ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
ПРЕДНІЗОЛОН-ДАРНИЦЯ
(PREDNISOLONE-DARNITSA)
Склад лікарського засобу:
діюча речовина: prednisolone,1 таблетка містить преднізолону у перерахунку на 100% безводну речовину 5мг;
допоміжні речовини:лактози моногідрат, картопляний крохмаль, кальцію стеарат.
Лікарська форма. Таблетки.
Фармакотерапевтичнагрупа.Кортикостероїди для системного застосування.
Код АТС Н 02АВ 06.
Клінічні характеристики.
Показання. Системні захворювання сполучної тканини (ревматична гарячка, гострий ревмокардит, системний червоний вовчак, склеродермія, вузликовий пері артеріїт, дерматоміозит, ревматоїднийартрит).
Гострі та хронічні запальні захворювання суглобів: подагричний та псоріатичний артрит, остеоартроз (у т. ч. пост травматичний), поліартрит, плечолопатковий періартрит, анкілозуючий спондилоартрит (хвороба Бехтерєва), ювенільний артрит, синдромСтілла у дорослих.
Ревматизмм'яких тканин: бурсит, неспецифічний тендосиновіїт, синовіїт.
Алергічні захворювання: алергічні реакції на лікарські засоби та харчові продукти, сироваткова хвороба, кропив'янка, алергічний риніт, ангіо невротичний набряк, лікарські висипання, поліноз.
Захворювання шкіри: пухирчатка, псоріаз, екзема, атопічний дерматит, дифузний нейродерміт, контактний дерматит, токсидермія, себорейний дерматит, ексфоліативний дерматит, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), бульозний герпетиформнийдерматит, злоякісна ексудативна еритема (синдром Стівенса-Джонсона).
Набряк мозку (вт. ч. на фоні пухлини мозку або пов'язаний з хірургічним втручанням, променевою терапією або травмою голови) після попереднього парентерального застосування.
Захворювання очей: алергічні виразки рогівки, алергічні форми кон'юнктивіту, симпатична офтальмія, важкі передні та задні увеїти з повільним перебігом, неврит зорового нерва.
Первинна або вториннанаднирковозалозна недостатність (у т. ч. стан після видалення надниркових залоз). Природжена гіперплазія надниркових залоз.
Гострий та хронічний гломерулонефрит. Нефротичний синдром.
Захворювання органів кровотворення: агранулоцит оз, панмієлопатія, аутоіммунна гемолітична анемія, гострі лімфо- та мієлолейкози, лімфогранулематоз, тромбоцит опенічнапурпура, вторинна тромбоцит опенія у дорослих, еритробластопенія (еритроцитарнаанемія), вроджена (еритроїдна) гіпопластична анемія. Мієломна хвороба.
Захворювання легенів: гострий альвеоліт, фіброз легенів, саркоїдоз II-III стадії, туберкульоз легенів, аспірацій на пневмонія, бериліоз, рак легенів (у комбінації з цитостатиками). Бронхіальна астма.
Захворювання шлунково-кишкового тракту: виразковий коліт, хвороба Крона, локальний ентерит, гепатит.
Профілактика реакції відторгнення трансплантату.
Гиперкальцієміяна тлі онкологічних захворювань, нудота та блювання при проведенні терапіїцитостатиками.
Під гострийтиреоїдит. Туберкульозний менінгіт. Розсіяний склероз.
Протипоказання.Гіпер чутливість до компонентів препарату.
Паразитарні та інфекційні захворювання вірусної, грибкової або бактерійної етіології, щоіснують зараз або нещодавно перенесені: простий герпес, оперізувальний герпес (віремічнафаза), вітряна віспа, кір; амебіаз, стронгілоїдоз (встановлений або підозрюваний); системний мікоз; активний або латентний туберкульоз. Застосування при тяжких інфекційних захворюваннях припустимо тільки на фоні специфічної антимікробної терапії.
Поствакцинальнийперіод (тривалість 10 тижнів: 8 тижнів до та 2 тижні після вакцинації), лімфаденіт після щеплення БЦЖ.
Імунодефіцит ністани, спричинені ВІЛ-інфекцією.
ЗахворюванняШКТ: виразкова хвороба шлунка та 12-ти палої кишки, езофагіт, гастрит, гостраабо латентна пептична виразка, нещодавно створений анастомоз кишечнику, неспецифічний виразковий коліт із загрозою перфорації або абсцедування, дивертикуліт.
Захворювання серцево-судинної системи: нещодавно перенесений інфаркт міокарда, декомпенсована хронічна серцева недостатність, артеріальна гіпертензія.
Ендокринні захворювання: цукровий діабет та порушення толерантності до вуглеводів, тиреотоксикоз, гіпотиреоз, хвороба Іценка-Кушинга.
Тяжка хронічна ниркова та/або печінкова недостатність, нефроуролітіаз.
Гіпоальбумінемія. Системний остеопороз, міастенія gravis, гострий психоз, ожиріння (III-IV ст.), поліомієліт (за винятком форми бульбарного енцефаліту), відкритокутова- тазакрито кутова глаукома, вагітність, період лактації.
Спосіб застосування тадози. Існують різноманітні схеми лікування преднізолоном у малих, середніх та високих дозах.
Найбільш поширена з них – це призначення повної заміщуючої добової дози преднізолону 20-30 мг/добу з поступовим переходом на підтримуючу добову дозу в 5-10 мг/добу. У всіх випадках, коли добова доза преднізолону перевищує фізіологічну добову дозу (15-20 мг) перехід на більш низьку дозу здійснюється поступово, для запобігання розвитку функціональної недостатності кори надниркових залоз.
Максимальні дози для дорослих внутрішньо: разова – 15 мг, добова – 100 мг. Тривалість прийому залежить від характеру захворювання, його тяжкості, досягнутого ефекту.
Дітям препарат призначають внутрішньо в дозах: до 4 років – 10мг на добу, 5–6 років – 20 мг надобу, 7–9 років – 25–30 мг на добу, 10–14 років – 25-40 мг на добу.
Побічні реакції. Частота розвитку та вираженість побічних ефектів залежать від тривалості застосування, величини використовуваної дози та можливості дотримання циркадного ритму призначення.
З боку ендокринної системи: зниження толерантності до глюкози, " стероїдний" цукровий діабет або маніфестація латентного цукрового діабету, пригнічення функції надниркових залоз, синдром Іценка-Кушинга, місяцеподібне обличчя, ожиріння гипофізарного типу, гірсутизм, підвищення артеріального тиску, дисменорея, аменорея, міастенія, стриї.
З боку травної системи: нудота, блювання, панкреатит, " стероїдна" виразка шлункута 12-палої кишки, ерозійний езофагіт, кровотечі та перфорації шлунково-кишкового тракту, підвищення або зниження апетиту, метеоризм, гикавка. В окремих випадках – підвищення активності" печінкових" трансаміназ та лужної фосфатази.
З боку крові: гіперкоагуляція, тромбоз.
З боку серцево-судинної системи: аритмії, брадикардія, розвиток або збільшеннявираженості хронічної серцевої недостатності, ЕКГ-зміни, характерні длягипокаліємії, підвищення артеріального тиску. У хворих з гострим та під гострим інфарктом міокарда – розповсюдження вогнища некрозу, уповільнення формування рубця, що може призвести до розриву серцевого м'яза.
З боку нервової системи: делірій, дезорієнтація, ейфорія, галюцинації, маніакально-депресивний психоз, депресія, параноя, підвищення внутрішньо черепного тиску, нервозність або неспокій, безсоння, запаморочення, вертиго, псевдо пухлина мозочка, головний біль, судоми.
З боку органів чуття: задня субкапсулярна катаракта, підвищення внутрішньо очного тиску зможливим ушкодженням зорового нерва, схильність до розвитку вторинних бактерійних, грибкових або вірусних інфекцій очей, трофічні зміни рогівки, екзофтальм.
З боку обміну речовин: гіпокальціємія, підвищення маси тіла, негативний азотистий баланс (підвищений розпад білків), підвищене потовиділення.
Побічні ефекти, обумовлені глюкокортикостероїдною активністю преднізолону: затримка рідини іNa+ (периферичні набряки), гипернатріємія, гипокаліємічний синдром - аритмія, міалгія або спазм м'язів, незвичайна слабкість і стомлюваність.
З боку опорно-рухового апарату: уповільнення зростання та процесів окостеніння у дітей (передчасне закриття епіфізарних зон зростання), остеопороз (дуже рідко –патологічні переломи кісток, асептичний некроз головки плечової або стегнової кістки), розрив сухожилків м'язів, " стероїдна" міопатія, зниженням'язової маси (атрофія).
З боку шкірних покривів та слизових оболонок: сповільнене загоєння ран, петехії, екхімози, витончення шкіри, гіпер- або гіпопігментація, вугри, стриї, схильність до розвитку піодермії та кандидозів.
Алергічні реакції: шкірні висипання, свербіж шкіри, анафілактичний шок.
Інші: розвиток або загострення інфекцій, лейкоцитурія, синдром " відміни".
Передозування.Випадки гострого передозування препаратом Преднізолон-Дарниця не описані. При тривалому застосуванні високих доз посилюється швидкість виникнення та тяжкість побічних ефектів.
Лікування: зниження дози з подальшою відміною препарату, подальше лікування симптоматичне.
Застосування в період вагітності або годування груддю.
Контрольованих досліджень на вагітних жінках не проводилося, застосування можливе, якщо користь для матері перевищує ризик для плода. При застосуванні препарату вперіод лактації слід пам'ятати, що преднізолон проникає в грудне молоко.
Особливості застосування.
Перед початком лікування хворий повинен бути обстежений на предмет виявлення можливих протипоказань. Клінічне обстеження повинне включати дослідження серцево-судинної системи, рентгенологічне дослідження легенів, дослідження шлунка та 12-ти палої кишки; системи сечовиділення, органів зору. До початку іпід час проведення стероїдної терапії необхідно контролю вати загальний аналіз крові, концентрацію глюкози в крові і сечі, електролітів у плазмі. Приінтеркурентних інфекціях, септичних станах та туберкульозі необхідне одночасне проведення антибіотико терапії. Під час лікування не слід проводити імунізацію. При раптовій відміні, особливо у разі попереднього застосування високих доз, виникає синдром " відміни", який виявляється зниженням апетиту, нудотою, загальмованістю, генералізованими кістково-м’язовими болями, астенією.
Після відміни протягом декількох місяців зберігається відносна недостатність кори надниркових залоз.
Дітям, які вперіод лікування перебували в контакті з хворими на кір або вітряну віспу, профілактично призначають специфічні імуноглобуліни. Для зменшення побічних ефектів виправдано призначення анаболічних стероїдів, збільшення надходження калію з їжею. При хворобі Аддісона слід уникати одночасного призначення барбітуратів – ризик розвитку гострої недостатності надниркових залоз (аддісонічний криз).
У дітей, вперіод зростання, ГКС повинні застосовуватися тільки за абсолютними показаннями і під особливо ретельним спостереженням лікуючого лікаря.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або іншими механізмами.
У період лікування необхідно дотримуватись обережності при керуванні авто транспортом і заняттях іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші форми взаємодій.
Преднізолон підвищує токсичність серцевих глікозидів, а внаслідок виникаючої гипокалієміїпідвищується ризик розвитку аритмій. Прискорює виведення ацетил саліцилової кислоти, знижує її концентрацію в крові (при відміні преднізолону концентрація саліцилатів у крові зростає і зростає ризик розвитку побічних явищ). При одночасному застосуванні з живими противірусними вакцинами та на фоніінших видів імунізацій збільшує ризик активації вірусів та розвитку інфекцій.
Прискорює метаболізм ізоніазиду, мексилетину (особливо у " швидких" ацетиляторів), що призводить до зниження їх плазмових концентрацій. Збільшує ризик розвиткугепатотоксичних реакцій парацетамолу (індукція " печінкових" ферментів та утворення токсичного метаболіту парацетамолу). Підвищує (при тривалій терапії) зміст фолієвої кислоти. Гіпокаліємія, що спричиняється препаратом, може збільшувати вираженість та тривалість м'язової блокади на тліміо релаксантів. У високих дозах знижує ефект соматотропіну. Антациди знижують всмоктування препарату. Преднізолон знижує дію гіпоглікемічних лікарських засобів; підсилює антикоагулянт ну дію похідних кумарину. Знижує вплив вітамінуD на всмоктування Ca2+ в порожнині кишечнику. Ергокальциферол тапаратгормон перешкоджають розвитку остеопатії, що спричиняється препаратом. Зменшує концентрацію празиквантелу в крові. Циклоспорин (пригнічує метаболізм) та кетоконазол (знижує кліренс) збільшують токсичність. Тіазидні діуретики, інгібітори карбоангідрази та амфотерицин В підвищують ризик розвиткугіпокаліємії. Не стероїдні протизапальні засоби та етанол підвищують небезпечність розвитку виразок слизової оболонки шлунково-кишкового тракту та кровотечі. Індометацин, витісняючи преднізолон із зв'язку з альбумінами, збільшує ризик розвитку його побічних ефектів. Амфотерицин В та інгібіторикарбоангідрази збільшують ризик розвитку остеопорозу. Терапевтична дія препарату знижується під впливом фенітоїну, барбітуратів, ефедрину, теофіліну, ріфампіцину та інших індукторів мікросомальних ферментів печінки. Мітотан таінші інгібітори функції кори надниркових залоз можуть обумовлювати необхідність підвищення дози препарату.
Кліренс преднізолону підвищується на тлі гормонів щитоподібної залози. Імуносупресанти, які застосовуються одночасно з преднізолоном можуть підвищити ризик розвитку інфекцій та лімфоми або інших лімфопроліферативних порушень, пов'язаних з вірусом Епштейна-Барр. Естроген (включаючи пероральні контрацептиви, до вмісту яких входить естроген) знижує кліренс преднізолону, подовжує період напів виведення та їх терапевтичні та токсичні ефекти. Проявам гірсутизму та вугрів сприяє одночасне застосування преднізолону з іншими стероїдними гормональними засобами – андрогенів, естрогену, анаболічних препаратів, пероральних контрацептивів. Трициклічні антидепресанти можуть підсилювати вираженість депресії, спричиненої прийманням преднізолону (не показані для терапії даних побічних ефектів). Ризик розвитку катаракти підвищується при застосуванні на тлі нейролептиків, кар бутаміду та азатіоприну. Одночасне призначення з м-холіно блокаторами, антигістамінними лікарськими засобами, трициклічними антидепресантами, нітратами сприяє розвитку підвищення внутрішньо очного тиску.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Преднізолон-Дарниця –де гідрований аналог гідрокортизону, гальмує вивільнення інтерлейкіну-1, інтерлейкіну-2, гамма-інтерферону з лімфоцитів і макрофагів. Надає протизапальну, проти алергічну, десенсибілізуючу, протишокову, антитоксичну та імунодепресивнудії. Пригнічує вивільнення гіпофізом адренокортикотропного гормону табета-ліпотропіну, але не знижує концентрацію циркулюючого бета-ендорфіну. Пригнічує секрецію тиреотропного та фолікулостимулюючого гормонів. Підвищує збудливість ЦНС, знижує кількість лімфоцитів та еозинофілів, збільшує − еритроцитів (стимулює вироблення еритропоетинів). Взаємодіє з специфічними рецепторами цитоплазми і утворює комплекс, що проникає в ядро клітини. Стимулює синтез матричної РНК, яка індукує утворення білків, в тому числіліпокортину, які опосередковують клітинні ефекти. Ліпокортин пригнічуєфосфоліпазу А 2, пригнічує вивільнення арахідонової кислоти та пригнічує синтезендопероксидів, простагландинів, лейкотриєнів, котрі сприяють процесам запалення та алергії. Діє на білковий обмін, зменшуючи кількість білка в плазмі (за рахунок глобулінів). Підвищує співвідношення альбуміни/глобуліни, підвищує синтез альбумінів у печінці; підсилює катаболізм білка в м'язовійтканині. Діє на ліпідний обмін. Підвищує синтез вищих жирних кислот татри гліцеридів, перерозподіляє жир (накопичення жиру переважно в ділянці плечового пояса, обличчя, живота), призводить до розвитку гіперхолестеринемії. Впливає на вуглеводний обмін. Збільшує абсорбцію вуглеводів зшлунково-кишкового тракту. Підвищує активність глюкозо-6-фосфатази, що призводить до підвищення надходження глюкози з печінки в кров. Підвищує активність фосфоенолпіруваткарбоксил ази та синтез амінотрансфер аз, що призводить до активації глюконеогенезу. Впливає на водно-електролітний обмін. Затримує Na+ та воду в організмі, стимулює виведення K+, знижує абсорбцію Ca2+ з шлунково-кишкового тракту," вимиває" Ca2+ з кісток, підвищує виведення Ca2+нирками. Протизапальний ефект пов'язаний з пригніченням вивільнення еозинофілами медіаторів запалення; індукцією утворення ліпокортину і зменшення кількості опасистих клітин, що виробляють гіалуронову кислоту; із зменшенням проникності капілярів; стабілізацією клітинних мембран і мембран органел (особливо лізосомальних). Проти алергічний ефект розвивається внаслідок пригнічення синтезу та секреції медіаторів алергії, гальмування вивільнення з сенсибілізованих опасистих клітин та базофілів гістаміну та інших біологічно активних речовин. Зменшує кількість циркулюючих базофілів, пригнічує розвитоклімфоїдної та сполучної тканини. Знижує кількість T- і B-лімфоцитів, опасистих клітин. Знижує чутливість ефект орних клітин до медіаторів алергії. Пригнічує антитіло утворення, змінює імунну відповідь організму. При хронічних обструктивних захворюваннях легенів дія обумовлена головним чином гальмуванням запальних процесів, пригніченням розвитку або запобіганні набряку слизових оболонок, гальмуванні еозинофільної інфільтрації підслизового шару епітелію бронхів, відкладенні в слизовій оболонці бронхів циркулюючих імунних комплексів, а також гальмуванні розвитку ерозій та десквамації слизової оболонки. Підвищує чутливість бета-адренорецепторів бронхів дрібного та середнього калібру до ендогенних катехоламінів та екзогенних симпатоміметиків, знижує в'язкість слизу за рахунок пригнічення або зменшення її продукції. Протишокова та антитоксична дія пов'язана з підвищенням артеріального тиску (зарахунок збільшення концентрації циркулюючих катехоламінів та відновлення чутливості до них адренорецепторів, а також вазоконстрикції), зниженням проникності судинної стінки, мембранопротекторними властивостями, активацією ферментів печінки, що беруть участь у метаболізмі ендо- та ксенобіотиків. Імунодепресивний ефект обумовлений гальмуванням вивільнення цитокінів (інтерлейкіну-1, інтерлейкіну-2; гамма-інтерферону) з лімфоцитів та макрофагів. Пригнічує синтез і секрецію адрекортикотропного гормону та повторно (за рахунок зворотного зв'язку) – синтез ендогенних глюкокортикостероїдів.. Гальмує сполучнотканинні реакції у ході запального процесу та знижує можливість утворення рубців.
Фармакокінетика.Швидко всмоктується з шлунково-кишкового тракту. Має високу біодоступність. Час досягнення максимальної концентрації у плазмі крові – 1-1,5 години. Велика частина (90%) препарату зв'язується з кортизон-зв’язуючим глобуліном –транскортином та альбуміном. Метаболізуєтся в печінці, нирках, тонкому кишечнику, бронхах. Окислені форми преднізолону глюкуронізуються або сульфатуються. Період напів виведення (T1/2) – 2-4 години. Виводиться нирками, в основному, у вигляді метаболітів, до 20% у незміненому вигляді.
Фармацевтичні характеристики.
Основні фізико-хімічні властивості: Таблетки білого кольору з плоскою поверхнею та фаскою.
Несумісність. Препарат небажано одночасно застосовувати разом з антацидами та сорбентами, щоб уникнути змінбіодоступності.
.
Термін придатності. 3 роки. Источник
Умови зберігання. Зберігати в недоступному для дітей місці, в оригінальній упаковці, при температурі не вище 25 °С.