ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

АллоГексал®

(AlloHexal®)

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: allopurinol;4-оксипіразоло[3,4-d]піримідин;

основні фізико-хімічні властивості: таблетки по 100 мг – білі або майже білі, круглі, двоопуклі таблетки, з рискою на одному боці;

таблетки по 300 мг – білі або майже білі, довгастої форми, двоопуклі таблетки, з рискою з обох боків;

склад: 1 таблетка містить алопуринолу 100 мгабо 300 мг;

допоміжні речовини: целюлоза порошок, повідон К 25, макрогол 4000, кросповідон, тальк, магнію стеарат, целюлоза мікрокристалічна, вода очищена.

Форма випуску. Таблетки.

Фармакотерапевтична група. Препарати, що пригнічують утворення сечової кислоти.

Код АТС М 04А А 01.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Алопуринол є структурним аналогомгіпоксантину. Порушує синтез сечової кислоти, має уростатичні властивості, які базуються переважно на здатності алопуринолу пригнічувати ферментксантиноксидазу, що каталізує окислення гіпоксантину до ксантину і ксантину досечової кислоти, що призводить до зменшення концентрації сечової кислоти ісприяє розчиненню уратів.

Фармакокінетика. Після прийому внутрішньо алопуринолшвидко і повністю всмоктується в кров. Абсорбція в шлунку практично відсутня. Найсприятливіші умови для всмоктування у дванадцяти палій кишці та у верхній частині порожньої кишки. При застосуванні препарату у звичайній терапевтичній дозі 300 мг максимальні рівні алопуринолу в плазмі реєструються приблизно через годину і становлять від 1 до 2,6 мкг/мл (у середньому 1,8 мкг/мл). Внаслідок метаболічних перетворень утворюється головний фармакологічно активний метаболітоксипуринол. Відповідні максимальні рівні оксипуринолу досягаються через 3 - 4год і с становлять від 5 до 11 мкг/мл (у середньому 8,4 мкг/мл). Швидкість утворення залежить від ступеня і швидкості індивідуального перед системногометаболізму.

Алопуринол і оксипуринол практично не зв’язуються збілками крові.

Період напів виведення алопуринолу з плазми становить приблизно 40 хв, оксипуринолу – 17 - 21 год. Майже у третини пацієнтів очікуваний період навів виведення оксипуринолу становить 9 - 16 год.

80% алопуринолу та оксипуринолу виводяться нирками,20% - через кишечник. При нирковій недостатності період напів виведенняоксипуринолу зростає.

Показання для застосування.

Діти: лікування уратноїнефропатії, яка виникла внаслідок лікування лейкемії; лікування вторинноїгіперурикемії різного походження; вроджена ферментативна недостатність, зокрема синдром Леша-Нієна (частковий або повний дефіцитгіпоксантин-гуанін-фосфорибозилтрансфер ази) та вроджений дефіцит аденін-фосфорибозилтрансфер ази.

Дорослі: лікування гіперурикемії (з рівнями сечової кислоти в сироватці в межах 500 мкмоль (8,5 мг/100 мл) і вище, колигіперурикемія не контролюється за допомогою дієти); захворювання, спричинені зростанням рівнів сечової кислоти в крові, особливо при подагрі, уратнійнефропатії та уратній сечокам’яній хворобі; вторинна гіперурикемія різного походження; первинна і вторинна гіперурикемія при різних гемобластозах (гострому лейкозі, хронічному мієлолейкозі, лімфосаркомі), цитостатична і променева терапія пухлин, псоріаз, а також масивна терапіяглюкокортикостероїдами.

Спосіб застосування та дози.

Діти. Дітям від 3 до 6 років призначають у добовій дозі 5 мг АллоГексалу^® на 1 кг маси тіла, а від 6 до 10 років – по 10 мг на 1 кг маси тіла. Кратність прийому – 3 рази на добу.

Дорослі. Добова доза визначається індивідуально залежно від рівнів сечової кислоти у сироватці крові і звичайно становить від 100 мг до 300 мг алопуринолу на добу. За необхідності початкову дозу поступово підвищують на 100 мг кожні 1 - 3 тижні до отримання максимального ефекту. Підтримуюча доза звичайно становить 200 - 600 мг на добу, проте в окремих випадках доза препарату може бути збільшена до 600 - 800 мг на добу. Якщо добова доза перевищує 300 мг, її ділять на 2 - 4 рівних прийоми. При підвищенні дози необхідний контроль рівня оксипуринолу в сироватці крові, який не повинен перевищувати 15 мкг/мл (100 мкмоль).

Пацієнти з нирковою недостатністю.

Лікування розпочинають з добової дози 100 мг, яку збільшують лише тоді, коли ефективність препарату недостатня. При визначенні дози препарату керуються величиною кліренсу креатині ну:

Кліренс креатині ну	Добова доза
Більше 20 мл/хв	100 - 300 мг алопуринолу
10 - 20 мл/хв	100 - 200 мг алопуринолу
Менше 10 мл/хв	100 мг алопуринолу або вищі дози через великі інтервали (наприклад 1 - 2 або більше днів залежно від стану хворого та функціональної здатності нирок)

  У пацієнтів, які перебувають на гемодіалізікожний сеанс гемодіалізу (2 - 3 рази на тиждень) може супроводжуватись застосуванням 300 мг алопуринолу.

Для профілактики гіперурикемії при променевій терапії та хіміотерапії пухлин АллоГексал^® призначають в середньому по 400 мг на добу; препарат приймають за 2 - 3 дні до початку або одночасно зантибластомною терапією і продовжують приймання протягом декількох днів після закінчення специфічного лікування.

Таблетки приймають, не розжовуючи, після їди разом звеликою кількістю рідини.

Тривалість лікування залежить від перебігу основного захворювання.

Особливості застосування.

Спеціальні застереження.

Особливо ретельний контроль при застосуванні препарату необхідний за пацієнтами з нирковою недостатністю, а також за пацієнтами з виявленими порушеннями гемопоезу.

Вплив на здатність керувати транспортними засобами таіншими механізмами.

На період застосування алопуринолу необхідно утримуватися від керування траспортними засобами та іншими механізмами через можливість виникнення запаморочення або сонливості, які може спричинитиалопуринол.

Побічна дія. На початку лікування може статися реактивний напад подагри.

Іноді трапляються скарги з боку шлунково-кишкового тракту (нудота, блювання, діарея), шкірні реакції (еритема, кропив’янка, свербіж).

У поодиноких випадках можуть спостерігатися слабкість, стомлюваність, атаксія, депресія, судоми, парези, парестезії, нейропатії, порушення зору, катаракта, порушення смакових відчуттів, запаморочення, сонливість, головний біль.

У хворих з нирковою недостатністю, у разі, коли дозаалопуринолу не зменшена, може виникнути васкуліт із шкірними змінами, до якого залучаються нирки та печінка. При виникненні васкуліту застосування алопуринолумає бути негайно припинене.

В окремих випадках можуть виникнути реакціїгіпер чутливості, що проявляються пропасницею, шкірними реакціями, ознобом, артралгіями; зміни показників крові (лейкопенія, лейкоцитоз, еозинофілі я); тяжке ушкодження кісткового мозку (тромбоцит опенія, агранулоцит оз, а пластичнаанемія), особливо у пацієнтів з нирковою недостатністю; тяжкі шкірні реакції, такі як ексудативна мультиформна еритема, синдром Лайєлла; дисфункції печінки (оборотнє збільшення рівня трансаміназ і лужної фосфатази в крові), гепатит, стоматит; міалгія і периферичний неврит; індукований алергією на препаратінтерстиціальний нефрит з лімфоцитарною інфільтрацією, уремія, гематурія; алопеція; гострий холангіт; ксантогенні камені; імпотенція, гінекомастія, цукровий діабет, гіпертензія, брадикардія.

Протипоказання. Підвищена чутливість до алопуринолу або добудь-якого з компонентів препарату. Виражені порушення функції нирок і печінки. Вагітність, лактація. Діти до 3 років.

Передозування.

Симптоми: нудота, блювання, діарея, запаморочення, олігурія.

Лікування: форсований діурез, гемодіаліз іперитонеальний діаліз.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Ефективність алопуринолу зменшується при застосуванні препаратів з урикозуричною дією (сульфінпіразону, пробенециду табензбромарону) та саліцилатів у високих дозах.

Алопуринол може підсилювати ефекти низки лікарських засобів. Зокрема, завдяки здатності алопуринолу інгібувати ксантиноксидазу, метаболізм похідних пурину, таких як азатіоприн і меркаптопурин, уповільнюється; тому їхня звичайна доза повинна бути зменшена на 50 - 75%. Крім того, алопуринол увисоких дозах уповільнює виведення пробенециду та гальмує метаболізм теофіліну.

При одночасному застосуванні алопуринолу з антикоагулянтами кумаринового типу доза останніх повинна бути зменшена, а показники згортання крові повинні контролю ватися частіше.

Доза протидіабетичного препарату хлорпропаміду також повинна бути зменшена.

Алопуринол може підвищувати рівень побічних ефектів окремих лікарських засобів, зокрема: при одночасному застосуванні з каптоприломризик появи шкірних реакцій може зрости, особливо у випадку хронічної ниркової недостатності; застосування алопуринолу з цитостатиками призводить до частіших змін показників крові, ніж у випадку окремого застосування цих лікарських засобів, тому аналіз крові слід робити через короткі інтервали; при застосуванні алопуринолу разом з ампіциліном та амоксициліном виникнення алергічних реакцій можна очікувати частіше. Источник

Умови та термін зберігання. Зберігати у недоступному для дітей місці при температурі не вище 25°С. Термін придатності - 5 років.