ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
вінпоцетин
(vinpocetine)
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: vinpocetine; етиловий ефір аповін каміновоїкислоти;
основні фізико-хімічні властивості: круглі, двоопуклі таблетки білого кольору, згладкою поверхнею, без плям і вищерблень;
склад: 1 таблетка містить 5 мг вінпоцетину;
допоміжні речовини: лактози моногідрат, целюлоза мікрокристалічна, крохмаль модифікований, магнію стеарат.
Форма випуску. Таблетки.
Фармакотерапевтична група. Психостимулюючі таноотропні засоби. Код АТС N06B X18.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Вінпоцетин впливає наметаболічні процеси у тканинах головного мозку, покращує мозковий кровообіг, що, відповідно, збільшує постачання кисню до його клітин.
Сповільнює тканинні та метаболічні розлади, спричинені недостатнім кровопостачанням мозку. Завдяки підвищенню використання глюкози та кисню, а також покращанню аеробного метаболізму лікарський засіб виявляєнейропротекторну (церебропротекторну) дію щодо нервової тканини в умовах гіпоксії та дефіциту поживних речовин. Активуючи аденілатциклазу та пригнічуючифосфодіестеразу, збільшує концентрацію цАМФ та АТФ і АДФ у клітинах мозку.
Поліпшення мікро циркуляції зумовлене пригніченням агрегації та адгезії тромбоцитів, а також зменшенням в’язкостікрові під впливом лікарського засобу. Вінпоцетин зменшує ризик утворення тромбів у просвіті артерій.
Збільшує нагромадження високо енерг етичнихсполук в еритроцитах, робить їх більш еластичними та гальмує поглинання ними аденозину. Під впливом вінпоцетину зростає спорідненість гемоглобіну до киснюта додатковий транспорт останнього. Вінпоцетин вибірково розширює кровоносні судини мозку, зокрема малі артерії. Незначно, але помітно, зменшує опір артерійта артеріол великого кола кровообігу. Гальмує активність Са2+-кальмодулін-залежноїцГМФ-фосфодіестерази та підвищує рівень цГМФ у гладкій мускулатурі судин, індукуючи їх розслаблення. Забезпечує найбільше кровопостачання кіркового шару головного мозку. Вінпоцетин не спричиняє синдрому обкрадання, а навпаки –посилює кровопостачання ішемізованих, але ще життєздатних ділянок головного мозку.
Фармакокінетика.
Всмоктування
Біологічна доступність вінпоцетину при пероральному застосуванні становить 70% iзбільшується при застосуванні лікарського засобу під час або відразу після їди. Максимальна концентрація в плазмі крові досягається через 1 год після прийому лікарського засобу.
Розподіл
Середній об’ємрозподілу становить Vd = 2,87 л/кг, що свідчить про значне проникнення лікарського засобу в тканини. У плазмі крові вінпоцетин повністюзв’язується з білками і недоступний у вільному вигляді. Не встановленокумулювання препарату при зниженому кліренсі креатині ну.
Метаболізм
Вінпоцетиншвидко і повністю метаболізується з утворенням полярних сполук, зокремааповінкамінатної кислоти, яка швидко елімінується із сечею.
У зв’язку із швидким метаболізмом вінпоцетинуоцінювання його фармакокінетики здійснюють на підставі визначення концентрації в крові аповінкамінатної кислоти.
Елімінація (виведення)
При пероральному застосуванні період напів виведення становить приблизно 5 годин. Більша частина препарату виводиться з сечею у вигляді метаболітів. У незміненому вигляді виводиться лише декілька відсотків препарату.
Показання для застосування. Хронічні порушення мозкового кровообігу, транзиторні ішемічні атаки, стани після перенесення ішемічного інсульту, деменція, спричинена порушенням мозкового кровообігу, атеросклероз, пост травматична і гіпертонічна енцефалопатія, вертебробазилярна іцереброваскулярна недостатність.
В офтальмології при хронічних судинних захворюваннях (діабетична ретинопатія, ангіоспазм ітромбоз центральної артерії або вени сітківки ока).
В отології при зниженні гостроти слуху судинного, токсичного або іншого генезу, хворобаМеньєра, ідіопатичний шум у вухах.
Спосіб застосування та дози. На початку лікування вінпоцетинрекомендовано застосовувати по 5 - 10 мг (1 - 2 таблетки) три рази на добу під часабо зразу після їжі. Для підтримуючої терапії призначають по 5 мг (1 таблетка)3 рази на добу, під час або одразу після їди. Максимальна добова доза – 1мг/кг. Курс лікування становить 1 - 2 міс. У підтримуючих дозах може застосовуватися тривалий час.
Побічна дія.
З боку центральної нервової системи: запаморочення, головний біль, безсоння, загальмованість, слабкість.
З боку серцево-судинної системи: уповільнення внутрішньошлуночкової провідності, гіпотензія, тахікардія, екстрасистолія.
З боку шлунково-кишкового тракту: сухість уроті, нудота, печія.
З боку шкірних покривів: незначне почервоніння шкіри обличчя і шиї, пітливість.
У окремих пацієнтів можуть відзначатися минущі шкірні алергічні реакції, відчуття жару.
Протипоказання. Вінпоцетин не слід застосовувати у пацієнтів з підвищеною чутливістю до вінпоцетину або інших компонентів препарату, при гострій ішемічній хворобі серця, в гострій стадії геморагічного інсульту; вперіод вагітності і лактації, при підвищеному внутрішньо черепному тиску.
Передозування.
Симптоми: гіпотензія, загальмованість, нудота, блювання.
Лікування: симптоматичне. Призначають кардіотонічні засоби, контролюють рівень артеріального тиску та ЕКГ, можливо проведення форсованого діурезу.
Особливості застосування. Слід з обережністю призначати вінпоцетин хворим з серцевою декомпенсацією, що супроводжується брадикардією, у яких на ЕКГ спостерігається подовження інтервалу QT. Пригеморагічних інсультах вінпоцетин можна призначати не раніше, як через 2 тижні після гострої фази захворювання. Не рекомендується призначати хворим з лабільним артеріальним тиском. З обережністю призначають хворим, які приймаютьантигіпертензивні засоби.
Немає достатніх даних щодо застосування цього лікарського засобу для лікування дітей.
Вагітність і лактація
Вінпоцетин може проникати крізь плаценту і виділятися в грудне молоко, тому не рекомендовано застосовувати вінпоцетин підчас вагітності та годування груддю.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами і рухомими механізмами, що потребують великої концентрації уваги.
Під час застосування препарату слід зберігати обережність при керуванні транспортом і роботі зі складними механізмами.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Підвищує ризик розвитку кровотеч при одночасному застосуванні з гепарином. При одночасному застосуванні зантигіпертензивними засобами можливо посилення гіпотензивної дії. Источник
Умови та термін зберігання. Зберігати у недоступному для дітей, захищеному від світла, сухому місці при температурі 15 -25°С. Термін придатності – 3 роки.