ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
ДАЛАЦИН Ц ФОСФАТ
(DALACIN СPHOSPHATE)
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: clindamycin; метил 7-хлоро-6,7,8-тридеокси-N-[(2S,4R)-1-метил-4-пропілпіролідин-2-карбоксіамідо]-1-тіо-а-L-трео-D-галакто-октопіранозидуфосфат;
основні фізико-хімічні властивості: прозорий, безбарвний розчин;
склад: 1 мл розчину містить кліндаміцину 150 мг у виглядікліндаміцину фосфату;
допоміжні речовини: спирт бензиловий, динатріюедетат, вода для ін’єкцій.
Форма випуску. Розчин для ін’єкцій.
Фармакотерапевтична група. Антибактеріальні засоби для системного застосування. Макроліди та лінкозаміди. Код АТС J01F F01.
Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Активною речовиною препарату є кліндаміцин – напівсинтетичний антибіотик, який синтезується злінкоміцину шляхом заміщення 7-(R)-гідроксильної групи на 7-(8)-хлор.
In vitro кліндаміцин є активним щодо нижченаведених ізольованих форм мікро організмів.
1. Аеробні грам позитивні коки, включаючи:
·Staphylococcus aureus;
·Staphylococcus epidermidis (штами, що виробляють іне виробляють пеніцилін азу). При проведенні досліджень in vitro відмічався швидкий розвиток стійкості до кліндаміцину у деяких стафілококових штамів, резистентних до еритроміцину;
·стрептококи (за винятком фекального стрептокока);
·пневмококи.
2. Анаеробні грам негативні бактерії, включаючи
·Bacteroides (включаючи групу B.fragilis і групу В.melaninogenicus),
·Fusobacterium.
3. Анаеробні грам позитивні бактерії, що не утворюють спори, включаючи
·Propionibacterium;
·Eubacterium;
·Actinomyces.
4. Анаеробні і мікроаерофільні грам позитивні коки, включаючи
·Peptococcus;
·Peptostreptococcus;
·Microaerophilic streptococci;
У дослідженнях in vitro було показано, що докліндаміцину чутливі штами таких мікро організмів: Bacteroides melaninogenicus, В. disiens, В. bivius, Peptostreptococcus spp., Gardnerella vaginalis,Moiluncus mulieris, M. curtisii, Mycoplasma hominis.
Клостридії. Клостридії виявляють більшу резистентність до кліндаміцину, ніж більшість інших анаеробів. БільшістьClostridium perfringens чутливі до кліндаміцину, але деякі види, як наприкладC.sporogenes і C.tertium, часто стійкі до дії кліндаміцину. У зв’язку з цим потрібно проводити проби на чутливість.
Між лінкоміцином і кліндаміцином існує перехресна резистентність. Існує антагонізм між кліндаміцином і еритроміцином.
Фармакокінетика. Дослідження рівня препарату в сироватці після тривалого застосування кліндаміцину гідро хлориду (до 14 днів) не виявили даних, які могли б свідчити про кумуляцію препарату або зміну його метаболізму. Період на півжиття кліндаміцину в сироватці дещо збільшений ухворих із суттєвим погіршанням функції нирок. Гемодіаліз і перитонеальнийдіаліз неефективні щодо видалення кліндаміцину із сироватки. Концентраціякліндаміцину в сироватці збільшуються лінійно зі збільшенням дози. Концентрація препарату в сироватці перевищує мінімальну бактеріостатичну концентрацію для найбільш розповсюджених мікро організмів протягом щонайменше 6 годин після прийому звичайно рекомендованих доз. Кліндаміцин широко розподіляється врідинах і тканинах організму (включаючи кістки). Середній період напів виведення препарату становить 2,4 години. Приблизно 10% біо активного препарату виділяється із сечею і 3,6% – з калом; решта препарату виділяється у виглядібіонеактивних метаболітів. Дози до 2 грамів кліндаміцину на добу протягом 14днів добре переносилися здоровими волонтерами, за винятком того, що зі збільшенням дози зростав відсоток побічних проявів з боку травного тракту. В цереброспінальній рідині рівень концентрації кліндаміцину не досягає суттєвого рівня навіть за наявності менінгіту. Фармакокінетичні параметри (кліренс, період напів виведення, об’єм розподілу і площа під кривою сироваткова концентрація/час) у різних вікових групах (дорослі і літні) після внутрішньо венного введення не відрізняється і тому немає жодної потреби змінювати дозування для лікування літніх хворих зі збереженою відповідно віку функцією печінки та нирок.
Показання для застосування. Кліндаміцин є ефективним засобом при лікуванні нижчезазначених інфекцій, якщо вони спричинені чутливими до нього анаеробними бактеріями або штамами грам позитивних аеробних бактерій, таких як стрептококи, стафілококи і пневмококи, а також чутливими до кліндаміцинурізновидами Chlamydia trachomatis.
Інфекції ЛОР-органів, у тому числі тонзиліт, фарингіт, синусит, запалення середнього вуха і скарлатина.
Інфекції дихальних шляхів, у тому числі бронхіт, пневмонія, емпієма плеври і абсцес легені.
Інфекційні захворювання шкіри і м’яких тканин, утому числі вугри, фурункули, целюліт, імпетиго, абсцеси, інфіковані рани, специфічні інфекційні процеси шкіри і м’яких тканин, спричинені чутливими доцього препарату збудниками, такими як бешиха і пароніхія (панарицій).
Інфекційні захворювання кісток і суглобів, у томучислі остеомієліт і септичний артрит.
Гінекологічні інфекції, включаючи ендометрит, целюліт, інфекції піхвової манжетки, тубооваріальні абсцеси, сальпінгіт ізапальні захворювання органів таза, якщо препарат призначається у поєднанні з відповідним антибіотиком, активним відносно грам негативних аеробних збудників. У випадку інфекцій шийки матки, спричинюваних Chlamydia trachomatis моно терапіякліндаміцином є ефективною для ерадикації збудника.
Інтраабдомінальні інфекції, у тому числі перитоніт іабсцеси черевної порожнини (у поєднанні з іншими антибіотиками, які діють награм негативні аеробні бактерії).
Септицемія і ендокардит.
Інфекції ротової порожнини, такі як періодонтальнийабсцес і періодонтит.
Токсоплазмовий енцефаліт у хворих на СНІД (зокрема у поєднанні з піриметаміном у пацієнтів з непереносимістю стандартної терапії).
Пневмоцистна пневмонія у хворих на СНІД (можевикористовуватись у комбінації з примахіном).
Малярія, у тому числі випадки полі резистентногоPlasmodium falciparum, самостійно чи в поєднанні з хініном або хлорохіном.
Профілактика ендокардиту у пацієнтів, чутливих абоалергізованих до пеніциліну (ів).
Профілактика ранової інфекції при оперативних втручаннях у ділянці голови і шиї.
Попередження перитоніту і інтраабдомінальнихабсцесів після перфорації і пост травматичної контамінації при одночасному застосуванні з аміно глікозидними антибіотиками (гентаміцином або тобраміцином).
Спосіб застосування та дози. Застосування для лікування дорослих (внутрішньо венно або внутрішньом’язово). Звичайні дози Далацину Ц Фосфату для лікування дорослих у випадках інтраабдомінальної інфекції, тазової інфекції ужінок та інших ускладнених або тяжких інфекцій становлять 2 400 – 2 700 мг надобу, розподілені на 2, 3 або 4 рівні дози. Для лікування інфекцій з більш легким перебігом, таких що спричинені високочутливими до кліндаміцинумікро організмами, можуть бути застосовані нижчі дози: 1 200 – 1 800 мг на добу, поділені на 3 або 4 введення.
Для лікування інфекцій з тяжким перебігом можуть бути застосовані дози, що перевищують 4 800 мг на добу.
У більшості випадків (за винятком окремих показань) застосування разової дози внутрішньом’язево понад 600 мг не рекомендовано.
Застосування для лікування дітей старше 1 місяця (внутрішньо венно або внутрішньом’язово). Для лікування дітей старше 1 місяця добова доза Далацину Ц Фосфату складає 20 – 40 мг/кг на добу, поділена на 3 або 4 введення.
Застосування для лікування новонароджених – дітей віком до 1 місяця (внутрішньо венно або внутрішньом’язево). Доза Далацину ЦФосфату становить 15 – 20 мг/кг на добу, поділена на 3 або 4 введення. Для недоношених новонароджених доза може бути зменшена відповідно до їх ваги.
Застосування для лікування літніх хворих. Для літніх пацієнтів немає необхідності змінювати дозування.
Застосування для лікування хворих з нирковою недостатністю. Немає потреби змінювати дозування для хворих з нирковою недостатністю.
Застосування для лікування хворих з печінковою недостатністю. Немає потреби змінювати дозування для хворих з печінковою недостатністю.
Дозування за окремими показаннями
Застосування для лікування інфекції, спричиненої бета-гемолітичним стрептококом. Застосовувати вищезазначені дози. Лікування слід продовжувати не менше 10 днів.
Застосування для лікування запальних захворювань органів малого таза. Застосовують 900 мг Далацину Ц Фосфату внутрішньо веннокожні 8 годин разом із внутрішньо венним застосуванням антибіотика, що виявляє активність відносно грам негативних аеробів (наприклад гентаміцину 2,0 мг/кг з подальшим зменшенням до 1,5 мг/кг кожні 8 годин для хворих зі збереженою функцією нирок). Внутрішньо венне введення слід продовжувати протягом щонайменше 4 діб і щонайменше 48 годин після появи клінічного ефекту. Післяпарентерального введення препарату протягом 6 днів слід продовжувати прийомкліндаміцину гідро хлориду перорально по 450-600 мг кожні 6 годин до завершення 10-14–денного циклу терапії.
Застосування для лікування токсоплазмовогоенцефаліту у хворих на СНІД. Застосовують Далацин Ц Фосфат внутрішньо венно удозі 600 – 1 200 мг кожні 6 годин протягом 2 тижнів, потім 300 - 600 мгперорально кожні 6 годин. Звичайно курс терапії становить 8 - 10 тижнів. Дозапіриметаміну становить 25 - 75 мг перорально кожний день протягом 8 - 10тижнів. Фолінієва кислота 10-20 мг на добу повинна призначатися при застосуванні більш високих доз піриметаміну.
Застосування для лікування пневмонії, спричиненоїPneumocystis carinii, у хворих на СНІД. Вводять Далацин Ц Фосфатвнутрішньо венно 600 – 900 мг кожні 6 годин або 900 мг кожні 8 годин протягом 21дня разом з примахіном 15 - 30 мг перорально один раз на день протягом 21 дня.
Для разової внутрішньо венної інфузії не рекомендовано призначати понад 1 200 мг препарату.
Застосування для профілактики хірургічної інфекції при операціях у ділянці голови і шиї. Для інтраопераційного зрошення контамінованих операційних ран у ділянці голови і шиї перед зашиванням рани застосовують 900мг Далацину Ц Фосфату, розведеного в 1 000 мл фізіологічного розчину.
Далацин Ц Фосфат не слід застосовувати внутрішньо венно нерозведеним у вигляді болюсної ін’єкції, препарат слід вводити шляхом інфузії протягом 10 – 60 хвилин. Далацин Ц Фосфат може бути розведений в 50 – 100 мл розчину для ін’єкцій декстрози 5% або натрію хлориду 0,9%. Концентрація препарату в розчині для інфузії не повинна перевищувати 18 мг/мл, швидкість введення не повинна перевищувати 30 мг/хв. При приготуванні розчину для інфузії слід пам’ятати, що кліндаміцину фосфат фізично сумісний з розчинами, які містять хлорид натрію, глюкозу, калій, а також вітаміни групи Ву звичайних клінічних дозах і антибіотики цефалотин, канаміцин, гентаміцин, пеніцилін або карбеніцилін. Розчин Далацину Ц Фосфат несумісний з ампіциліномнатрію, натрію фенітоїном, барбітуратами, амінофіліном, кальцію глюконатом, магнезії сульфатом, натрію цефтріаксоном і ципрофлоксацином.
Звичайно Далацин Ц Фосфат може бути розчинений івведений так, як це наведено в таблиці:
| Доза
| Кількість розчинника
| Тривалість введення
|
| 300 мг
| 50 мл
| 10 хв
|
| 600 мг
| 50 мл
| 20 хв
|
| 900 мг
| 50-100 мл
| 30 хв
|
| 1 200 мг
| 100 мл
| 40 хв
|
Побічна дія.
Кров і лімфатична система. Були відмічені випадкитранзиторної нейтропенії (лейкопенії) та еозинофілії, а також випадкиагранулоцит озу і тромбоцит опенії, але при цьому не встановлено достовірного етіологічного зв’язку між цими проявами і терапією кліндаміцином.
Імунна система. Були відмічені кілька випадківанафілактоїдних реакцій.
Серцево-судинна система. Було відмічено декілька випадків зупинки діяльності серця і легенів і гіпотензія після швидкого внутрішньо венного введення. Внутрішньо венне введення може супроводжуватися розвитком тромбофлебіту. Ризик виникнення такого ускладнення може бути мінімізований шляхом внутрішньом’язового введення і виключення використання постійного внутрішньо венного катетера.
Травний тракт: біль у животі, нудота, блювання іпронос, псевдомембранозний коліт і кандидоз, езофагіт і виразки стравоходу.
Гепатобіліарна система: жовтуха та відхилення лабораторних показників функції печінки.
Шкіра і підшкірна клітковина. У деяких випадках відмічається макуло-папульозні висипання і кропив’янка. Генералізованікоре подібні висипання легкого і середнього ступеня вираженості – побічна реакція, що зустрічається найчастіше. З кліндаміцином були пов’язані рідкі випадки мультиформної еритеми, що нагадує синдром Стівенса–Джонсона. Досить рідко спостерігалися свербіж, вагініт та ексфоліативний і везикулобульознийдерматит. Було описано декілька випадків токсичного епідермального некролізу, атакож подразнення тканин, біль, виникнення абсцесу у місці внутрішньом’язовоговведення.
Протипоказання. Призначення Далацину Ц Фосфату протипоказано хворимз підвищеною чутливістю до кліндаміцину, лінкоміцину або до будь-якого компонента препарату.
Передозування. Випадки передозування при дотриманні рекомендованих доз не спостерігалися. Гемодіаліз і перитонеальний діаліз не є ефективними длявилучення кліндаміцину із сироватки крові.
Особливості застосування.
Далацин Ц Фосфат для ін’єкцій містить бензиловийспирт, який може спричинити фатальний перебіг Гаспінг-синдрому у новонароджених.
Лікування кліндаміцином, як і лікування майже всіма іншими антибіотиками, може супроводжуватися розвитком тяжкої формипсевдомембранозного коліту, що може призвести до загибелі пацієнта. Отже, важливо запідозрити цей діагноз у хворих, у яких виникла діарея після застосування антибактеріальних препаратів.
Лікування із застосуванням антибактеріальних препаратів пригнічує життєдіяльність нормальної флори товстої кишки, що може спричинити швидке розмноження клостридій. Проведені дослідження вказують на те, що токсини, які виробляються клостридіями, особливо Сlostridium difficile, є найважливішою і безпосередньою причиною розвитку коліту, спричиненого антибіотиками. При встановленні діагнозу псевдомембранозного коліту слід призначити відповідне лікування. У випадку розвитку легкої формипсевдомембранозного коліту може бути достатнім припинення лікуваннякліндаміцином. При розвитку помірної та тяжкої форми псевдомембранозного коліту необхідно провести відповідну терапію, яка включає призначення рідин, електролітів і білків та застосування препаратів, ефективних щодо коліту, спричиненого Clostridium difficile.
Кліндаміцин не слід призначати для лікування менінгіту, оскільки препарат погано проникає крізь гематоенцефалічний бар’єр.
Якщо лікування проводиться протягом тривалого часу, то необхідно контролю вати функцію печінки та нирок.
Внаслідок лікування кліндаміцином може трапитисьактивізація флори, яка не чутлива до цього препарату, особливо дріжджів.
Вагітність і лактація
Кліндаміцин здатний проникати крізь людську плаценту. При тривалому застосуванні в навколоплідних водах рівень кліндаміцину становить приблизно 30% від рівня концентрації в крові матері. Кліндаміцин може бути призначений для лікування вагітних лише у випадку гострої потреби.
Повідомлялося про появу кліндаміцину у грудному молоці в концентрації від 0,7 до 3,8 мкг/мл. Рекомендується припинити грудне вигодовування на період застосування Далацину Ц Фосфат.
Здатність керувати автомобілем і працювати з механізмами. Вплив кліндаміцину на здатність керувати автомобілем і працювати з механізмами не вивчений в достатньому об’ємі.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Існує антагонізм in vitro між кліндаміциномта еритроміцином. Оскільки така взаємодія може мати клінічне значення, ці два препарати не слід призначати одночасно.
Кліндаміцин деякою мірою є нейромускулярнимблокатором і може посилювати дію інших нейромускулярних блокаторів в організмі, тому препарат необхідно призначати з обережністю хворим, які отримуютьміо релаксанти.
Умови та термін зберігання. Зберігати в недоступному для дітей, сухому, захищеному від світла місці при кімнатній температурі (15 - 25°С). Источник
Термін придатності - 2 роки.