ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
ОНКОГЕМ
(ONCOGEM)
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: гемцитабін; 2’-деокси-2’,2’-дифторцитидинмоногідро хлорид (b-ізомер);
основні фізико-хімічні властивості: від білого до майже білого кольору порошок або маса;
склад: 1 флакон містить: гемцитабіну гідро хлоридустерильного ліофілізованого, що еквівалентно 200 мг або 1000 мг гемцитабіну;
допоміжні речовини: манітол, натрію ацетат, натрію гідроксид.
Форма випуску. Порошок ліофілізований для приготування розчину для інфузій.
Фармакотерапевтична група. Антинеопластичні засоби. Структурні аналогипіримідину. Код АТС L01B C05.
Фармакологічні властивості. Гемцитабін – протипухлинний препарат, щовиявляє цитотоксичну дію, яка обумовлена інгібуванням синтезу ДНК. Препаратметаболізується в клітині до активних дифосфатних і три фосфатних нуклеозидів. Дифосфатні нуклеозиди, що утворилися, по-перше, інгібують дію рибонуклеотидредуктази. Цей фермент каталізує реакції, внаслідок яких у клітині утворятьсядезоксинуклеозидтри фосфати для синтезу ДНК, що призводить до зниження їх концентрації у клітині. По-друге, одержані при метаболізмі препаратутри фосфатні нуклеозиди активно конкурують за включення в ланцюг ДНК, а також можуть включатися в РНК. Після вбудовування внутрішньоклітинних метаболітів препарату в ланцюг ДНК до її зростаючих ланцюгів додається один додатковийнуклеотид, що призводить до повного інгібування подальшого синтезу ДНК і запрограмованої загибелі клітини.
Фармакокінетика. Після однократної інфузіїпрепарату в дозі 1 г/м2 протягом 30 хв пік концентрації гемцитабінув плазмі досягається через 3–15 хв після закінчення інфузії. Зв’язуванняпрепарату з білками плазми дуже мале. Обсяг розподілу його в тканинах невеликий і складає в середньому 11 л/м2. Препарат метаболізується в клітинах печінки, нирок, крові та інших тканин організму ферментом цитидиндеаміназоюпоетапно, до утворення неактивного урацилового метаболіту. В процесі внутрішньоклітинного метаболізму утворяться активні дифосфатні і три фосфатнінуклеозиди. Внутрішньоклітинна концентрація нуклеозидів зростає пропорційно концентрації препарату в плазмі. При досягненні рівноважної концентраціїгемцитабіну в плазмі більше 5 мкг/мл внутрішньоклітинна концентраціянуклеозидів більше не зростає. Після ін фузійного введення протягом 30 хвгемцитабіну в дозі 1 г/м2 концентрація в плазмі буде приблизно 5-4мкг/мл протягом 1,5 год, що забезпечить достатню концентрацію нуклеозидіввсередині клітини. Внутрішньоклітинні метаболіти в плазмі і сечі не виявляються. Препарат виводиться переважно у вигляді урацилового метаболіту (в основному із сечею, менше 1% – з калом); у незміненому вигляді із сечею виводиться 1% від дози. Період напіврозпаду становить майже 17 хв. При багаторазовому введенні цей показник трохи зростає. У жінок кліренс препарату трохи нижчий, ніж у чоловіків. Дослідження кінетики препарату у хворих знирковою або печіночною недостатністю не проводилися. Очікується, що при зниженій функції нирок в організмі може накопичуватись неактивний метаболіт.
Показання для застосування.
– Не дрібноклітинний рак легенів (ІІІ-IV стадії): терапія першої лініїпри локально прогресуючому або метастазую чому процесі (як моно терапія або в комбінації з цисплатином).
– Карцинома підшлункової залози (локально прогресуюча або метастазуюча, у тому числі в разі резистентності дофлуороурацилу).
Спосіб застосування та дози. Препарат призначений тільки длявнутрішньо венного введення. При не дрібноклітинному раку легені при моно терапіїОнкогем вводять внутрішньо венно крапельно в дозі 1 г/м2 протягом 30хв 1 раз на тиждень протягом 3 тижнів з наступною тижневою перервою. Після цього повторюють аналогічні 4-тижневі цикли. У разі комбінованої терапіїОнкогем вводять внутрішньо венно крапельно в дозі 1,25 г/м2 у 1-й та 8-й дні кожного 21-денного циклу або в дозі 1 г/м2 у 1-й, 8-й і 15-йдні кожного 28-денного циклу з подальшим введенням цисплатину в дозі 100 мг/м2.
При карциномі підшлункової залози Онкогемвводять внутрішньо венно крапельно в дозі 1 г/м2 протягом 30 хв 1 разна тиждень протягом 7 тижнів з наступною тижневою перервою. При наступних циклах інфузію препарату проводять 1 раз на тиждень протягом 3 тижнів з наступною тижневою перервою.
У хворих, які одержують Онкогем, перед кожним введенням необхідно контролю вати кількість тромбоцитів, лейкоцитів і гранулоцитів у крові. В разі розвитку гематологічної токсичності дозу Онкогемуможна зменшити чи відкласти її введення відповідно до такої схеми:
| Абсолютна кількість гранулоцитів (x106/л)
| | Кількість тромбоцитів (x106/л)
| % від попередньої
дози
|
| ≥ 1000
| і
| ≥ 100 000
| 100
|
| 500–999
| або
| 50 000–99 000
| 75
|
| < 500
| або
| < 50 000
| Відкласти введення
|
Для виявлення не гематологічної токсичності необхідно проводити регулярне обстеження пацієнта і контролю вати функції печінки і нирок. Залежно від ступеня токсичності дозу можна зменшувати в ході кожного циклу або зпочатком нового циклу поступово. Рішення про відстрочку чергового введення препарату має базуватися на клінічній оцінці лікарем динаміки токсичних проявів.
Даних, що дозволяють припустити необхідність корекції дози у пацієнтів літнього віку, немає, хоча кліренс гемцитабіну і період напів виведення з віком змінюються.
Правила приготування розчину для інфузій.
Для розведення препарату використовують тільки 0,9% розчин натрію хлориду для ін’єкцій без консервантів.
Якщо флакон містить 200 мг препарату, вміст флакону розводять у 5 мл 0,9% розчину натрію хлориду для ін’єкцій. Для розчинення 1000 мг препарату вміст флакону розводять у 25 мл 0,9% розчину натрію хлориду для ін’єкцій. Флакони струшують до повного розчинення ліофілізованого порошку. Максимальна концентрація гемцитабіну після приготування розчину не повинна перевищувати 40мг/мл. У розчинах з концентрацією гемцитабіну більше 40 мг/мл можливе неповне розчинення препарату. Приготовлений розчин гемцитабіну, що містить відповідну дозу препарату, перед внутрішньо венним введенням розводять додатково достатньою кількістю 0,9% розчину натрію хлориду для ін’єкцій до концентрації як мінімум 0,1 мг/мл. Перед введенням необхідний візуальний контроль приготовленого розчинуна наявність механічних домішок і зміни кольору.
Щойно приготовлений розчин залишається стабільним протягом 24 год при температурі 20–25 º С. Готовий розчин не рекомендується зберігати в холодильнику через можливу кристалізацію.
Запобіжні заходи під час роботи з препаратомОнкогем.
При роботі із зазначеним препаратом, як іпри роботі з іншими протипухлинними препаратами, необхідно дотримуватися обережності. Готувати розчини для інфузій треба у спеціально призначеному дляцього приміщенні з дотриманням асептичних умов. Необхідно користуватисязахисними рукавичками та уникати контакту препарату зі шкірою та слизовими оболонками. У разі потрапляння препарату на слизові оболонки їх необхідно ретельно промити водою, при потраплянні на шкіру – промити водою з милом.
Побічна дія. З боку системи кровотворення: анемія, лейкопенія, тромбоцит опенія.
З боку травної системи: нудота, блювання, анорексія, діарея, стоматит, підвищення рівня печінкових ферментів у сироватці крові.
З боку сечовидільної системи: протеїнурія, гематурія; у поодиноких випадках – симптоми, подібні до гемолітичного уремічного синдрому. Лікування Онкогемом варто припинити при появі перших ознакмікроангіопатичної гемолітичної анемії, таких як різке зниження рівня гемоглобіну із супутньою тромбоцит опенією і збільшенням показників білірубіну, креатині ну, сечовини та/або ЛДГ у сироватці крові. Ниркові порушення можуть бути необоротними навіть після припинення лікування (може знадобитисяпроведення гемодіалізу).
Дерматологічні реакції: шкірні висипання, що супроводжуються свербежем, часткова алопеція. З боку дихальної системи: задишка; рідко – бронхоспазм, інтерстиціальна пневмонія, набряк легенів, респіраторний дистрес-синдром. При виникненні даних симптомів лікуваннягемцитабіном слід припинити.
З боку серцево-судинної системи: периферичні набряки; в поодиноких випадках – артеріальна гіпотензія.
З боку організму загалом: грипоподібні симптоми, такі як: лихоманка, головний біль, озноб, міалгія, астенія; можливі кашель, риніт, нездужання, підвищене потовиділення.
Алергічні реакції: рідко – анафілактичні реакції.
Протипоказання. Вагітність, період лактації, гіпер чутливість добудь-якого компонента препарату. Немає достатнього клінічного досвіду щодо ефективності і безпечності застосування Онкогему для лікування дітей.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Лікарська взаємодія препарату Онкогем неописана.
Передозування. Передозування проявляється посиленням токсичної дії. Клінічно припустима токсичність спостерігалася при введенні Онкогему в однократних дозах до 5,7 г/м2 внутрішньо венно протягом 30 хв кожні 2 тижні. Вразі підозри на передозування пацієнту необхідно забезпечити постійний лікарський контроль, включаючи контроль формули крові. При необхідності показане проведення симптоматичної терапії. Антидот гемцитабіну невідомий.
Особливості застосування. З обережністю призначають препарат пацієнтам з порушенням процесів кровотворення. Попереднє лікування цито токсичними препаратами збільшує частоту і ступінь вираженості лейкопенії і тромбоцит опенії. Зменшення кількості лейкоцитів та/або тромбоцитів може відбуватися і після відміни препарату. При застосуванні препарату регулярно здійснюють контроль показників периферичної крові. Онкогем з обережністю призначають хворим з порушенням функції печінки та/або нирок, при цьому періодично контролюють їх функціональний стан (рівень активності трансаміназ, креатині ну, сечовини). Жінкам дітородного віку необхідно застосовувати ефективні заходи контрацепції. Пацієнтам, які проходять курс лікування Онкогемом, слід утримуватися від потенційно небезпечних видів діяльності, що вимагають підвищеної уваги і швидкості психічних і рухових реакцій.
Умови та термін зберігання. Зберігати у недоступному для дітей місці, при температурі не вище 25 0С. Не зберігати в холодильнику. Источник
Термін придатності – 2 роки.