ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
ДОКСОРУБІЦИН-КМП
(DOXORUBICIN-KMP)
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: doxorubicin;
(8S,10S)-10-[(3-аміно-2,3,6-тридезокси-а-Ь-ліксо-гексапіранозил) окси]-6,8,11-тригідрокси-8-
(гідроксіацетил)-1-метокси-7,8,9,10-тетрагідронафтацен-5,12-діонагідро хлорид;
основні фЬико-хімічні властивості: пориста маса червоно-оранжевого кольору;
склад: 1 флакон міститьдоксорубіцину гідро хлориду в перерахунку на 100 % речовину,
що не містить воду та залишкові кількості органічних розчинників 0,01 г, маніту 0,04 г.
Форма випуску. Порошок ліофілізований для приготування розчину для ін’єкцій.
Фармакотерапевтична група. Протипухлинні антибіотики та споріднені препарати. Антрацикліни та споріднені сполуки. Код АТС L01D В 01.
Фармакологічні властивості.Фармакодинаміка. Доксорубіцин виявляє виражену протипухлинну і проти лейкозну дію. Препарат швидко проникає в клітини, зв’язується з пери нуклеїновим хроматином, пригничує поділ клітин та синтез нуклеїнових кислот, виявляючи специфічну діюна фазу S поділу клітин, спричиняючи хромосомні аберації. Фармакокінетика. Після внутрішньо венного введення доксорубіцин швидко розподіляється в плазмі та тканинах - вже через 30 секунд препарат виявляється в печінці, легенях, серціта нирках. Об’єм розподілу в рівноважному стані становить 20 - 30 л/кг. Протягом години після введення доксорубіцин частково метаболізується в печінців активний метаболіт. Не проникає крізь ГЕБ. Період напів виведення длядоксорубіцину та його метаболіту варіює від 20 до 48 годин. Виводиться з жовчюв незмінному вигляді (близько 40 % протягом 5 днів) та нирками в незмінному вигляді та у вигляді метаболітів (близько 5 - 12 % протягом 5 днів).
Показання для застосування.Лімфобластнийлейкоз, саркома м’яких тканин, остеогенна саркома, саркома Юінга, рак молочної залози, легень, щитоподібної залози, мезотеліома, злоякісна тимома, рак стравоходу, шлунка, печінки та жовчних протоків, підшлункової залози, інсулома, гепатоцелюлярний рак, рак ниркової лоханки та сечоводів, рак сечового міхура тауретри, рак нирки, герміногенна пухлина яєчка та яєчників, рак яєчників, пухлина Вільмса, нейробластома, ембріональна рабдоміосаркома, рак фалопієвихтруб, рак тіла матки, саркома матки, рак піхви та шийки матки, рак передміхурової залози, мієломна хвороба, лімфогранулематоз, неходжкинськалімфома.
Спосіб застосування та дози.
Доксорубіцин-КМП вводять тількивнутрішньо венно!
Дозу препарату встановлюють строго індивідуально залежно від характеру та фази
захворювання, віку, стану хворогота гемопоетичної функції.
Особливу обережність потрібно виявляти при приготуванні та введенні препарату.
Медичному персоналу рекомендуєтьсякористуватись рукавичками.
Спочатку вміст флакона розчиняють при збовтуванні в 5 мл ізотонічного розчину натрію
хлориду (концентрація препарат установить 2 мг/мл). Суха речовина та розчин червоного
кольору.
Рекомендується розчин вводити протягом 3-5 хвилин через трубку системи для
проведення інфузій (фізіологічний розчин або 5 % водний розчин глюкози). Локальне
почервоніння місця навколо вени або почервоніння обличчя можуть бути ознаками надто
швидкого введення препарату.
При введенні препарату потрібно слідкувати за можливістю виникнення пери венозної
екстравазації, наслідком якої єсильно виражений місцевий некроз тканини. Відчуття
печіння у місці застосування препарату може бути ознакою екстравазації. У такому
випадку введення в цю вену відразу припиняють і продовжують введення в іншу вену.
Найбільш поширеною є схема, яка передбачає внутрішньо венне введення препарату в дозі
60 - 75 мг/м поверхні тіла один разчерез кожні 3 тижні. Альтернативна схема лікування:
по 20 мг/м2 поверхні тіла один раз на тиждень. Вважається, що такий спосіб застосування
супроводжується більш поодинокимикардіо токсичними ефектами.
Доксорубіцин-КМП можна застосовувати також у дозуванні, що становить 30 мг/м2, 3 дні
поспіль з повторенням курсу через кожні 4 тижні. Сумарна доза Доксорубіцину-КМП не
повинна перебільшувати 550 мг/м2.
У випадку порушення функції печінки дозу Доксорубіцину-КМП зменшують залежно від
рівня білірубіну в сироватці, асаме:
білірубін у сироватці: доза:
20,5 - 51,3 мкмоль/л 50 % дози;
51,3 - 85,5 мкмоль/л 25 % дози;
понад 85,5 мкмоль/л застосування препарату не рекомендується.
Хворим з порушеною кровотворною функцією кісткового мозку дозу Доксорубіцину-КМП зменшують згідно з кількостю лейкоцитів у крові, а саме:
кількість лейкоцитів у крові: доза:
3,0 - 4,0 х 109/ л 75 % дози;
менше 3,0 х 109/л застосування препарату не рекомендується.
Хворим на порушення функції нирок (гломерулярна фільтрація <10 мл/хв.) застосовується 75 % дози.
При комбінованому введенніДоксорубіцину-КМП з іншими протипухлинними засобами його доза коливається нарівні 25 - 50 мг/м кожні 4 тижні, якщо він вводиться в поєднанні з мієлопригнічуючи мипрепаратами. Для хворих, які одержували радіотерапію на ділянку легенів та середостіння, а також у комбінації Доксорубіцину-КМП з циклофосфаном сумарна доза Доксорубіцину-КМП становить не більше 400 мг/м2.
Побічна дія. Найбільш небезпечними побічними ефектами Доксорубіцину-КМП, які лімітують його дозу, єкардіо токсичність і мієлосупресія. Тяжко компенсована кардіо токсичністьнайчастіше виявляється у хворих при досягненні сумарної дози препарату, що перевищує 550 мг/м2. При встановленні дози для застосування слід враховувати раніше одержувану дозу Доксорубіцину-КМП або інших антрациклінів. При появі клінічних ознак кардіоміопатії (зменшення вольтажу комплексу QRS, зменшення фракції серцевого викиду) лікування препаратом рекомендується припинити.
Мієлосупресія, яка проявляється перш за все лейкопенією і тромбоцит опенією, настає, як правило, на 1.0- 14 деньпісля прийому Доксорубіцину-КМП; нормалізація гематологічних показників найчастіше відбувається на 21 день. У випадку повільного відновлення рівня нейтрофіліві тромбоцитів дозу Доксорубіцину-КМП слід знизити. У більшості хворих при прийомі Доксорубіцину-КМП виникає оборотна алопеція. У дітей можливе виникнення явища гіперпігментації нігтів та шкірних згинів.
При застосуванні препарату часто відмічаються втрата апетиту, нудота та блювання. У поодиноких випадках розвивається кон’юнктивіт або сльозотеча. У деяких хворих розвивається діареї.
Протипоказання.
Гіпер чутливість доДоксорубіцину-КМП;
значне порушення кровотворної функції кісткового мозку, внаслідок попередньої хіміотерапії або променевої терапії (лейкопенія, тромбоцит опенія, анемія);
- тяжкі захворювання серцево-судинної системи (міокардит, гострий інфаркт міокарда, виражені порушення серцевого ритму);
вагітність;
тяжкі порушення функції печінки (білірубін > 85,5 мкмоль/л) та нирок;
гострий гепатит.
Передозування. Гостре передозуванняДоксорубіцину-КМП виявляється токсичним
ураженням слизових оболонок, лейкопенією та тромбоцит опенією.
Лікування: хворого одразу госпіталізують та призначають’ лікування антибіотиками,
проводять трансфузію еритроцитів та тромбоцитів, разом з симптоматичним лікуванням
уражень слизової оболонки.
Хронічне передозуванняДоксорубіцину-КМП, яке є наслідком більш довго тривалого
застосування загальної дози препарату, що перебільшує 550 мг/м2, значною мірою
збільшує ризик кардіоміопатії та подальшої серцевої недостатності.
Лікування: препарати дигіталісу, діуретики та периферичні вазодилятатори.
Особливості застосування. Лікування необхідно проводити при суворому
гематологічному та кардіологічному контролі, здійснюючи дослідження картини крові та
ЕКГ до початку терапії та перед кожним наступним курсом.
З обережністю призначають хворим на захворювання серця (у тому числі в анамнезі),
вітряну віспу (у тому числі недавно перенесену або після контакту з хворими),
оперізувальний герпес, інші гострі інфекційні захворювання, подагру або нефролітіаз (у
тому числі в анамнезі), а також хворим, яким проводилась медіастинальна променева
терапія або які отримували одночасноциклофосфамід.
Через різкий розпад пухлинних клітин під час лікування Доксорубіцином-КМП може
виникнути вторинна гіперурикемія, яку потрібно контролю вати та, у випадку
необхідності, лікувати.
Доксорубіцин-КМП широко застосовують у схемах комплексної полі хіміотерапії, проте
його не слід призначати раніше 1місяця після попередньої хіміотерапії іншими
протипухлинними засобами.
Протипухлинна активність препарату приблизно однакова незалежно від схеми введення:
чи вводиться він болюсно (загальною дозою) 1 раз у місяць, щотижневими дозами або
шляхом поступового тривалого введення, але схеми введення значно відрізняються за
проявами побічних реакцій. Зокрема, при тривалому введенні, на відміну від болюсного, у
значно меншій мірі проявляються нудота та блювання.
Доксорубіцин-КМП може забарвлювати сечу в червоний колір протягом 1-2 днів після
введення.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами.
При одночасному застосуванніДоксорубіцин-КМП може потенціювати гепатотоксичну дію 6-меркаптопурину;
при застосуванні Доксорубіцину-КМП (в/в протягом 3 діб) у комбінації з цитарабіном (у вигляді інфузії протягом 7днів) описані випадки розвитку некротичного коліту та тяжких інфекційних ускладнень;
при одночасному застосуванні препарат уз циклоспорином описані випадки розвитку коми та/або судом;
- з Доксорубіцином-КМП сумісніблеоміцин, вінбластин, вінкристин, тіофосфамід, метотрексат, етопозид, преднізолон, 5-фтор урацил і цисплатин;
- препарат не можна вводити водному шприці з гепарином і 5-фтор урацилом;
- Доксорубіцин-КМП несумісний з еуфіліном, натрієвою сіллю цефалатину, дексаметазоном і гідрокортизоном;
- одночасне лікування хворихДоксорубіцином-КМП з циклофосфаном, мітоміцином або застосування його разом з радіотерапією середостіння збільшує ризик кардіо токсичного ефекту;
- при одночасному застосуванні зістрептозоцином можливо збільшення періоду напів виведення Доксорубіцину-КМП. Источник
Умови та термін зберігання.Зберігатиу сухому, захищеному від світла місці, при температурі не вище + 5° С. Термін придатності - 2 роки. Зберігати в недоступному для дітей місці.