ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
БРАЙДАН®
(BRIDAN®)
Склад:
діюча речовина: sugammadex (сугамадекс);
1 мл розчину містить 100 мг сугамадексу;
допоміжні речовини: натрію гідроксид та/або кислота хлористоводнева концентрована, вода для ін’єкцій.
Лікарська форма. Розчин для ін'єкцій.
Фармакотерапевтична група. Антидоти. Код АТС V03A B35.
Клінічні характеристики.
Показання. Реверсія нейром'язової блокади, спричиненої рокуронієм або верокуронієм.
У педіатрії сугамадекс рекомендується для застосування у дітей лише для стандартної реверсії блокади, спричиненої рокуронієм.
Протипоказання. Підвищена чутливість до активної речовини або до будь-якого компонента препарату.
Спосіб застосування та дози.
Шлях уведення. Сугамадекс застосовують внутрішньо венно у вигляді одноразової болюсної ін'єкції. Болюсну ін'єкцію необхідно зробити швидко, протягом 10 с, безпосередньо у вену або в існуючу систему для внутрішньо венного введення.
У клінічних дослідженнях введення сугамадексу відбувалося лише у вигляді одноразової болюсної ін'єкції.
Препарат застосовується тільки лікарем-анестезіологом чи під його наглядом.
Рекомендується використання відповідної техніки нейром'язового моніторингу для спостереження за відновленням після нейром'язової блокади.
Рекомендовано спостерігати за пацієнтом в після операційний період для запобігання випадків відновлення блокади.
При парентеральному введенні протягом наступних 6 годин деяких лікарських засобів, що можуть спричинити взаємодію по типу заміщення, необхідно спостерігати за пацієнтом щодо симптомів поновлення блокади.
Рекомендована доза сугамадексу залежить від рівня нейром'язової блокади, яка повинна бути реверсована та не залежить від режиму анестезії.
Сугамадекс може бути використаний для реверсії різних ступенів глибини нейром'язової блокади, спричиненої рокуронієм або верокуронієм.
Дорослі.
Стандартна реверсія нейром'язової блокади.
Рекомендована доза сугамадексу при відновленні, що досягає рівня 1-2 пост тетанічних скорочень при блокаді, спричиненій рокуронієм або верокуронієм, становить 4,0 мг/кг маси тіла. Середній час відновлення відношення T4/T1 до 0,9 - близько 3 хв.
Рекомендована доза препарату при виникненні спонтанного відновлення повторної появи Т2 при блокаді, спричиненій рокуронієм або верокуронієм, становить 2,0 мг/кг маси тіла. Середній час відновлення відношення T4/T1 до 0,9 - близько 2 хв.
При застосуванні рекомендованих доз для стандартної реверсії відновлення відношення T4/T1 до 0,9 відбувається швидше, коли нейром'язова блокада спричинена рокуронієм, порівняно з верокуронієм.
Негайна реверсія нейром'язової блокади, спричиненої рокуронієм.
При виникненні необхідності в негайній реверсії нейром'язової блокади, спричиненої рокуронієм, рекомендована доза сугамадексу становить 16,0 мг/кг маси тіла. При застосуванні 16,0 мг/кг сугамадексу через 3 хв після болюсної дози 1,2 мг/кг рокуронія броміду середній час відновлення відношення T4/T1 до 0,9 становить близько 1,5 хв.
Дані по застосуванню сугамадексу для негайної реверсії блокади, спричиненої верокуронієм, відсутні.
Повторне введення сугамадексу.
Повторне введення сугамадексу в дозі 4 мг/кг рекомендується у виняткових ситуаціях поновлення блокади в після операційний період після початкової дози сугамадексу 2 мг/кг або 4 мг/кг. За пацієнтом необхідно ретельно спостерігати, щоб упевнитись у повному відновленні нейром'язової функції.
Повторне введення рокуронія або векуронія після застосування сугамадексу.
Необхідно прийняти до уваги час очікування, що становить 24 години.
Ниркова недостатність.
При нирковій недостатності легкого чи помірного ступеня (кліренс креатині ну ≥ 30 мл/хв та < 80 мл/хв) рекомендовані дози є такими ж, як і для дорослих.
Застосування сугамадексу у пацієнтів з нирковою недостатністю тяжкого ступеня (включаючи пацієнтів, що потребують діалізу (кліренс креатині ну < 30 мл/хв)) не рекомендується.
Пацієнти літнього віку.
Після введення сугамадексу при повторній появі Т2 при блокаді, спричиненій рокуронієм, середній час відновлення відношення T4/T1 до 0,9 у дорослих (18-64 роки) становив 2,2 хв, у пацієнтів похилого віку (65-74 роки) - 2,6 хв, у пацієнтів старше 75 років – 3,6 хв. Незважаючи на те, що у пацієнтів літнього віку час відновлення уповільнюється, рекомендована доза сугамадексу є такою самою, як і для дорослих пацієнтів.
Пацієнти з ожирінням.
У пацієнтів з ожирінням рекомендована доза сугамадексу є такою ж, як і для дорослих пацієнтів та має базуватись на фактичній масі тіла.
Печінкова недостатність.
Необхідності в корекції дози при печінковій недостатності легкого та помірного ступеня немає, оскільки сугамадекс переважно екскретується нирками.
Дослідження пацієнтів з печінковою недостатністю не проводились, тому пацієнтам з печінковою недостатністю тяжкого ступеня препарат призначають з обережністю.
Сугамадекс може бути введений у лінію з інфузіями наступних розчинів: 0,9 % розчин натрію хлориду (9 мг/мл), 5 % розчин глюкози (50 мг/мл), 0,45 % розчин натрію хлориду (4,5 мг/мл) та 2,5 % розчин глюкози (25 мг/мл), розчин Рінгера з лактатом, розчин Рінгера,
5 % розчин глюкози (50 мг/мл) у 0,9 % розчині натрію хлориду (9 мг/мл).
Для застосування у дітей Брайдан® може бути розведений 0,9 % розчином натрію хлориду до концентрації 10 мг/мл.
Невикористаний розчин слід знищити.
Побічні реакції.
Безпечність сугамадексу оцінювалася, базуючись на єдиній базі даних безпечності, що нараховувала близько 1700 пацієнтів та 200 здорових добровольців. Найчастіше повідомлялося про дисгевзію (металевий чи гіркий присмак), що виникала при застосуванні сугамадексу в дозі 32 мг/кг та вище. Повідомлялося про виникнення алергоподібних реакцій (тобто почервоніння, еритематозний висип), одна з яких була розцінена як алергічна реакція легкого ступеня.
| Система органів |
Частота виникнення |
Побічна реакція |
| Імунна система |
Рідко (≥1/1000, <1/100) |
Алергічні реакції |
| Травми, отруєння і процедурні ускладнення |
Часто (≥1/100, <1/10) |
Ускладнення при анестезії |
| Рідко (≥1/1000, <1/100) |
Небажаний прихід до свідомості протягом анестезії |
| Нервова система |
Дуже часто (≥1/10) у здорових добровольців |
Дисгевзія |
Ускладнення при анестезії.
Ускладнення при анестезії, що вказують на відновлення нейром'язової функції, включають рухи кінцівок або тіла, кашель під час процедури анестезії або під час самої операції, гримаси або смоктання ендотрахеальної трубки.
Прихід до свідомості.
При лікуванні сугамадексом повідомлялося про декілька випадків приходу до свідомості. Відношення до сугамадексу є невстановленим.
Відновлення блокади.
У базі даних об’єднаних I-III фаз досліджень з групою плацебо, випадки відновлення блокади, що були встановлені при моніторингу нейром’язової функції, становили 2 % при застосуванні сугамадексу та 0 % при застосуванні плацебо.
Фактично, всі ці випадки виникали при дослідженнях щодо підбору дози, при введенні доз, нижчих від оптимальних (менше 2 мг/кг).
Пацієнти із захворюванням легень.
В одному клінічному дослідженні у пацієнтів з легеневими ускладненнями в анамнезі повідомлялося про бронхоспазм як можливу побічну реакцію у декількох пацієнтів, але казуальний зв'язок повністю не був встановлений. Лікар має бути проінформований про можливий розвиток бронхоспазму.
Обмежена інформація з бази даних передбачає, що безпечність сугамадексу (у дозах до
4 мг/мг) у дітей є аналогічною дорослим.
Передозування.
У клінічних дослідженнях повідомлялося про один випадок застосування сугамадексу в дозі 40 мг/кг без розвитку значимих побічних реакцій. У дослідженнях щодо толерантності у людини сугамадекс застосовувався у дозі 96 мг/кг, при цьому не повідомлялося ні про розвиток дозозалежних побічних реакцій, ні про розвиток серйозних побічних реакцій.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Клінічна інформація щодо застосування сугамадексу в період вагітності відсутня.
Дослідження на тваринах не показали безпосереднього чи опосередкованого впливу на перебіг вагітності, розвиток ембріону, пологи чи постнатальний розвиток.
У вагітних жінок сугамадекс необхідно застосовувати з обережністю.
Невідомо, чи виділяється сугамадекс у грудне молоко у людини.
Дослідження на тваринах показало, що сугамадекс виділяється у грудне молоко. Оральна абсорбція циклодекстрину є низькою; не передбачається впливу на дитину при одноразовому застосуванні сугамадексу жінкою в період годування груддю.
Сугамадекс можна застосовувати під час годування груддю.
Діти.
Інформація щодо застосування препарату у дітей є обмеженою (одне дослідження щодо стандартної реверсії нейром’язової блокади, спричиненої рокуронієм при повторній появі Т2).
Для стандартної реверсії нейром’язової блокади, спричиненої рокуронієм при повторній появі Т2 рекомендована доза сугамадексу для дітей віком 2-17 років становить 2 мг/кг. Інші стандартні ситуації реверсії та негайна реверсія не досліджувались і тому не рекомендовані до отримання подальшої інформації.
Брайдан 100 мг/мл для підвищення точності дозування для дітей може бути розведений до
10 мг/мл.
Новонароджені та діти віком до 2 років.
Існує дуже обмежений досвід щодо застосування сугамадексу дітям віком від 30 днів до
2 років. Застосування сугамадексу у новонароджених віком до 30 днів не вивчалося. Тому застосування сугамадексу даним категоріям пацієнтів не рекомендується до отримання подальшої інформації.
Особливості застосування.
Моніторинг дихальної функції під час відновлення.
Штучна вентиляція легень обов’язкова до відновлення адекватного самостійного дихання після реверсії нейром'язового блоку. Вентиляція легень може бути продовжена при застосуванні препаратів, що пригнічують дихальну функцію.
Якщо після екстубації повторно виникає нейром'язова блокада, необхідно забезпечити адекватну вентиляцію легенів.
Вплив на гемостаз.
В дослідженнях in vitro спостерігалася фармакодинамічна взаємодія (пролонгація aPТT та PT) з антагоністами вітаміну К, не фракціонованим гепарином, низь комолекулярними гепариноїдами, рівароксабаном і дабігатраном.
У дослідженнях здорових добровольців дози сугамадексу 4 мг/кг та 16 мг/кг були пролонговані на 17-22 % щодо активованого парціального тромбопластинового часу (aPТT) та на 11-22 % щодо протромбі нового часу (PT). В усіх випадках пролонгація була короткочасною (менше 30 хв). Базуючись на базі даних клінічної інформації (n=1738) не було клінічно значущого ефекту при застосуванні сугамадексу як моно терапії чи в комбінації з іншими препаратами на виникнення перед- чи пост операційної кровотечі.
Беручи до уваги короткочасний вплив сугамадексу на пролонгацію (aPTT) чи (PT) при застосуванні сугамадексу як моно терапії чи в комбінації з іншими препаратами малоймовірно, що сугамадекс підвищує ризик розвитку кровотечі. Так як інформації щодо застосування сугамадексу у пацієнтів з встановленою коагулопатією недостатньо, параметри коагуляції мають ретельно досліджуватись з дотриманням стандартів клінічної практики.
Відновлення блокади.
У клінічних дослідженнях повідомлялося про відновлення блокади при застосуванні доз, нижчих від оптимальних (у дослідженнях щодо підбору дози). Для запобігання відновлення блокади необхідно застосовувати дози, рекомендовані для стандартної чи негайної реверсії.
Час очікування при повторному введенні нейром’язових блокаторів після реверсії із застосуванням сугамадексу.
Якщо необхідно повторне введення рокуронія чи векуронія, рекомендований час очікування становить 24 години.
Ниркова недостатність.
У пацієнтів з тяжким порушенням функції нирок (кліренс креатині ну < 30 мл/хв) виведення сугамадексу і комплексу сугамадекс-рокуроній сповільнене, але симптомів відновлення нейром’язової блокади не спостерігається. Інформація щодо обмеженої кількості пацієнтів з нирковою недостатністю, що потребують діалізу, показує непослідовне зниження рівня сугамадексу в плазмі при гемодіалізі. Застосування сугамадексу у пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю не рекомендується.
Взаємодії, спричинені тривалим ефектом рокуронія чи векуронія.
При застосуванні препаратів, що посилюють нейром’язову блокаду в пост операційний період, необхідно приділяти особливу увагу можливому відновленню блокади. Необхідно звернутись до інструкції з медичного застосування рокуронія чи векуронія для отримання специфічної інформації щодо препаратів, які посилюють нейром’язову блокаду. У випадку відновлення блокади пацієнт може потребувати механічної вентиляції чи повторного введення сугамадексу.
Потенційні взаємодії.
Взаємодія по типу захоплення.
При застосуванні сугамадексу ефективність деяких лікарських препаратів може знижуватись через зниження плазмових концентрацій. В такому випадку необхідно розглянути можливість повторного введення лікарських препаратів, введення терапевтично еквівалентних лікарських препаратів (бажано з іншого хімічного класу) та/чи нефармакологічного втручання.
Взаємодія по типу заміщення.
Внаслідок застосування деяких препаратів після сугамадексу може відбутись витіснення сугамадексом рокуронія і верокуронія. В результаті може спостерігатися відновлення блокади. В таких випадках необхідно застосувати штучну вентиляцію легенів. У випадку інфузії застосування препарату, що спричинив заміщення, необхідно припинити. У випадку коли очікується потенціальна взаємодія по типу заміщення, необхідно ретельно спостерігати за станом пацієнта щодо розвитку симптомів відновлення блокади (приблизно 15 хв) після парентерального введення препарату, що відбулося протягом 6 годин після введення сугамадексу. Взаємодія по типу заміщення спостерігається для деяких лікарських субстанцій (тореміфен, флуклоксацилін та фузидинова кислота).
Анестезія легкого ступеня.
При реверсії нейром’язової блокади під час анестезії іноді спостерігалося зменшення глибини анестезії (наприклад, рухи, кашель, гримаси, смоктання трахеальної трубки), тому при реверсії анестезії необхідно застосовувати додаткові дози анестетик ів чи опіоїдів.
Печінкова недостатність.
Сугамадекс не метаболізується в печінці та не виводиться за її участю; досліджень щодо пацієнтів з печінковою недостатністю не проводилося. Лікування пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю необхідно проводити з великою обережністю.
Застосування в інтенсивній терапії.
Дані по застосуванню сугамадексу в умовах інтенсивної терапії відсутні.
Застосування сугамадексу для реверсії нейром'язової блокади, спричиненої іншими нейром'язовими блокуючи ми агентами (за винятком рокуронія та верокуронія).
Сугамадекс не слід застосовувати для реверсії блоку, спричиненого не стероїдними нейром'язовими блокуючи ми агентами, такими як сукцинілхолін або сполуки бензилізохіноліну.
Сугамадекс не слід застосовувати для реверсії блоку, спричиненого стероїдними нейром'язовими блокуючи ми агентами, за винятком рокуронія та верокуронія, оскільки не існує інформації щодо ефективності та безпеки для таких випадків.
Сугамадекс не рекомендується застосовувати для реверсії блокади, спричиненої панкуронієм, оскільки інформації щодо його застосування в таких випадках недостатньо.
Затримка відновлення.
При станах, пов'язаних зі сповільненим кровотоком (наприклад, захворювання серцево-судинної системи, літній вік, набряки), час відновлення може подовжуватися.
Алергічні реакції.
Лікар має бути інформований щодо можливості розвитку алергічних реакцій та міри їх попередження.
Пацієнти, що знаходяться на дієті з контролем натрію.
Кожний мілілітр препарату містить 9,7 мг натрію. Доза 23 мг натрію розглядається як “без натрію”. Якщо необхідно ввести більш ніж 2,4 мл розчину, це необхідно брати до уваги пацієнтам, що знаходяться на дієті з контролем натрію.
Пролонгація QTc-інтервалу.
Клінічні дослідження QTc (n=146) у здорових добровольців продемонстрували, що застосування сугамадексу як моно терапії чи в комбінації з рокуронієм чи векуронієм не асоціюється з пролонгацією QTc-інтервалу.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або роботі з іншими механізмами. Про здатність препарату впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або роботі з іншими механізмами не повідомлялося.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Досліджень щодо взаємодії сугамадексу з іншими препаратами не проводилося.
Не можна виключати взаємодію з тореміфеном, флуклоксациліном та фусидовою кислотою (клінічно значимої взаємодії за типом захоплення не передбачається), з гормональними контрацептивами (клінічно значимої взаємодії за типом заміщення не передбачається).
Взаємодії, що потенційно впливають на ефективність сугамадексу.
Тореміфен.
Для тореміфену, що має відносно високу константу спорідненості і відносно високу концентрацію у плазмі, існує вірогідність витіснення верокуронія або рокуронія з комплексу із сугамадексом. Тому відновлення відношення T4/T1 до 0,9 може бути сповільнене у пацієнтів, які отримали тореміфен у день операції.
Внутрішньо венне введення флуклоксациліну та фузидієвої кислоти.
Внутрішньо венне введення високих доз флуклоксациліну (інфузія 500 мг або більше) чи фузидієвої кислоти може призвести до витіснення рокуронія або верокуронія з комплексу із сугамадексом. Застосування високих доз цих препаратів в передопераційній фазі може призвести до затримки відновлення відношення T4/T1 до 0,9. Слід уникати застосування високих доз цих препаратів в після операційній фазі (до 6 годин). У випадку, якщо застосування флуклоксациліну чи фузидієвої кислоти не можна уникнути, потрібно уважно спостерігати за вентиляцією легень, особливо протягом наступних 15 хв.
Взаємодії, що потенційно впливають на ефективність інших препаратів.
Гормональні контрацептиви.
Взаємодія між 4 мг/кг сугамадексу і прогестероном може призвести до зниження сили дії прогестерону (34 % AUC), що було схоже зі зниженням, що спостерігалось при застосуванні добової дози орального контрацептиву на 12 годин пізніше, що може призвести до зниження ефективності. Для естрогенів очікується зниження ефекту. Тому застосування болюсної дози сугамадексу розглядається як еквівалентне одній пропущеній добовій дозі стероїдних оральних контрацептивів. Якщо оральний контрацептив був застосований у день застосування сугамадексу, необхідно звернутися до розділу інструкцій оральних контрацептивів, що описує дії при пропуску дози.
У разі застосування неоральних гормональних контрацептивів пацієнт повинен використовувати додатковий негормональний контрацептивний метод протягом наступних
7 днів.
Вплив на лабораторні тести.
У цілому сугамадекс не впливає на лабораторні тести за можливим винятком кількісного визначення прогестерону в сироватці крові. Порушення цього тесту можливе при плазмовій концентрації сугамадексу 100 мкг/мл.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Сугамадекс - це модифікований гамма-циклодекстрин. Він формує комплекс із нейром'язовими блокуючи ми агентами рокуронієм і верокуронієм, знижуючи кількість молекул, що зв'язується з нікотиновим рецептором у нейром'язовому комплексі. Це призводить до реверсії нейром'язової блокади, спричиненої рокуронієм або верокуронієм.
У дослідженнях залежності ефекту від дози сугамадекс застосовували в дозах від 0,5 мг/кг до
16 мг/кг при нейром'язовій блокаді, спричиненій рокуронієм (0,6, 0,9, 1,0 і 1,2 мг/кг рокуронія броміду з дозою підтримки або без неї) або верокуронієм (0,1 мг/кг верокуронія броміду з дозою підтримки або без неї). Сугамадекс застосовували в різні моменти часу блокади та при різній глибині блокади. У цих дослідженнях спостерігалася чітка залежність ефекту від дози.
Сугамадекс може застосовуватися в різні моменти часу після введення рокуронія або верокуронія броміду.
Стандартна реверсія – глибока нейром'язова блокада.
У основному дослідженні пацієнти були розподілені на групи, які отримували або рокуроній, або верокуроній. Після останньої дози рокуронія або верокуронія при рівні 1-2 пост тетанічних скорочень застосовувався сугамадекс у дозі 4,0 мг/кг або неостигмін у дозі 70 мкг/кг. Час від початку застосування сугамадексу або неостигміну до відновлення відношення T4/T1 до
0,9 становив:
час (хв) від застосування сугамадексу або неостигміну при глибокій нейром'язовій блокаді
(1-2 пост тетанічних скорочення), спричиненій рокуронієм або верокуронієм, до відновлення відношення T4/T1 до 0,9.
| Нейром'язовий блокуючий агент |
Режим лікування |
| Сугамадекс (4,0 мг/кг) |
Неостигмін (70 мкг/кг) |
| Рокуроній |
| N |
37 |
37 |
| Середнє (хв) значення |
2,7 |
49,0 |
| Діапазон |
1,2-16,1 |
13,3-145,7 |
| Верокуроній |
| N |
47 |
36 |
| Середнє (хв) значення |
3,3 |
49,9 |
| Діапазон |
1,4-68,4 |
46,0-312,7 |
Стандартна реверсія – поява T2.
Пацієнти були розподілені на групи, які отримували або рокуроній, або верокуроній. Після останньої дози рокуронія або верокуронія при появі T2 застосовували сугамадекс у дозі 2,0 мг/кг або неостигмін у дозі 50 мкг/кг. Час від початку застосування сугамадексу або неостигміну до відновлення відношення T4/T1 до 0,9 становив:
час (хв) від застосування сугамадексу або неостигміну при появі T2 після застосування рокуронія або верокуронія до відновлення відношення T4/T1 до 0,9.
| Нейром'язовий блокуючий агент |
Режим лікування |
| Сугамадекс (2,0 мг/кг) |
Неостигмін (50 мкг/кг) |
| Рокуроній |
| N |
48 |
48 |
| Середнє (хв) значення |
1,4 |
17,6 |
| Діапазон |
0,9-5,4 |
3,7-106,9 |
| Верокуроній |
| N |
48 |
45 |
| Середнє (хв) значення |
2,1 |
18,96 |
| Діапазон |
1,2-64,2 |
2,9-76,2 |
Час реверсії нейром'язової блокади, спричиненої рокуронієм, за допомогою сугамадексу порівнювали з часом реверсії нейром'язової блокади, спричиненої цис-атракуріумом, за допомогою неостигміну. При появі T2 застосовували 2,0 мг/кг сугамадексу або 50 мкг/кг неостигміну. Застосування сугамадексу призводило до більш швидкої реверсії нейром'язової блокади, спричиненої рокуронієм, порівняно з реверсією нейром'язової блокади, спричиненої цис-атракуріумом, при застосуванні неостигміну:
час (хв) від застосування сугамадексу або неостигміну при появі T2 після застосування рокуронія або цис-атракуріуму до відновлення відношення T4/T1 до 0,9.
| Нейром'язовий блокуючий агент |
Режим лікування |
Рокуроній і сугамадекс
(2,0 мг/кг) |
Цис-атракуріум і неостигмін (50 мкг/кг) |
| N |
34 |
39 |
| Середнє (хв) значення |
1,9 |
7,2 |
| Діапазон |
0,7-6,4 |
4,2-28,2 |
Негайна реверсія.
Час реверсії нейром'язової блокади, спричиненої сукцинілхоліном (1,0 мг/кг) порівняно з часом реверсії нейром'язової блокади, спричиненої рокуронієм (1,2 мг/кг), за допомогою сугамадексу
(16 мг/кг, через 3 хв після введення нейром'язового блокую чого агента):
час (хв) від застосування рокуронія і сугамадексу або сукцинілхоліну до відновлення T1 до 10 %.
| Нейром'язовий агент |
Режим лікування |
Рокуроній і сугамадекс
(16,0 мг/кг) |
Сукцинілхолін
(1,0 мг/кг) |
| N |
55 |
55 |
| Середнє (хв) значення |
4,2 |
7,1 |
| Діапазон |
3,5-7,7 |
3,7-10,5 |
Були отримані наступні дані за часом відновлення при застосуванні 16 мг/кг сугамадексу після введення 1,3 мг/кг рокуронія броміду:
час (хв) від застосування сугамадексу (через 3 хв після введення рокуронія) до відновлення відношення T4/T1 до 0,9, 0,8 або 0,7.
|
T4/T1 до 0,9
|
T4/T1 до 0,8
|
T4/T1 до 0,7
|
| N |
65 |
65 |
65 |
| Середнє (хв) значення |
1,5 |
1,3 |
1,1 |
| Діапазон |
0,5-14,3 |
0,5-6,2 |
0,5-3,3 |
Застосування сугамадексу є безпечним у пацієнтів з порушеннями дихальної і серцевої функції.
Фармакокінетика. Після внутрішньо венного введення дорослим пацієнтам сугамадекс має наступні фармакокінетичні параметри: швидка фаза розподілу з періодом напіврозподілу
2,9 хв; повільна фаза розподілу з періодом напіврозподілу 27 хв; період напів виведення
2,2 години і об'єм розподілу в стабільному стані (Vss) - 15 л. Кліренс препарату - 91 мл/хв. Сугамадекс при застосуванні у вигляді внутрішньо венної болюсної ін’єкції має лінійну кінетику в дозах від 1 до 16 мг/кг.
Розподіл. Об'єм розподілу сугамадексу у стабільному стані хворого становить 15 л. Ні сугамадекс, ні комплекс сугамадекс-рокуроній не зв'язуються з білками плазми крові або еритроцитами.
Метаболізм. Метаболіти сугамадексу не визначені, сугамадекс виділявся нирками в незміненому вигляді.
Виведення. Період напів виведення сугамадексу становить 2,2, а кліренс з плазми - 91 мл/хв. Аналіз масового балансу показав, що >90 % дози виводиться протягом 24 годин. 96 % дози виводиться з сечею, із яких 95 % становить незмінений сугамадекс. Виведення з фекаліями і з повітрям, що видихається, становить менше 0,02 % дози.
Фармакокінетичні параметри пацієнтів літнього віку з різним ступенем порушення функції нирок, визначеної за допомогою визначення кліренсу креатині ну (CRCL), представлені у таблиці.
Типові суб’єкти
(масса тіла складає 75 кг) |
Кліренс (мл/хв) |
Об’єм розподілу при стані рівноваги (л) |
Період напів виведення (год) |
Дорослі
(40 років) |
Норма
Кліренс:
100 мл/хв |
88
(25,0 %) |
11,4 (22,9 %) |
1,8 (32,9 %) |
Дорослі
(40 років) |
Ниркова недостатність легкого ступеню
Кліренс:
50 мл/хв |
71
(23,6 %) |
11,4 (23,0 %) |
2,2 (33,3 %) |
Дорослі
(40 років) |
Ниркова недостатність помірного ступеню
Кліренс:
30 мл/хв |
28
(24,4 %) |
11,4 (23,5 %) |
5,2 (32,9 %) |
Пацієнти літнього віку
(75 років) |
Норма
Кліренс:
80 мл/хв |
80
(24,0 %) |
13,5 (24,4 %) |
2,4 (34,9 %) |
Пацієнти літнього віку
(75 років) |
Ниркова недостатність легкого ступеню
Кліренс:
50 мл/хв |
72
(24,5 %) |
13,5 (24,2 %) |
2,6 (34,6 %) |
Пацієнти літнього віку
(75 років) |
Ниркова недостатність помірного ступеню
Кліренс:
30 мл/хв |
28
(24,7 %) |
13,4 (23,8 %) |
6,1 (36,5 %) |
Фармакокінетичні параметри у дітей віком до 17 років представлені нижче.
| Фармакокінетичні параметри |
Вік - 8 років |
Вік - 15 років |
| Період напів виведення (год) |
0,9 |
1,7 |
| Об'єм розподілу при стабільному стані (л) |
3,1 |
9,1 |
| Кліренс (мл/хв) |
41 |
71 |
Відмінностей у фармакокінетичних параметрах в залежності від статі та національності пацієнтів не спостерігається.
Дослідження фармакокінетики не показали клінічно значимого взаємозв’язку між вагою тіла та об’ємом розподілу.
Фармацевтичні характеристики.
Основні фізико-хімічні властивості: прозорий водний розчин від безбарвного до слабко-жовтого кольору. Осмотична концентрація - 300-500 мОсм/кг, рН - 7-8.
Несумісність.
Несумісність спостерігається з верапамілом, ондансетроном і ранітидином.
Брайдан® не повинен змішуватися з будь-якими препаратами і розчинами, за винятком тих, що вказані у розділі «Спосіб застосування та дози». Якщо препарат вводиться через ту ж інфузійну лінію, що й інші препарати, її необхідно промити (0,9 % розчином натрію хлориду).
Термін придатності.
3 роки.
Умови зберігання.
Зберігати в оригінальній упаковці в захищеному від світла місці при температурі 2-30 ˚ С; не заморожувати.
Зберігати в недоступному для дітей місці.
Розведений препарат необхідно використати негайно.
Флакони можуть зберігатись без картонної упаковки не більше 5 днів.
Упаковка.
По 2 мл або по 5 мл розчину у скляних флаконах, по 10 флаконів у картонній упаковці.
Категорія відпуску.
Застосовується тільки в умовах стаціонару.
Виробники.
Н. В. Органон; Органон (Ірландія) Лтд.
Місцезнаходження.
Н. В. Органон, 5349 AB Occ, Клоостерштраат 6, Нідерланди. Источник
Органон (Ірландія) Лтд, П/с 2857 Драйнем Роад, Свордс, Дублін, Ірландія.