ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
ЛЕВОФЛОКС
(LEVOFLOX)
Загальна характеристика:
міжнародна тахімічна назви: левофлоксацин; 9-фтор-2,3-дигідро-3-метил-10-(4-метил-1-піперазиніл)-7-оксо-7Н-піридол[1,2,3,-де-]-1,4-бензоксазин-6-карбоксил овакислота;
основні фізико-хімічні властивості: прозорий розчин жовтого кольору;
склад: 100мл розчину містить 500 мг левофлокса цину;
допоміжні речовини: декстроза безводна, вода для ін'єкцій.
Форма випуску. Розчин дляінфузій.
Фармакотерапевтичнагрупа. Антибактеріальні засоби групи хінолонів. Фторхінолони. Код АТСJ01М А 12.
Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Левофлоксацин - протимікробний засіб групи фторхінолонів. Має широкий спектр антибактеріальної дії. Високоактивний відносно анаеробних грамнегативннх бактерій, грам позитивних бактерій та внутрішньоклітинних мікро організмів: Esherichia coli, Salmonella spp., Shigellaspp., Klebsiella spp., Proteus spp., Pseudomonas spp., Enterobacter spp.,Serratia spp., Citrobacter spp., Hafiiia spp., Yersinia spp., Staphylococcusspp., Streptococcus spp., Neisseria spp., Haemophilus influenzae, Brucetlaspp., Vibrio spp., Providencia spp., Chlamidia spp,, Campylobacter spp.,Aeromonas spp., Plesiomonas spp. Діє на бактерії, що продукують бета-лактамазу, в тому числі неферментуючі бактерії, які спричиняють нозокоміальну інфекцію, атакож атипові мікро організми, такі як C.pneumoniae, C. trahomatis, M.pneumoniae, L.pneumophila, Ureaplasma. Препарат не діє на спірохети.
Механізм дії зумовлений пригніченням ДНК-гірази бактерій (блокується поділ клітин), що приводить до їх загибелі.
Фармакокінетика.Левофлоксациндобре проникає в органи та тканини, високі концентрації препарату виявляються вслині, мокротинні, бронхіальному секреті, легенях, жовчі, у жовчному міхурі, передміхуровій залозі, у сечі, шкірі, кістках.
Максимальна концентрація левофлокса цину в плазмі крові (після внутрішньо венного краплинного введення в дозі 200 мг протягом 30 хв) досягається практично відразу. Періоднапів виведення препарату становить близько 6-8 годин.
Препарат практично неметаболізується, 80-85 % левофлокса цину виводиться із сечею, після одноразового прийому виявляється в сечі протягом 24 годин.
Показання для застосування. Застосовується при таких інфекційно-запальних захворюваннях, спричинених чутливими до Левофлоксу мікро організмами, як інфекції дихальних шляхів, вуха, горла, інфекції шкіри та м'яких тканин, нирок, сечовивідних шляхів, септицемія/бактеріємія, інтраабдомінальні інфекції; при гінекологічних інфекціях, при септицемії, гонореї, менінгіті, дизентерії, сальмонельозі, остеомієліті. Препарат також застосовується при передопераційній профілактиці та після операційному лікуванні хірургічних інфекцій; для профілактики та лікування інфекцій у хворих з імунодефіцит ним станом.
Спосіб застосування та дози. Левофлокс у вигляді розчину для інфузійзастосовують внутрішньо венно краплинно, дорослим, залежно від тяжкості інфекції, по 500 мг 2 рази на добу. При інфекціях сечовивідних шляхів - 250 мг,1 раз на добу; при інфекціях шкіри та м'яких тканин - по 250 мг, 2 рази надобу. Максимальна добова доза становить 1 000 мг. Середня тривалість лікування- 5-7 днів. При порушеннях функції нирок спочатку препарат вводять у дозі 200мг, потім - з урахуванням кліренса креатині ну (при кліренсі 20-50 мл/хв - по 100 мг кожні 24 год, при кліренсі креатині ну менше 20 мл/хв. - по 100 мг кожні 48 год).
Побічна дія. З боку шлунково-кишкового тракту (ШКТ) та печінки: нудота, блювання,
пронос, гіпербілірубінемія.
Дерматологічні реакції: шкірні висипання, свербіж.
З боку центральної нервової системи: головний біль, стомлюваність, порушення сну,
галюцинації, загальмованість, запаморочення, рухове збудження, психоз.
З боку системи кровотворення: лейкопенія, агралуноцитоз, тромбоцит опенія.
З боку сечовидільної системи: нефротичний синдром, іноді - гостра ниркова недостатність.
Інші: розвиток набряку обличчя, голосових зв'язок; артралгія, міалгія, порушення зору,
фото сенсибілізація.
Протипоказання.Підвищена чутливість до хінолонів, вагітність і годування груддю; вік до 18 років; захворювання ЦНС (знижений судомний поріг, епілепсія).
Передозування. При передозуванні можливі сплутанність свідомості, запаморочення, судомні напади, психоз. За необхідності проводять симптоматичну терапію. Левофлокс не виводиться із організму при проведенні діалізу. Специфічного антидоту немає.
Особливості застосування. Вагітність і лактація. Під час вагітності застосування препарату можливо тільки за наявності абсолютних показань, якщо можлива користь для матері перебільшує потенціальний ризик для плода. Не рекомендується застосовувати препарат у період годування груддю. Під час застосування препарату потрібно припинити годування груддю.
Хворим з вираженими порушеннями функції нирок, а також з вираженим атеросклерозом судин головного мозку, порушеннями мозкового кровообігу слід бути обережними при застосуванні препарату.
Протягом усього курсу лікування необхідно контролю вати функцію нирок і печінки. При застосуванніЛевофлоксу слід утримуватись від керування транспортом і виконання потенційно небезпечних видів діяльності, що потребують підвищеної уваги та швидкості реакції. Загальмованість реакцій посилюється у разі вживання алкоголю. Увипадку розвитку побічних ефектів, особливо з боку ЦНС та алергійних реакцій, які можуть виникнути після першого прийому препарату, необхідно відмінити прийом Левофлоксу. При лікуванні препаратом протипоказане УФ -опромінення.
Взаємодія зіншими лікарськими засобами. Не слід приймати Левофлокс одночасно з антацидними препаратами та препаратами заліза для запобігання зменшенню ефективності від прийому препарату. Слід бути обережними при одночасному прийомі з теофіліном. Пробенецид і циметядин зменшують елімінацію Левофлоксу із організму.
Умови та термін зберігання.Зберігати в темному місці, при температурі не вище 25оС. Зберігати в недоступному для дітей місці. Источник
Термін придатності – 2 роки.