації протромбі нового часуможна контролю вати його з інтервалами, прийнятими при лікуванні антикоагулянтамикумаринового ряду.
Оскільки недоведена безпека прийому препарату вагітними, лікування симв астатином слід негайно припинити після встановлення вагітності.
При застосуваннісимвастатину необхідно контролю вати рівень трансаміназ сироватки, періодично потрібно проводити дослідження функції печінки.
Взаємодія зіншими лікарськими засобами. Ризик розвитку міопатії збільшується при супутньому лікуванні гемфіброзилом та іншимифібратами, а також нікотиновою кислотою в гіполіпідемічних дозах (більше 1 г надобу). При одночасному прийомі хворими циклоспорину, фібратів або нікотинової кислоти максимальна доза симвастатину не повинна перевищувати 10 мг на добу.
Симвастатин та інші інгібітори ГМГ-КоА-редуктази метаболізуютьсяцитохромом Р 450 ізоформою 3А 4, тому препарати, які в терапевтичних дозах виявляють інгібуючий ефект на цей шлях метаболізму, можуть суттєво підвищити вплазмі рівень інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази і таким чином підвищити ризик розвитку міопатії. До них відносять циклоспорин, ітраконазол, кетоконазол таінші протигрибкові - азоли, антибіотики групи макролідів (еритроміцин, кларитроміцин) та антидепресант нефазодон. Симвастатин може посилювати ефект антикоагулянтів кумаринового ряду.
Зоста ефективна іяк моно терапія, і в комбінації із секвестр антами жовчних кислот. Источник
Умови та термін зберігання. Зберігати у сухому, захищеному від світла та недоступному для дітей місці при температурі 10-25 оС. Термін придатності - 2 роки.