ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
МАГНІЛЕК
(MAGNILEK)
Склад:
діюча речовина: кислота гадопентетова;
1 мл розчину містить 469 мг гадопентетової кислоти у вигляді димеглумінової солі;
допоміжні речовини: вода для ін'єкцій.
Лікарська форма. Розчин для ін’єкцій.
Фармакотерапевтична група. Контрастні засоби для ЯМР-томографії. Парамагнітні контрастні засоби. Код АТС V08C A01.
Клінічні характеристики.
Показання. Магнітно-резонансна томографія (МРТ):
- Головного та спинного мозку: виявлення та диференційна діагностика менінгіоми, невриноми (у тому числі слухового нерва), інвазивних пухлин (наприклад, гліоми), метастазів; виявлення невеликих та/або пухлин, які погано візуалізуються; диференційна діагностика таких пухлин, як гемангіобластома, епендим ома та невеликі аденоми гіпофіза; визначення інтракраніального розповсюдження первинних (не мозкових пухлин); діагностика при підозрі на рецидив пухлини після операції або променевої терапії.
Крім того, при спінальній МРТ - диференційна діагностика та оцінка розповсюдження інтрамедулярних та екстра медулярних пухлин.
- Всього тіла: дослідження фаціальної частини черепа, зони шиї, грудної та черевної порожнини, молочних залоз, органів таза, опорно-рухового апарату, судин всього тіла (для оцінки кровопостачання в нормальних та патологічно змінених тканинах, виявлення пухлин, запальних процесів, судинних ушкоджень); диференційна діагностика пухлин і рубцевої тканини; виявлення рецидиву грижі між хребцевого диска після операції; напівкількісна оцінка функції нирок у поєднанні із зональною анатомічною діагностикою.
Протипоказання.
Підвищена чутливість до компонентів препарату;
тяжка ниркова недостатність (кліренс креатині ну менше 20 мл/хв);
серпоподібно клітинна анемія;
період вагітності;
- дитячий вік до 2 років.
Спосіб застосування та дози.
Рекомендована доза для проведення краніальної, спінальної МРТ та МРТ всього тіла у дорослих та дітей старше 2 років – 0,2 мл препарату на 1 кг маси тіла (0,1 ммоль/кг).
Препарат застосовується тільки у медичних закладах або лікарнях. Процедуру повинен здійснювати лікар-спеціаліст, який має відповідний досвід у цій галузі. Необхідно дотримуватись загальноприйнятих запобіжних заходів при проведенні МРТ: необхідно переконатись, що в пацієнта відсутній кардіостимулятор, феромагнітні імплантати тощо.
Магнілек вводять лише внутрішньо венно (бажано у великі вени, якщо можливо) зі швидкістю 10 мл/хв або у формі болюсної ін’єкції зі швидкістю 10 мл/15 с. Розчин потрібно набирати у шприц безпосередньо перед ін’єкцією. Не слід застосовувати препарат при зміні кольору або втраті прозорості розчину та наявності сторонніх домішок. Невикористану частину препарату слід викинути.
Максимальна загальна доза - 20 мл.
Для забезпечення повного введення необхідної дози препарату після завершення ін’єкції Магнілеку слід ввести в вену 5 мл фізіологічного розчину.
Обстеження можна розпочинати відразу після введення і воно має бути завершене не більше ніж за 1 годину, оскільки при томографії головного мозку оптимальне контрастування спостерігається через 27 хв після ін’єкції, а при томографії спинного мозку – через 10 - 30 хв.
Найпридатнішими для контрастних досліджень є імпульсні послідовності з
Т-виваженими зображеннями.
Якщо в результаті проведеної МРТ не виявлено будь-яких уражень головного або спинного мозку, але лишаються підстави (виходячи з клінічної картини) для їх підозри, можна підсилити діагностичний рівень обстеження шляхом проведення протягом 30 хв повторної ін’єкції Магнілеку в дозі, еквівалентній первинному введенню (для дорослих доза може бути збільшена до 0,4 мл на 1 кг маси тіла).
В окремих випадках, наприклад, для діагностики патологічних утворень із незначною васкуляризацією та/або невеликим ступенем проникнення в екстра целюлярний простір, для досягнення оптимального контрастування необхідне введення Магнілеку з розрахунку 0,4 мл/кг.
Для більш точної діагностики рецидивів пухлин і виключення наявності метастазів у дорослих пацієнтів рекомендовано проводити дослідження з дозою 0,6 мл на 1 кг маси тіла.
Побічні реакції.
Побічні реакції, які пов’язують із застосуванням гадопентетової кислоти для МРТ, транзиторні за своєю природою і зазвичай мають легкий чи помірний ступінь тяжкості. Відстрочені реакції, пов’язані із застосуванням контрастного засобу, спостерігались дуже рідко. Описано такі побічні реакції:
з боку серцево-судинної системи: артеріальна гіпотензія, вазодилатація, припливи жару, блідість, флебіти, неспецифічні зміни ЕКГ, біль в загруднинній ділянці; напад стенокардії, тахікардія, аритмія;
з боку нервової системи: головний біль, запаморочення, сонливість, порушення мовлення, збудженість, сплутаність свідомості, парестезії, гіперстенія, тремор, дзвін у вухах, порушення зору (дефекти полів зору), судоми;
з боку шлунково-кишкового тракту: нудота, блювання, біль і спазми в ділянці шлунка та кишечнику, спрага, діарея, підвищена салівація, порушення смакових відчуттів (особливо після болюсної ін’єкції), зубний біль, біль і парестезія м’яких тканин ротової порожнини, слинотеча;
з боку дихальної системи: сухість у роті, подразнення горла, біль у горлі та гортані, ринорея, дихання зі свистом, чхання, ларингоспазм, кашель, задишка/апное, бронхоспазм, набряк гортані, глотки, набряк легень, ціаноз;
з боку кістково-м’язової системи: біль у кінцівках, у спині, артралгія;
з боку шкіри та слизових оболонок: свербіж, шкірний висип, пітливість, кропив’янка, ангіо невротичний набряк;
алергічні реакції: дуже рідко – системні анафілактичні/анафілактоїдні реакції (в тому числі анафілактичний шок), гарячка, посилення потовиділення, підвищення або зниження температури тіла;
місцеві реакції: у місці ін’єкції можливе відчуття холоду або печіння, біль, набряк;
лабораторні показники: оборотне підвищення вмісту в сироватці крові заліза та загального білірубіну, підвищення рівня печінкових ферментів;
інші реакції: загальна слабкість, зубний біль, відчуття втомленості, зміна смакових відчуттів, що швидко зникає.
Передозування. Можливе підсилення прояву вищенаведених побічних реакцій. Через гіперосмоляльність препарату передозування препарату може спричинити також підвищення тиску в легеневій артерії, осмотичний діурез, гіперволемію і дегідратацію.
Лікування симптоматичне. Специфічного антидоту немає. Препарат видаляється з організму шляхом гемодіалізу.
Застосування у період вагітності або годування груддю. На сьогодні достеменно не встановлено, як впливає на розвиток плода гадопентетова кислота, а також магнітні та електричні поля. Тому застосування цього методу дослідження в період вагітності не рекомендується.
Гадопентетова кислота виділяється в грудне молоко у невеликих кількостях, тому в разі необхідності проведення дослідження у період лактації слід вирішити питання про тимчасове припинення годування груддю (щонайменше на 24 години з моменту введення препарату).
Діти. Оскільки досвід застосування Магнілеку для діагностики у дітей віком до 2 років відсутній, не рекомендується застосовувати цей препарат для МРТ дітям цієї вікової категорії.
Дітям старше 2 років Магнілек призначають у дозі 0,2 мл/кг.
Особливі заходи безпеки.
Не виключено, що гадопентетату димеглумін може сприяти зниженню судомного порогу у схильних до цього пацієнтів. Тому при проведенні процедури такі пацієнти повинні знаходитись під постійним контролем, а в разі необхідності, їм вводять проти судомні препарати.
Обережно застосовують препарат пацієнтам із захворюваннями печінки і/або проявами гемолізу, а також при порушенні функції нирок. У пацієнтів з порушеною функцією нирок при призначенні МРТ із застосуванням Магнілеку слід ретельно зважувати співвідношення ризик/користь, оскільки можливе виникнення гострої ниркової недостатності або погіршення функції нирок.
Особливості застосування. Пацієнту не слід їсти щонайменше 2 години перед застосуванням препарату. Він повинен лежати на спині під час ін’єкції та протягом щонайменше 30 хв після неї.
При призначенні препарату пацієнтам із відомою підвищеною чутливістю до будь-якого з компонентів препарату слід особливо ретельно зважити співвідношення ризик/користь. Введення препарату Магнілек, як і інших внутрішньо венних контрастних засобів, може бути пов’язане із анафілактичними реакціями/реакціями гіпер чутливості або іншими реакціями ідіосинкразії у вигляді серцево-судинних, респіраторних і шкірних симптомів аж до реакцій тяжкого ступеня, включаючи шок. Більшість таких реакцій виникає упродовж півгодини після введення препарату. Хоча в поодиноких випадках можуть спостерігатися і відстрочені реакції. Тому рекомендується після дослідження спостерігати за пацієнтом та мати завжди напоготові медикаменти для лікування гіпер чутливості.
Особливо великий ризик виникнення таких реакцій у пацієнтів, які мають в анамнезі випадки бронхіальної астми або алергії, підвищену чутливість до контрастних засобів. У разі наявності в анамнезі пацієнта таких станів розглядають питання про проведення премедикації антигістамінними препаратами і/або глюкокортикоїдами.
У пацієнтів, які страждають на серцево-судинні захворювання, існує більша ймовірність розвитку серйозних або навіть фатальних наслідків реакцій гіпер чутливості тяжкого ступеня.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або роботі з іншими механізмами. Виходячи з того, що введення Магнілеку може призвести до розвитку індивідуальних психосоматичних реакцій, пацієнтам, які проходили обстеження, слід тимчасово (щонайменше протягом 6 годин) дотримуватися обережності при керуванні авто транспортом і занять іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій. Слід зважати, що в пацієнтів, які застосовують бета-адреноблокатори (особливо при наявності бронхіальної астми), реакції гіпер чутливості можуть бути підсилені. Окрім того, у них може спостерігатися толерантність до стандартної терапії реакцій гіпер чутливості бета-агоністами.
Взаємодії з іншими лікарськими засобами поки що не виявлено.
Взаємодія з діагностичними тестами: при визначенні вмісту заліза в сироватці крові за допомогою батофенантроліну кількісний показник може бути зниженим протягом доби.
Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Гадопентетат (комплекс гадолінію з пентетовою кислотою) має 7 неспарених електронів, що обумовлює його парамагнітні властивості. Диміглумінова сіль гадопентетату є стабільним хелатним комплексом, що характеризується високою гідрофільністю і має сильні парамагнітні властивості. Хелатний комплекс не токсичний для організму. Органічний компонент комплексу не метаболізується в організмі, а метал – не дисоціює. Після внутрішньо венного введення димеглуміну гадопентетат розпадається з утворенням іону меглуміну і гадопентетату.
Гідрофільний хелатний комплекс розподіляється тільки в позаклітинній воді і не проходить крізь інтактний гематоенцефалічний бар’єр. Таким чином, він не накопи чується в нормальних клітинах мозку або в клітинах, що відрізняються від нормальних, але мають інтактний гематоенцефалічний бар’єр (наприклад, кіста, сформований після операційний шрам). Навпаки, порушення гематоенцефалічного бар’єра або нормальної васкуляризації тканин призводить до накопичення димеглуміну гадопентетату в таких ділянках (новоутворення, абсцеси, під гострий інфаркт).
Фармакокінетика. Фармакокінетичний профіль введеного внутрішньо венно димеглуміну гадопентетату на здорових людях відповідає відкритій двофазній моделі із середнім на півперіодом розподілу приблизно 0,2 години і середнім на півперіодом елімінації − приблизно 1,6 години.
Приблизно 80 % введеної дози 0,1 ммоль/кг виводиться із сечею протягом 6 годин і
93 % − протягом 24 годин. Виведення з калом становить менше 0,1 % за 5 діб. У пацієнтів із порушенням функції нирок елімінація гадопентетату відбувається майже повністю, але період напів виведення зростає. На півперіод елімінації зростає пропорційно ступеню порушення функції нирок. У пацієнтів з вираженою нирковою недостатністю (кліренс креатині ну менше 20 мл/хв) він досягає 30 годин.
Гадопентетова кислота в незначній кількості (приблизно 0,04 % від введеної дози) виділяється в грудне молоко.
Не виявлено біо трансформації, дисоціації або розкладання гадопентетату.
Фармацевтичні характеристики:
основні фізико-хімічні властивості: прозорий, безбарвний або блідо-жовтого кольору розчин.
Концентрація контрастної речовини − 0,5 моль/л (469 мг/л).
Осмотичний тиск при 37 0С − 49,8 атм.
В’язкість при 20 0С − 4,9 кг/л, при 37 0С − 2,9 кг/л.
Несумісність. Не відома.
Термін придатності. 3 роки.
Умови зберігання. Зберігати при температурі не вище 25 °С в захищеному від світла та вторинних рентгенівських променів місці. Не заморожувати. Зберігати в недоступному для дітей місці.
Упаковка. По 10 мл або 20 мл у флаконі.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник. “Юнік Фармасьютикал Лабораторіз” (відділення фірми “Дж. Б. Кемікалз енд Фармасьютикалз Лтд.”). Источник
Місцезнаходження. Ворлі, Мумбаї 400 030, Індія.