Нормативна база

Лікарські засоби

Інші розділи

Зворотній зв'язок

КАПОТІАЗИД
Назва: КАПОТІАЗИД
Міжнародна непатентована назва: Comb drug
Виробник: ВАТ "Київмедпрепарат", м. Київ, Україна
Лікарська форма: Таблетки
Форма випуску: Таблетки № 10х2 у контурних чарункових упаковках
Діючі речовини: 1 таблетка містить: каптоприлу - 50.0 мг, гідрохлоротіазиду - 12.5 мг
Допоміжні речовини: Полівінілпіролідон низькомолекулярний медичний, гранулак-70, кальцію стеарат, крохмаль картопляний, аеросил
Фармакотерапевтична група: Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту
Показання: Лікування різних форм артеріальної гіпертензії, в тому числі резистентних до інших антигіпертензивних препаратів.
Термін придатності: 2 р.
Номер реєстраційного посвідчення: UA/5474/01/01
Термін дії посвідчення: з 28.11.2006 по 28.11.2011
Термін дії реєстраційного посвідчення закінчився.
Пошук даних про реєстрацію препарату КАПОТІАЗИД
АТ код: C09BA01
Наказ МОЗ: 777 від 28.11.2006


    Інструкція для застосування КАПОТІАЗИД

    ІНСТРУКЦІЯ

    для медичного застосування препарату

    КАПОТІАЗИД

    (CAPOTIAZIDE)


    Загальна характеристика:

    основні фізико-хімічні властивості: таблетки білого або майже білого кольору, круглої форми з плоскою поверхнею, з однією або двома рисками та фаскою;

    склад: 1 таблетка містить каптоприлу в перерахуванні на 100% речовину -0,05 г (50 мг), гідрохлортіазиду в перерахуванні на 100% речовину - 0,0125 г (12,5 мг);

    допоміжні речовини: полівінілпіролідон низь комолекулярний медичний, гранулак-70, кальцію стеарат, крохмаль картопляний, аеросил.


    Форма випуску. Таблетки.


    Фармакотерапевтична   група.   Комбіновані препарати інгібіторів АПФ. Каптоприл і діуретики. Код АТС С 09В А 01.


    Фармакологічні властивості.

    Фармакодинаміка. Комбінований антигіпертензивний препарат. Каптоприл, що входить до складу препарату, інгібітор ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ), пригнічує утворення ангіотензину II, перешкоджає його судинозвужувальній дії та стимулюючому впливу на секрецію альдостерону в надниркових залозах. Знижує загальний периферичний судинний опір, артеріальний тиск, зменшує перед- та після навантаження на міокард, знижує тиск у правому передсерді та в малому колі кровообігу.

    Гідрохлортіазид спричиняє помірно виражений діуретичний ефект, збільшуючи виведення з організму іонів натрію, хлору, калію та води. Зменшує вміст іонів натрію у судинній стінці, знижуючи її чутливість до вазоконстриктор них впливів і посилюючи тим самим антигіпертензивний ефект каптоприлу.

    Фармакокінетика. Після перорального прийому каптоприл швидко всмоктується. Максимальна концентрація у крові досягається приблизно через 1 год. Мінімальне всмоктування - приблизно

    70 %. Наявність їжі у травному тракті знижує всмоктування приблизно на 30 - 40 %. З білками плазми крові зв'язується 25 - 30 % препарату. Період напів виведення з плазми крові становить менше 3 год.

    Понад 95 % прийнятої дози препарату виводиться з організму з сечею. Порушення функції нирок може призвести до накопичення препарату в організмі.

    Антигіпертензивний ефект спостерігається через 30 - 60 хв і зберігається 4 - 8 год. Гідрохлортіазид після прийому внутрішньо всмоктується приблизно на 60 - 80 %. Час досягнення максимальної концентрації - 1,5 - 3 год. Гідрохлортіазид накопи чується в еритроцитах, де його концентрація в 3 - 9 разів більша, ніж у плазмі. З білками плазми зв'язується 40 - 70 %, метаболізується в дуже малому ступені. Виведення з плазми двофазове: період напів виведення початкової фази   становить 2 год, кінцевої   фази (через 10 - 12 год після прийому)  - приблизно 10 год. У пацієнтів з нормальною функцією нирок виведення здійснюється майже винятково нирками. Загалом 50 - 75 % прийнятої внутрішньо дози виводиться з сечею у незміненому вигляді.


    Показання для застосування. Лікування різних форм артеріальної гіпертензії, в тому числі резистентних до інших антигіпертензивних препаратів.


    Спосіб застосування та дози. Дорослі приймають внутрішньо за 1 год до їди. Дози (у перерахуванні на каптоприл) встановлюють індивідуально відповідно до тяжкості захворювання. Початкова доза становить 25 мг (1/2 таблетки) 1 раз на добу. При недостатньому антигіпертензивному ефекті добову дозу слід збільшити до 50 мг (1 таблетка) 1 раз на добу в один прийом. Тривалість терапії визначається індивідуально.

    Побічна дія. При вірному підборі доз Капоті азид майже завжди добре переноситься. При підвищеній чутливості до препарату або при застосуванні великих доз можуть спостерігатись:

    1. з боку серцево-судинної системи: артеріальна гіпотензія (у тому числі ортостатична), відчуття серцебиття, описані випадки виникнення аритмії, нападів стенокардії, інфаркту міокарда, порушень мозкового кровообігу за ішемічним типом;

    2. з боку дихальної системи: бронхіти, зрідка - синусити, риніти, бронхоспазм, ларингіти;

    3. з боку нирок: зрідка - протеїнурія, описані випадки гострої ниркової недостатності;

    4. з боку електролітного та інших видів обміну: гіпомагніємія, гіпонатріємія, гіперкальціємія; гіперурикемія, гіперглікемія, гіперхолестеринемія;

    5. з боку травного тракту та печінки: нудота, відчуття дискомфорту в епігастрії, диспепсичні явища; зрідка - блювання, запори, діарея, втрата апетиту, сухість у роті, порушення смаку, зрідка - підвищення активності печінкових трансаміназ, холестатична жовтяниця, гепатит, панкреатит, кишкова непрохідність;

    6. з боку ЦНС: сонливість, головні болі; зрідка - депресія, порушення сну, судоми, запаморочення, шум у вухах, порушення зору;

    7. з боку системи кровотворення: зрідка - анемія, лейкопенія, тромбоцит опенія, еозинофілі я; в окремих випадках - панцитопенія, агранулоцит оз;

    8. алергічні та імунотоксичні реакції: шкірні висипання, свербіж, кропив’янка, ангіо невротичний набряк, мультиформна еритема, ексфоліативний дерматит, токсичний епідермальний некроліз, підвищення температури тіла, міалгії та артралгії, еозинофілі я; описані випадки виникнення “вовчакового” синдрому, фото сенсибілізації;

    9. інші: алопеція, оніхоліз.


    Протипоказання. Капоті азид не повинен застосовуватись при таких станах:

    1. підвищена чутливість до компонентів препарату;

    2. схильність до розвитку ангіо невротичного набряку при терапії інгібіторами АПФ, що проводилася раніше;

    3. значне порушення функції нирок (кліренс креатині ну менше 30 мл/хв), а також при гострих запальних процесах у нирках;

    4. стеноз ниркових артерій (двобічний або однобічний у разі наявності єдиної нирки), при станах після пересадки нирки;

    5. стеноз аортального або мі трального клапана;

    6. порушення функції печінки;

    7. колагенози;

    8. первинний гіперальдостеронізм;

    9. вагітність;

    10. годування груддю;

    11. гіпокаліємія, гіпонатріємія, особливо в поєднанні з гіповолемією;

    12. гіперкальціємія;

    -     подагра.


    Передозування. Можливе посилення проявів описаних побічних дій.

    Лікування - симптоматичне.


    Особливості застосування. Препарат можна застосовувати тільки після ретельної оцінки співвідношення користі застосування препарату з потенційним ризиком та за умови регулярного контролю відповідних клінічних та лабораторних показників при таких станах:

    1. при функціональних порушеннях нирок із значенням кліренсу креатині ну 30 - 60 мл/хв;

    2. при підвищенні виділення білка з сечею понад 1 г/добу;

    3. при порушеннях імунітету;

    4. при одночасному лікуванні імунодепресантами, алопуринолом, прокаїнамідом, препаратами літію.

    З обережністю, в умовах ретельного контролю артеріального тиску, функції нирок та стану водно-електролітного обміну призначають препарат хворим з вираженими порушеннями серцевої діяльності, з порушеннями функції нирок, при цукровому діабеті, нирковій гіпертензії, а також пацієнтам літнього віку (старше 65 років).

    Терапія діуретиками повинна бути припинена за 2 - 3 дні до призначення препарату.

    На початку лікування показаний регулярний контроль концентрації калію в плазмі, в ході лікування - вміст сечовини та креатині ну в плазмі, картини периферичної крові.

    З обережністю призначають препарат пацієнтам, які займаються потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують концентрації уваги та швидких психічних та рухових реакцій.

    Під час прийому препарату показана дієта з низьким вмістом натрію.

    Даних про застосування цього препарату у дітей немає.


    Взаємодія з іншими лікарськими засобами. При одночасному застосуванні Капоті азиду з нітратами, судинорозширювальними препаратами, снодійними, транквілізаторами, трициклічними антидепресантами та алкоголем антигіпертензивна дія препарату може посилюватися;

    1. антигіпертензивні та інші, додатково призначені, сечогінні засоби посилюють   антигіпертензивну дію препарату;

    2. не стероїдні протизапальні засоби послабляють антигіпертензивну дію препарату;

    3. при одночасному призначенні препаратів калію, калій зберігаючих діуретиків або гепарину можлива гіперкаліємія;

    4. при одночасному призначенні з препаратами літію може підвищуватися концентрація літію у плазмі крові та відповідно посилюватися ризик виникнення побічних та токсичних його ефектів;

    1. при одночасному призначенні препарату з імунодепресантами, цитостатиками, глюкокортикоїдами, алопуринолом підвищується ризик пригнічую чого впливу на кровотворення;

    2. препарат може послабляти дію пероральних антидіабетичних засобів;

    3. вираженість та тривалість дії міо релаксантів може зростати при одночасному призначенні з препаратом.


    Умови та термін зберігання. Зберігати у сухому, захищеному від світла місці при температурі від 15оС до 25оС . Термін придатності - 2 роки.

    Зберігати в недоступному для дітей місці.


    Умови відпуску. За рецептом.


    Упаковка.   Таблетки №10 у контурній чарунковій упаковці, 2 контурні чарункові упаковки у пачці.


    Виробник. ВАТ “Київ медпрепарат”.


    Адреса. Україна, 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 139. Источник

    Тел. (044) 490 7522.






    На сайті також шукають: Боларекс, Вальтрекс інструкція, Страттера застосування, Раунатин побічні дії, Пакселадин протипоказання