І Н С Т Р У К Ц І Я
для медичного застосування препарату
НАТРІЮ АДЕНОЗИНТРИФОСФАТ
(NATRII ADENOSINTRIPHOSPHATЕ)
Склад:
діюча речовина: кислота аденозинтри фосфорна;
1 мл розчину містить аденозин-5'-три фосфорної кислоти двонатрієвої солі в перерахуванні на 100 % кислоту аденозинтрифосфорну 10 мг;
допоміжні речовини: 2 М розчин натрію гідроксиду – до рН від 7,0 до 7,3; вода для ін’єкцій.
Лікарська форма. Розчин для ін’єкцій.
Фармакотерапевтична група.
Кардіологічні препарати. Засоби, що регулюють метаболічні процеси. Код АТС С 01Е В 10.
Клінічні характеристики.
Показання.
У комплексній терапії м’язової дистрофії й атрофії, для купірування пароксизмі в надшлуночкових тахікардій, при спазмах периферичних судин (хвороба Рейно, об літеруючий тромбангіїт). Призначають при периферичних, змішаних і центральних формах пігментної дегенерації сітківки ока.
Протипоказання.
Підвищена чутливість до препарату. Гострий інфаркт міокарда, тяжкі форми брадіаритмій, артеріальна гіпотензія, атріовентрикулярна блокада ІІ - ІІІ ступенів, запальні захворювання легенів. Дитячий вік.
Спосіб застосування та дози.
Вводять дорослим внутрішньом’язово. Для лікування м’язових дистрофій, порушень периферичного кровообігу в перші 2 - 3 дні призначають по 1 мл 1 раз на добу, в наступні дні – по 1 мл 2 рази на добу або 2 мл 1 раз на добу. Курс лікування – 30 - 40 днів. За необхідності курс повторюють через 1 - 2 місяці.
При спадковій пігментній дегенерації сітківки вводять внутрішньом’язово по 5 мл 2 рази на добу з інтервалом у 6 - 8 годин щоденно протягом 15 днів. Для купірування надшлуночкових тахіаритмій вводять внутрішньо венно 1 - 2 мл протягом 5 - 10 с (ефект спостерігається через 20 - 40 с). При необхідності повторно вводять у такій самій дозі через 2 - 3 хв.
Побічні реакції.
Фобії, нечіткість зору, біль у руках, спині, шиї, металевий присмак у роті.
При внутрішньом’язовому введенні: головний біль, тахікардія, посилення діурезу, алергічні реакції.
При внутрішньо венному введенні: нудота, гіперемія обличчя, відчуття жару, запаморочення, неприємні відчуття в грудях, посилення моторики шлунково-кишкового тракту, бронхоспазм, можливий розвиток аритмій, в тому числі атріовентрикулярної блокади, асистолії, артеріальної гіпотензії, задишки.
Передозування.
Симптоми: атріовентрикулярна блокада ІІ та ІІІ ступенів, асистолія, бронхоспазм, поява аритмій, шлуночкових порушень; синусової брадикардії і тахікардії; запаморочення, артеріальна гіпотензія, короткочасна втрата свідомості. При тривалому введенні можливі алергічні реакції.
Лікування. Препарат відміняють, застосовують кардіотонічні засоби. Терапія симптоматична. Конкурентними антагоністами аденозину є ксантини (еуфілін, теофілін).
Застосування в період вагітності або годування груддю.
Дані щодо застосування препарату в період вагітності і годування груддю відсутні.
Діти.
Досвіду застосування препарату у дітей немає, тому він протипоказаний дітям.
Особливості застосування.
Препарат не можна вводити в великих дозах одночасно з серцевими глікозидами.
Внутрішньо венне введення препарату проводять лише в умовах стаціонару під медичним наглядом і при контролі функції серця.
Внутрішньо венне введення препарату необхідно проводити повільно, після чого виміряти артеріальний тиск.
Обережно застосовувати при бронхіальній астмі, вираженій брадикардії, синдромі слабкості синусового вузла, атріовентрикулярній блокаді І ступеня, схильності до артеріальної гіпотензії.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або роботі з іншими механізмами.
Під час лікування слід утримуватися від керування авто транспортом або роботи з іншими механізмами, що потребують підвищеної уваги.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Серцеві глікозиди підвищують ризик розвитку побічних ефектів (у тому числі аритмогенної дії).
Дипіридамол посилює ефекти аденозину. Теофілін, кофеїн та інші ксантини – послаблюють. Карбамазепін може посилювати ефекти аденозину, призвести до розвитку блокади.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Натрію аденозинтрифосфат – сіль кислоти аденозин-5'-три фосфорної (АТФ) – природнього метаболіту організму, що бере участь у багатьох життєво важливих біохімічних реакціях. При взаємодії із скорочувальним білком актоміозином АТФ розпадається на аденозиндифосфорну кислоту і неорганічний фосфат із вивільненням енергії, яка потрібна для м’язової діяльності і для багатьох процесів біосинтезу (білка, сечовини тощо).
Сприяє розслабленню гладеньких м’язів, полегшує передачу нервових імпульсів в вегетативних адренергічних та холінергічних вузлах і передачу збудження з блукаючого нерва до серця. Чинить проти ішемічну, мембраностабілізуючу і анти аритмічну дію, поліпшує антиоксидантний захист міокарда, підвищує його скорочувальну здатність.
Фармакокінетика. Після парентерального введення проникає у клітини органів, де, взаємодіючи зі скорочувальним білком актоміозином, АТФ розпадається на аденозиндифосфорну кислоту і неорганічний фосфат і вивільняє енергію, яка використовується м’язами для здійснення механічної роботи, а також синтетичних процесів (синтез білка, сечовини). У подальшому продукти розпаду включаються в синтез АТФ. Анти аритмічний ефект після внутрішньо венного введення настає через 20 - 40 с.
Фармацевтичні характеристики:
основні фізико-хімічні властивості: прозора, безбарвна або злегка жовтувата рідина.
Несумісність.
Препарат не можна вводити одночасно з карбамазепіном, дипіридамолом, ксантинами, анти аритмічними засобами.
Термін придатності.
1 рік.
Умови зберігання.
Зберігати у захищеному від світла місці при температурі від 3 °С до 5 °С.
Зберігати в недоступному для дітей місці.
Упаковка.
По 1 мл в ампулі; по 10 ампул у картонній пачці.
Категорія відпуску.
За рецептом.
Виробник.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Харківське фармацевтичне підприємство “Здоров’я народу”.
Місцезнаходження. Источник
61013, Україна, м. Харків, вул. Шевченка, 22.