ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
МЕТОКЛОПРАМІД– ЗДОРОВ’Я
(METOCLOPRAMIDЕ-ZDOROVYE)
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: мetoclopramidum; 4-аміно-5-хлор-N –(2-діетиламін о-етил) 2-метоксибензамід;
основні фізико-хімічні властивості: таблетки білого кольору з кремуватим відтінком;
склад: 1 таблетка містить метоклопрамідугідро хлориду (гідрату) у перерахунку на 100% речовину - 10 мг;
допоміжні речовини: лактози моногідрат, целюлоза мікрокристалічна, крохмаль картопляний, полі етиленгліколь 4000, аеросил, магнію стеарат.
Форма випуску. Таблетки.
Фармакотерапевтична група. Стимулятори перистальтики. КОД АТС А 03F A01.
Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Специфічний блокатор дофамінових (D2) і серотонін ових (5-HT3) рецепторів, пригнічує хеморецептори тригерної зони стволу мозку, послаблює чутливість вісцеральних нервів, які передають імпульси від пілорусу та дванадцяти палої кишки до блювотного центру. Через гіпоталамус та парасимпатичну нервову систему чинить регулюючий та координуючий вплив на тонус та рухову активність верхнього відділу шлунково-кишкового тракту. Підвищує тонус шлунка та кишечнику, прискорює випорожнення шлунка, перешкоджає пілоричному та езофагіальномурефлюксу, стимулює перистальтику кишечнику. Чинить виражену проти блювотну діюпри блюванні різного генезу (крім блювання психогенного та вестибулярногогенезу). Нормалізує відділення жовчі, зменшує спазм сфінктеру Одді, не змінюю чийого тонус, усуває дискінезію жовчного міхура. Не чинить М-холіноблокуючу, антигістамінну, антисеротонін ову та гангліоблокуючу дії; не впливає на тонус кровоносних судин мозку, артеріальний тиск, функцію дихання, а також нирок тапечінки, на кровотворення, на секрецію шлунка та підшлункової залози.
Стимулює секрецію пролактину ( подібно іншим блокаторамдофамінових рецепторів).
Підвищує чутливість тканин до ацетилхоліну.
Фармакокінетика. Після прийому усередину швидко та повністю всмоктується. Максимальна концентрація через 30–120 хв. Біодоступність– приблизно 5%. З білками плазми крові зв’язується 13-30% метоклопраміду. Метаболізується в печінці. Період напіввиведен-ня 4–6 год., при хронічній нирковій недостатності він збільшується до 14 год. Протягом 24–72 год. з сечеюекскретується до 85% уведеної дози, близько 30% - у незмінному вигляді. Проникає крізь ГЕБ і плацентарний бар’єр, виводиться з грудним молоком.
Показання для застосування. Нудота та блювання різного генезу (зумовлені наркозом, променевою та хіміотерапією, токсемією, цирозом печінки, мігренню, черепно-мозковою травмою, порушенням дієти); порушення моторики верхніх відділів шлунково-кишкового тракту (рефлюкс-езофагіт, гастро парези різної етіології, після операційна атонія шлунка тощо); підготовка до діагностичних обстежень (рентгенографія травного тракту, гастродуоденоскопія, бронхоскопія та ін.).
Спосіб застосування та дози. Приймають усередину до їди. Дорослим призначають по
10 мг 3 рази на добу, при необхідності дозу можна збільшити. Максимальна разова доза при будь-якому шляху введення - 20 мг, добова – 60 мг. Тривалість лікування залежить від тяжкості та перебігу захворювання. Дітям віком старше 6 років призначають по 2,5–5 мг 1–3 рази надобу.
Побічна дія. Можливі сонливість, підвищена втомлюваність, головний біль, шум у вухах, сухість у роті, неспокій, боязнь, запаморочення, алергічні реакції (кропивниця), запор або діарея, гінекомастія ігалакторея. Метоклопрамід підсилює затримку натрію і викликає гіпокаліємію ухворих з набряками. При тривалому застосуванні у деяких хворих похилого вікуможе розвиватися паркінсонізм (тремор, посмикування м’язів, обмежена рухомість) та пізні дискінезії.
Протипоказання. Підвищена чутливість дометоклопраміду, шлунково-кишкові кровотечі, кишкова непрохідність, перфорація травного тракту, пігментні та пролактонозалежні пухлини, епілепсія, глаукома, екстра пірамідні розлади, хвороба Паркінсона, блювання на фоні лікування або передозування нейролептиками, блювання у хворих на рак молочної залози, Ітриместр вагітності, період годування груддю.
Передозування. Не описане.
Особливості застосування. З обережністю застосовують для лікування хворих на ниркову та печінкову недостатність, при бронхіальній астмі, артеріальній гіпертензії. Не призначають після операційна травному тракті. На фоні застосування метоклопраміду можуть спостерігатися хибні результати функціональних печінкових тестів і визначення концентрації альдостерону та пролактину у плазмі крові. У період лікування необхідно утриматися від керування авто транспортом та занять потенційно небезпечними видами діяльності, які потребують підвищеної уваги та швидкості психомоторних реакцій. У період лікування слід уникати приймання алкоголю.
Взаємодія з лікарськими засобами. При одночасному застосуванні зантихолінергічними засобами – взаємне послаблення дії. Препарат зменшує абсорбцію циметидину та дигоксину, прискорює всмоктування антибіотиків, парацетамолу, солей літію, ацетил саліцилової кислоти, діазепаму, етанолу, леводопи та алкоголю. У комбінації з нейролептиками фенотіазинового ряду та похідними бутирофенону підвищується ризик розвитку екстра-
пірамідних порушень. Підсилює дію етанолу на центральну нервову систему, седативний ефект снодійних засобів, ефективність терапії блокаторами Н2 рецепторів. Не рекомендується одночасне застосування з трициклічними антидепресантами, інгібіторами МАО ісимпатоміме тиками.
Умови та термін зберігання. Зберігати у сухому, захищеному відсвітла місці при температурі не вище 30 о С. Зберігати в недоступному для дітей місці. Источник
Термін придатності 2 роки.