ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
ЗЕРИТ
(ZERIT®)
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: ставудин (d4T);2’3’-дидегідро-3’-дезокситимідин;
основні фізико-хімічні властивості: ставудин являє собою білу або майже білу кристалічну речовину з молекулярною масою 224,2;
склад: одна капсула містить 15 мг або 20 мг або 30мг або 40 мг ставудину;
допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, магнію стеарат, натрію крохмаль гліколят, лактоза безводна; лактоза водна, оболонка капсули складається з желатину, барвники: заліза оксиди (червоний, жовтий, чорний), титану діоксид; маркування капсул виконане харчовими барвниками.
Форма випуску.
Капсули.
Фармакотерапевтична група.
Антивірусний засіб для лікування ВІЛ-інфікованих хворих. Код АТС J05A F04.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Як аналог тимідину, ставудин є противірусним препаратом, що активний in vitro відносно ВІЛ у клітинах людини. Під впливом клітинних кіназ він фосфорилюється в ставудинтрифосфат, який пригнічує зворотнутранскриптазу ВІЛ внаслідок конкуренції з природним субстратом, а саме: тимідинтри фосфатом. Препарат також пригнічує синтез вірусної ДНК через індукцію термінування ланцюгів ДНК, що пояснюється відсутністю 3’-гідроксильної групи, необхідної для елонгації ДНК. In vitro ставудинтрифосфат пригнічує клітиннуДНК-полімер азу g через пригнічення синтезу мітохондріальної ДНК. Його активність щодо клітинних ДНК полімераз a і b в 100 разів нижча відносно зворотної транскриптази ВІЛ. У результаті пасивування in vitro, а також у ході дослідження ізолятів хворих після їх лікування були виділені штами ВІЛ‑1із зниженою чутливістю до ставудину. Однак дані щодо розвитку резистентностіВІЛ до ставудину in vivo обмежені, як і щодо перехресної резистентності доінших аналогів нуклеозидів.
Фармакокінетика.
Дорослі. Абсолютна біодоступність становить 86±18%. Після вживання численних пероральних доз 0,5‑0,67 мг/кг Cmax дорівнювало 810±175 нг/мл. Значення Cmax (максимальної концентрації) і AUC(площа під кривою) збільшуються пропорційно дозі в дозовому інтервалі 0,033‑4,0мг/кг при пероральному вживанні.
Період напів виведення не залежить від дози ідорівнює 1,3±0,2 години після приймання одноразової дози та 1,4±0,2 години після приймання множинних доз препарату. Час на півжиття всередині клітиниставудинтри фосфату in vitro дорівнює 3,5 години в лімфоцитах лінії CEM і вмононуклеарних клітинах периферичної крові, що дозволяє застосовувати препарат два рази на день.
Загальний кліренс ставудину становить 600±90 мл/хв., а нирковий кліренс - 240±50 мл/хв., що вказує на активну канальцеву секрецію поряд з гломерулярною фільтрацією. Після перорального прийому в незміненому стані з сечею виводиться 34±5% одноразової дози або 40±12% - після прийому множинних пероральних доз; причому інші 60% препарату, можливо, виділяються з організму ендогенними механізмами.
Метаболізм ставудину у людини не досліджувався.
Фармакокінетика ставудину літніх хворих не вивчалася.
Діти. Фармакокінетичний профіль після приймання першої дози та в стаціонарному стані не відрізнявся, також не відзначалася будь-яка кумуляція ставудину в організмі при вживанні дози 0,125-2мг/кг два рази на день. Величини Cmax і AUC пропорційні отриманій дозі. Після перорального прийому капсул ставудину середня абсолютнабіодоступність становила 84 %. Після приймання одноразової пероральної дози середній на півперіод виділення з організму становив приблизно 1 годину.
Хворі на нирки. Хворим із зниженою функцією нирок рекомендується коригувати дозу препарату, оскільки що із зменшенням кліренсукреатині ну зменшується і кліренс ставудину.
Хворі на печінку. Не відрізняється фармакокінетикаставудину в хворих із порушеною функцією печінки та хворих із нормальною функцією печінки.
Показання для застосування.
Препарат застосовується для лікуванняВІЛ-інфікованих хворих.
Спосіб застосування та дози.
Для найкращого всмоктування препарату капсули бажано прийняти принаймні за одну годину до їжі, запиваючи достатньою кількістю води (не менше 100 мл). Якщо це неможливо, то ЗЕРИТ можна приймати разом із легкою їжею. В разі виникнення проблем з ковтанням капсул можна перевести хворого на розчинні форми препарату “ЗЕРИТ” або дозволити акуратно розкривати капсулу і змішувати її вміст із якоюсь їжею.
Щоденна доза препарату призначається відповідно домаси тіла хворого та інших індивідуальних характеристик.
Дорослі та діти старші 12 років.
| Маса тіла
| Доза препарату “ЗЕРИТ”
|
| < 60 кг
| 30 мг два рази на день; кожні 12 годин
|
| => 60 кг
| 40 мг два рази на день; кожні 12 годин
|
Діти старші 3 місяців.
| Маса тіла
| Доза препарату “ЗЕРИТ”
|
| < 30 кг
| 1 мг/кг два рази на день; кожні 12 годин
|
| =>30 кг <60 кг
| 30 мг два рази на день; кожні 12 годин
|
| => 60 кг
| 40 мг два рази на день; кожні 12 годин
|
При захворюваннях печінки. Коригування дози непотрібне.
Дорослим при захворюваннях нирок рекомендується зниження дози відповідно дорівня кліренсу креатині ну.
| Кліренс креатині ну
(мл/хв.)
| Дозування відповідно до маси тіла
|
| => 60 кг
| <60 кг
|
| > 50*
| 40 мг кожні 12 годин
| 30 мг кожні 12 годин*
|
| 26 - 50
| 20 мг кожні 12 годин
| 15 мг кожні 12 годин
|
| < 25**
| 20 мг кожні 24 години
| 15 мг кожні 24 години
|
| * Звичайна доза, коректування дози непотрібно.
|
| ** Хворим після сеансу гемодіалізу рекомендується одразу прийняти добову дозу препарату. У дні, коли діаліз не проводиться, препарат слід приймати в звичайному режимі .
|
Побічна дія.
Під час лікування ВІЛ-інфікованих хворих дуже складно відрізнити побічні ефекти, викликані прийманним препарату “ЗЕРИТ”, від побічної дії інших препаратів, які застосовуються одночасно з ним, та простовід небажаних симптомів, що обумовлені складністю захворювання.
Периферична нейропатія являе - цедозозалежний побічний ефект, ризик розвитку якого зростає при одночасному застосуванні препарату з диданозином. Периферична нейропатія звичайно супроводжується двобічним симетричним відчуттям оніміння кінцівок: поколюванням та болем у ступнях ніг та кистях рук. У клінічних дослідженнях поява таких симптомів була залежна від дози та/або стадії захворювання. У випадку сприятливого припинення симптоматики можна поновити лікування препаратом“ЗЕРИТ”, призначаючи половину від дози, що вживалася.
Панкреатит різного ступеня тяжкості може розвинутися у хворого на різній стадії лікування і не залежить від моно терапії або комбінації з іншими препаратами або ступеня імуносупресії. В комбінації здиданозином ризик розвитку панкреатиту збільшується.
Молочнокислий ацидоз та жировий гепатоз можуть проявлятися симптомами диспепсії (нудота/блювання, розлад травлення, пронос абозапор, почуттям важкості в ділянці печінки), а також підвищення трансаміназпечінки АЛАТ/АСАТ. При підвищенні рівня трансаміназ печінки більш ніж у п’ятьразів слід розглянути питання про доцільність лікування хворого будь-якими аналогами нуклеозидів.
Протипоказання.
Застосування препарату “ЗЕРИТ” протипоказане хвориміз гіперчутливістю до ставудину або будь-якого іншого компонента, що входить дойого складу.
Не слід рекомендувати ЗЕРИТ для лікування дітей віком до 3-х місяців - достовірні відомості про безпеку застосування препарату дітьми такого віку на сьогодні відсутні.
Передозування.
Немає серйозної небезпеки в тому, що людина абодитина випадково прийме надлишкову дозу препарату ( відомо, що у дорослих 12-разове перевищення добової дози не супроводжувалось ознаками гострої інтоксикації), однак в цьому випадку потрібна консультація лікаря, а при необхідності можливе проведення неспецифічних детоксикацій них заходів.
Особливості застосування.
Призначаючи лікування препаратом “ЗЕРИТ”, треба уважно слідкувати застаном здоров’я хворого. Перед початком призначення препарату необхідно визначати функціональний стан нирок, наявність симптомів периферичноїнейропатії (постійне поколювання, оніміння або біль в ділянці рук і/або ніг), атакож стан підшлункової залози.
Пацієнт повинен знати.
Не можна передавати ЗЕРИТ іншій особі, навіть якщовона хвора на таке саме захворювання або має аналогічні симптоми.
ЗЕРИТ може поліпшити стан хворого, але навіть підчас лікування цим препаратом пацієнт залишається ВІЛ-інфікованим та повинен запобігти передачі інфекції іншій людині і дотримуватися усіх запобіжних заходів.
Під час лікування можуть виникати інші захворювання, які пов’язані з ослабленням імунної системи - інфекції, викликані умовно-патогенними мікро організмами. В цьому разі може знадобитися специфічне, а деколи і превентивне лікування таких захворювань. Під час лікування препаратом дуже важливо постійно знаходитися під наглядом лікаря.
У разі появи постійного відчуття оніміння, поколювання або болю в ділянці рук і/або ніг (можливо, початкові прояви периферичної нейропатії, яка серйозно впливає на нервову систему) або абдомінального болю, нудоти, блювання (можливо, первинні прояви панкреатиту або розладу функції печінки). При появі будь-яких нових симптомів пацієнт повинен негайно інформувати лікаря.
Курс лікування препаратом “ЗЕРИТ” повинен тривати, доки лікар не змінить призначення.
Вагітність і лактація. Лікарю необхідно знатидо початку лікування пацієнтки ЗЕРИТОМ про наявність у неї вагітності або планування завагітніти, оскільки препарат можна застосовувати під час вагітності тільки під ретельним наглядом лікаря. Якщо пацієнтка годує груддю або планує годувати, її необхідно попередити, що це приведе до ВІЛ-інфікування дитини. Спеціалісти радять ВІЛ-інфікованим жінкам ні в якому разі не годувати дітей груддю.
Пропуск дози. Якщо пацієнт випадково пропустив час прийому препарату, то наступного разу треба прийняти звичайну дозу. Не можна приймати подвійну для того, щоб компенсувати пропущену.
Застосування препарату “ЗЕРИТ” не впливає на здатність людини керувати транспортними засобами або механізмами.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами.
Зидовудин може пригнічувати внутрішньоклітиннефосфорилювання ставудину, тому не рекомендується приймати ЗЕРИТ одночасно іззидовудином. Одночасний прийом диданозину, ламівудину або нелфінавіру невпливає на ефективність препарату “ЗЕРИТ”.
Умови та термін зберігання.
Зберігати в недоступному для дітей місці.
Зберігати при температурі 15-30 °С в захищеному відсвітла місці. Источник
Термін зберігання - 2 роки.