ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
джендогрел
(gendogrel)
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: Clopidogrel; метил – (+) –(S) – α –(o-хлорфеніл) - 6,7 – дигідро – тієно [3,2 – с] піридин – 5 (4Н) ацетат;
основні фізико-хімічні властивості: круглі, двоопуклі таблетки, цегляно-червоного кольору, вкриті плівковою оболонкою, з розподільчою рискою наодній стороні та гладенькі з другої;
склад:
діюча речовина: клопідогрел; 1 таблетка містить клопідогрелубісульфат, еквівалентно клопідогрелу 75 мг;
допоміжні речовини: лактоза, крохмаль кукурудзяний, натріюкроскармелоза, магнію стеарат, ПВПК-30, тальк, целюлоза мікрокристалічна;
плівкове покриття: гідроксипропілм етилцелюлоза, полі етиленгліколь, титану діоксид, заліза оксид червоний.
Форма випуску. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.
Фармакотерапевтична група. Антитромботичні засоби. Антиагреганти. Код АТС В 01А С 04.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Клопідогрел cелективно пригнічує зв’язуванняаденозиндифосфату (АДФ) з його рецептором на поверхні тромбоцита і активацію комплексу GР ІІb/ІІІa під дією АДФ, пригнічуючи таким чином агрегацію тромбоцитів. Для такої дії необхідна біо трансформація клопідогрелу. Клопідогрелтакож пригнічує агрегацію тромбоцитів, що викликанa іншими факторами. Клопідогрел діє шляхом необоротної зміни рецептора АДФ на тромбоцити; тромбоцити, що вступили з ним у взаємодію, виявляються ушкодженими протягом усього їхнього терміну життя. Нормальна функція тромбоцитів відновлюється зі швидкістю відповідно до швидкості утворення нових тромбоцитів. Повтор неприймання в дозі 75 мг на добу призводить до значного гальмування агрегації тромбоцитів, яка спричинена АДФ. Пригнічу вальний ефект прогресивно підсилюється, стабільний стан досягається через 3-7 днів лікування. При курсовому застосуванні середній рівень гальмування агрегації тромбоцитів становить 40-60 %. Агрегація тромбоцитів і час кровотечі відновлюються до висхідного рівня в середньому через 5 днів після припинення лікування.
Фармакокінетика. При повторному прийманні внутрішньо в дозі 75мг на добу клопідогрел швидко всмоктується, однак концентрація висхідної сполуки у плазмі крові низька і через 2 години після приймання не досягає рівня виміру (0,00025 мг/л). На основі дослідження метаболітів, що виділяються зсечею, можна стверджувати, що всмоктування становить не менше ніж 50 %. Клопідогрел швидко метаболізується в печінці. Його основний метаболіт –карбоксильне похідне фармакологічної активності не має і становить 85 % від циркулюючої в крові висхідної сполуки. Максимальна концентрація даного метаболіту в плазмі крові (приблизно 3мг/л після застосування повторних доз внутрішньо по 75 мг) спостерігається приблизно через 1 годину після приймання. Клопідогрел-проліки. Його активний метаболіт, тіолове похідне, утворюється шляхом окислення клопідогрелу в 2-оксоклопідогрел і наступного гідролізу. Окислювальний етап регулюється ізоферментами цитохрому Р 4503В 6 і меншою мірою –1А 1, 1А 2, і 2С 19. Активний тіольний метаболіт був виділений in vitro, віншвидко і необоротно зв’язується з тромбоцитарними рецепторами, пригнічуючи таким чином агрегацію тромбоцитів.
Цей метаболіт у плазмі крові не визначається. Кінетика основного метаболіту
має лінійну залежність (збільшення концентрації в плазмі крові залежно від доз) в межах 50-150 мг клопідогрелу. Клопідогрел і основний циркулюючий метаболіт оборотно зв’язуються з білками плазми крові in vitro (98 і 94 % відповідно). Цей зв’язок залишається ненасиченим in vitro в широкому діапазоні концентрацій. Після приймання внутрішньо клопідогрелу з міткою 14C у добровольців приблизно 50 % препарату екскретується з сечею і 46 % - з калом протягом 120 годин після введення. Період напів виведення основного циркулюючого метаболіту становить 8 годин після одноразового і повторного приймання. Концентрації основного циркулюючого метаболіту в плазмі крові при прийманніклопідогрелу в дозі 75 мг на добу нижчі у пацієнтів з тяжкими захворюваннями нирок (кліренс креатині ну 5-15 мл/хв.) у порівнянні з пацієнтами, що мають захворювання нирок з перебігом середньої тяжкості (кліренс креатині ну 30-60мл/хв.) і здоровими людьми. Хоча пригнічу вальна дія на АДФ-індуковану агрегацію тромбоцитів знижена на 25% у порівнянні з таким ефектом у здорових осіб, час кровотечі подовжений так само, як і у здорових осіб, що одержували 75 мгклопідогрелу на добу. Концентрація основного метаболіту в плазмі крові значно вища у пацієнтів похилого віку (понад 75 років) у порівнянні із здоровими добровольцями молодого віку. Однак вища концентрація у плазмі несу проводжується змінами в агрегації тромбоцитів і тривалості кровотечі.
Показання для застосування. Профілактика інфаркту міокарда, ішемічного інсульту, раптової коронарної смерті у хворих з клінічно виявленим атеросклерозом (наявність в анамнезі ішемічного інсульту/термін від 7 днів доне менш ніж 6 місяців/, інфаркту міокарда /від декількох днів до не менш як 35днів/ або встановленим захворюванням периферичних артерій).
Спосіб застосування та дози. Дорослим 75 мг 1 раз на добу незалежно від приймання їжі.
Побічна дія. З боку системи згортання крові: шлунково-кишкові кровотечі 1,99 %, крововилив в мозок 0,35 %, геморагічні прояви; гематологічні– нейтропенії, тромбоцит опенії. З боку травної системи: біль у животі, диспепсія, запор, гастрит. Шкірні прояви: висипання на шкірі.
Протипоказання. Підвищена чутливість до препарату, тяжкі захворювання печінки, гострі кровотечі (в тому числі при пептичній виразці, внутрішньо черепних крововиливах), періоди вагітності та годування груддю. Дітямдо 18 років.
Передозування. При прийманні Джендогрелу в дозі 1050 мг не було відзначено ніякої небажаної побічної дії і необхідності застосування спеціальних терапевтичних заходів. При одноразовому застосуванні препарату вдозі 600 мг здоровими добровольцями побічна дія не спостерігалась. Термін кровотечі був збільшений в 1,7 разів, що відповідає величині після приймання терапевтичної дози (75 мг на добу). Специфічного антидоту немає. При необхідності швидкої корекції продовженого терміну кровотечі ефект Джендогрелуможе бути ліквідований шляхом переливання тромбоцитарної маси.
Особливості застосування. У хворих на гострий інфаркт міокарда лікування препаратом Джендогрел не слід розпочинати в перші декілька днів після розвитку інфаркту. Не слід рекомендувати препарат при нестабільній стенокардії, крізь шкірній транслюмінальній вінцевій ангіопластиці, аорто-коронарному шунтуванні і гострому ішемічному інсульті менше 7 діб. Джендогрел застосовують з обережністю у хворих з підвищеним ризиком кровотечі внаслідок травми, оперативних втручань чи інших патологічних станів. У разі необхідності оперативного втручання і якщо антитромбоцитарна дія небажана, курс лікування препаратом Джендогрел слід припинити за 7 днів до операції. Джендогрел подовжує термін тривалості часу кровотечі і тому його слід застосовувати з обережністю у хворих з ураженнями, схильними до кровотеч (особливо шлунково-кишкового тракту і внутрішньо очними).
Із застереженням призначають Джендогрел хворим з тяжкими порушеннями функцій печінки, при яких можливе виникнення геморагічного діатезу. При появі симптомів надмірної кровоточивості (кровотечі з ясен, менорагія, гематурія) потрібне дослідження гемостазу (тривалість кровотечі, кількість тромбоцитів, тести функціональної активності тромбоцитів). Слід регулярно досліджувати функціональну активність печінки.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. При застосуванні Джендогрелу з ацетил саліциловою кислотою спостерігається збільшення агрегації тромбоцитів, яке індуковане колагеном. Одночасне застосування ацетил саліцилової кислоти вдозі 500 мг 2 рази на добу не викликало скільки-небудь значимого подовження терміну кровотечі, збільшеного застосуванням Джендогрелу. Безпека тривалого одночасного застосування ацетил саліцилової кислоти і Джендогрелу невстановлена. За даними клінічних випробувань на здорових добровольцях, Джендогрел не змінює загальної потреби гепарину і дії гепарину на згортання крові. Одночасне тривале застосування гепарину не змінювало пригнічу вальної діїДжендогрелу на агрегацію тромбоцитів. Однак безпека такої комбінації невизначена, і одночасне застосування гепарину і Джендогрелу вимагає застереження. При одночасному застосуванні Джендогрелу з рекомбінантнимактиватором тканинного плазміногену (rt-PA) і гепарином у хворих після недавно перенесеного інфаркту міокарда частота клінічно значимої кровотечі аналогічна тій, що спостерігалась у випадках одночасного застосування rt-PA і гепарину. Джендогрел з варфарином слід призначати з обережністю, оскільки безпека їх одночасного застосування не встановлена. Сумісне застосування Джендогрелу іне стероїдних протизапальних засобів збільшує ризик виникнення прихованих шлунково-кишкових кровотеч. У Джендогрела не виявлено взаємодії при застосуванні з атенололом, ніфедипіном, фенобарбіталом, циметидином, естроген ними препаратами. Фармакокінетика дигоксину, теофіліну не змінюється при сумісному застосуванні зДжендогрелом. Антацидні засоби не змінюють показники абсорбції Джендогрелу.
Досліди з мікро сомами печінки людини свідчать про те, що Джендогрелможе пригнічувати активність одного з ензимів Цитохрому Р 450 (СУР 2С 9). Внаслідок цього рівень тол бутаміду, фенітоїну в плазмі крові може бути підвищений, оскільки вони метаболізуються за допомогою СУР 2С 9. Не спостерігається клінічно значимої взаємодії Джендогрелу з діуретиками, бета-адрено блокаторами, інгібіторами АПФ, блокаторами кальцієвих каналів, засобами, що зменшують вміст холестерину в крові, засобами, що розширяють вінцеві судини, гіпоглікемічними засобами, проти епілептичними засобами, гормонозамісними препаратами.
Умови та термін зберігання. Зберігати при температурі до +25 °С, в сухому, захищеному від світла та недоступному для дітей місці. Источник
Термін придатності препарату становить 3 роки. Не використовуйте препарат після закінчення терміну придатності, що вказаний на упаковці.