ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
Гентаміцину СУЛЬФАТ
(GentamYcinI SULFAS)
Загальна характеристика:
міжнародна назва: gentamycin;
основні фізико-хімічні властивості: прозорий безбарвний або злегка забарвлений розчин;
склад: 1 мл розчину для ін’єкцій містять гентаміцину 40 мг;
допоміжні речовини: натрію мета бісульфіт, динатрію едетат, вода дляін’єкцій.
Форма випуску. Розчин для ін’єкцій.
Фармакотерапевтична група.
Антибактеріальні засоби для системного застосування. Аміноглікозиди. Код АТС J01GB03.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Гентаміцину сульфат є антибіотиком групиаміноглікозидів з широким спектром дії. Механізм дії пов’язаний з інгібуваннямрибосомальних субодиниць 30S. Тести in vitro підтверджують його активність відносно різних видів грам позитивних і грам негативних мікро організмів:Escherichia coli, Proteus spр. (індол позитивний та індол негативний), Pseudomonasaeruginosa, Klebsiella spр., Enterobacter spр., Serratia spр., Citrobacterspр., Salmonella spр., Shigella spр. і Staphylococcus spр. (включаючи пеніцилін- та метицилінстійкі штами). Нижчезазначені мікро організми, якправило, стійкі до гентаміцину сульфату: Streptococcus pneumoniae, більшість інших видів стрептококів, ентерококів, Neisseria meningitidis, Treponemapallidum та анаеробні мікро організми, такі як Bacteroides spр. або Clostridiumspр.
Фармакокінетика. Гентаміцину сульфат легко абсорбується, досягаючи максимальної концентрації у плазмі крові через 30 – 60 хв післявнутрішньом’язового введення.
Терапевтичні концентрації у крові зберігаються протягом 6 – 8 год.
При внутрішньо венному краплинному введенні концентрація антибіотика уплазмі крові протягом перших годин перевищує концентрацію, яка досягається після внутрішньом’язового застосування препарату. Зв’язок з білками становить 0– 10%.
У терапевтичних концентраціях визначається у тканині нирок, легенів, у плевральному та перитонеальному ексудатах. У нормі гентаміцину сульфат припарентеральному введенні погано проходить крізь гематоенцефалічний бар’єр, алепри менінгіті концентрація в спинномозковій рідині підвищується. Препарат виділяється з грудним молоком.
Приблизно 70 % гентаміцину сульфату протягом доби екскретується за допомогою клуб очкової фільтрації у незміненому стані із сечею. Періоднапів виведення з плазми становить приблизно 2 год. При порушенні видільної функції нирок істотно підвищується концентрація і збільшується період напів виведеннягентаміцину сульфату.
Показання для застосування. Гентаміцину сульфат призначають для лікування інфекцій, що спричинені чутливими до нього збудниками, таких як:
септицемія (включаючи неонатальний сепсис);
хронічні інфекції сечовивідних шляхів;
інфекції нижніх дихальних шляхів;
інфекції шкіри, кісток, м’яких тканин; інфіковані опікові рани;
інфекції ЦНС (включаючи менінгіт) у комбінації з ß-лактам нимиантибіотиками;
інфекції черевної порожнини (включаючи перитоніт);
інфекції, що супроводжуються захворюваннями, які порушують опірність організму людини (лейкемія, діабет, терапія кортикостероїдами). У цих випадкахгентаміцину сульфат, як правило, застосовується у комбінації з b-лактам нимиантибіотиками;
бактеріальні інфекції очей (кон’юнктивіт, блефарит, вторинна інфекція при герпетичному ураженні рогівки, профілактично – при ураженнях рогівки такон’юнктиви, при інтра- або екстрабульбарних операціях);
профілактика інфекційних ускладнень у перед- та після операційний період.
Спосіб застосування та дози. Гентаміцину сульфат застосовують внутрішньом’язово або внутрішньо венно. Доза, спосіб введення та інтервали між введеннями залежать від тяжкості захворювання і стану пацієнта. Дозовий режим розраховується виходячи з маси тіла пацієнта.
Дорослі. Звичайна добова доза гентаміцину сульфату становить 3мг/кг маси тіла внутрішньом’язово, розділена на 2 – 3 введення. Максимальна добова доза для дорослих становить 5 мг/кг маси тіла, розділена на 3 – 4введення.
Звичайна тривалість застосування препарату для всіх пацієнтів – 7 – 10діб.
При тяжких та ускладнених інфекціях курс терапії за необхідності можебути продовжений . У таких випадках рекомендується здійснювати контроль функції нирок, стану слуху та вестибулярного апарату, оскільки токсичність препарату, як правило, виявляється після його застосування більше 10 діб.
Розрахунок маси тіла, на яку необхідно призначати гентаміцину сульфат.
Дозу розраховують за фактичною масою тіла (ФМТ), якщо у пацієнта немає надлишкової маси (тобто додатково не більше 20% до ідеальної маси тіла (ІМТ)). Якщо пацієнт має надлишок маси, доза розраховується на таку масу тіла (ДМТ) за формулою:
ДМТ= ІМТ + 0,4 (ФМТ – ІМТ).
Діти. Дітям до 3 років гентаміцину сульфат призначають виключно за життєвими показаннями. Добові дози становлять: для новонароджених і дітей грудного віку – 2 – 5 мг/кг, для дітей від 1 до 5 років – 1,5 – 3 мг/кг, 6 – 14років – 3 мг/кг. Максимальна добова доза для дітей всіх вікових груп становить 5 мг/кг. Препарат вводять 2 – 3 рази на добу.
При порушенні функції нирок необхідно змінити режим дозування препарату так, щоб він гарантував терапевтичну адекватність лікування. При кожній можливості слід контролю вати концентрацію гентаміцину сульфату у сироватці крові. Через 30–60 хв. після внутрішньом’язового введення сироваткові концентрації повинні становити 5 – 10 мкг/мл.
Початкова разова доза для пацієнтів зі стабільною ХНН становить 1 - 1,5мг/кг маси тіла, в подальшому дозу та інтервал між введеннями визначають залежно від кліренсу креатині ну.
| Кліренс
креатині ну,
мл/хв
| Всі наступні дози
( % від початкової дози)
| Інтервал між введеннями, год.
|
| 70
| 100
| 8
|
| 40 – 69
| 100
| 12
|
| 30 – 39
| 50
| 8
|
| 20 – 29
| 50
| 12
|
| 15 – 19
| 50
| 16
|
| 10 – 14
| 50
| 24
|
| 5 – 9
| 50
| 36
|
Дорослим пацієнтам з бактеріальною інфекцією, які перебувають надіалізі, призначають 1 – 1,5 мг гентаміцину сульфату на 1 кг маси тіла наприкінці кожного діалізу.
При перитонеальному діалізі дорослим додають 1 мг гентаміцину сульфату до 2 л діалізного розчину.
Для внутрішньо венного введення дозу препарату розводять розчинником. Звичайний об’єм розчинника (стерильний фізіологічний розчин або 5% глюкоза) для дорослих становить 50 – 300 мл, для дітей об’єм розчинника треба відповідно зменшити. Тривалість внутрішньо венної інфузії становить 1–2 год. Концентраціягентаміцину сульфату у розчині не повинна перевищувати 1 мг/мл (0,1%).
Побічна дія. Ото токсичність (ушкодження восьмої пари черепно-мозкових нервів): може розвиватися зниження гостроти слуху і ураження вестибулярного апарату (при симетричному ураженні вестибулярного апарату ці порушення у деяких випадках на перших етапах можуть бути навіть непоміченими). Особливий ризик може спричинити подовжений курс лікування гентаміцину сульфатом– 2 – 3 тижні.
Нефро токсичність: частота та ступінь тяжкості ушкоджень нирок залежать від величини разової дози, тривалості лікування та індивідуальних особливостей пацієнта, якості контролю над терапією та одночасного прийому іншихнефротоксичних лікарських засобів. Ураження нирок виявляється протеїнурією, азотемією, рідше – олігурією і, як правило, носить оборотний характер.
Інші побічні ефекти, які відмічаються рідко: підвищення рівня сироватковихтрансаміназ (АЛТ, АСТ), білірубіну, ретикулоцитів, а також тромбоцит опенія, гранулоцит опенія, анемія, зниження рівня кальцію у сироватці, шкірні висипання, кропив’янка, свербіж, пропасниця, головний біль, блювання, м’язовий біль.
Дуже рідко виникають такі побічні ефекти: нудота, підвищене слиновиділення, втрата апетиту, зменшення маси тіла, пурпура, набряк гортані, біль у суглобах, гіпотензія та сонливість, можливі блокада нервово-м’язовоїпровідності та пригнічення дихання.
У місці внутрішньом’язового введення гентаміцину сульфату можлива болючість, при внутрішньо венному введенні – розвиток флебітів і пери флебітів.
Протипоказання. Виражені порушення функції нирок (гостра та хронічна ниркова недостатність), підвищена чутливість організму до гентаміцину сульфату та інших антибіотиків аміно глікозидного ряду. Дітям до 3 років призначають виключно за життєвими показаннями.
Препарат не призначають також при захворюваннях слухового нерва та вестибулярного апарата, при азотемії, міастенії.
Період вагітності (особливо І триместр) та період лактації. Попереднє лікування ото токсичними лікарськими засобами.
Передозування. У разі передозування або при виникненні токсичних реакцій з ознаками або симптомаминефротоксичності чи ото токсичності та нервово-м’язової блокади з дихальною недостатністю виведенню гентаміцину сульфату з плазми крові може сприятигемодіаліз, при перитонеальному діалізі швидкість виведення препарату значно нижча. У новонароджених можливо проведення обмінного переливання крові.
Особливості застосування. Враховуючи обмежену терапевтичну широту гентаміцинусульфату, його слід застосовувати у тих випадках, коли мікро організми резистентні до більш безпечних антибіотиків.
У пацієнтів із захворюваннями нирок необхідно регулярно контролю ватисироваткові концентрації гентаміцину сульфату та функцію нирок, а також слуху.
Симптоми порушення функції нирок або ушкодження слухового чи вестибулярного апарату потребують припинення терапії гентаміцину сульфатом або, у виняткових випадках, тільки корекції його дози.
Гентаміцину сульфат слід застосовувати з обережністю при лікуванні пацієнтів з дегідратацією, ботулізмом, паркінсонізмом або гіпокальціємією, атакож хворих похилого віку.
Особи, що мають захворювання нирок, втрату слуху, запаморочення чи шуму вухах, особливо чутливі до гентаміцину сульфату.
У зв’язку з невеликим клінічним досвідом не рекомендується вводити всюдобову дозу гентаміцину сульфату при таких станах:
опіки площею більше 20%;
цистофіброз;
асцит;
ендокардит;
сепсис.
При тривалому застосуванні доза препарату повинна бути такою, яка б забезпечувала рівень концентрації гентаміцину сульфату у крові, що не перевищує максимально допустимий. Для цього у хворих, віднесених до групи ризику, уперіод лікування необхідно контролю вати рівень концентрації гентаміцинусульфату в крові.
Періоди вагітності та лактації. При застосуванні вагітнимгентаміцину сульфат може чинити шкідливий вплив на плід (ото токсичність), узв’язку з чим гентаміцину сульфат призначають вагітним виключно за життєвими показаннями.
У період вагітності препарат проникає крізь гематоенцефалічний бар’єр ів амніотичну рідину.
У разі годування дитини грудним молоком і за необхідності призначення за показаннями гентаміцину сульфату матері слід або припинити годування груддюабо відмінити цей антибіотик.
Вплив на здатність керувати автомобілем. У деяких пацієнтів гентаміцинусульфат у високих дозах може спричинити порушення рівноваги, що супроводжується нудотою та запамороченням, навіть після відміни лікування, тому необхідноутримуватись від керування автомобілем.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Слід уникати одночасного призначення з сильнодіючими діуретиками ( з фуросемідом, етакриновою кислотою), оскільки останні можуть підсилити ото токсичний та нефротоксичний ефект. Можливе виникнення порушень функції дихання внаслідок нейром’язової блокади у хворих, які одночасно з гентаміцину сульфатом приймають міо релаксанти (сукцинілхолін, тубо курарин, декаметоній), анестетики або яким було проведено попереднє масивне переливання крові з цитратним антикоагулянтом. Застосування солей кальцію таантихолін естеразних засобів може усунути явища нейром’язової блокади.
Слід уникати одночасного та/або послідовного системного або місцевого застосування інших нейротоксичних та/або нефротоксичних засобів, таких якцисплатин, цефалоридин, аміно глікозидні антибіотики, полі міксин В, колістин, ванкоміцин.
Ризик порушення функції нирок збільшується при одночасному застосуванні разом з гентаміцину сульфатом індометацину та інших не стероїдних протизапальних лікарських засобів, а також хінідину, циклофосфану, гангліоблокаторів, верапамілу, поліглюкіну. Гентаміцину сульфат збільшує токсичність дигоксину.
При одночасному введенні аміноглікозидів і пеніциліні в зменшується період напів виведення і знижується їх вміст у сироватці крові.
Зменшення періоду напів виведення відбувається у пацієнтів з вираженими порушеннями функції нирок при комбінованому застосуванні карбеніциліну згентаміцину сульфатом.
При змішуванні в одному об’ємі аміноглікозидів з антибіотикамиb-лактамної групи (пеніцилінами, цефалоспоринами) можлива взаємна інактивація. Також фармацевтично несумісний з алефотерицином, гепарином.
Умовита термін зберігання Зберігати у захищеному від світла місці при температурі від
8до 25 ˚ С.
Зберігатиу недоступному для дітей місці
Термін придатності – 2 роки . Источник
Не застосовувати препарат після закінчення терміну придатності.