І Н С Т Р У К Ц І Я
для медичного застосування препарату
ТЕОТАРД
(THEOTARD)
Загальна характеристика:
міжнародна назва: theophylline;
основні фізико-хімічні властивості: круглі таблетки білого кольору з фаскою і насічкою з одного боку;
склад: 1 таблетка містить теофіліну 300 мг;
допоміжні речовини: метакрилова кислота/етил акрилат сополімер 1:1, полі акрилат, целюлоза мікрокристалічна, тальк, магнію стеарат.
Форма випуску. Таблетки пролонгованої дії.
Фармакологічна група. Анти астматичні засоби для системного застосування. Ксантини. Код АТС R03DA04.
Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Теофілін діє таким чином на дихальні шляхи пацієнтів з оборотними обструктивними захворюваннями: розслабляє гладкі м’язи (бронходилатація) і пригнічує відповідь дихальних шляхів при стимуляції (профілактична, небронходилатуюча дія). Вважається, що механізм бронходилатуючої дії теофіліну зумовлений пригніченням двох ізоферментів фосфодіестерази (ФДЕ III і ФДЕ ІV). Небронходилатуюча профілактична дія вірогідно обумовлена механізмами, які включають пригнічення ФДЕ III, або антагонізмом відносно аденозинових рецепторів. Теофілін збільшує силу скорочень діафрагми.
Фармакокінетика. Під впливом таких факторів, як стать, вік, маса тіла пацієнта та ін., фармакокінетика теофіліну варіюється досить широко. Крім того, деякі супутні захворювання, відхилення від нормальної фізіології, а також одночасне застосування з іншими лікарськими засобами можуть значно змінити фармакокінетичну характеристику препарату. Теофілін швидко й повністю резорбується після перорального прийому розчинів або твердих лікарських форм. Після прийому дорослими разової дози 5 мг/кг середня пікова плазматична концентрація становить приблизно 10 мкг/мл (в рамках 5 - 15 мкг/мл) і досягається через 1 - 2 год. Зв'язується з білками плазми (переважно альбумінами) приблизно на 40%. У дорослих та дітей старше року приблизно 90% дози метаболізується у печінці. У новонароджених приблизно 50% дози теофіліну екскретуються з сечею у незмінному стані. Після перших 3 місяців життя цей показник становить приблизно 10% дози. Інша частина препарату екскретується із сечею переважно у формі 1-3-диметил сечової кислоти (35-40%), 1-метил сечової кислоти (20-25%) і 3-метилксантину (15-20%).
Показання для застосування. Тривале лікування бронхіальної астми, оборотні спастичні стани при хронічній обструктивній хворобі легенів і емфіземі легень.
Застосовують самостійно або в комбінації з іншими бронходилатуючими препаратами (агоністами бета-2-адренорецепторів); в комбінації з глюкокортикоїдами для зменшення дози останніх. Особливо підходить цей лікарський засіб для редукування нічних нападів бронхіальної астми.
Спосіб застосування та дози. Доза препарату залежить від клінічного перебігу хвороби, маси тіла пацієнта, віку, особливостей метаболізму. Дозування підбирається індивідуально, але звичайно таблетки приймають 2 рази на добу. Лікування розпочинають з невеликих доз, які поступово збільшують до максимального терапевтичного ефекту. У разі призначення вищих доз у ході лікування контролюють сироваткові концентрації теофіліну (терапевтична концентрація знаходиться в межах 10 - 15 мкг/мл).
Дозування для дорослих та дітей з масою тіла більше 45 кг: початкова доза 300 мг на добу, розподілена на 2 прийоми (через 12 год.). Через 3 дні у разі відсутності серйозних побічних дій дозу можна збільшити до 600 мг на добу, також розподілену на 2 прийоми.
Дозування для дітей: Теотард протипоказаний до 9-літнього віку, оскільки пропоновану форму випуску складно дозувати у цьому віці.
Для дітей 9-12 років: початкова доза 12-14 мг/кг на добу, розподілена на 2 прийоми; максимальна доза до 300 мг на добу. Через 3 дні після початку лікування при добрій переносимості препарату дозу можна підвищити до 20 мг/кг, також розподілену на 2 прийоми через 12 годин. Максимальна доза не повинна перевищувати 600 мг на добу (2 прийоми через 12 годин).
У пацієнтів із захворюваннями серцево-судинної системи і/або порушеннями функції печінки добова доза препарату становить 8 мг/кг маси тіла.
Дія препарату повністю розгортається через 3 - 4 дні після початку лікування.
Побічна дія.
З боку ЦНС - головний біль, підвищена збудженість, тремор, порушення сну; у дітей можливі судоми.
З боку шлунково-кишкового тракту - дискомфорт, блювання, епіг астральний біль.
З боку серцево-судинної системи - тахікардія, аритмія, зниження артеріального тиску.
Деякі побічні реакції на теофілін пов’язують з пригніченням ФДЕ III (наприклад, артеріальна гіпертензія, тахікардія, головний біль і блювання) і антагонізмом відносно аденозинових рецепторів (наприклад, зміна мозкового кровотоку).
Побічні реакції у більшості випадків залежать від розміру дози і їх можна уникнути точним і індивідуальним встановленням дозування.
Протипоказання. Наявність гіпер чутливості до теофіліну або інших похідних ксантину; вік до 9 років; епілепсія; активна стадія виразкової хвороби шлунка або дванадцяти палої кишки; глаукома; одночасне застосування з олеандоміцином або еритроміцином.
Передозування. Ознаки передозування у дорослих: судоми, підвищення температури тіла, порушення серцевої діяльності. Ознаки передозування у дітей: підвищена збудливість, психічні порушення, підвищення температури тіла, нудота, судоми, прискорена серцева діяльність, зниження артеріального тиску, порушення дихання.
Перша допомога при симптомах передозування – промивання шлунка і підтримка життєво важливих функцій. Лікування передозування проводять лише у лікувальних закладах.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. При одночасному застосуванні теофіліну та інших метиксантинів (у тому числі кофеїну), селективних і неселективних бета-
адреноміметиків, альфа і бета-адреноміметиків спостерігається синергізм фармакологічної дії. Можливі порушення ритму при одночасному прийомі теофіліну з ізопреналіном і адреналіном або прояв токсичних ефектів при застосуванні з ефедрином.
Одночасне застосування теофіліну з лікарськими засобами, які пригнічують систему цитохрому Р-450 (циметидин), може призвести до підвищення сироваткових концентрацій теофіліну і до ризику розвитку побічних реакцій і токсичних ефектів.
Зменшення терапевтичної дії теофіліну можливе при його одночасному застосуванні з лікарськими засобами – індукторами ферментів: барбітурати (фенобарбітал), проти судомні засоби (фенітоїн, карбамазепін), туберкулостатичні препарати (рифампіцин), аміноглутетимід.
Антацидні лікарські засоби (гідроксид магнію) можуть знизити біодоступність теофіліну і в результаті зменшити його терапевтичну дію.
При одночасному застосуванні теофіліну і пероральних контрацептивів, які містять естрогени, можливе зниження його кліренсу і посилення ефекту на 30%.
Макролідні антибіотики (еритроміцин), ізоніазид, лінкоміцин, фторовані хінолони (ципрофлоксацин) призводять до підвищення сироваткових концентрацій теофіліну при одночасному застосуванні.
При одночасному застосуванні з антагоністами кальцію (верапаміл, дилтіазем) ефект теофіліну збільшується на 20%.
Метотрексат може знизити кліренс теофіліну й посилити його дію на 20%.
Кліренс теофіліну може бути значно знижений при його одночасному застосуванні з мексилетином і у результаті ефект теофіліну може збільшитись на 80%.
Антидепресанти - інгібітори оборотного захоплення серотоніну (флувоксамін) можуть уповільнити кліренс теофіліну і посилити його токсичну дію.
При одночасному застосуванні теофіліну з алопуринолом, пропранололом, пропафеноном існує ризик посилення токсичних ефектів теофіліну.
Теофілін збільшує нирковий кліренс літію і може знизити його сироваткові рівні до неефективних значень;
У курців спостерігається збільшення кліренсу теофіліну в результаті прискорення його метаболізму. У молодих курців подібне збільшення становить приблизно 50%, а у людей літнього віку - 80% у порівнянні з тими, хто не палить. У людей, які пасивно палять, також можливе збільшення кліренсу теофіліну приблизно на 50%. Припинення паління на тиждень призводить до зменшення кліренсу теофіліну приблизно на 40%. Тому у хворих, які позбавились від звички палити, дозу слід обережно знизити, потрібен частіший контроль сироваткових концентрацій теофіліну. Використання нікотинової жувальної гумки не впливає на кліренс теофіліну.
Особливості застосування. Препарат слід з особливою обережністю застосовувати пацієнтам із серцево-судинними захворюваннями (порушення серцевого ритму, стенокардія, серцева недостатність, артеріальна гіпертензія).
Хворим з ендокринними порушеннями і, зокрема, з посиленням функції щитоподібної залози, захворюваннями печінки і нирок, з виразкою шлунка і дванадцяти палої кишки лікування препаратом слід проводити лише під наглядом лікаря.
Слід взяти до уваги, що паління тютюну може вплинути на терапевтичну дію лікарського засобу.
Через складність правильного дозування пропонованої дозованої форми призначати Теотард не рекомендується дітям віком до 9 років.
Призначення препарату під час вагітності (перший триместр і останні тижні) можливе лише при дуже суворих показаннях. Оскільки лікарський засіб може вплинути на дитину, не рекомендовано приймати його під час годування груддю.
Препарат не впливає негативно на роботу водіїв автотранспортних засобів і операторів машин.
Умови зберігання та термін придатності. Зберігати у недоступному для дітей, сухому і захищеному від світла місці при температурі не вище 25 º С.
Термін придатності - 3 роки.
Умови відпуску. За рецептом.
Упаковка. 10 таблеток пролонгованої дії в блістері ПВХ плівки/алюмінієвої фольги. 5 блістерів в картонній коробці. Источник
Виробник. АТ “Уніфарм”.
Адреса. Болгарія, м. Софія, вул. Трайко Станоєва, 3.