Нормативна база

Лікарські засоби

Інші розділи

Зворотній зв'язок

ГЛЮКОЗА
Назва: ГЛЮКОЗА
Міжнародна непатентована назва: Dextrose
Виробник: Дочірнє підприємство "ЧПК-Фарма" ТОВ "Черкаська продовольча компанія", м.Черкаси, Україна
Лікарська форма: Розчин для інфузій
Форма випуску: Розчин для інфузій 10% по 200 мл або по 400 мл у пляшках
Діючі речовини: 100 мл розчину містять глюкози - 10.0 г
Допоміжні речовини: Натрію хлорид, вода для ін`єкцій
Фармакотерапевтична група: Цукри
Показання: Дегідратація внаслідок блювання, гіпоглікемія, інфекційні захворювання, хвороби печінки, серцева недостатність, набряк легенів, токсикоінфекції, шок, колапс, геморагічний діатез.
Термін придатності: 3р.
Номер реєстраційного посвідчення: UA/3457/01/01
Термін дії посвідчення: з 01.08.2005 до 01.08.2010
Термін дії реєстраційного посвідчення закінчився.
Пошук даних про реєстрацію препарату ГЛЮКОЗА
АТ код: B05BA03
Наказ МОЗ: 384 від 01.08.2005


    Інструкція для застосування ГЛЮКОЗА

    ІНСТРУКЦІЯ

    для медичного застосування препарату

    ГлюкозА

    (Glucosа)

    Загальна характеристика:

    міжнародна назва: dextrose;

    основні фізико-хімічні властивості: прозора, безбарвна або злегка жовтувата рідина;

    склад: 100 мл розчину містять глюкози 10 г;

    допоміжні речовини: натрію хлорид, вода для ін’єкцій.

    Форма випуску. Розчин для інфузій.

    Фармакотерапевтична група. Розчини для парентерального живлення. Вуглеводи. КодАТС В 05С Х 01.

    Фармакологічні властивості.

    Фармакодинаміка. Після внутрішньо венного введення гіпертонічного розчину глюкози підвищується осмолярність крові, стимулюються процеси обміну речовин, покращується детоксикацій на функція печінки, посилюється скоротлива функція міокарду, збільшується діурез. У процесі метаболізму глюкози у тканинах утворюється значна кількість енергії, яка необхідна для життєдіяльності організму.

    Фармакокінетика. При внутрішньо венному введенні ефект розвивається по мірі надходження препарату у кров, поповнює організм рідиною та поживним матеріалом, короткочасно збільшуючи об’єм циркулюючої крові, особливо при сильній дегідратації. Після введення швидко розподіляється у тканинах організму.

    Показання для застосування. Гіпертонічний розчин показаний при: гіпоглікемії, дегідратації (в після операційному періоді, внаслідок блювання, проносу), детоксикацій ній ін фузійній терапії, колапсі, шоку.

    Спосіб застосування та дози. Гіпертонічний розчин вводять внутрішньо веннокрапельно: дорослим – по 20 - 50 мл на одне введення; дітям – по 10 - 15 мл наодне введення.

    За необхідності – внутрішньо венно крапельно: дорослим – до 250 - 300 млна добу; дітям – із розрахунку 10 мл/кг маси тіла на добу.

    Побічна дія. Можливі порушення іонного балансу, алергічні реакції.

    Протипоказання. Цукровий діабет і різні стани, що супроводжуються гіперглікемією.

    Передозування. Можливий розвиток гіперглікемії тагіпергідратації. При цьому у пацієнтів спостерігається сухість шкіри та слизових оболонок, зниження напрягу очного яблука, часте поверхневе дихання беззапаху ацетону, тахікардія, аритмія, можливі втрата свідомості, підвищення температури тіла. У разі передозування препарату призначають симптоматичне лікування та введення препаратів звичайного інсуліну в дозі 1 ОД на 4-5 г сухої речовини глюкози підшкірно або внутрішньо венно.

    Особливості застосування. При тривалому внутрішньо венному застосуванні препарату необхідний контроль рівня цукру в крові.

    Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Не встановлена.

    Умови та термін зберігання. Зберігати у недоступному для дітей місці, при температурі не вище + 25оС.

    Заморожування препарату за умов зберігання герметичності флакона не є протипоказанням до його застосування. Источник

    Незмочуваність внутрішньої поверхні флакона не є протипоказанням для застосування препарату. Термін придатності – 3 роки.





    На сайті також шукають: Кеторол, Андріол інструкція, Фемоден застосування, Фамотидин побічні дії, Перметрин протипоказання