ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
ГАТИМАК
(GATIMAC)
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: gatifloxacin; хімічна назва (±)-1-циклопропіл-6-флоро-1,4-дигідро-8-метокси-7-(3-метил-1-піперазиніл)-4-оксо-3-квінолінекарбоксилінкислоти сесквігідрат;
основні фізико-хімічні властивості: таблетки круглі, вкриті оболонкою, білогоабо майже білого кольору, двоопуклі, з гладкою поверхнею з обох боків;
склад: 1 таблетка містить гатифлокса цину сесквігідрату, що еквівалентно 200 мгабо 400 мг гатифлокса цину;
допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, натрію крохмальгліколят, натрію лаурилсульфат, кремнію діоксид колоїдний безводний, повідон (PVP K-30), натрію кроскармелоза, тальк очищений, магнію стеарат, гідроксипропілм етилцелюлоза,
титану діоксид, пропіленгліколь, діетилфталат.
Форма випуску. Таблетки, вкриті оболонкою.
Фармакотерапевтична група. Протимікробні засоби для системного застосування. Фторхінолони. Код АТС J01MA16.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Механізм дії гатифлокса цину відрізняється від механізму дії пеніциліні в, цефалоспоринів, аміноглікозидів, макролідів і тетрациклінів. Гатифлоксацин може діяти проти патогенів, які є стійкими до цих антибіотиків. Не існує перехресної стійкості між гатифлоксацином і зазначеними антибіотиками.
Гатифлоксацин має антибактеріальну активність проти широкого діапазонуграм негативних і грам позитивних мікро організмів. Протибактеріальна діягатифлокса цину забезпечується завдяки пригніченню ДНК- гірази та топоізомеразиIV. ДНК- гіраза є важливим ферментом, який бере участь у редуплікації ДНКзбудників. Топоізомераза IV є ферментом, який відіграє провідну роль у поділі хромосом ДНК при поділі бактеріальної клітини. Виявилося, що С-8-метоксичнаполовина має більшу активність і повільніший розвиток резистентності у порівнянні з неметоксичною С-8 половиною. Згідно з цим, гатифлоксацин показаний для лікування відповідних нозологій, причиною яких є чутливі збудники - грам позитивнімікро організми: Staphylococcus aureus, Streptococcus pneumoniae,Streptococcus pyogenes та відносно чутливі грам позитивні мікро організми:Streptococcus milieri, Streptococcus mitior, Streptococcus agalactiae,Streptococcus dysgalactiae, Staphylococcus cohnii, Staphylococcus epidermidis(включаючи метицилінрезистентні штами), Staphylococcus haemolyticus,Staphylococcus hominis, Staphylococcus saprophyticus, Staphylococcus simulans,Corynebacterium diphtheriae;
чутливі збудники - грам негативні мікро організми: Haemophillusinfluenzae (включаючи штами, що продукують β-лактамази), Haemophiliasраrаinfluenzae: Klebsiella pneumoniae, Moraxella catarrhalis(включаючи штами, що продукують β-лактамази), Escherichia coli,Enterobacter cloacae, Neisseria gonorrhoеae (включаючи штами, що продукуютьβ-лактамази);
та відносно чутливі - грам негативні мікро організми:Bordetella pertussis, Klebsiella oxytoca, Enterobacter aerogenes, Enterobacteragglomerans, Enterobacter intermedius, Enterobacter sakazaki, Proteusmіrabilis, Proteus vulgaris, Morganella morganii, Providencia rettgeri,Providencia stuartii;
відносно чутливі анаероби — Bacteroides distasonis,Bacteroides eggerthiі, Bacteroides fragilis, Bacteroides ovatus, Bacteroidesthetaiotaomicron, Bacteroides uniformis, Fusobacterium spp., Porphyromonasspp., Porphyromonas anaerobius, Porphyromonas asaccharolyticus, Porphyromonasmagnus, Prevotella spp., Propionibacterium spp., Ctostridium perfringens,Clostridium ramosum; чутливі збудники атипової форми - C.pneumoniae, C.trachomatis, M.pneumoniae, L. Pneumophilia, Ureaplasma; та відносно чутливі атипові форми - Legionella pneumophila, Caxiella burnettii.
До гатифлокса цину чутливі такі збудники, як мікобактерії туберкульозу,H. Pylori.
Гатифлоксацин ефективний відносно бактерій резистентних доβ-лактамних і макролідних антибіотиків.
Фармакокінетика. Абсолютна біологічна доступність гатифлокса цину – 96%. Пік концентрації в плазмі настає через 1-2 год після перорального застосування.
Зв’язування з білками плазми крові становить майже 20 %.
Гатифлоксацин добре проникає у більшість тканин організму і швидко розподіляється по біологічних рідинах. Високі концентрації утворюються в легеневій тканині, слизовій оболонці бронхів, придаткових порожнинах носа, в альвеолярних макрофагах, тканинах середнього вуха, тканинах шкіри, тканинах ісекреті простати, слині, жовчі, сім’явивідній рідині, піхві , матці, ендо- таміометрії, маткових трубах, яєчниках.
Гатифлоксацин в організмі біотрансформується з < 1 % виділення дозиу сечу.
Виводиться нирками. Середнє видалення гатифлокса цину – від 7 до 14годин і не залежить від дози та режиму застосування.
При експериментах з тваринами гатифлоксацин вільно проходить крізь плаценту та потрапляє у грудне молоко.
Відмінності у фармакокінетиці гатифлокса цину були виявлені у жінок. Жінки похилого віку мали 21 % збільшення Смакс і 32 % збільшення AUC(0-) і більш повільне виведення у порівнянні з жінками молодшого віку.
Педіатрія: фармакокінетика гатифлокса цину у дітей віком до 18 років небула визначена.
Ниркова недостатність: кліренс гатифлокса цину знижений та системний вплив більш виражений у людей з нирковою недостатністю.
Показання для застосування.
Гатимак показаний пацієнтам старше 18 років для лікування інфекційно-запальних процесів, спричинених чутливими до препарату мікро організмами, таких як:
інфекції дихальних шляхів (гострий бронхіт, хронічний бронхіт, кістозний фіброз, пневмонія);
інфекції нирок і сечовидільної системи (гострий і хронічний пієлонефрит, простатит, цистит; хронічні інфекції сечовидільної системи);
інфекції шкіри і м’яких тканин;
інфекції кісток і суглобів;
інфекції травного тракту;
після операційні інфекційні ускладнення;
неускладнена уретральна гонорея у чоловіків;
ендоцерві кальна і ректальна гонорея у жінок.
Спосіб застосування та дози. Препарат приймають незалежно від прийому їжі.
При гострих і ускладнених хронічних бронхітах, пневмонії, інфекціях шкіри і підшкірної клітковини, гострому пієлонефриті та ускладнених інфекціях сечовидільного тракту доза препарату становить 400 мг, один раз на добу або по 200 мг два рази на добу, протягом 7-10 діб.
При гострому синуситі призначають 400 мг препарату один раз на добу абопо 200 мг 2 рази на добу, протягом 7-14 діб.
При неускладнених інфекціях сечового тракту (цистит) початковою дозою препарату є 400 мг або 200 мг один раз на добу, протягом 3 діб.
При неускладненій уретральній гонореї у чоловіків, церві кальній гонореїу жінок – 400 мг один раз на добу.
Оскільки Гатимак виділяється в основному шляхом ниркової екскреції, пацієнтам з кліренсом креатині ну < 40 мл/хв, включаючи пацієнтів, що знаходяться на гемодіалізі або тривалому амбулаторному перитонеальному діалізі, потрібна корекція режиму дозування. Рекомендуються такі зміни дозування препарату у пацієнтів з нирковою недостатністю:
| Кліренс креатині ну, мл/хв
| Початкова доза, мг
| Наступна доза
|
| => 40
| 400
| 400 мг щоденно
|
| < 40
| 400
| 200 мг щоденно
|
| Гемодіаліз
| 400
| 200 мг щоденно
|
| Тривалий амбулаторний перитонеальний діаліз
| 400
| 200 мг щоденно
|
Схема з одноразовим застосуванням препарату в дозі 400 мг (для лікування неускладнених інфекцій сечових шляхів і гонореї) і 200 мг 1 раз на добу протягом 3 днів не потребує корекції дози у пацієнтів з порушенням функції нирок.
Побічна дія. Запаморочення, блювання, діарея, вагініт, абдомінальний біль, головний біль, порушення смаку, алергічні реакції, озноб, жар, біль у спині, біль у грудях, прискорене серцебиття, запор, диспепсія, глосит, кандидоз ротової порожнини, стоматит, виразка ротової порожнини, периферичні набряки, неспокійний сон, безсоння, парестезії, тремор, розширення судин, диспное, фарингіт, пітливість, порушення зору, дзвін у вухах, дизурія та гематурія.
Гатимак може бути причиною порушень центральної нервової системи, включаючи знервованість, неспокій, безсоння, кошмари чи параною.
Протипоказання. Гатимак протипоказаний пацієнтам з підвищеною чутливістю до гатифлокса цину, квінолонових протибактеріальних компонентів таінших компонентів цього препарату, вагітним, жінкам що годують груддю, дітям до 18 років.
Передозування.
Симптоми: посилення побічних ефектів.
У разі перорального передозування Гатимаку необхідно провести промивання шлунка. Пацієнт повинен знаходитись під контролем та отримувати симптоматичне та підтримуюче лікування. Потрібно застосовувати відповідну достану гідратаційну терапію. Гатимак недостатньо ефективно виводиться з організму шляхом гемодіалізу (приблизно 14 % протягом 4 годин) або за допомогою форсованого гемодіалізу (приблизно 11 % через 8 днів).
Особливості застосування. Гатимак може спричинити збільшення QT інтервалів електрокардіограми у деяких пацієнтів. Через недостатній клінічний досвід гатифлоксацин не повинен застосовуватися пацієнтами з подовженими QT інтервалами, пацієнтами з неадекватною гіперкальціємією та пацієнтами, які отримують клас І А (наприклад, квінідин, прокаїнамід) або клас ІІІ (наприклад, аміодарон, соталол) проти аритмічних препаратів.
Фармакокінетичні дослідження не були проведені для Гатимаку та препаратів, які подовжують QT інтервали, таких як цизаприд, еритроміцин, протипсихотикс та трициклічні антидепресанти. Гатимак повинен застосовуватися з обережністю при паралельному застосуванні з цими препаратами. Препарат необхідно застосовувати з обережністю пацієнтам з брадикардією та гострою ішемією міокарда.
Серйозні та фатальні випадки підвищеної чутливості та анафілактичні реакції спостерігались у пацієнтів, які пройшли лікування квінолоном.
Гатимак не слід застосовувати при перших проявах підвищеної чутливості- висипу на шкірі чи інших алергічних реакціях.
Слід обережно застосовувати під час керування транспортними засобами (можливо запаморочення).
З обережністю слід призначати Гатимак хворим з нирковою недостатністю. Ретельне клінічне обстеження та відповідні лабораторні аналізи необхідно проводити до і протягом курсу лікування, за необхідності слід знизити дозу Гатимаку. Пацієнтам з порушеною нирковою функцією (кліренс креатині ну < 40 мл/хв) необхідно проводити корекцію дози (зменшення дози), щоб уникнути накопиченнягатифлокса цину через зниження кліренсу. Пацієнтам з кліренсом креатині ну <30 мл\хв рекомендуються знижені дози Гатимаку.
У більшості випадків у пацієнтів, хворих на діабет, які отримують паралельне лікування пероральними гіпоглікемічними препарати (наприклад, глібурид) або інсуліном було виявлено порушення вмісту глюкози у крові, включаючи симптоматичні гіпер- та гіпоглікемію. У таких пацієнтів рекомендується проводити контроль рівня глюкози у крові.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами.
Прийом Гатимаку через 1 год після циметидину (один раз на день, перорально, у дозі 200 мг) не впливає на фармакокінетику гатифлокса цину. Ці результати свідчать про те, що на всмоктування гатифлокса цину впливають антагоністи Н 2-рецепторів, такі як циметидин.
Застосування Гатимаку не впливає на системний кліренс внутрішньо венногомідазоламу. Добова внутрішньо венна доза мідазоламу (0,0145 мг/кг) не впливає на фармакокінетику гатифлокса цину. Ці результати можуть бути враховані при недостатній ефективності гатифлокса цину при проведенні досліджень зізоферментом CYP3A4 у людей.
Паралельне застосування Гатимаку та теофіліну не впливало на фармакокінетику жодного з препаратів.
Паралельне застосування Гатимаку та варфарину не впливало на фармакокінетику жодного з препаратів, протромбі новий час не змінювався.
Паралельне застосування Гатимаку та глібуриду (при стабільному станіодин раз на день) пацієнтами з 2-м типом цукрового діабету не мало значного впливу на розміщення жодного з препаратів, рівні глюкози натще не змінилися.
Паралельне застосування гатифлокса цину та дигоксину не дали значного ефекту стосовно зміни фармакокінетики гатифлокса цину. Пацієнти, які приймаютьдигоксин, повинні перевірятися на ознаки та симптоми токсичності. У пацієнтів, які виявили ознаки чи симптоми інтоксикації дигоксином, концентрація дигоксинуу сироватці повинна бути перевірена та доза дигоксину відкоригована відповідно.
Системне виведення гатифлокса цину значно підвищується при паралельному застосуванні Гатимаку та пробенециду.
У пацієнтів, які отримували варфарин, не було виявлено значних змін учасі згортання крові при паралельному застосуванні Гатимаку.
Під час до клінічних і клінічних досліджень виявлено, що при паралельному застосуванні з не стероїдними протизапальними препаратами, такимияк квінолон, виявилось, що квінолон може підвищити ризик розладів ЦНС і судом.
Умови та термін зберігання. Зберігати при температурі не вище 25 °С, усухому та недоступному для дітей місці. Источник
Термін придатності – 2 роки.