ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
РІНГЕРА РОЗЧИН
( RINGER’S SOLUTION )
Склад:
діюча речовина: натрію хлорид, калію хлорид, кальцію хлорид дигідрат;
1 л розчину містить натрію хлориду – 8,6 г; калію хлориду – 0,3 г; кальцію хлориду дигідрату – 0,33 г;
Na+ - 147,0 ммоль/л, К+ - 4,0 ммоль/л, Са2+ - 2,25 ммоль/л, Cl - - 155,6 ммоль/л;
теоретична осмолярність - 309 мосм/л;
допоміжна речовина: вода для ін’єкцій.
Лікарська форма. Розчин для інфузій.
Фармакотерапевтична група. Розчини для внутрішньо венного введення. Розчини електролітів. Код АТС В 05В В 01.
Клінічні характеристики.
Показання.
Застосовується при гіповолемії та позаклітинній дегідратації внаслідок тривалого блювання, проносу, значних опіків, відмороження, перитоніту, тяжких інфекційних захворювань, шокових станів, колапсу; під час оперативного втручання та у після операційному періоді.
Використовується для розведення концентрованих електролітних розчинів.
Протипоказання.
Гіпернатріємія;
декомпенсована серцева недостатність;
гіперкаліємія;
олігурія та анурія;
набряк легенів;
набряк мозку;
гіперкоагуляція;
гіпергідратація;
тромбофлебіт (при введенні великих кількостей розчину);
метаболічний алкалоз.
Спосіб застосування та дози.
Розчин призначений тільки для внутрішньо венного застосування.
Доза призначається лікарем і залежить від віку, маси тіла, клінічного стану пацієнта та лабораторних показників.
Звичайна доза для дорослого становить 1-2 л на добу; максимальна - 3 л на добу для пацієнта з масою тіла 70 кг. Середня добова доза для дітей віком до 6 років становить 5 мл/кг маси тіла, старше 6 років – 10 мл/кг маси тіла.
Швидкість інфузії для дорослих – 60 - 80 крапель/хв або струминно, для дітей - 30 - 60 крапель/хв.
Призначення розчину повинно базуватись на підрахованій підтримуючій або заміщуючій потребі в рідині для кожного пацієнта.
Перед використанням парентеральні препарати слід візуально перевіряти на наявність частинок та зміну кольору.
Побічні реакції.
Можуть спостерігатися порушення обміну електролітів, хлоридний ацидоз, гіпергідратація, реакції в місці введення.
Передозування.
Введення надто великої кількості розчину може призвести до порушення балансу рідини, електролітів (гіперволемія, гіпернатріємія, гіперкальціємія, гіперхлоремія) та кислотно-лужної рівноваги. Терапія – симптоматична.
Застосування в період вагітності або годування груддю.
Не відомо, чи може спричинити розчин Рінгера шкоду плоду при призначенні вагітній жінці або вплинути на репродуктивну здатність. Тому в період вагітності препарат призначають лише за життєвими показаннями.
Не відомо, чи виділяється цей препарат у молоко людини. Оскільки більшість препаратів виділяються в молоко людини, потрібно з обережністю призначати розчин Рінгера матері, що годує груддю.
Діти.
Обмежень щодо застосування препарату дітям немає.
Особливості застосування.
Під час тривалої парентеральної терапії необхідно визначати лабораторні показники і давати клінічну оцінку стану пацієнта для моні торування змін рівня глюкози крові, концентрації електролітів та водно-електролітного балансу.
Застосування внутрішньо венних розчинів може спричинити перевантаження рідиною та/або розчином, що в результаті призводить до розведення електролітів сироватки крові, гіпергідратації, застійних явищ та набряку легень. Ризик розвитку дилюції зворотно пропорційний концентрації електролітів. Ризик розвитку перевантаження розчином, що викликає застійні явища з периферичними набряками та набряком легень, прямо пропорційний концентрації електролітів.
У зв’язку з вмістом іонів натрію розчин потрібно застосовувати з обережністю пацієнтам з нирковою та серцево-судинною недостатністю, з застійною серцевою недостатностю, особливо у після операційному періоді або пацієнтам літнього віку, а також пацієнтам з клінічними станами, що супроводжуються затримкою натрію та набряками.
Розчини, що містять натрій, потрібно з обережністю застосовувати пацієнтам, які отримують кортикостероїди або кортикотропін.
Вміст калію потребує обережності при застосуванні розчину пацієнтам із захворюваннями серця, гіперкаліємією, тяжкою нирковою недостатністю та клінічними станами, що супроводжуються затримкою калію в організмі.
Призначення калію повинно проводитись під контролем ЕКГ, особливо у пацієнтів, що отримують дигіталіс. Рівні калію в сироватці не завжди відображають рівні калію у тканинах.
У пацієнтів зі зниженою видільною функцією нирок призначення розчину може призвести до затримки натрію чи калію.
Наявність іонів кальцію потребує обережності в разі одночасного призначення з препаратами крові через вірогідність розвитку коагуляції.
Призначати кальцій парентерально потрібно з особливою увагою пацієнтам, що отримують препарати наперстянки.
Цей розчин призначений для внутрішньо венного застосування з використанням стерильного оснащення. Рекомендовано змінювати внутрішньо венну систему як мінімум кожні 24 години.
Слід використовувати розчин тільки тоді, коли він прозорий, а флакон герметичний.
Лікар повинен також враховувати можливість розвитку побічних реакцій на препарати, що додаються.
Якщо виникла побічна реакція, потрібно припинити інфузію, оцінити стан пацієнта і призначити необхідні терапевтичні заходи.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або роботі з іншими механізмами.
Інформація відсутня.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Можливе збільшення затримки натрію в організмі при одночасному застосуванні таких лікарських засобів: не стероїдних протизапальних препаратів, андрогенів, анаболічних гормонів, естрогенів, кортикотропіну, мінералокортикоїдів, вазодилататорів або гангліоблокаторів.
При застосуванні з калієзберігаючи ми діуретиками, інгібіторами АПФ і препаратами калію посилюється ризик розвитку гіперкаліємії.
У комбінації з серцевими глікозидами збільшується ймовірність їх токсичних ефектів.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Розчин Рінгера є джерелом води і електролітів при гідратації. Він може індукувати діурез залежно від стану пацієнта.
Натрій, основний катіон позаклітинної рідини, бере участь, в першу чергу, у контролі розподілу води, водного балансу, осмотичного тиску рідин організму. Натрій також асоціюється з хлором та бікарбонатом у регуляції кислотно-лужної рівноваги рідин організму.
Калій, основний катіон внутрішньоклітинної рідини, бере участь в утилізації вуглеводів та синтезі білків, потрібен для регуляції нервового проведення і м`язового скорочення, особливо серця.
Хлор, основний позаклітинний аніон, тісно пов`язаний з метаболізмом натрію, і зміни кислотно-лужного балансу організму відображені змінами концентрації хлору. Інфузія великої кількості іонів хлору може спричинити втрату іонів бікарбонату, що призведе до ацидозу. З цієї причини розчин Рінгера буферизується лактатом або ацетатом.
Кальцій, важливий катіон, забезпечує каркас кісток і зубів у формі фосфату кальцію і карбонату кальцію. В іонізованій формі кальцій потрібен для функціонального механізму згортання крові, нормальної функції серця, регуляції нейром`язової збудливості.
Фармакокінетика. Іони Na+ та Cl-, введені з Рінгера розчином, підлягають такій же фармакокінетиці, як і ті, що надійшли з їжею. Вони вільно розподіляються в усіх органах, тканинах та міжклітинних просторах та виділяються при гломерулярній фільтрації в нирках. У канальцях відбувається значна реабсорбція іонів Na+ та Cl-, переважно в петлі Генле та дистальних канальцях, включаючи механізм блокування петльовими та ті азидними діуретиками відповідно.
Іони калію (K+) вільно фільтруються в клубочках, але майже повністю ре абсорбуються в проксимальних канальцях і екскретуються тільки 10% відфільтрованих іонів K+. Секреція в дистальних канальцях і збираючих трубочках може значно збільшити елімінацію K+. Нирки мають обмежену здатність зберігати концентрацію K+. Тому, коли концентрація Na+ в дистальних канальцях висока, втрата K+ може бути значною і може розвинутись гіпокаліємія. Це обумовлює наявність K+ в розчині Рінгера.
Гомеостаз іонів кальцію (Ca++) добре контролюється гормонами і рідко потребує клінічного втручання з внутрішньо венною інфузією розчину.
Фармацевтичні характеристики.
Основні фізико-хімічні властивості: прозорий безбарвний розчин.
Несумісність. Для зменшення ризику можливої несумісності, що виникає при змішуванні цього розчину з іншими призначеними добавками, кінцевий ін фузійний розчин необхідно перевірити на наявність помутніння або преципітації одразу після змішування, перед застосуванням і періодично під час застосування.
Термін придатності. 3 роки.
Умови зберігання. Зберігати при температурі не вище 25 °С у недоступному для дітей місці.
Упаковка. По 500 мл розчину для інфузій у пластикових флаконах.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник. «Хемофарм» АД, Сербія. Источник
Місцезнаходження. Сербія, 26300, м. Вршац, Белградський шлях б/н.