ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

ВІНПОЦЕТИН

(VINPOCЕTIN)

Загальна характеристика:

міжнародна та   хімічна назви: vinpocetine; (3a,16a)-ебурнаменин-14-карбонової кислоти етиловий ефір;

основні фізико-хімічні властивості: таблетки білого з кремуватим відтінком кольору, плоско циліндричної форми   з фаскою.   На поверхні таблетки допускається мармуровість;

склад: 1 таблетка   містить вінпоцетину  (у перерахуванні на 100% речовину)  5 мг або

10 мг;

допоміжні речовини: лактози моногідрат, целюлоза мікрокристалічна,   крохмаль картопляний, кремнію діоксид колоїдний безводний, макрогол 4000 (полі етиленгліколь 4000), магнію стеарат, натрію кроскармелоза.

Форма випуску. Таблетки.

Фармакотерапевтична група. Психостимулюючі і ноотропні засоби.   Вінпоцетин. Код АТС N06В Х 18.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Вінпоцетин поліпшує мозковий кровообіг і мозковий метаболізм, підвищує переносимість ішемії мозку. Ефект реалізується за рахунок комплексного механізму дії. Вибірково та інтенсивно підсилює мозковий кровотік і церебральну фракцію хвилинного обсягу крові, знижує опір судин головного мозку, не впливаючи на параметри системного кровообігу (артеріальний тиск, хвилинний об’єм крові, частоту пульсу, загальний периферичний опір судин). Підсилює, насамперед, кровопостачання ураженої, ішемізованої ділянки головного мозку, не викликаючи феномена «обкрадання», при цьому кровопостачання інтактної ділянки не змінюється. Поліпшує мікро циркуляцію в головному мозку, гальмує агрегацію тромбоцитів, знижує підвищену в'язкість крові, збільшує еластичність еритроцитів і блокує поглинання ними аденозину. Підвищує переносимість гіпоксії клітинами головного мозку, сприяючи транспорту кисню до тканин. Підсилює поглинання і метаболізм глюкози, який переключається на енергетично більш вигідний аеробний шлях, стимулює анаеробний метаболізм глюкози шляхом гальмування фосфодіестерази і активації аденілатциклази, що призводить до підвищення концентрації цАМФ і катехоламінів у мозку.

Фармакокінетика. При застосуванні   внутрішньо швидко всмоктується в шлунково-кишковому тракті; біодоступність становить 70%. Максимальна концентрація в крові досягається через 1 год. Легко проникає крізь гістогематичні бар'єри, у т. ч. крізь гемато-

енцефалічний бар'єр. Метаболізується в печінці з утворенням декількох метаболітів, основними з яких є аповін камінова кислота і гідроксивінпоцетин, які мають фармакологічну активність. Екскретується із сечею і жовчю, в основному у вигляді метаболітів, кон’югованих із глюкуроновою кислотою. Період напів виведення становить до 5   год.

Показання для застосування. Захворювання, які виникають внаслідок недостатності мозкового кровообігу (транзиторна ішемія, ішемічний інсульт,   стани після інсульту, черепно-мозкової травми, мультиінфарктна деменція, атеросклероз церебральних артерій, після травматична та гіпертензивна енцефалопатія) і супроводжуються психічними і неврологічними розладами (порушення пам'яті, запаморочення, головний біль, афазія, апраксія, рухові розлади), вертебро-базилярна недостатність.

Судинні захворювання очей, насамперед спричинені ангіоспазмом судинної оболонки і сітківки (у т. ч. дегенеративні захворювання судинної оболонки, сітківки або жовтої плями; вторинна глаукома; артеріальні і венозні тромбози або емболії).

Погіршення слуху судинного або токсичного генезу, стареча глухуватість, хвороба Меньєра, кохлео-вестибулярний неврит, запаморочення лабіринтового походження.

Вазо-вегетативні симптоми клімактеричного періоду.

Спосіб застосування та дози. Вінпоцетин у формі таблеток приймають після їди.

Дорослим зазвичай призначають по 5-10 мг 3 рази на добу.   Максимальна добова доза – 30 мг на добу. Курс лікування – від 1 до 3-4 місяців в залежності від терапевтичного ефекту. Перед відміною препарату його дозу знижують протягом 2-3 діб.

Побічна дія. Препарат зазвичай добре переноситься, але у деяких хворих можливі:

з боку серцево-судинної системи: тахікардія, аритмія;

з боку травної системи: нудота, печія, сухість у роті;

з боку центральної нервової системи: порушення сну, головний біль, запаморочення, слабкість;

інші: гіперемія шкіри,   алергічні шкірні реакції.

Протипоказання. Тяжка форма ішемічної хвороби серця, складні порушення ритму серця, вагітність, годування   груддю, індивідуальна чутливість до вінпоцетину.

Передозування. Випадки передозування не зареєстровані.

Особливості застосування. Слід дотримуватися обережності при призначенні хворим із брадикардією, у яких на ЕКГ спостерігається подовження інтервалу QT. При геморагічному церебральному інсульті лікування препаратом припустиме тільки після стихання гострих явищ (зазвичай через 5-7 днів).

У похилому і старечому віці чутливість мозкових судин до релаксуючої дії препарату зростає, що обумовлено сенсибілізацією при старінні системи аденілатциклаза-цАМР.

У випадку чутливості до лактози необхідно враховувати, що кожна таблетка по 5 мг препарату Вінпоцетин містить 67,3 мг лактози, а по 10 мг – 134,6 мг лактози.

Внаслідок відсутності у вінпоцетину гепато- і нефротоксичної дії немає необхідності коригувати дозу у пацієнтів із захворюваннями печінки та нирок.

Даних щодо застосування вінпоцетину в дитячому віці недостатньо.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Щодо взаємодії вінпоцетину з іншими лікарськими засобами дані відсутні.

Умови і термін зберігання.   В сухому, захищеному від світла місці при температурі від 15°С до 30°С. Зберігати в недоступному для дітей місці. Термін придатності - 2 роки.

Умови відпуску. За рецептом.

Упаковка.   По 10 таблеток у блістері; таблетки по 10 мг № 10×3,   по 5 мг № 10х 3, № 10х 5   у пачці.

Виробник. ВАТ «XФЗ «Червона зірка».

Адреса. 61010, Україна, м. Харків, вул. Гордієнківська, 1. Источник

Тел./факс (057) 733-10-96, 733-07-04.