ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
Диклофенак
(Diclofenac)
Загальнахарактерстика:
міжнародна та хімічна назви: diclofenac;
натрієва сіль 2-(2,6-дихлорфеніл)-аміно феніл оцтової кислоти;
основні фізико-хімічні властивості: прозорий, безбарвний розчин;
склад: 1 мл розчину міститьдиклофенаку натрію 25 мг;
допоміжні речовини: манітол, натрію мета бісульфіт, пропіленгліколь, натрію гідроксид, спирт бензиловий, вода для ін’єкцій.
Форма випуску.Розчин для ін’єкцій.
Фармакотерапевтична група. Не стероїдніпротизапальні та протиревматичні засоби. Код АТС M01AB05.
Фармакологічні властивості.Фармакодинаміка. Диклофенак має протиревматичну, протизапальну, аналгетичну та жарознижувальну дію, що зумовлено пригніченням синтезу простагландинів, яківідіграють основну роль у патогенезі запалення, виникненні болю та пропасниці.
Фармакокінетика. Після внутрішньо венного введення диклофенак досягає високих концентрацій укрові, жовчі, печінці, серці, легенях і нирках, незначна кількість препарату виділяється з молоком матері. У синовіальній рідині концентрація диклофенаку на 30% нижча, ніж у плазмі, однак визначається довше, ніж у плазмі. Об’ємрозподілення становить 0,2-0,55 л/кг. 99% диклофенаку зв’язується з альбумінами плазми крові. Метаболізується диклофенак у печінці шляхом кон’югації зглюкуроновою кислотою. Протягом перших 35 годин у вигляді метаболітів виводиться із сечею приблизно 70%, з калом - 35%. До 1% препарату виводиться ізсечею в незміненому вигляді.
Показання для застосування.
Запальні та дегенеративні захворювання суглобів (ревматоїдний артрит, анкілозуючийспондиліт, артроз і спондилоартроз, періартрит, тендоперіартрит, тендоперіостит, фіброзит);
ревматичні захворювання м’яких тканин;
больові симптоми в хребті, невралгії, міалгії;
больовий синдром і запалення після операцій і травм;
первиннадисменорея, аднексит, проктит (у разі необхідності);
як допоміжний засіб при інфекційно–запальних захворюваннях ЛОР-органів (у разі необхідності);
ниркові, кишкові та жовчні коліки.
Спосіб застосування та дози.
Для лікування гострих станів абокупірування загострення хронічного процесу призначають внутрішньом’язоводорослим по 3 мл (75 мг) препарату, звичайно 1 раз на
добу, в окремих випадках допускається 2 рази на добу. Через добу лікування продовжують з використанням таблеток.
Побічна дія.
Збоку ШКТ: нудота, блювання, діарея, біль в епігастрії, спазми, запор; в окремих випадках спостерігається виникнення ерозивних уражень слизової оболонки шлунка тощо;
збоку нервової системи: іноді спостерігається головний біль, запаморочення, безсоння, дратівливість;
алергійні реакції: іноді виникають шкірні висипання, у поодиноких випадках – кропив’янка, екзема, астма тощо;
збоку нирок: іноді – набряки, гостра ниркова недостатність;
порушення функції печінки;
збоку системи кровотворення: описані окремі випадки розвитку тромбоцит опенії, агранулоцит озу, гемолітичної анемії, носові кровотечі;
збоку серцево–судинної системи: серцева недостатноість, затримка рідини в організмі.
Протипоказання. Підвищена чутливість до препарату та його компонентів, ерозивно–виразкові ураження ШКТ у фазі загострення, “аспіринова” астма, вагітність (III триместр).
Передозування.Специфічних симптомів не відмічено. Лікування: симптоматична терапія.
Особливості застосування.З особливою обережністю призначають препарат пацієнтам із захворюваннями печінки, нирок і шлунково–кишкового тракту в анамнезі, диспептичними синдромами в момент призначення препарату, артеріальною гіпертензією, серцевою недостатністю, відразу ж після складних оперативних втручань, в першому тадругому триместрах вагітності, жінкам, які годують груддю, а також особам похилого віку. Хворим, які мають в анамнезі алергійні реакції на не стероїдніпротизапальні препарати, Диклофенак призначають тільки в невідкладних випадках. У процесі лікування препаратом необхідний систематичний контроль за функцією печінки та нирок, картиною периферійної крові. Не рекомендується одночасне вживання алкоголю.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Диклофенак може підвищувати концентрацію літію тадигоксину в плазмі крові при одночасному застосуванні з препаратами, якімістять ці речовини.
Диклофенак, як і інші НПЗЗ, може зменшувати діуретичний ефект “петльових” діуретиків, атакож знижувати гіпотензивну дію антигіпертензивних препаратів.
При одночасному застосуванні Диклофенаку з циклоспорином можливо підвищення токсичності останнього, а з ацетил саліциловою кислотою – зниження рівняДиклофенаку в плазмі крові. Источник
Умовита термін зберігання. Зберігати при температурі від 15 до 25 С°, у недоступному для дітей місці. Термін придатності - 3 роки.