ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
КВЕТИРОН 25
(QUETIRON 25)
КВЕТИРОН 100
(QUETIRON 100)
КВЕТИРОН 200
(QUETIRON 200)
Склад.
Діюча речовина: кветіапін;
1 таблетка містить кветіапіну фумарату в перерахуванні на кветіапін
25 мг, 100 мг або 200 мг;
допоміжні речовини: лактози моногідрат, кальцію гідроген фосфат дигідрат, целюлоза мікрокристалічна, натрію крохмальгліколят, повідон, магнію стеарат, покриття для нанесення оболонки Opadry II White (Кветирон 25, Кветирон 200), Opadry II Yellow (Кветирон 100).
Лікарська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.
Фармакотерапевтична група. Антипсихотичні засоби. Код АТС N05A H04.
Клінічні характеристики.
Показання.
Гострі та хронічні психози різної етіології, психози при шизофренії. Маніакальні епізоди, пов’язані з біполярними розладами.
Протипоказання.
Підвищена індивідуальна чутливість до будь-якого з компонентів препарату.
Спосіб застосування та дози.
Таблетки Кветирон дорослі приймають внутрішньо 2 рази на добу під час їжі або між прийомами їжі. Дозу препарату і тривалість курсу лікування визначає лікар індивідуально для кожного пацієнта залежно від показань та ступеня тяжкості захворювання.
Дорослі
Курсове лікування гострих та хронічних психозів, у тому числі шизофренічних
У перші 4 дні терапії добова доза становить: 1-й день – 50 мг, 2-й день – 100 мг, 3-й день – 200 мг, 4-й день – 300 мг. Починаючи з 4-ої доби дозу підвищують до досягнення необхідного клінічного ефекту (в межах від 300 до 450 мг/добу). Залежно від клінічної ефективності та переносимості препарату добова доза Кветирону може становити від 150 мг до 750 мг.
Максимальна добова доза Кветирону для лікування шизофренії – 750 мг.
Курсове лікування маніакальних епізодів, асоційованих з біполярними розладами
Добова доза в перші 4 доби лікування становить: 1-й день – 100 мг, 2-й день – 200 мг, 3-й день – 300 мг, 4-й день – 400 мг. В подальшому дозу підвищують (але не більше ніж на 200 мг щодня) до 800 мг/добу, починаючи з 6-го дня лікування. Залежно від клінічної ефективності та переносимості препарату доза може становити від 200 до 800 мг/добу.
Максимальна добова доза Кветирону для лікування маніакальних епізодів – 800 мг.
Людям літнього віку Кветирон призначають з обережністю, особливо на початку курсу лікування. Для пацієнтів цієї вікової групи початкова доза не повинна перевищувати 25 мг/добу. Дозу слід підвищувати на 25-50 мг щоденно до досягнення ефективної, яка не повинна перевищувати дозу для молодих пацієнтів.
Побічні реакції.
При прийомі Кветирону найчастіше можуть спостерігатися: сонливість, запаморочення, сухість у роті, астенія легкого ступеня, запор, тахікардія, ортостатична гіпотензія та диспепсія.
Як і при застосуванні інших антипсихотичних препаратів, під час лікування Кветироном відзначаються запаморочення, злоякісний нейролептичний синдром, лейкопенія, периферичні набряки.
Частота виникнення небажаних реакцій, пов’язаних із лікуванням Кветироном, представлена у таблиці:
| Частота |
Органи та системи органів |
Реакції |
| Дуже часто (≥ 10 %) |
Нервова система |
Запаморочення1,6 , сонливість 2
|
| Часто (≥ 1 %, < 10 %) |
Кровотворна та лімфатична системи |
Лейкопенія 3
|
|
Серцево-судинна система |
Тахікардія 1,6
|
|
Травна система |
Сухість у роті, запор, диспепсія |
|
Загальні порушення |
Астенія легкого ступеня,
периферичні набряки,
збільшення маси тіла 4
|
|
Лабораторні показники |
Підвищення рівнів
сироваткових трансаміназ
(АЛТ, АСТ) 5
|
|
Нервова система |
Втрата свідомості 1,6
|
|
Система дихання |
Риніт |
|
Судинні розлади |
Ортостатична гіпотензія 1,6
|
| Нечасто (≥ 0,1, < 1 %) |
Кровотворна та лімфатична системи |
Еозинофілі я |
|
Імунна система |
Гіпер чутливість |
|
Лабораторні показники |
Підвищення рівня гама-
глутамілтрансфер ази (гама-ГТ) |
|
|
Підвищення рівня
три гліцеридів |
|
|
Підвищення рівня загального холестерину |
|
Нервова система |
Судоми 1
|
|
Загальні порушення |
Злоякісний нейролептичний
синдром 1
|
|
Репродуктивна система |
Пріапізм |
| Дуже рідко (< 0,01 %) |
Кровотворна та лімфатична системи |
Нейтропенія 3
|
Примітки: 1 – див. розділ «Особливості застосування»; 2 – сонливість може відзначатися у перші два тижні лікування і, як правило, зникає при тривалому застосуванні Кветирону; 3 – під час проведення контрольованих клінічних досліджень кветіапіну не спостерігали жодного випадку тяжкої нейтропенії або агранулоцит озу. Можливі фактори ризику для розвитку лейкопенії та/або нейтропенії включають зменшену кількість білих кров’яних тілець до початку лікування та лейкопенію та/або нейропенію, обумовлені застосуванням лікарських препаратів в анамнезі; 4 – виникають, як правило, на початку лікування; 5 – безсимптомне підвищення рівнів сироваткових трансаміназ (АЛТ, АСТ) або гама-ГТ можуть спостерігатися в окремих пацієнтів; 6 – як і під час лікування іншими антипсихотичними препаратами, які мають альфа-адренергічну активність (блокують альфа-адренорецептори), Кветирон може спричиняти ортостатичну гіпотензію, яка проявляється запамороченням, тахікардією, а в деяких пацієнтів - втратою свідомості, особливо на початку лікування.
У період лікування Кветироном спостерігається незначне дозозалежне зниження рівня гормонів щитовидної залози, зокрема загального та вільного Т 4. Максимальне зниження загального та вільного Т 4 зареєстровано на 2 - 4 тижнях терапії, без подальшого зниження рівня гормонів при тривалому лікуванні. Практично в усіх випадках рівень загального та вільного Т 4 повертався до початкового після припинення терапії Кветироном, незалежно від тривалості лікування.
При лікуванні Кветироном дуже рідко можуть спостерігатися гіперглікемія та загострення діабету.
Подібно до дії інших антипсихотичних препаратів, можливе збільшення маси тіла, здебільшого у перші тижні лікування.
Кветирон може спричиняти подовження інтервалу QT на ЕКГ, але в клінічних дослідженнях не було виявлено взаємозв’язку між тривалістю курсу лікування Кветироном та подовженням інтервалу QT.
Передозування.
Описані випадки прийому препаратів кветіапіну в дозі понад 20 г без фатальних наслідків та з повною клінічною реабілітацією. Проте існують також повідомлення про поодинокі випадки передозування, які призводили до коми або до смерті.
Симптоми: сонливість, седація, тахікардія та артеріальна гіпотензія як наслідок підсилення відомих фармакологічних ефектів препарату.
Лікування: специфічного антидоту не існує. У випадках вираженої інтоксикації необхідно проводити інтенсивну симптоматичну медикаментозну терапію, а також відновлювати та контролю вати прохідність дихальних шляхів, адекватну вентиляцію та оксигенацію, діяльність серцево-судинної системи.
Ретельний медичний контроль за станом пацієнта повинен тривати до його повного одужання.
Застосування в період вагітності або годування груддю.
Безпека та ефективність препарату в період вагітності не досліджені, тому Кветирон слід призначати лише у тих випадках, коли очікувана користь для матері перевищує можливий ризик для плода.
Ступінь екскреції Кветирону в жіноче молоко не визначений, тому необхідно припинити годування груддю під час лікування препаратом.
Діти.
Безпека та ефективність Кветирону для дітей не визначені, тому препарат не застосовують в педіатричній практиці.
Особливості застосування.
Серцево-судинні захворювання
З особливою обережністю призначають препарат пацієнтам з кардіоваскулярними та цереброваскулярними захворюваннями та іншими станами, що спричиняють артеріальну гіпотензію.
Судомні напади
Як і при лікуванні іншими антипсихотичними препаратами, рекомендується бути обережними при лікуванні пацієнтів з наявністю судомних нападів в анамнезі.
Пізня дискінезія
Тривале застосування Кветирону, як і інших антипсихотичних засобів, може спричиняти пізню дискінезію. При появі симптомів пізньої дискінезії необхідно знизити дозу або припинити подальше лікування Кветироном.
Злоякісний нейролептичний синдром
Злоякісний нейролептичний синдром може бути пов’язаний з проведенням антипсихотичного лікування, включаючи лікування Кветироном. Клінічні прояви синдрому включають: гіпертермію, змінений психічний статус, м’язову ригідність, нестабільність вегетативної нервової системи, збільшення рівня креатинфосфокінази. У таких випадках лікування Кветироном повинно бути припинено та проведено симптоматичне лікування.
Раптове припинення приймання препарату
При різкій відміні високих доз препарату може спостерігатися синдром відміни – виникнення нудоти, блювання, безсоння. Відомі випадки загострення психотичних симптомів та появи мимовільних рухів (акатизії, дистонії, дискінезії). Враховуючи небезпеку розвитку зазначених реакцій, відміняти препарат слід поступово.
Препарат містить лактозу, тому пацієнтам зі спадковою непереносимістю галактози застосовувати Кветирон не рекомендується.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або роботі з іншими механізмами.
Кветирон може спричинити сонливість та запаморочення, тому в період лікування пацієнтам не рекомендується працювати з небезпечними механізмами, а також керувати транспортними засобами.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Кветирон слід застосовувати з обережністю у комбінації з препаратами, що діють на центральну нервову систему. У зв'язку з цим під час лікування категорично заборонено вживання алкоголю.
Фармакокінетика літію при одночасному призначенні кветіапіну не змінюється.
Фармакокінетика вальпроату натрію та кветіапіну при одночасному застосуванні не змінюється.
Фармакокінетика кветіапіну істотно не змінюється при одночасному призначенні з рисперидоном або галоперидолом. Одночасний прийом кветіапіну і тіоридазину призводить до підвищення кліренсу кветіапіну.
Одночасне призначення кветіапіну та карбамазепіну (індуктора мікросомальних ферментів печінки) призводить до підвищення кліренсу кветіапіну. При одночасному призначенні кветіапіну і фенітоїну (або інших індукторів печінкових ферментів, таких як карбамазепін, барбітурати, рифампіцин) може істотно зменшитись системний вплив кветіапіну, отже, може виникнути необхідність у підвищенні дози кветіапіну для збереження контролю психотичної симптоматики. Доза кветіапіну може бути знижена при відміні фенітоїну, карбамазепіну або інших індукторів печінкових ферментів, або заміні препаратом, який не має індукую чого впливу на мікросомальні ферменти печінки (наприклад, вальпроат натрію).
CYP 3А 4 є ключовим ферментом, який бере участь у цитохром Р450-опосередкованому метаболізмі кветіапіну. Фармакокінетика кветіапіну істотно не змінюється при одночасному застосуванні з циметидином, який є інгібітором цитохрому Р450. Одночасне призначення кветіапіну та антидепресанту іміпраміну (інгібітор CYP 2D6) або флуоксетину (інгібітор CYP 3A4 і CYP 2D6) не спричиняє значущих змін фармакокінетики. Одночасне призначення кетоконазолу призводить до збільшення середніх значень максимальної концентрації і площі під кривою залежності «концентрація-час» (AUC) кветіапіну на 235 % і 522 % відповідно та до зниження кліренсу на 84 %. Середній період напів виведення кветіапіну збільшується з 2,6 до 6,8 год, проте середнє значення часу досягнення максимальної концентрації залишається без змін. Рекомендується бути обережними при одночасному застосуванні кветіапіну і потенційних інгібіторів CYP 3A4 (азолові протигрибкові препарати і макролідні антибіотики), при цьому слід розглянути можливість зменшення доз кветіапіну.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Кветирон – атиповий антипсихотичний препарат, що взаємодіє з різними типами нейротрансміттерних рецепторів. Кветирон має вищу спорідненість з рецепторами серотоніну (5-НТ2), ніж з рецепторами допаміну D1 і D2 в головному мозку, має високу спорідненість з гістаміновими та альфа1-адренорецепторами, але меншу спорідненість з альфа2-адренорецепторами. Вплив кветіапіну на рецептори 5-НТ2 і D2 продовжується до 12 годин, що підтверджується даними позитроноемісійної томографії. Препарат не має спорідненості з М-холінорецепторами та бензодіазепіновими рецепторами. Кветирон проявляє антипсихотичну активність.
При вивченні екстра пірамідних симптомів в експерименті було встановлено, що кветіапін спричиняє лише слабку каталепсію при введенні дози, яка ефективно блокує допамінові D2-рецептори. Кветіапін обумовлює селективне зниження активності мезолімбічних А 10 допамінергічних нейронів порівняно з А 9 нігростріатальними моторними нейронами. Частота розвитку екстра пірамідних симптомів при застосуванні кветіапіну в дозі 75 – 750 мг/добу не відрізняється від такої при застосуванні плацебо або антихолінер-гічних препаратів.
Кветіапін не зумовлює підвищення рівня пролактину в сироватці крові.
Фармакокінетика.
При прийомі внутрішньо кветіапін добре всмоктується та активно метаболізується. Прийом їжі не має суттєвого впливу на біодоступність препарату. Основні метаболіти не мають вираженої фармакологічної активності. Період напів виведення становить приблизно 7 годин. Приблизно 83 % кветіапіну зв'язується з білками плазми крові. Препарат зберігає ефективність при прийманні 2 рази на добу.
Фармакокінетика кветіапіну лінійна, відмінностей фармакокінетики препарату у чоловіків і жінок немає. Середній кліренс кветіапіну у пацієнтів літнього віку на 30 – 50 % менший, ніж у пацієнтів віком 18–65 років. Кліренс кветіапіну знижений на 25 % у пацієнтів з тяжкими порушеннями функції нирок (кліренс креатині ну менше 30 мл/хв) та у пацієнтів з ураженням печінки (компенсований алкогольний цироз). Менше 5 % кветіапіну не метаболізується і виводиться у незміненому стані. Приблизно 73 % кветіапіну екскретується із сечею та 21 % – з калом. Ключовим ферментом метаболізму кветіапіну є CYP 3A4. Кветіапін і деякі його метаболіти чинять слабку інгібуючу дію на ферменти цитохрому Р450 – 1А 2, 2С 9, 2С 19, 2D6 і 3А 4, але тільки в концентрації, що в 10 – 50 разів перевищує ту, яка досягається при застосуванні звичайних доз (300–450 мг/добу). In vitro не встановлено здатності кветіапіну спричиняти значне пригнічення активності цитохрому Р450 та впливати на метаболізм інших лікарських засобів.
Фармацевтичні характеристики.
Основні фізико-хімічні властивості:
Кветирон 25: круглі, двоопуклі таблетки, вкриті оболонкою білого кольору.
Кветирон 100: круглі, двоопуклі таблетки, вкриті оболонкою жовтого кольору, з рискою.
Кветирон 200: круглі, двоопуклі таблетки, вкриті оболонкою білого кольору, з рискою.
Термін придатності. 3 роки.
Не застосовувати препарат після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.
Умови зберігання.
Зберігати в оригінальній упаковці, у недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 °C.
Упаковка.
Кветирон 25: по 30 таблеток у блістері; по 1 блістеру в пачці картонній.
Кветирон 100, Кветирон 200: по 10 таблеток у блістері; по 1 або 3 блістери в пачці картонній.
Категорія відпуску.
За рецептом.
Виробник.
ТОВ «Фарма Старт», Україна.
Місцезнаходження. Источник
Україна, 03124, м. Київ, бул. І. Лепсе, 8.