ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
І Ф О Л Е М
(I f o l e m)
Загальна характеристика:
міжнародна і хімічна назви: Ifosfamide;N,3-біс (2-хлоретил) тетрагідро-2Н-1,3,2-оксазафосфорин-2-амін-2-оксид;
загальні фізико-хімічні властивості: білий однорідний кристалічний порошок без сторонніх домішок;
склад: 1 флакон містить іфосфаміду 1000 мг;
допоміжні речовини: манітол.
Форма випуску. Ліофілізований порошок для приготування розчину дляін’єкцій.
Фармакотерапевтична група. Антинеопластичнізасоби. Алкілуючі сполуки.
Код АТС L01A.A06.
Фармакологічні властивості. Алкілуючий цитостатик, похідний оксазафосфоринів. Протипухлинна активність іфосфаміду зумовлена алкілуванням нуклеофільнихцентрів полімерних біомолекул, у т. ч. ДНК, порушує її утворення і функціонування. Блокує мітотичний поділ пухлинних клітин. Ушкодження ДНКнайчастіше відбувається у фазах G1 і G2 клітинного циклу. Метаболічно активується ферментами (фосфоамідази) печінки і пухлинної тканини шляхом гідроксилювання атома вуглецю у кільці з появою нестабільного 4-гідроксиіфосфаміду, який швидко перетворюється у стабільні 4-кетоіфосфамід і, після розкриття кільця, - 4-карбоксиіфосфамід. Окислення хлоретильних бокових ланцюжків і наступні процеси де алкілування призводять до утвореннядехлоретилфосфаміду і дехлоретилциклофосфаміду. Проміжні активні метаболітиалкілують ДНК з утворенням складних триефірів і поперечних зв’язків між ланцюжками.
Фармакокінетика.
Фармакокінетика характеризується насиченням з ростом дози. Після одноразового внутрішньо венного введення 5 г/м2 концентрація в плазмі знижується біекспоненційно з періодом напів виведення кінцевої фази 15 год і виділенням 61% дози у незміненому вигляді; при менших дозах (1.6-2.4 г/м2) виведення проходить моноекспоненційно з періодом напів виведення близько 7 год, частина незміненого препарату в сечі знижується у 4-5 разів (12-18%) дози.
Показання для застосування.
Неоперабельні злоякісні пухлини, чутливі до іфосфаміду, в тому числі:
рак легені;
рак яєчників;
пухлини яєчка;
рак молочної залози;
рак шийки матки;
рак підшлункової залози;
саркоми м’яких тканин;
пухлини у дітей (саркоми, пухлина Вільмса, нейробластома, герміногенніпухлини, злоякісні лімфоми).
Препарат, як правило, застосовують у поєднанні з іншими протипухлинними препаратами.
Спосіб застосування та дози.
Препарат можна вводити внутрішньо венно окремими дозами (кожну дозу вводять 30 хв) протягом 3-5днів. Курсова доза становить 250-300 мг/кг. Для нетривалої інфузії (30 хв) Іфолем розводять у 500 мл розчину Рінгера, фізіологічного розчину або розчину декстрози.
Для безперервноїінфузії (24-годинної) Іфолем призначають в добовій дозі 125-200 мг/кг з наступною перервою на 3-5 тижнів. При інфузії протягом 5 днів дозу Іфолему зменшують до 80 мг/кг/доба. Інтервал між курсами становить 3-5 тижнів під контролем картини периферичної крові і ступеня вираженості можливих побічних ефектів. Для 24-годинної інфузії розчин Іфолему розводять у 3 л 5% розчину декстрози або фізіологічного розчину. Для збереження стерильності розчину його необхідно використати протягом 24 год. Розчин препарату потрібно зберігати в холодильнику, де він зберігає свою хімічну стабільність протягом тривалого часу.
Побічна дія.
З боку ШКТ і печінки: нудота і блювання, які можна зупинити або зменшити призначенням проти блювотних препаратів. В одиничних випадках – порушення функції печінки, які найбільш можливі після проведеної раніше терапіїетопозидом і цисплатином.
З боку системи кровотворення: пригнічення кістково-мозкового кровотворення і зміни картини периферичної крові. Лейкопенія (до 700-3600/мм3) зазвичай спостерігається на 8-10-й день від початку лікування; тромбоцит опенія.(відновлення показників в периферичній крові відбувається протягом наступних 8днів)
З боку сечовивідної системи: порушення функції нирок, підвищення рівнівкреатині ну і сечовини в плазмі, цистит. За відсутності своєчасної діагности кита профілактики, особливо у дітей, можливий розвиток симптомів, характерних для синдрому Фанконі: лужна реакція сечі, протеїнурія, глюкозурія, гіпоаміноацидурія (підвищення в крові глютатіону, треоніну та серину), фосфатурія.
З боку нервової системи: енцефалопатія (дезорієнтація, сплутаність свідомості), яка зазвичай є оборотною.
Дерматологічні реакції: оборотна алопеція.
Інші: зниження імунітету, порушення функції статевих залоз.
Застосування Іфолему, як і більшості протипухлинних препаратів, пов’язано з ризиком розвитку вторинних пухлин (пізнє ускладнення терапії).
Протипоказання.
Виражена гіпоплазія кісткового мозку;
порушення функції нирок;
двостороннє порушення відтоку сечі;
гіпопротеїнемія;
вагітність;
підвищена чутливість до іфосфаміду;
вагітність і годування груддю (на час лікування відміняється).
Передозування.
Симптоми: характеризуються швидким розвитком і різкою вираженістю основних побічних ефектів.
Лікування: симптоматичне, з обов’язковим використанням уромітексану.
Особливості застосування. Терапію Іфолемом слід проводити в поєднанні з введенням уромітексану для запобігання уротоксичним ефектам. Хворим з однією ниркою підбір доз Іфолему проводять індивідуально. Не можна проводити хіміотерапію раніше ніж через 3 місяці після нефректомії. Перед початком лікування Іфолемом необхідно відновити відток сечі у разі його порушення, санувати осередки хронічної інфекції, провести корекцію порушень водно-електролітного обміну.
Жінкам рекомендується користуватися протизаплідними засобами під час лікування і не менше 3 місяців після закінчення.
У разі проведеного раніше лікування цисплатином можливе посилення побічних ефектівІфолему (гемато- та нефротоксичних).
Для профілактики і зменшення вираженості побічних дій слід регулярно проводити аналізи крові і сечі, контролю вати діурез, своєчасно проводити симптоматичну терапію: проти блювотні засоби на початковому етапі лікування; при вираженій лейкопенії слід призначити гемотрансфузії і, за показаннями, антибіотики та/або протигрибкові препарати.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Іфолем сумісний з іншими протипухлинними засобами. Посилює гіпоглікемізуючу дію протидіабетичних засобів. При одночасному застосуванні з алопуринолом посилюється пригнічу вальний вплив Іфолемуна кістково-мозкове кровотворення.
Умови і термін зберігання. Зберігати ліофілізований порошок при кімнатній температурі не вище 25°С, у недоступному для дітей місці.
Розчин препарату потрібно зберігати в холодильнику при температурі +4-8°С. Источник
Термін придатності – 2 роки.