ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
КЛАВІЦИЛІН
(CLAVICILLIN)
Загальна характеристика:
основні фізико-хімічні властивості: довгасті, двоопуклі таблетки майже білого кольору з відбитком на одному боці “Cosar”;
склад: 1 таблетка, вкрита оболонкою, містить амоксициліну (у вигляді амоксициліну три гідрату) 250 мг і клавуланової кислоти (у вигляді калію клавуланату) 125 мг;
1 таблетка, вкрита оболонкою, міститьамоксициліну (у вигляді амоксициліну три гідрату) 500 мг і клавуланової кислоти (у вигляді калію клавуланату) 125 мг;
допоміжні речовини: магнію стеарат, кремнію диоксид колоїдний, натріюкроскармелоза, целюлоза мікрокристалічна, Опадрі OY-S7191, білий
Форма випуску. Таблетки, вкриті оболонкою.
Фармакотерапевтична група. Антибактеріальні засоби для системного застосування. Код АТС J01C R02.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Комбінований препарат, до складу якого входить напівсинтетичний пеніцилін амоксицилін і інгібітор бета-лактамаз клавулановакислота.
Амоксицилін виявляє бактерицидну дію, пригнічує синтез клітинної стінки бактерій. Ефект обумовлений здатністю амоксициліну досягати і зв’язуватипеніцилінзв’язуючі білки, які розташовані на внутрішній мембрані клітинної стінки бактерій, ін активувати їх, в результаті чого міцність клітинної стінки порушується і вона зазнає лізису.
Амоксицилін - антибіотик з широким спектром антибактеріальної активності проти багатьох грам позитивних і грам негативних мікро організмів, чутливий до бета-лактамази та зазнає розпаду під її впливом, тому спектр активності амоксициліну не включає мікро організми, що синтезують цей фермент.
Клавуланова кислота – інгібітор бета-лактамаз. Ефект обумовлений необоротним зв’язуванням ферменту бета-лактамази, що попереджує гідроліз бета-лактамного кільця пеніциліну. Присутність клавуланової кислоти у складі препарату захищає амоксицилін від розпаду під дією ферментів бета-лактамаз ірозширює спектр антибактеріальної дії амоксициліну, включаючи до нього багато мікро організмів, резистентних до амоксициліну та інших пеніциліні в іцефалоспоринів.
Препарат активний відносно таких штамів мікро організмів: грам позитивніаероби: Bacillus anthracis, види Corynebacterium, Enterococcus faecalis,Enterococcus faecium, Listeria monocytogenes, Nocardia asteroides,Staphylococcus aureus, коагулазонегативні стафілококи (включаючи Staphylococcusepidermidis), Streptococcus agalactiae, Streptococcus pneumoniae, Streptococcuspyogenes, Streptococcus viridans;
грам позитивні анаероби: види Clostridium , види Peptococcus, види Peptostreptococcus;
грам негативні аероби: Bordetella pertussis, види Brucella,Escherichia coli, Gardnerella vaginalis, Haemophilus influenzae, Helicobacterpylori, види Klebsiella, види Legionella, Moraxella catarrhalis (Branhamellacatarrhalis), Neisseria gonorrhoeae, Neisseria meningitidis, Pasteurellamultocida, Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, види Salmonella, види Shigella,Vibrio cholerae, Yersinia enterocolitica;
грам негативні анаероби: види Bacteroides (включаючи Bacteroidesfragilis), види Fusobacterium;
інші мікро організми: Borrelia burgdorferi, види Chlamydia,Leptospira icterohaemorrhagiae, Treponema pallidum.
Фармакокінетика. Обидва компоненти препарату (амоксицилін і клавулановакислота) повністю розчинні у водних розчинах при фізіологічних значеннях pH, швидко та добре абсорбуються при пероральному прийомі. Абсорбція препарату покращується при його прийомі на початку їди.
Максимальна концентрація у плазмі досягається приблизно через 1 годину.
При введенні внутрішньо терапевтичні концентрації амоксициліну таклавуланової кислоти виявлені в жовчному міхурі, тканинах черевної порожнини, шкірі, жировій та м’язовій тканинах, а також у синовіальній та перитонеальнійрідинах, жовчі та гної. Амоксицилін і клавуланова кислота слабо зв’язуються збілками: 25% для клавуланової кислоти та 18% для амоксициліну.
Амоксицилін, як і інші пеніциліни, може виявлятись в грудному молоці. Слідова кількість клавуланової кислоти також може бути виявлена в грудному молоці. Дослідження репродуктивної функції на тваринах показали, що йамоксицилін і клавуланова кислота можуть проникати через плацентарний бар’єр. Однак не виявлено будь-яких даних щодо порушення фертильної функції або шкідливого впливу на плід. Основним шляхом виведення амоксициліну є ниркова екскреція, в той час як для клавуланату виведення здійснюється і через нирки, ішляхом поза ниркових механізмів. Приблизно 60-70% амоксициліну і 40-65% клавуланової кислоти виділяються із сечею у незміненому стані протягом перших 6годин після одноразового прийому таблеток 500/125 мг.
Амоксицилін також частково виводиться ізсечею у вигляді неактивної пеніцилової кислоти в кількостях, еквівалентних 10-25% застосованої дози. Клавуланова кислота значною мірою метаболізується в організмі людини до 2,5-дигідро-4-(2-гідроксиетил)-5-оксо-1Н-пірол-3-карбоксил овоїкислоти та 1-аміно-4-гідрокси-бутан-2-ону і виділяється із сечею та фекаліями, а також у вигляді діоксиду вуглецю з повітрям, що видихається.
Період напів виведення амоксициліну – 88хвилин, клавуланової кислоти – 60 хвилин.
При порушенні функції нирок кліренсамоксициліну і клавуланової кислоти уповільнюється.
Показання для застосування. Лікування бактеріальних інфекцій, спричинених збудниками, які чутливі до комбінації амоксициліну та клавуланової кислоти.
інфекції ЛОР-органів, у т. ч. рецидивуючітонзиліти, синусити, середні отити;
інфекції дихальних шляхів, у т. ч. загострення хронічного бронхіту, бронхопневмонії;
інфекції сечостатевої системи, в т. ч. цистити, уретрити, пієлонефрити, інфекції жіночих статевих органів, гонорея;
інфекції шкіри та м’яких тканин;
Спосіб застосування та дози.
Лікування можна розпочати до отримання результатів антибіотико грами.
Дозування залежить від віку та маси тіла пацієнтів, функції нирок, ступеня тяжкості інфекції.
Для лікування інфекції легкого та середнього ступеня тяжкості дорослимі дітям віком від 12 років призначають по 375 мг препарату 3 рази на добу. При тяжкому перебігу інфекції (включаючи хронічні та рецидивуючі інфекції сечовивідних шляхів і бронхолегеневі інфекції) дозу препарату підвищують до 625мг 3 рази на добу.
Дозування при порушенні функції нирок.
Дорослі та підлітки з порушенням функції нирок можуть одержувати звичайну дозу з більш тривалими інтервалами між дозами.
| Кліренс креатині ну (мл/хв.)
| Інтервали між дозами (години)
|
| Кліренс креатині ну > 30 мл/хв (легка ниркова недостатність)
| 8
|
| Кліренс креатині ну 10-30 мл/хв (ниркова недостатність середнього ступеня важкості)
| 12
|
| Кліренс креатині ну < 10 мл/хв (важка ниркова недостатність)
| 24
|
Дозування при порушенні функції печінки.
Застосовувати обережно; необхідно моні торувати печінкову функцію через регулярні проміжки часу.
Дозування для пацієнтів похилого віку.
Корекція дози для пацієнтів похилого віку не потрібна. За необхідності дозу коригують залежно від функції нирок.
Для того щоб зменшити ризик небажаного впливу препарату на травний тракт, препарат слід приймати на початку прийому їжі. При цьому покращується його всмоктування.
Лікування не слід продовжувати більше 14 діб без оцінки стану хворого.
Побічна дія.
Побічні ефекти, зустрічаються рідко, загалом легкі та маютьтранзиторний характер.
Реакції гіпер чутливості:
ангіо невротичний набряк, анафілаксія, синдром, подібний до сироваткової хвороби, васкуліт, бронхоспазм.
Іноді спостерігається шкірний висип, свербіж і кропив´ янка. Рідко повідомлялося про інші реакції, що включали поліморфну еритему, синдромСтівенса – Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, бульозний ексфоліативний дерматит і гострий генералізований екзантематозний пустульоз.
Якщо спостерігається будь-яка шкірна реакція гіпер чутливості, лікування слід припинити.
У поодиноких випадках може виникати інтерстиціальний нефрит.
З боку нирок і сечовидільної системи:
дуже рідко - кристалурія.
З боку травного тракту:
діарея, нудота, блювання та диспепсія; кандидоз шкіри і слизових оболонок і пов´ язаний з антибіотиками коліт (включаючи псевдомембранознийколіт і геморагічний коліт) зустрічаються рідко; нудота частіше зустрічається при високих пероральних дозах.
З боку печінки:
помірне підвищення АСТ та/або АЛТ; іноді відмічалися гепатит і холестатична жовтуха. Реакції з боку печінки зустрічаються здебільшого у чоловіків і пацієнтів похилого віку; вони можуть вимагати тривалого лікування.
Явища та симптоми, як правило, виникають під час або одразу після лікування, проте у деяких випадках вони виявляються лише через кілька тижнів після припинення лікування. Печінкові розлади звичайно оборотні. Проте вони бувають дуже тяжкими і у вкрай рідких випадках призводили до летального кінця. Найчастіше побічні явища з боку печінки спостерігались у пацієнтів з тяжкими супутніми захворюваннями або у тих, хто одночасно приймав препарати, відомі своїм негативним впливом на печінку.
Гематологічні реакції:
зрідка - лейкопенія (включаючи нейтропенію або агранулоцит оз), оборотнатромбоцит опенія та гемолітична анемія, а також рідко - збільшення часу кровотечі та протромбі нового часу .
З боку центральної нервової системи:
дуже рідко - оборотні гіперактивність, запаморочення, головний біль і судоми; судоми можуть виникати в разі порушення функції нирок або у хворих, які отримують високі дози препарату.
Протипоказання.
Клавіцилінпротипоказаний пацієнтам з відомою гіперчутливістю до b-лактамних антибіотиків (наприклад, до пеніциліні в або цефалоспоринів) через ризик анафілактичного шоку. Тому, перед початком лікування, треба зібрати точний анамнез, зважаючи наможливість алергічних реакцій (наприклад, після попереднього призначенняпеніциліні в або цефалоспоринів).
Клавіцилін не треба призначати пацієнтам з тяжким порушенням печінки й пацієнтам, яких раніше лікували амоксициліном/клавулановою кислотою, і у них виникла гепато токсичність.
Препарат протипоказаний при гіпер чутливості до будь – якого з компонентів препарату, інфекційному мононуклеозі, лімфатичній лейкемії, дітям увіці до 12 років.
Передозування.
Можуть спостерігатись шлунково-кишкові симптоми й порушення водно-електролітної рівноваги. Можливі збудження, порушення сну, запаморочення, в окремих випадках – судоми.
Лікування включає, головним чином, гемодіаліз, промивання шлунка або симптоматичне лікування, зосереджене спеціально на відновленні водно-електролітної рівноваги. Спеціального антидота немає.
Особливості застосування.
Перед початком терапії Клавіциліном необхідно точно визначити наявність в анамнезі реакцій гіпер чутливості до пеніциліні в, цефалоспоринів або інших алергенів.
Серйозні, а часом навіть фатальні випадки гіпер чутливості (анафілактоїдніреакції) відомі у пацієнтів під час терапії амоксициліном. Ці реакції більш імовірні в осіб з аналогічними реакціями у минулому. У разі виникнення алергічних реакцій слід припинити терапію препаратом і розпочати альтернативну терапію. Серйозні анафілактичні реакції потребують негайного лікування із застосуванням адреналіну. Також можуть бути необхідними оксигенотерапія, внутрішньо венне введення стероїдів і підтримка дихальної функції, включаючиінтубацію.
Клавіцилін не слід призначати при підозрі на інфекційний мононуклеоз, оскільки при застосуванні амоксициліну при даній патології спостерігалися випадки короподібного висипу.
Тривале застосування препарату іноді може спричинювати активізацію нечутливої до препарату мікрофлори.
Пацієнтам з порушенням функції печінки Клавіцилінпризначають з обережністю. Необхідно у цієї категорії пацієнтів регулярно контролю вати стан печінки і, в разі його погіршення, лікування припиняти. Пацієнти з тяжкими шлунково-кишковими порушеннями, включаючи блювання тадіарею, не повинні лікуватись Клавіциліном, оскільки не можна гарантувати достатнього засвоєння цих ліків. У таких випадках рекомендується парентеральнатерапія.
При тривалому застосуванні слід періодично контролю вати функції органіві систем, включаючи функцію нирок, печінки та гемопоез.
Зрідка у пацієнтів, що приймають препарат, може спостерігатися подовження протромбі нового часу. При супутньому прийомі антикоагулянтів необхідний відповідний моніторинг.
Для пацієнтів з порушенням функції нирок необхідно коригувати дозу відповідно до ступеня порушення.
У пацієнтів зі зниженою екскрецією сечі дуже рідко може спостерігатиськристалурія. Тому для зменшення можливості виникнення кристалуріїрекомендується під час лікування високими дозами амоксициліну підтримувати адекватний баланс між випитою рідиною та виведеною сечею.
Як і у випадку з усіма ліками, слід уникати застосування препарату під час вагітності, крім випадків, коли лікар вважає цеза необхідне.
Клавіцилін можна з обережністю застосовувати під час лактації. Виключаючи ризик розвитку гіпер чутливості, пов’язаний із виділенням слідовихкількостей препарату з грудним молоком, будь-яких шкідливих ефектів для дитини, що знаходиться на грудному вигодовуванні, не визначено.
Негативного впливу на здатність керувати автомобілем та іншими механізмами не спостерігали.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами.
Одночасне застосування пробенециду не рекомендується. Пробенецид знижує ниркову канальцеву секрецію амоксициліну. Одночасне його застосування зКлавіциліном може призвести до підвищених рівнів амоксициліну в крові протягом тривалого часу, проте не впливає на рівні клавуланової кислоти.
Одночасне застосування алопуринолу під час лікуванняамоксициліном може збільшити ймовірність алергічних шкірних реакцій. Даних щодо одночасного застосування Клавіциліну та алопуринолу немає.
Як і інші антибіотики широкого спектра дії, препарат може зменшувати ефективність оральних контрацептивів, тому слід попереджати проце пацієнтів.
Паралельне лікування Клавіциліном і метотрексатом підвищує токсичністьметотрексату.
Паралельне призначення дигоксину й Клавіциліну може підвищити засвоєннядигоксину.
Клавіцилін неповинен використовуватись одночасно з дисульфірамом.
Умови та термін зберігання. Источник
Зберігати в недоступному для дітей, сухому місці, при температурі від +15оС до +25°С. Термін придатності - 3 роки.