ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
ТАЛІЯ
(TALIA)
Склад:
діюча речовина: R-сибутраміну гідро хлориду моногідрат;
1 капсула містить R-сибутраміну гідро хлориду моногідрату 2,5 мг або 5 мг;
допоміжні речовини: магнію стеарат, лактоза, кремнію діоксид колоїдний безводний.
Лікарська форма. Тверді желатинові капсули.
Фармакотерапевтична група.
Засоби, що застосовуються при ожирінні. Анорексигенні препарати центральної дії.
Код АТС А 08А A10.
Клінічні характеристики.
Показання.
Талія призначається для зменшення ваги та підтримуючої терапії:
– у пацієнтів з аліментарним ожирінням з індексом маси тіла (ІМТ) більше 30 кг/м²;
– у пацієнтів з аліментарним ожирінням з ІМТ більше 27 кг/м², якщо є інші фактори ризику, обумовлені надмірною масою тіла, такі як цукровий діабет ІІ типу, дисліпопротеїнемія, артеріальна гіпертензія.
Талію рекомендовано застосовувати у поєднанні з низькокалорійною дієтою.
Протипоказання.
Підвищена чутливість до сибутраміну або до інших компонентів препарату;
органічні причини ожиріння;
психічні захворювання;
нервова анорексія та булімія;
синдром Жиль де ла Туретта;
одночасний прийом або період протягом останніх 2 тижнів після відміни прийому інгібіторів МАО;
застосування препаратів центральної дії для лікування психічних розладів (наприклад, антидепресанти, антипсихотики) або для зменшення маси тіла, застосування триптофану для лікування порушень сну;
ішемічна хвороба серця, декомпенсована серцева недостатність, вроджені вади серця, оклюзивні захворювання периферійних артерій, тахікардія, аритмія, цереброваскулярні захворювання (інсульт, транзиторні порушення мозкового кровообігу);
неадекватно контрольована артеріальна гіпертензія (артеріальний тиск > 145/90 мм рт. ст.);
гіпертиреоз;
тяжкі порушення функції печінки;
тяжкі порушення функції нирок, термінальна стадія ниркової недостатності у пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі;
гіперплазія простати із затримкою сечі;
феохромоцитома;
закрито кутова глаукома;
встановлена фармакологічна, наркотична або алкогольна залежність;
період вагітності і годування груддю;
дитячий вік до 18 років, а також вік старше 65 років через відсутність достатнього клінічного досвіду.
Спосіб застосування та дози.
Рекомендована початкова доза Талії становить 5 мг – 1 капсула 5 мг 1 раз на добу (або 2 капсули по 2,5 мг 1 раз на добу або розподілені на 2 прийоми) незалежно від прийому їжі. Капсулу запивають достатньою кількістю води. При недостатній втраті маси тіла дозу збільшують на 2,5 мг після кожних 4 тижнів терапії до максимальної добової дози 7,5 мг (1 капсула 5 мг і 1 капсула 2,5 мг або 3 капсули по 2,5 мг). Дози більше 7,5 мг на добу не рекомендують застосовувати. При підборі дози слід зважати на артеріальний тиск та серцеві зміни. За умови поганої переносимості препарату добова доза може бути знижена.
При слабкій реакції пацієнтів на застосування 7,5 мг Талії (критерій: зниження маси тіла менше ніж на 2 кг за 4 тижні) подальше лікування не є доцільним.
Лікування не повинно тривати понад 3 місяці у хворих, які недостатньо добре реагують на терапію, тобто яким протягом трьох тижнів лікування не вдається досягнути 5 % рівня зниження маси тіла порівняно з вихідним рівнем.
Лікування не слід продовжувати, якщо при подальшій терапії, після досягнутого зменшення маси тіла, пацієнт знову набирає вагу 3 кг і більше.
Максимальна тривалість лікування не повинна перевищувати 1 рік, оскільки дані про ефективність та безпеку сибутраміну щодо тривалішого періоду прийому відсутні.
Побічні реакції.
Більшість небажаних ефектів виникають на початку лікування (у перші 4 тижні). Їх тяжкість та частота з часом послаблюються. Небажані ефекти, в цілому, мають легкий та оборотний характер.
При застосуванні R-сибутраміну спостерігались сухість у роті, анорексія, запори, висипи. При застосуванні сибутраміну повідомлялось про такі побічні ефекти:
з боку серцево-судинної системи: часто – підвищення артеріального тиску (в середньому на 2 - 3 мм рт. ст.), прискорене серцебиття (в середньому 3 - 7 уд./хв); іноді – тахікардія, відчуття серцебиття, артеріальна гіпертензія, вазодилатація, фібриляція передсердь, пароксизмальна суправентрикулярна тахікардія;
з боку органів травного тракту: часто – анорексія, запор, сухість у роті; іноді – нудота, діарея, блювання, шлунково-кишкова кровотеча, загострення геморою; в поодиноких випадках – транзиторне збільшення активності печінкових ферментів;
з боку нервової системи, органів чуття: часто – сухість у роті, безсоння; іноді – парестезія, головний біль, запаморочення, неспокій, тривожність, депресивні стани у пацієнтів без депресії в анамнезі, серотонін овий синдром у комбінації з іншими станами, спричиненими блокуванням зворотного захоплення серотоніну, погіршення пам’яті, зміна смаку;
з боку шкіри і підшкірної клітковини: іноді – підвищена пітливість, алопеція, висипи, кропив’янка, екхімоз, петехія;
з боку системи кровотворення: в поодиноких випадках – тромбоцит опенія, пурпура Геноха-Шенлейна.
Наступні побічні реакції відмічались у 1 % з усіх пацієнтів, які застосовували сибутрамін:
з боку сечовидільної системи: гострий інтерстиціальний нефрит, мезангіокапілярний гломерулонефрит, затримка сечі;
з боку репродуктивної системи: порушення менструального циклу, метрорагія, порушення сексуальної функції втому числі аномальна еякуляція/оргазм, імпотенція;
алергічні реакції: підвищена чутливість, що проявляється змінами на шкірі: висипи (екхімозний, петехіальний), кропив’янка, ангіо невротичний набряк, анафілактичні реакції;
з боку органа зору: нечіткість зору;
симптоми відміни: дуже рідко – головний біль, підвищений апетит.
Передозування.
Симптоми: тахікардія, артеріальна гіпертензія, головний біль, запаморочення.
Лікування: забезпечення вільного дихання, спостереження за станом серцево-судинної системи, а також, за необхідності – підтримуюча симптоматична терапія. Своєчасне промивання шлунка та застосування активованого вугілля може зменшити всмоктування R-сибутраміну. Хворим з підвищеним артеріальним тиском та тахікардією показане призначення блокаторів β-адренорецепторів. Гемодіаліз неефективний.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Препарат протипоказаний у період вагітності або годування груддю.
Діти.
Препарат протипоказаний дітям та підліткам віком до 18 років.
Особливості застосування.
Лікування Талією слід здійснювати у складі комплексної програми для зменшення маси тіла і запобігання її повторному підвищенню під наглядом лікаря. Комплексна програма включає як зміну дієти та способу життя, так і збільшення фізичної активності.
У всіх пацієнтів, які застосовують R-сибутрамін, необхідно регулярно контролю вати рівень артеріального тиску та пульс. У перші 2 місяці лікування ці параметри слід контролю вати кожні 2 тижні, далі - один раз на місяць.
У пацієнтів із контрольованою артеріальною гіпертензією, у яких рівень артеріального тиску ≤ 145/90 мм рт. ст., це вимірювання необхідно здійснювати якомога частіше. Якщо у пацієнтів рівень артеріального тиску при повторному вимірюванні удвічі перевищував 145/90 мм рт. ст., лікування Талією слід припинити. У пацієнтів із синдромом нічного апное слід ретельно контролю вати артеріальний тиск.
У хворих з легким та помірним ступенем порушень функції печінки застосування Талії потребує особливої обережності, хоча при цьому небажані ефекти не спостерігалися.
Оскільки нирками виводяться неактивні метаболіти, Талію слід застосовувати з обережністю пацієнтам з легким або помірним ступенем порушень функції нирок.
Слід з обережністю застосовувати Талію одночасно з пероральними антикоагулянтами, оскільки може спостерігатись подовження часу згортання крові та гальмування агрегації тромбоцитів.
Дія препарату на втрату маси тіла викликає вивільнення серотоніну з нервових волокон і може бути пов’язане з розвитком первинної легеневої гіпертензії, хоча для сибутраміну такий зв’язок не встановлено. При регулярному медичному огляді необхідно звертати особливу увагу на такі симптоми, як прогресуюча задишка, біль у грудній клітці та набряки на ногах. Пацієнту необхідно рекомендувати звернутися до лікаря у випадку виникнення подібних симптомів.
Препарат слід з особливою обережністю застосовувати пацієнтам, хворим на епілепсію.
Жінкам репродуктивного віку під час приймання препарату слід застосовувати надійні засоби контрацепції.
Є інформація про можливість виникнення депресії, тому при ознаках депресії необхідно звернутися до лікаря.
Талію необхідно з обережністю призначати пацієнтам з відкритокутовою глаукомою та пацієнтам із ризиком підвищення внутрішньо очного тиску (наприклад, у сімейному анамнезі).
Як і в разі застосування засобів, що інгібують зворотне захоплення серотоніну, у пацієнтів, які приймають Талію, існує потенціал підвищеного ризику кровотечі (включаючи гінекологічну, шлунково-кишкову та інші види шкірної або слизової кровотечі). Тому препарат слід з обережністю застосовувати у пацієнтів, схильних до кровотечі, або у тих, які приймають супутні лікарські засоби з відомою здатністю впливати на гемостаз або функцію тромбоцитів.
Рідко повідомлялося про випадки депресії, суїцидального мислення та суїциду у пацієнтів, які лікуються Талією. Тому слід приділяти особливу увагу пацієнтам з випадками депресії в анамнезі. При виникненні ознак або симптомів депресії під час лікування Талією, слід припинити застосування препарату та розпочати відповідну терапію.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або роботі з іншими механізмами.
Хоча R-сибутрамін не впливає на психомоторну та мозкову діяльність, препарат може змінювати швидкість реакції при керуванні авто транспортом або роботі з іншими механізмами.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
З обережністю необхідно застосовувати R-сибутрамін одночасно з іншими лікарськими засобами (кетоконазол, еритроміцин, тролеандоміцин та циклоспорин), що впливають на активність ферменту CYP3A4. Одночасне застосування цих препаратів із R-сибутраміном призводить до підвищення концентрацій метаболітів R-сибутраміну в плазмі.
Рифампіцин, макроліди, фенітоїн, карбамазепін, фенобарбітал та дексаметазон індукують фермент CYP3A4 та можуть прискорювати метаболізм сибутраміну.
Необхідно з обережністю застосовувати Талію з пероральними антикоагулянтами, оскільки може спостерігатись подовження часу згортання крові та гальмування агрегації тромбоцитів.
У поодиноких випадках може розвинутись серотонін овий синдром при одночасному застосуванні селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС) з деякими препаратами для лікування мігрені (суматриптан, дигідроерготамін) або з деякими опіоїдами (пентазоцин, пефідин, фентаніл, декстрометорфан), або у разі застосування двох інгібіторів зворотного захоплення серотоніну одночасно.
Супутнє застосування Талії із засобами, що підвищують артеріальний тиск та частоту серцевих скорочень, вивчена недостатньо. Аналогічний висновок можна зробити і щодо препаратів проти кашлю, застуди, алергії та деяких деконгестатів. Тому у разі одночасного призначення таких засобів слід дотримуватися обережності.
Препарат не впливає на ефективність пероральних контрацептивів.
При одноразовому одночасному застосуванні Талії та алкоголю не було відмічено посилення негативної дії алкоголю. Однак вживання алкоголю несумісне з рекомендованими дієтичними заходами при застосуванні R-сибутраміну.
Якщо пацієнт приймає інгібітори МАО, між початком лікування препаратом Талія та останнім днем прийому засобів цієї групи повинно минути 14 днів і навпаки.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Сибутрамін - це рацемічна суміш, що містить R- та S-сибутрамін у пропорції 1:1.
R-сибутрамін –активний ізомер сибутраміну. Зменшення маси тіла обумовлене дією R-сибутраміну. За розвиток побічних ефектів, асоційованих із сибутраміном, відповідає S-сибутрамін. R-сибутрамін призводить до втрати маси тіла внаслідок блокади зворотного захоплення норепінефрину, серотоніну та допаміну.
Доза R-сибутраміну 5 мг є біоеквівалентною дозі рацемічного сибутраміну 10 мг.
R-сибутрамін чинить терапевтичну дію переважно за рахунок активних вторинних та первинних метаболітів амінів (метаболіт 1 та метаболіт 2), що є інгібіторами зворотного захоплення норадреналіну, серотоніну (5-гідрокситриптамін; 5НТ). У тканині головного мозку людини метаболіт 1 та метаболіт 2 також інгібують зворотне захоплення допаміну, але з потужністю у три рази меншою, ніж зворотне захоплення серотоніну і норепінефрину. R-сибутрамін та його метаболіти не належать до агентів, що вивільняють моноаміни і інгібітори моноаміно оксидази. Вони не мають спорідненості до великої кількості нейротрансмітерних рецепторів, що включають серотонінергічні (5-НТ 1, 5-НТ 1А, 5-НТ 1В, 5-НТ 2А, 5-НТ 2С), адренергічні (β, β1, β3, α1, α2), допамінергічні (D1, D2), мускаринові, гістамінергічні (Н1), бензодіазепінові та NMDA-рецептори.
Застосування R-сибутраміну призводить до втрати маси тіла за рахунок впливу на центр насиченості, збільшення термогенезу. Втрата маси тіла за рахунок застосування R-сибутраміну також супроводжується корисними змінами в ліпідному спектрі сироватки крові та контролі глікемічних процесів у пацієнтів, що страждають на дисліпопротеїнемію та діабет ІІ типу відповідно.
У пацієнтів з ІІ типом діабету, які страждають на ожиріння, втрата маси тіла в результаті застосування сибутраміну була пов’язана зі зменшенням у HbAlc (глі кованого гемоглобіну) на 0,6 %.
Фармакокінетика. R-Сибутрамін добре всмоктується із травного тракту та підлягає екстенсивному метаболізму в печінці з утворенням метаболітів – метаболіту 1 і метаболіту 2. Пікова концентрація у плазмі крові (Сmax) досягається через 1,2 години. Період напів виведення R-сибутраміну становить 1,1 години. Фармакологічно активний метаболіт 1 та метаболіт 2 досягають Tmax (час для досягнення Cmax) через 3 години, а період їх напів виведення становить 14 та 16 годин відповідно. Була показана лінійна кінетика без дозозалежних змін їх періодів напів виведення, але з дозопропорційним збільшенням концентрацій у плазмі. При повторному застосуванні рівноважні концентрації метаболіту 1 та метаболіту 2 досягалися через 4 дні з приблизно подвійним накопиченням.
Існують відносно обмежені дані щодо клінічно значимої різниці фармакокінетичних параметрів у жінок та чоловіків. Фармакокінетичні характеристики у здорових літніх людей (середній вік 70 років) були такими ж, як і у здорових осіб молодого віку.
Зв’язування R-сибутраміну та його метаболіту 1 та метаболіту 2 з білками плазми приблизно становить 97 %, 94 % та 94 % відповідно.
Приблизно 85 % (в межах 68 – 95 %) дози виводяться з сечею та фекаліями, більшість дози (77 %) виділяється з сечею.
Фармацевтичні характеристики.
Основні фізико-хімічні властивості:
капсули по 2,5 мг: тверда желатинова капсула з корпусом білого кольору та голубою кришечкою, з нанесеним написом “2,5” на капсулі, що містить білий гранульований порошок;
капсули по 5 мг: тверда желатинова капсула з корпусом блідо-блакитного кольору та темно-синьою кришечкою, з нанесеним написом “5” на капсулі, що містить білий гранульований порошок.
Термін придатності.
2 роки.
Умови зберігання.
Зберігати в сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25 º С.
Зберігати в недоступному для дітей місці.
Не застосовувати після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.
Упаковка.
По 10 капсул у блістері, по 3 блістери у картонній коробці – для дозування 2,5 мг;
по 3 або 9 блістерів у картонній коробці – для дозування 5 мг.
Категорія відпуску.
За рецептом.
Виробник.
Емкйор Фармасьютікалс Лтд.
Місцезнаходження. Источник
Т-184, М. І. Д. С., Бхосарі, Пуне-411026, Індія.