ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
ЦИКЛОСЕРИН
(CYCLOSERINE)
Загальна характеристика:
міжнародна назва: cycloserine;
основні фізико-хімічні властивості: капсули № 0 білого кольору, які містять порошок білого або світло-жовтого кольору;
склад: 1 капсула містить 250 мг циклосерину;
допоміжні речовини: кальцію гідро фосфат дигідрат, аеросил (кремнію діоксид колоїдний), кальцію стеарат.
Форма випуску. Капсули.
Фармакотерапевтична група. Засоби, що діють на мікобактерії.
Код АТС J04AB01.
Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Має бактеріостатичну та бактерицидну дію, залежно від концентрації препарату у місці запалення та чутливості мікро організмів. Механізм дії полягає в інгібуванні синтезу клітинної стінки чутливих штамів грам позитивних, грам негативних бактерій та Mycobacterium tuberculosis. Циклосерин слід використовувати у комбінації з іншими протитуберкульозними препаратами.
Фармакокінетика. Після прийому внутрішньо циклосерин швидко всмоктується з шлунково-кишкового тракту. Рівня концентрації в плазмі, що визначається, досягає протягом години. Вільно розподіляється в тканинах та рідинах організму. Проникає через гематоенцефалічний бар’єр, концентрація препарату, що досягається в спинномозковій рідині, близька до концентрації в плазмі. У хворих на туберкульоз циклосерин визначається у мокротинні, препарат також потрапляє в плевральну та асцитну рідини, жовч, амніотичну рідину та кров плоду, грудне молоко, тканини легень та лімфоїдну тканину.
Виводиться нирками, визначається в сечі через 30 хвилин після прийому. Приблизно 66 % циклосерину виводиться у незмінному стані з сечею протягом 24 год. 10 % виводиться протягом наступних 48 год. З калом виділяється незначна кількість препарату.
Приблизно 35 % циклосерину метаболізується, але метаболіти не ідентифіковані.
Період напів виведення препарату становить 8-12 год.
Показання для застосування.
Туберкульоз легень в активній формі, поза легеневі форми туберкульозу (включаючи ураження нирок) за умови чутливості до циклосерину, після невдалого лікування основними препаратами (рифампіцином, ізоніазидом, стрептоміцином, етамбутолом).
Гострі інфекції сечовивідних шляхів, викликані чутливими штамами грам позитивних та грам негативних бактерій, особливо видами Klebsiella/Enterobacter, Escherichia coli. Застосовувати циклосерин для лікування вказаних інфекцій слід тільки у разі неефективності звичайних засобів лікування та коли визначена чутливість мікро організму до даного препарату.
Спосіб застосування та дози. Внутрішньо. Дорослі: звичайна доза становить від 500 мг до 1000 мг на добу за декілька прийомів. Початкова доза для дорослих найчастіше становить 250 мг двічі на добу з 12-годинним інтервалом, протягом 2 тижнів. Добова доза не повинна перевищувати 1 г.
Діти. Звичайна доза становить від 10 мг/кг маси тіла на добу за декілька прийомів, після цього її корегують залежно від концентрації препарату в плазмі крові та терапевтичного ефекту. Добова доза не повинна перевищувати 750 мг.
Пацієнти літнього віку. Пацієнтам віком від 60 років, а також з масою тіла менше 50 кг рекомендована доза дорівнює 250 мг циклосерину двічі на добу.
Побічна дія. Більшість побічних ефектів пов’язані з порушенням функції центральної нервової системи або підвищеною чутливістю до препарату.
З боку центральної нервової системи (у випадках прийому доз більше 500 мг/добу): судоми, сонливість, головний біль, тремор, дизартрія, запаморочення, сплутаність свідомості, що супроводжується втратою пам’яті, психози, можливо, зі спробами самогубства, зміна характеру, підвищена дратівливість, агресивність, периферичні парези, гіперрефлексії, великі та малі напади клонічних судом та кома.
Алергічні реакції: висипання на шкірі, свербіж.
Інші побічні ефекти: мегалобластна анемія, збільшення рівня амінотрансфер аз печінки, нудота, печія, діарея, особливо у пацієнтів з хворобами печінки.
Спостерігалося загострення хронічної серцевої недостатності у хворих, що приймали 1 – 1,5 г циклосерину на добу.
Протипоказання. Підвищена чутливість до циклосерину, епілепсія, депресія, виражені стани збудження або психозу, важка ниркова недостатність (кліренс креатині ну менше 250 мл/хв.), зловживання алкоголем, вагітність, годування груддю, діти віком до 3 років, серцева недостатність.
Передозування. Може спостерігатися гостре отруєння, якщо дорослий хворий прийняв більше 1 г препарату. Хронічна токсичність залежить від дозування та може виникати, якщо в організм щодоби надходить більше 500 мг препарату. У випадку застосування препарату хворими з порушенням функції нирок, див. розділи „Протипоказання” та „Особливості застосування”.
Звичайно токсичні ефекти виявляються з боку центральної нервової системи: головний біль, запаморочення, сплутаність свідомості, підвищена дратівливість, парестезії, дизартрії, психози. У разі прийому високих доз можливе виникнення периферичних парезів, судом та коми. Етанол підвищує ризик виникнення епілептичних приступів.
Лікування: рекомендується проводити симптоматичне та підтримуюче лікування, активоване вугілля ефективніше для зменшення всмоктування препарату, ніж промивання шлунка. У випадку розвитку нейротоксичних ефектів потрібно вводити 200 – 300 мг піридоксину на добу. Під час гемодіалізу циклосерин виводиться з крові, але не виключений розвиток токсичного ефекту, що може становити загрозу для життя.
Особливості застосування. Лікування циклосерином припиняють чи зменшують дозування у разі виникнення алергічних реакцій або симптомів ураження нервової системи. Отруєння може спостерігається, якщо рівень препарату в крові вищий, ніж 30 мг/л, що є результатом передозування чи порушення кліренсу препарату. Терапевтичний індекс даного препарату низький.
Під час застосування препарату потрібно контролю вати гематологічні показники, видільну функцію нирок, рівень препарату в крові та функцію печінки.
Перед початком лікування слід виділити культуру мікро організмів та визначити чутливість штаму до даного препарату. У разі туберкульозної інфекції слід визначити чутливість штаму до інших протитуберкульозних засобів.
Під час лікування пацієнтів з порушеною функцією нирок, що приймають добову дозу більше 500 мг і у яких виявляються симптоми передозування, рівень циклосерину в крові потрібно контролю вати щонайменше 1 раз на тиждень. Дозу корегують таким чином, щоб підтримуючий рівень препарату в крові був нижчим за 30 мг/л.
Проти судомні та седативні препарати можуть бути ефективними для профілактики симптомів ураження центральної нервової системи, наприклад судом, збудження, тремору.
Хворі, які приймають більше 500 мг циклосерину на добу, повинні бути під наглядом лікаря через ризик виникнення симптомів передозування.
Для профілактики побічних нейротоксичних ефектів призначають психотропні препарати бензодіазепінового ряду: діазепам (5 мг) або феназепам (1 мг) на ніч, ноотропні препарати: пірацетам (по 800 мг двічі на добу), піридоксин, глютамінову кислоту 1 г тричі на день.
В деяких випадках застосування циклосерину та інших протитуберкульозних препаратів призводить до розвитку недостатності вітаміну В12 або фолієвої кислоти в організмі, мегалобластної та сидеробластної анемії. У випадку виникнення анемії під час прийому протитуберкульозних засобів, потрібно провести огляд та лікування хворого.
Застосування препарату під час вагітності: концентрація препарату в крові плоду близька до концентрації в плазмі крові вагітної жінки. Дослідження на 2 поколіннях щурів показало відсутність тератогенного ефекту у новонароджених. Не встановлено, чи викликає циклосерин ушкодження плоду при призначенні його вагітним жінкам і чи впливає він на репродуктивну функцію. Циклосерин призначають вагітним тільки в разі крайньої необхідності.
Застосування препарату під час годування груддю: концентрація в грудному молоці близька до концентрації циклосерину в плазмі крові вагітної. Лікар приймає рішення про припинення годування груддю або лікування препаратом.
Вплив циклосерину на керування автомобілем та роботу з механізмами не досліджено.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Паралельне введення етіонаміду потенціює нейротоксичні ефекти циклосерину. Алкоголь та циклосерин несумісні, особливо під час прийому великих доз препарату (алкоголь підвищує ризик виникнення епілептичних нападів).
Хворі, які приймають циклосерин та ізоніазид, повинні знаходитись під наглядом лікаря, оскільки за цієї комбінації можливе посилення токсичного ефекту на центральну нервову систему і може виникнути необхідність корекції дози.
Умови та термін зберігання. Зберігати в недоступному для дітей, сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25 °С.
Термін придатності – 2 роки.
Умови відпуску. За рецептом.
Упаковка. По 10 капсул у контурній чарунковій упаковці.
По 10 контурних чарункових упаковок у коробці з картону.
Виробник. ВАТ “Щолківський вітамінний завод”. Источник
Адреса. Російська Федерація, 141100, Московська обл., м. Щолково-1, вул. Фабрична, 2.