ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

ОКСАЦИЛІН-КМП

(OXACILLIN-KMP)

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: oxacillin;

4-тіа-1-азабіцикло[3.2.0]-гептан-2-карбонова кислота, 3,3-диметил-6-[[(5-метил-3-феніл-4-ізоксазоліл) карбоніл]аміно]-7-оксо-, моно натрієва сіль, моногідрат[2S-(2a, 5a, 6b)];

основні фізико-хімічні властивості: пориста маса білого кольору;

склад: 1 флакон містить оксациліну натрієвої солі у перерахунку на оксацилін 0,5 г.

Форма випуску. Порошок ліофілізований для приготування розчину дляін’єкцій.

Фармакотерапевтична група. Протимікробні засоби для системного застосування. Пеніциліни, що стійкі до дії бета-лактамаз. Код АТС J01С F04.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Оксацилін ефективний відносно грам позитивних (стафілококів, стрептококів, пневмококів, паличок дифтерії та сибірки, анаеробних спороутворюючих видів), грам негативних коків (гонококів, менінгококів), деяких актиноміцетів. Виявляє антибактеріальну дію відносно штамів мікро організмів, резистентних до пеніциліну, що пов’язано з його стійкістю до дії пеніцилін ази. Оксацилін перешкоджає утворенню пептиднихзв’язків за рахунок інгібування транспептидази, порушує пізні етапи синтезупептидоглікану клітинної стінки, що призводить до лізису бактерій, що діляться. Неефективний відносно більшості грам негативних мікро організмів, рикетсій, вірусів, найпростіших, грибів.

Фармакокінетика. Оксацилін при внутрішньом’язовому введенні добре всмоктується, у крові виявляються більш високі концентрації препарату, ніж при прийомі тих же доз внутрішньо. З білками плазми зв’язується більше ніжна 90%. Крізь гематоенцефалічний бар'єр не проникає. Період напів виведення становить близько 30 хвилин. Швидко виводиться нирками. Оксацилін також виводиться з жовчю. При порушенні видільної функції нирок концентраціяоксациліну в крові значно підвищується, однак накопичення препарату не відбувається, а виведення препарату мало відрізняється від того, що спостерігається у нормі. При повторних введеннях не кумулюється.

Показання для застосування. Застосовують при інфекціях, викликаних головним чином пеніцилін азоутворюючими стафілококами, стійкими добензилпеніциліну та феноксиметилпеніциліну: септицемія, пневмонія, емпієми, абсцеси, флегмони, остеомієліт, пієліт, цистит, інфіковані опіки, ранові інфекції. Препарат призначають і при змішаних інфекціях, коли одночасно є чутливі і резистентні до пеніциліні в грам позитивні мікро організми. Препарат також ефективний при сифілісі.

Спосіб застосування та дози. Препарат застосовують внутрішньом’язово або внутрішньо венно.

Дорослим, підліткам та дітям з вагою тіла понад 40 кг призначають по 0,25–1 г кожні 4–6 годин або залежно від етіології захворювання – по 1,5–2 гкожні 4 години.

Недоношеним дітямта новонародженим призначають по 6,25 мг/кг кожні 6 годин; дітям з вагою тіладо 40 кг – по 12,5–25 мг/кг кожні 6 годин. При тяжких інфекціях дози можуть бути збільшені.

Для ін’єкційного застосування розчини готують ех tеmроrе. Длявнутрішньом’язових ін’єкцій у флакон з 0,5 г Оксациліну-КМП вводять 3 мл стерильної води для ін’єкцій; розчин вводять у зовнішній квадрант сідниці. Для струминного внутрішньо венного введення розчиняють 0,25–0,5 г препарату у 5 мл стерильної води для ін’єкцій або 0,9% розчину натрію хлориду та вводять протягом 5–10 хвилин, а для краплинного введення розчиняють препарат у 0,9% розчині натрію хлориду або в 5% розчині глюкози із розрахунку 0,5–2,0 мг в 1 млта вводять протягом 1–2 годин (зі швидкістю 60–100 крапель за хвилину).

Тривалість лікування становить у середньому 7–10 днів, при тяжких захворюваннях (сепсис, септичний ендокардит та ін.) терапія може тривати 2–3 тижні і більше.

Побічна дія. Алергічні реакції: шкірний свербіж, кропив’янка, рідше – ангіо невротичний набряк, бронхоспазм, анафілактичний шок, еозинофілі я, у окремих випадках – нудота, блювання, діарея, порушення функції печінки, гематурія, протеінурія, інтерстиціальний нефрит, кандидоз порожнини рота, псевдомембранозний коліт, вагінальний кандидоз. При виражених побічних ефектах прийом препарату припиняють тимчасово або повністю. При необхідності одночасно з Оксациліном-КМП призначають протигістамінні та глюкокортикостероїд ні засоби.

Протипоказання. Оксацилін-КМП протипоказаний при гіпер чутливості (утому числі до пеніциліні в, цефалоспоринів), при алергічних захворюваннях.

Передозування. При хронічному передозуванні можливі масивні кровотечі внаслідок тяжкої супресії кісткового мозку, розвиток небезпечних дляжиття інфекцій, прояв нейротоксичності.

Лікування: оскільки ефективних антидотів немає, проводять додаткові заходи (гемотрансфузія, антибіотико терапія).

У випадку тяжкого передозування, що виникло внаслідок інтрате кальноговведення, слід провести повторну люмбальну пункцію для забезпечення швидкого відтоку спинномозкової рідини. Можливе нейрохірургічне втручання з вентрикулолюмбальноюперфузією.

Особливості застосування. При нирковій недостатності I–II ступеня, порушенні функції печінки Оксацилін-КМП застосовується за звичайними схемами.

Застосування при вагітності можливе тільки у випадку, коли користь дляматері перевищує потенційний ризик для плоду. При призначенні в період лактації слід припинити годування груддю.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Ефективність препарату знижують тетрацикліни та інші бактеріостатичні засоби. Пробенецид, блокуючи канальцеву секрецію, підвищує концентрацію препарату в сироватці. Поєднання препарату з ампіциліномабо бензилпеніциліном є раціональним, тому що Оксацилін-КМП, пригнічуючи активність пеніцилін ази, зменшує тим самим руйнування ампіциліну ібензилпеніциліну. При такому поєднанні спектр дії стає більш поширеним.

Умови та термін зберігання. Зберігати в сухому, захищеному від світла місці при температурі від 15 °С до 25 °С. Термін придатності – 2 роки. Зберігати в недоступному для дітей місці. Источник

Не слід застосовувати після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.