Нормативна база

Лікарські засоби

Інші розділи

Зворотній зв'язок

ЛІСОБАКТ
Назва: ЛІСОБАКТ
Міжнародна непатентована назва: Comb drug
Виробник: "Bosnalijek d.d.", Боснія і Герцеговина
Лікарська форма: Таблетки
Форма випуску: Таблетки для смоктання № 10, № 30
Діючі речовини: 1 таблетка містить: лізоциму хлориду - 20.0 мг, піридоксину гідрохлориду - 10.0 мг
Допоміжні речовини: Лактози моногідрат, трагакант, магнію стеарат, натрію сахаринат, ванілін
Фармакотерапевтична група: Антисептичні препарати
Показання: Гінгівіти, стоматити, афтозні стоматити, ураження вірусом герпеса, ерозії слизової оболонки ротової порожнини різної етіології.
Термін придатності: 5р.
Номер реєстраційного посвідчення: UA/2790/01/01
Термін дії посвідчення: з 14.03.2005 до 14.03.2010
Термін дії реєстраційного посвідчення закінчився.
Пошук даних про реєстрацію препарату ЛІСОБАКТ
АТ код: A01AB11
Наказ МОЗ: 106 від 14.03.2005


    Інструкція для застосування ЛІСОБАКТ

    ІНСТРУКЦІЯ

    для медичного застосування препарату

    ЛІСОБАКТ

    LYSOBACT

    Загальна характеристика:

    основні фізико-хімічні властивості: круглі таблетки білого кольору, з гладкою поверхнею, з розподілю вальною рискою на одному боці;

    склад: 1 таблетка містить лізоциму хлориду 20 мг,

      піридоксину гідро хлориду 10 мг;

    допоміжні речовини: лактози моногідрат, трагакант, магнію стеарат, натрію сахаринат, ванілін.

    Форма випуску. Таблетки для cмоктання.

    Фармакотерапевтична група. Засіб, який застосовується при захворюваннях горла.

    Код АТС R02A A20.

    Фармакологічні властивості.

    Фармакодинаміка.

    Лісобакт – антисептик, що застосовується для місцевого лікування у стоматології і отоларингології.

    Лізоцим - це мукополісахарид, ефективний відносно грам позитивнихбактерій внаслідок перетворення нерозчинних полісахаридів клітинної стінки врозчинні мукопептиди. Він також ефективний стосовно грам негативних бактерій, вірусів і грибів.

    Лізоцим виявляє місцеву протизапальну активність і збільшує неспецифічну опірність організму.

    Піридоксин справляє захисну дію на слизову оболонку рота, попереджаючи розвиток пліснявки.

    Фармакокінетика.

    Після розсмоктування таблетки активні інгредієнти Лісобакту добре всмоктуються зі шлунково-кишкового тракту. Пік концентрації лізоциму в крові досягається через 1-1,5 години. Лізоцим широко розподіляється в тканинах організму, особливо зосереджується в слизових оболонках. Піддається гідролізу під дією кишкових ферментів, виводиться у формі метаболіту із сечею.

    Піридоксин проникає кріз плаценту і екскретується з грудним молоком.

    Піридоксин метаболізується у печінці, екскретується із сечею у вигляді 4-піридоксиновой кислоти.

    Показання для застосування. Інфекційно-запальні захворювання слизової оболонки рота і горла: ангіни, хронічні тонзиліти, фарингіти, після операційне лікування (після тонзилектомії, кріодеструкції піднебінних мигдаликів), гінгівіти, стоматити, афтозні стоматити, герпетичні стоматити, ерозії слизової оболонки ротової порожнини різної етіології.

    Спосіб застосування та дози. Таблетки слід розсмоктувати як льодяники.

    Діти від 3 до 7 років: розсмоктують по 1 таблетці 3 рази на добу.

    Діти від 7 до 12 років: розсмоктують по 1 таблетці 4 рази на добу.

    Діти старше 12 років і дорослі: розсмоктують по 2 таблетки 3-4 рази надобу.

    Тривалість лікування – 8 днів. За необхідності можливо продовження лікування з урахуванням особливостей перебігу захворювання та стану пацієнта.

    Побічна дія. Можливі алергійні реакції у вигляді кропив’янки. При виникненні алергійних реакцій застосування препарату слід припинити.

    Протипоказання. Підвищена чутливість до будь-якого компонента препарату.

    Передозування. Симптоми передозування можуть мати місце після застосування великих доз піридоксину, що перевищують терапевтичні і виявляються посиленням проявів алергійних реакцій, симптомами міодистрофї. Лізоцим звичайно добре переноситься (може застосовуватися, коли інші антибактеріальні препарати погано переносяться).

    Особливості застосування. Лісобакт можна застосовувати під час вагітності і годування груддю. Дана лікарська форма не застосовується у дітей віком до 3років.

    Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

    Лізоцим застосовується в комбінації з антибактеріальними препаратами (пеніцилін, левоміцетин, фурадонін) для посилення їх дії.

    Ізоніазид, пеніциламін, піразинамід, гідралазин, імуносупресанти, естрогени (оральні контрацептиви, які містять естрогени) можуть збільшувати потребу в піридоксині, тому що вони діють як антагоністи піридоксину або посилюють ниркову екскрецію останнього.

    Піридоксину гідро хлорид посилює декарбоксилювання леводопи в периферичних судинах і знижує його ефективність при лікуванні хворобиПаркінсона.

    Умови та термін зберігання. Зберігати при кімнатній температурі 15-25С всухому, недоступному для дітей і захищеному від світла місці. Источник

    Термін придатності. 5 років.





    На сайті також шукають: Моксифлоксацин, Бромкамфора інструкція, Линдакса 15 застосування, Гастрофарм побічні дії, Вітрум протипоказання