Нормативна база

Лікарські засоби

Інші розділи

Зворотній зв'язок

МЕТОТРЕКСАТ "ЕБЕВЕ"
Назва: МЕТОТРЕКСАТ "ЕБЕВЕ" | Шукати МЕТОТРЕКСАТ "ЕБЕВЕ" в аптеках →
Міжнародна непатентована назва: Methotrexate
Виробник: "EBEWE Pharma Ges.m.b.H. Nfg. KG", Австрія
Лікарська форма: Розчин для інфузій
Форма випуску: Концентрат для приготування розчину для інфузій по 5 мл (500 мг) в ампулах № 5; по 10 мл (1000 мг) в ампулах № 1
Діючі речовини: 1 мл концентрату містить метотрексату - 100.0 мг
Допоміжні речовини: Натрію гідроксид, вода для ін'єкцій
Фармакотерапевтична група: Препарати, які застосовуються для лікування онкологічних захворювань
Показання: Гострий лімфобластний лейкоз; менінгеальний лейкоз; хоріокарцинома; лімфосаркома; лімфома Буркіта; остеогенна саркома; карциноми легенів, голови та шиї; гострі псоріатичні ураження шкіри, тяжкий перебіг псоріазу.
Термін придатності: 3р.
Номер реєстраційного посвідчення: UA/0513/03/01
Термін дії посвідчення: з 14.05.2004 до 14.05.2009
Термін дії реєстраційного посвідчення закінчився.
Пошук даних про реєстрацію препарату МЕТОТРЕКСАТ "ЕБЕВЕ"
АТ код: L01BA01
Наказ МОЗ: 243 від 14.05.2004


Інструкція для застосування МЕТОТРЕКСАТ "ЕБЕВЕ"

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

МЕТОТРЕКСАТ “ЕБЕВЕ"(METHOTREXAT “EBEWE")

Загальна характеристика:

міжнародна назва: метотрексат;

основні фізико-хімічні властивості: прозорий, жовтий розчин;

склад: 1 мл розчину містить 100 мг метотрексату;

допоміжні речовини: натрію гідроксид, вода для ін’єкцій.

Форма випуску. Концентрат для приготування розчину дляінфузій.

Фармакотерапевтичнагрупа. Антинеопластичнізасоби. Антиметаболіти. Код АТС L01BA01.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.Метотрексат, похідна фолієвої кислоти, належить до цитотоксичних засобів класу антиметаболітів. Він діє під час S-фази клітинного циклу і конкурентно пригнічує фермент дигідрофолатредуктазу, запобігаючи відновленню дигідрофолатудо тетрагідрофолату, який є необхідним для синтезу ДНК та реплікації клітин. Активно проліферуючі тканини, такі як злоякісні утворення, кістковий мозок, фетальні клітини, слизова оболонка кишечнику, клітини сечового міхура, звичайно більш чутливі до метотрексату. Коли проліферація злоякісних тканин швидша з анормальну, метотрексат може порушувати їх розвиток, не завдаючи не зворотноїшкоди нормальним тканинам.

Фармакокінетика. При парентеральному введенні метотрексат звичайно повністю абсорбується. Максимальні концентрації метотрексату в сироватці крові післявнутрішньом’язового введення спостерігаються через 30-60 хвилин. Після внутрішньо венного введення початковий об’єм розподілу становить приблизно 0,18л/кг (18% від маси тіла), а рівноважний об’єм розподілу – 0,4-0,8 л/кг (40-80% від маси тіла). Метотрексат конкурує з відновленими фолатами за носій активної транспортної системи, яка здійснює перенос речовин через клітинні мембрани. При концентраціях метотрексату в сироватці крові понад 100 мкмоль пасивна дифузія стає головним механізмом надходження метотрексату до клітин. Приблизно 50% метотрексату зв’язується з білками плазми крові.

Післяпарентерального застосування метотрексат не перетинає гематоенцефалічний бар’єру терапевтичних кількостях. Високі концентрації метотрексату у спинномозковій рідині можуть бути досягнуті лише при інтратекальному введенні.

Метотрексатоборотно зв’язується з білками плеврального ексудату і асцитичної рідини, внаслідок чого період його виведення з організму значно збільшується.

Головними метаболітами метотрексату є 7-гідроксиметотрексат,2,4-діаміно-N-метилптероїнова кислота (DAMPA) і поліглутамат метотрексату.

7-гідроксиметотрексатутворюється за участі печінкової альдегід оксидази (особливо після інфузійметотрексату у високих дозах). Хоча 7-гідроксиметотрексат має у 200 разів слабшу спорідненість з дигідрофолатредуктазою, він може відігравати важливу роль у процесах клітинного захоплення метотрексату, поліглутамації таінгібування синтезу ДНК.

2,4-діаміно-N-метилптероїновакислота (DAMPA) утворюється за участі ентеральної бактеріальноїкарбоксипептидази. Із загальної кількості метаболітів, що екскретуються ізсечею після внутрішньо венного введення метотрексату, DAMPA становить лише 6%.

Поліглутамаціяметотрексату є наслідком внутрішньоклітинної акумуляції сполуки, коли внутрішньоклітинна концентрація метотрексату не знаходиться в рівновазі з позаклітинною. Оскільки метотрексат і природні фолати конкурують за ферментполіглутамілсинтетазу, високий рівень внутрішньоклітинного метотрексатупризводить до інтенсифікації синтезу поліглутамату метотрексату і посиленню цитотоксичної дії препарату.

Термінальний періоднапів виведення метотрексату становить приблизно 3-10 годин у пацієнтів, які лікуються від псоріазу, ревматоїдного артриту або отримують антинеопластичнутерапію низькими дозами препарату (<30 мг/м2). У пацієнтів, які отримують високі дози метотрексату, тривалість термінального періодунапів виведення становить 8-15 годин. Метотрексат екскретується переважно нирками (кількість виведеного із сечею метотрексату залежить від дози і шляху введення). Після внутрішньо венного введення із сечею протягом 24 годинекскретується 80-90% дози у вигляді незміненого метотрексату. З жовчю виводиться менше 10% дози. Існують припущення щодо ентерогепатичноїрециркуляції метотрексату.

Показання для застосування.

Злоякісні захворювання, зокрема гостра лімфоцитарна лейкемія, неходж кінська лімфома, рак молочної залози, хоріокарцинома.

Спосіб застосування та дози.

Дорослим і дітямметотрексат може вводитися внутрішньом’язово, внутрішньо венно (шляхом ін’єкційабо інфузій), внутрішньоартеріально, інтратекально та інтравентрикулярно. Дози розраховуються виходячи з маси тіла або площі поверхні тіла пацієнтів, за винятком інтрате кального та інтравентрикулярного застосування, коли максимальна рекомендована доза становить 15 мг, а максимальна концентрація – 5 мг/мл. Уразі гематологічних порушень і порушень функцій печінки або нирок дози препарату необхідно зменшувати. Високі дози метотрексату (понад 100 мг) звичайно вводять шляхом внутрішньо венних вливань тривалістю не більше 24 годин. Частина дози може бути введена шляхом початкової швидкої внутрішньо венної ін’єкції.

Метотрексатзастосовується у вигляді моно терапії або в комбінації з іншими цито токсичними препаратами, гормонами, променевою терапією та хірургічними методами. Дози ісхеми лікування метотрексатом суттєво розрізняються залежно від виду захворювання. При лікуванні високими дозами метотрексату (понад 150 мг/м2) призначається фолінат кальцію для захисту нормальних клітин від токсичної дії препарату. Дози фолінату кальцію визначаються залежно від дози метотрексату. Звичайно протягом 12-24 годин вводиться до 150 мг фолінату кальцію у вигляді кількох доз (шляхом внутрішньом’язових ін’єкцій, внутрішньо венних ін’єкцій, внутрішньо венних інфузій або перорально), а потім ще 12-25 мг внутрішньом’язово, внутрішньо венно або 15 мг перорально (1 капсула) кожні 6 годин протягом 48 годин. Захисна терапія фолінатом кальцію звичайно починається через 8-24 години від початку вливання метотрексату. При лікуванні нижчими дозамиметотрексату (до 100 мг) може бути достатньо приймати по 1 капсулі (15 мг) фолінату кальцію кожні 6 годин протягом 48-72 годин.

Нижче наведені деякі приклади схем лікування метотрексатом.

Лейкемія:

3,3 мг/м2в комбінації з іншими цитостатиками 1 раз на тиждень протягом 4-6 тижнів.

2,5 мг/кг кожні дватижні.

30 мг/м2на тиждень (підтримуюча терапія).

Високі дози 1-12г/м2 (шляхом внутрішньо венних вливань тривалістю 1-6 годин) з інтервалами 1-3 тижні.

20 мг/м2в комбінації з іншими цитостатиками 1 раз на тиждень.

Неходж кінськалімфома:

500-2000 мг/м2в комбінації з іншими цитостатиками 1 раз на тиждень або 1 раз на 3 тижні.

7500 мг/м2внутрішньо венно 1 раз на тиждень.

Рак молочної залози:

40 мг/м2внутрішньо венно в комбінації з іншими цитостатиками в перший день, перший ітретій день або перший і восьмий день курсу, або 3 рази на рік.

Хоріокарцинома:

15-30 мг на день протягом 5 днів з повторенням курсів через тиждень і більше.

Інструкції медичному персоналу

Метотрексат “Ебеве”не містить антимікробних компонентів, тому невикористані розчини повинні знищуватися.

Інфузійні розчини є стабільними протягом 24 годин у разі розбавлення 0,9% розчином натрію хлориду, розчином глюкози або розчином глюкози в розчині натрію хлориду.

Інші препарати неслід змішувати з Метотрексатом “Ебеве” в одному ін фузійному розчині.

При роботі зМетотрексатом “Ебеве", як і з іншими цито токсичними препаратами, необхідна обережність. Приготуванням ін фузійних розчинів має займатися підготований персонал у спеціально відведеній зоні. Робоче місце має бути закритим одноразовими аркушами абсорбуючого паперу з плівковим покриттям зі зворотного боку.

Необхідно користуватися захисними рукавичками і окулярами, щоб запобігти випадковому потраплянню розчинів метотрексату на шкіру або в очі.

Метотрексат не маєшкірно-наривної дії і не повинен зашкодити у разі потрапляння на шкіру. Звичайно його слід негайно змити водою. При подразненні шкіри її можна змастити кремом. У разі небезпеки системної абсорбції значної кількості метотрексату (незалежно від шляху потрапляння до організму) необхідно прийняти антидот –фолінат (лейковорин) кальцію.

Вагітні медичні працівники не повинні працювати з Метотрексатом “Ебеве".

Невикористані розчини, інструменти та матеріали, що були в контакті з метотрексатом, мають знищуватися шляхом спалення. Специфічних рекомендацій щодо температури знищення немає.

При роботі зМетотрексатом “Ебеве” слід додержуватися загальних правил роботи зцитостатиками.

Побічна дія.

Найбільш частими побічними ефектами при лікуванні метотрексатом є виразковий стоматит, лейкопенія, нудота і шлункові розлади. Дуже рідко спостерігаються анафілактичні реакції на метотрексат. Також можливі подразнення очей, нездужання, легка стомленість, пропасниця, запаморочення, втрата лібідо/імпотенція і зниження опору інфекціям. У цілому, частота і інтенсивність побічних ефектів зростають при збільшенні доз.

Побічні явища можна класифікувати таким чином:

Поширені (>1/100) Загального характеру Головний біль, запаморочення

 ГематологічніЛейкопенія

 ГастроентерологічніНудота, блювання, стоматит, діарея, анорексія

 Шкірні Алопеція

 Печінкові Значне підвищення рівнів печінкових ферментів

 Інші Інфекції

Менш поширеніГематологічні Носові кровотечі, тромбоцит опенія

 Шкірні Свербіж, кропив’янка

 Легеневі Легеневий фіброз, пневмоніт

 УрогенітальніВагінальні виразки

Поодинокі випадкиЗагального характеру Імпотенція

(<1/1000) ЦНСДепресія, сплутаність свідомості

 Інші Зниження лібідо, оперізувальний лишай

Шкіра. Можливіеритематозні висипання, свербіж, кропив’янка, підвищена світлочутливість, зміни пігментації шкіри, алопеція, екхімоз, телеангіектазія, вугри, фурункульоз. При ультрафіолетовому опроміненні під час терапії метотрексатом псоріатичніураження можуть посилюватися. Є повідомлення про утворення виразок на шкірі ухворих на псоріаз, а також про “феномен повернення” у хворих з ураженнями шкіри, спричиненими іонізуючою або сонячною радіацією.

Зафіксовані поодинокі випадки синдрому Стівенса-Джонсона та епідермального некролізу.

Система кровотворення. Пригнічення кісткового мозку найчастіше виявляється у вигляді лейкопенії, хоча можливі й тромбоцит опенія та анемія або їх комбінації. Наслідком можуть бути інфекції, сепсис або різні кровотечі. Є повідомлення про випадки гіпогамаглобулінемії.

Шлунково-кишковий тракт. Можливі запалення слизових оболонок (найчастіше стоматит, хоча можливі гінгівіт, фарингіт і навіть ентерит, виразки кишечнику і кровотечі). В поодиноких випадках дія метотрексату на слизові оболонки шлунково-кишкового тракту може призводити до мальабсорбції або токсичного мегаколону. Також можливі нудота, анорексія, блювання і (або) діарея.

Печінка. Часто спостерігається оборотне підвищення рівнів трансаміназ. Після прийомуметотрексату, особливо тривалого, можливо значне підвищення рівнів печінкових ферментів, гостра атрофія печінки, некроз, жировий метаморфоз, перитонеальний фіброзабо цироз з можливими летальними наслідками.

Урогенітальнасистема. При лікуванні метотрексатом (звичайно у високих дозах) може розвинутися ниркова недостатність і уремія. Також можливі вагініт, вагінальнівиразки, цистит, гематурія і нефропатія.

Дихальна система. Зрідка розвивається гострий або хронічний інтерстиціальний пневмоніт (якийчасто супроводжується еозинофілією), іноді з летальними наслідками. Також є повідомлення про гострий набряк легенів після перорального та інтрате кальногозастосування метотрексату. Зафіксовані поодинокі випадки легеневого фіброзу. При терапії високими дозами метотрексату іноді спостерігається синдром, що виявляється у болі при плевриті і потовщенні плеври.

Центральна нервова система. Можливі головний біль, сонливість, нечіткість зору. При терапії низькими дозами метотрексату іноді також відмічаються невеликі транзиторні порушення когнітивних функцій, мінливість настрою і незвичні відчуття в зоні черепа, а при терапії високими дозами - афазія, парез, геміпарез і конвульсії.

Небажані побічні реакції після інтрате кального застосування

Гострі: хімічний арахноїдит з такими проявами, як головний біль, біль у спині або плечах, ригідність задньої частини шиї, пропасниця.

Субгострі: парез (звичайно транзиторний), параплегія, параліч нервів, порушення функції мозочка.

Хронічні: лейкоенцефалопатія з такими проявами, як збудливість, сплутаність свідомості, атаксія, спастичний біль у м’язах, періодичні конвульсії, деменція, сонливість, кома, рідко – летальні випадки. Є певні докази того, що при комбінуванні опромінення зони черепа і інтратекальної терапії метотрексатом ризиклейкоенцефалопатії зростає.

Є повідомлення про можливий зв’язок між лікуванням метотрексатом і розвитком остеопорозу, аномальною (звичайно “мегалобластною") морфологією еритроцитів, розвитком клінічного діабету, іншими метаболічними змінами, а також раптовою смертю.

Канцерогенність, мутагенність і вплив на фертильність

Експерименти показали, що метотрексат може спричиняти хромосомні пошкодження в соматичних клітинах тварин і клітинах кісткового мозку людини, однак ці ефекти є транзиторними і оборотними. Ймовірно, що при лікуванні метотрексатом збільшується ризик розвитку неопластичних захворювань (лімфом, звичайно оборотних), однак для остаточних висновків з цього приводу інформації недостатньо. Метотрексат може порушувати фертильність, спричиняти олігоспермію, порушення менструальної функції і аменорею у жінок під час або невдовзі після закінчення лікуванняметотрексатом.

Окрім того, метотрексат є ембріотоксичним, абортогенним і тератогенним. Тому пацієнтів дітородного віку слід інформувати про можливий вплив метотрексату на репродуктивну функцію.

Протипоказання.

Вагітність ілактація.

Значні порушення функції печінки, зокрема фіброз, цироз, гепатит.

Значні порушення функції нирок.

Патологічні зміни крові, зокрема гіпоплазія кісткового мозку, лейкопенія, тромбоцит опенія, анемія.

Гострий період інфекційних захворювань, СНІД.

Гіпер чутливість дометотрексату.

Передозування.

Антидотом, який нейтралізує гостру токсичну дію метотрексату на систему кровотворення, єфолінат (лейковорин) кальцію. Він може застосовуватися перорально, внутрішньом’язово і внутрішньо венно (шляхом ін’єкції та інфузій). У разі випадкового передозування метотрексату фолінат кальцію вводиться не пізніше, ніж через годину в дозі, рівній або вищій за дозу метотрексату. Потім вводяться ще декілька доз, доки концентрація метотрексату в сироватці крові не стане нижчою за 10–7 моль. У разі передозування метотрексату також можуть виявитися необхідними переливання крові та гемодіаліз.

Особливості застосування.

Лікування метотрексатоммає здійснюватися під наглядом кваліфікованого лікаря-онколога, що має досвід застосування протипухлинних хіміотерапевтичних засобів.

Метотрексат слід застосовувати з великою обережністю у разі пригнічення функції кісткового мозку, ниркової недостатності, пептичної виразки, виразкового коліту, виразкового стоматиту, діареї, поганого загального стану, а також при лікуванні маленьких дітей і літніх людей.

За наявності плеврального ексудату або асциту перед лікуванням метотрексатом порожнини маютьбути дреновані. Якщо це неможливо, терапія метотрексатом не повинна призначатися.

При появі симптомів шлунково-кишкової токсичності, звичайно це спочатку стоматит, лікуванняметотрексатом має бути припинено. У разі продовження терапії можливігеморагічний ентерит і перфорація кишечнику, що становлять загрозу життю пацієнта.

Метотрексат може знижувати фертильність і спричиняти олігоспермію, порушення менструальної функції і аменорею. Ці ефекти звичайно є оборотними і зникають після припинення терапії. Окрім того, метотрексат є ембріотоксичним, тератогенним іабортогенним. Якщо один з партнерів приймає метотрексат, пара повинна користуватисяконтрацептивними засобами протягом усього періоду лікування і щонайменше тримісяці після закінчення терапії.

Перед початком лікування метотрексатом або перед повторними курсами необхідно провести обстеження пацієнта, оцінити функції нирок і печінки, визначити кількість формених елементів крові та порівняти їх з минулими показниками. Пацієнти, які лікуються метотрексатом, мають знаходитися під ретельним наглядом, щоб припояві ознак токсичних ефектів або побічних реакцій можна було негайно вжити необхідних заходів.

Під час лікуванняметотрексатом необхідно регулярно робити такі лабораторні аналізи: повний аналіз крові, аналіз сечі, функціональні ниркові тести і функціональні печінкові тести. При лікуванні високими дозами також необхідно визначати концентраціюметотрексату в плазмі.

Особливу увагу слід приділяти ознакам гепатотоксичності, які можуть виявлятися за відсутності суттєвих змін у результатах печінкових тестів. Лікування метотрексатом слід припинити (або не починати, якщо це має місце спочатку) у разі будь-яких відхилень у результатах печінкових проб або біопсії печінки. Відповідні показники звичайно повертаються до норми протягом двох тижнів, після чого за рішенням лікаря терапія метотрексатом може бути продовжена.

Метотрексат може раптово спричинити пригнічення функції кісткового мозку, навіть при відносно безпечних дозах. При значному зменшенні кількості лейкоцитів або тромбоцитів терапія метотрексатом має бути негайно призупинена і призначено відповідне підтримуюче лікування.

При лікуванні високими дозами препарату в ниркових канальцях може утворюватися осадметотрексату або його метаболітів. Щоб запобігти цьому, рекомендується призначати бікарбонат натрію (5x625 мг перорально кожні 3 години або внутрішньо венно) або ацетазоламід (500 мг перорально 4 рази на добу) для посилення діурезу та підлуговування сечі до рН 6,5-7,0.

При інтратекальномута інтравентрикулярному застосуванні Метотрексату “Ебеве” 100 мг/мл він маєбути розбавлений. Максимальна рекомендована концентрація становить 5 мг/мл.

Вагітність ілактація

Експерименти виявили тератогенну дію метотрексату. Тому його не рекомендується призначати жінкам дітородного віку, якщо тільки користь від застосування препарату не переважає можливий ризик. Якщо метотрексат призначається під час вагітності для лікування онкологічних захворювань або якщо пацієнтки вагітніють під час терапії, їх слід попереджати щодо можливої шкоди для плоду.

Метотрексатвиводиться з материнським молоком, тому годування груддю під час лікуванняметотрексатом треба припиняти.

Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами

Залежно від індивідуальної чутливості препарат може негативно впливати на здатність керувати транспортними засобами та механізмами.

Взаємодія зіншими лікарськими засобами.

Препарат має певнуімуносупресивну активність, тому при вакцинації під час терапії метотрексатомімунна відповідь може бути слабшою. Окрім того, застосування живих вакцин може спричиняти тяжкі антигенні реакції.

Зв’язаний з білкамиметотрексат може витіснятися саліцилатами, сульфонамідами, дифенілгідантоїнами, тетрациклінами, хлорамфеніколом, сульфазолом, доксорубіцином, циклофосфамідом і барбітуратами. При підвищенні концентрації в плазмі незв’язаного метотрексатуможуть посилюватися токсичні ефекти.

Метотрексатвиводиться шляхом активної ниркової секреції і може взаємодіяти з іншими препаратами, які екскретуються тим же шляхом. У результаті концентраціяметотрексату в плазмі може збільшуватися.

У разі одночасного застосування з пробенецидом дози метотрексату необхідно знижувати.

Вінка-алкалоїди можуть підвищувати внутрішньоклітинні концентрації метотрексату іполіглутаматів метотрексату.

Під час лікуванняметотрексатом слід уникати застосування інших нефро- і гепатотоксичнихлікарських засобів і не вживати алкоголь.

Вітамінні комплекси і препарати заліза, що містять фолієву кислоту, можуть змінювати реакцію організму на метотрексат.

Не стероїдніпротизапальні засоби можуть знижувати нирковий кліренс метотрексату і посилювати токсичні ефекти.

У поодиноких випадках застосування антагоністів фолатів (триметоприм, сульфаметоксазол) підчас терапії метотрексатом може спричиняти гостру панцитопенію.

При одночасному застосуванні етретинату і метотрексату концентрація останнього в плазмі кровіможе підвищуватися і може розвинутися тяжкий гепатит.

Несумісність

Метотрексатнесумісний із сильними оксид антами і кислотами. При змішуванні з хлорпромазинугідро хлоридом, дроперидолом, ідарубіцином, метоклопраміду гідро хлоридом, розчином гепарину, преднізолоннатрій фосфатом і прометазину гідро хлоридомможливо утворення осаду або помутніння розчину.

Умови та термін зберігання. Зберігати при кімнатній температурі (не вище 25°C) у темному, недоступному для дітей місці. Источник

Термін придатності концентрату для приготування розчину для інфузій – 3 роки.

Смотрите также: Цены на Метотрексат в аптеках




На сайті також шукають: Золопент, Кагоцел інструкція, Максигезик застосування, Кандід побічні дії, Оксибрал протипоказання