ІНСТРУКЦІЯ

  для медичного застосування препарату

аміакуРозчин 10 %

(Solutio Ammonii caustici10 % )

Загальна характеристика:

основні фізико-хімічні властивості: прозора, безбарвна, летка рідина з гострим запахом, лужною реакцією;

склад: 1000 мл розчину містять аміаку водного 25% 440 мл;

допоміжні речовини: вода очищена.

Форма випуску. Розчин.

Фармакологічна група. Засоби, що діють на респіраторну систему. АТС R07AX.

Фармакологічні властивості. Аміаку розчин 10% належить до лікарських засобів, що подразнюють нервові закінчення. Механізм дії препарату полягає в рефлекторному збудженні дихального центру через рецептори верхніх дихальних шляхів - закінчення трійчастого нерва. Розчин аміаку проявляє також протимікробну активність і добре очищає шкіру.

Фармакокінетика. Дослідження фармакокінетики препарату не проводилися.

Показання для застосування. Аміаку розчин 10% застосовують як засіб швидкої допомоги для збудження дихання і виведення із непритомного стану. Крімтого, препарат застосовують при укусах комах, для миття рук хірурга за методомСпасокукоцького-Кочергіна, а також як блювотний засіб.

Спосіб застосування та дози. Аміаку розчин 10% використовуютьінгаляційно, місцево і приймають внутрішньо. При інгаляційному застосуванні як засобу швидкої допомоги невеликий шматочок марлі або вати, змочений розчином аміаку, обережно підносять до носових отворів на 0,5-1 секунду або використовують ампулу з опліткою. В останньому випадку при відламуванні кінчика ампули їїватно-марлева оплітка змочується розчином аміаку. Внутрішньо дорослі приймають як блювотний засіб по 10-15 крапель на 100 мл води ( препарат використовують тільки у розведеному вигляді). При укусах комах розчин аміаку застосовують зовнішньо у вигляді примочок). Для миття рук хірургів за указаним вище методом 25 мл розчину аміаку додають до 5 л теплої кип" яченої води.

Побічна дія. Можливі реакції підвищеної чутливості до препарату. При тривалій експозиції (інгаляційне застосування) Аміаку розчин 10% може викликати рефлекторну зупинку дихання. Прийом нерозведеного розчину викликає опіки стравоходу і шлунка.

Протипоказання. Підвищена чутливість до препарату. Для місцевого застосування протипоказаннями є дерматити, екземи та інші шкірні захворювання, а також відкриті травматичні ушкодження.

Передозування. Передозування розчину аміаку може призвести до зупинки дихання при інгаляції, отруєння й опіків слизової оболонки гортані ішлунка при застосуванні внутрішньо, подразнення й опіків при нанесенні нашкіру.

Лікування. Припинити інгаляцію, забезпечити вдихання свіжого повітря. Оксигенотерапія. При ларингоспазмі – трахеотомія. Протикашльові засоби.

При потраплянні на шкіру промивати водою (15 хв). Мазі протягом 24 годпротипоказані. Надалі лікування таке ж, як при термічних опіках. При ураженні слизової оболонки ока промивати водою (по 15 хв через кожні 10 хв) або 5% розчином борної кислоти. Олії і мазі не застосовують.

При ураженні носа і глотки – 0,5% розчин лимонної кислоти або натуральні соки. У разі прийому внутрішньо пити воду, фруктовий сік, молоко, краще 0,5% розчин лимонної кислоти або 1% розчин оцтової кислоти до повної нейтралізації вмісту шлунка.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Не можна застосовувати розчин аміаку (лужної реакції) з препаратами, що мають кислу реакцію середовища. Источник

Умови та термін придатності. Зберігати в недоступному для дітей місці, при температурі, що не перевищує 25°С. Термін придатності – 2 роки.