Нормативна база

Лікарські засоби

Інші розділи

Зворотній зв'язок

СИРЕПАР
Назва: СИРЕПАР
Міжнародна непатентована назва: Mono
Виробник: "Richter Gedeon Ltd", Угорщина
Лікарська форма: Розчин для ін'єкцій
Форма випуску: Розчин для ін'єкцій по 10 мл (100 мкг) у флаконах № 5
Діючі речовини: 1 мл розчину містить гідролізат екстракту печінки із стандартизованою кількістю ціанокобаламіну - 10.0 мкг
Фармакотерапевтична група: Гепатопротекторні засоби
Показання: Підгострий та хронічний гепатит, цироз печінки, жирова дистрофія печінки різного генезу, дегенеративна зміна паренхіми печінки, токсичне та медикаментозне ураження печінки
Термін придатності:
Номер реєстраційного посвідчення: 3284
Термін дії посвідчення: з 07.07.2003 до 07.07.2008
Термін дії реєстраційного посвідчення закінчився.
Пошук даних про реєстрацію препарату СИРЕПАР
АТ код: A05BA50
Наказ МОЗ: 297 від 07.07.2003


    Інструкція для застосування СИРЕПАР

    ІНСТРУКЦІЯ

    для медичного застосування препарату

    СИРЕПАР

    (SIREPAR)

    Загальна характеристика:

    основні фізико-хімічні властивості: непрозорий, чистий розчин червоно-бурого кольору з характерним запахом печінки і фенолу, без механічних домішок;

    склад: 1 мл розчину містить 10 мкг ціанокобаламіну у вигляді водного гідролізату екстракту печінки;

    допоміжна речовина: фенол.

    Форма випуску. Розчин для ін’єкцій.

    Фармакотерапевтична група. Гепатотропні засоби. Код АТС А 05В А 08.

    Фармакологічні властивості. Препарат містить гідролізат печінки із стандартною концентрацією ціанокобаламіну (вітаміну В12). Прискорює регенерацію паренхіматозної тканини печінки завдяки ліпот ропному ефекту. Підвищує детоксикацій ні властивості гепатоцитів.

    Фармакокінетика. При внутрішньом’язовому введенні повільно всмоктується, при внутрішньо венному введенні швидко проникає у тканини. Ціанокобаламін проникає через плаценту, а також виділяєтся в грудне молоко жінок, що годують.

    Показання для застосування. Хронічний та під гострий гепатит, цироз печінки, жирова дистрофія печінки різного генезу, дегенеративна зміна паренхіми печінки, токсичне та медикаментозне ураження печінки.

    Спосіб застосування та дози. Сирепар застосовують внутрішньом’язово тавнутрішньо венно.

    Добова доза для дорослих як при внутрішньо венному, так і привнутрішньом’язовому введенні – 2 - 3 мл розчину (вводити повільно). Загальна курсова доза становить приблизно 150 - 200 мл.

    Дітям:

    від 1 року до 4 років: по 1-3 мл внутрішньом’язово або внутрішньо венно 1 раз на добу протягом 2-6 тижнів. Рекомендується починати з низьких доз, поступово збільшуючи дозу на 0,5 мл на день.

    При внутрішньо венному введенні Сирепар доцільно розводити фізіологічним розчином або кров’ю.

    Побічна дія. Кропив’янка, відчуття жару, алергічні реакції (висипи на шкірі, свербіж, еритема).

    Протипоказання. Гострий гепатит, печінкова кома, дифузне ураження печінки, алергія до препарату.

    Передозування. У клінічній практиці зареєстрованих випадків передозування не відзначено.

    Особливості застосування. До початку лікування для встановлення підвищеної чутливості до Сирепару 0,1 - 0,2 мл препарату вводять глибоко в сідничний м’яз. Якщо протягом 30 хв. не виникають симптоми алергічних реакцій, можна вводити препарат у терапевтичній дозі.

    Сирепар застосовується у вагітних та жінок, що годують тільки зажиттєвими показаннями.

    Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Не відзначена.

    Умови та термін зберігання. Зберігати при температурі 15-30°C, у захищеному відсвітла місці. Источник

    Термін придатності –3 роки.





    На сайті також шукають: Гербіон сироп подорожника, Борна мазь інструкція, Імет застосування, Серокс побічні дії, Кислота амінокапронова протипоказання