ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

БОРНА КИСЛОТА

(boric acid)

Загальна характеристика:

міжнародна назва: boric acid;

основні фізико-хімічні властивості: прозора безбарвна рідина;

склад: 1 мл розчину містить кислоти борної - 0,03 г;

допоміжна речовина: спирт етиловий 70%.

Форма випуску. Розчин для зовнішнього застосування 3%, спиртовий.

Фармакотерапевтична група. Антисептичні та дезінфекційні засоби. Код АТС D08A D.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Препарат чинить антисептичну дію. Коагулює білки (в тому числі ферменти) мікробної клітини, порушує проникність клітинної оболонки, завдяки чому затримується ріст ірозвиток бактерій. Препарат чинить слабку подразнювальну дію на грануляційні тканини.

Фармакокінетика. При зовнішньому застосуванні препарат абсорбується через ушкоджену шкіру, ранову поверхню; при випадковому вживанні внутрішньо – через слизову оболонку шлунково-кишкового тракту. Кислота борнаможе накопичуватися у тканинах організму. Виводиться з організму повільно.

Показання для застосування. Дерматит, піодермія, мокнуча екзема, попрілості, гострий та хронічний середній отит при наявності різко потовщеної слизової оболонки з ознаками запалення.

Спосіб застосування та дози. Застосовують зовнішньо. При дерматиті, піодермії, попрілостях, екземі уражені ділянки шкіри обробляють за допомогою серветки, попередньо змоченої препаратом, 2 - 3 рази надобу.

При отиті у зовнішній слуховий прохід вводять змочені розчином турунди або закапують по 3 -5 крапель 2 - 3 рази на день.

Побічна дія. Борна кислота, як правило, добре переноситься. У деяких пацієнтів, особливо при тривалому застосуванні, можуть виникати нудота, блювання, діарея, шкірні висипи, десквамація епітелія, головний біль, сплутаність свідомості, олігурія; в поодиноких випадках –розвиток анафілактоїдної реакції (аж до шоку).

Протипоказання. Підвищена чутливість до борної кислоти, порушення функції нирок, хронічний мезотимпаніт з нормальною або мало зміненою слизовою оболонкою, травматичні перфорації барабанної перетинки; періоди вагітності та матерям-годувальницям для обробки молочних залоз, дитячий вік.

2

Передозування. Застосування препарату може викликати алергічні реакції (почервоніння шкіри, свербіж, кропив’янка, набряк). При появі таких симптомів необхідно змити залишки препарату з поверхні шкіри водою, а уразі випадкового вживання внутрішньо провести зондове промивання шлунка, призначити внутрішньо сольові проносні засоби, ентеросорбенти (активоване вугілля), симптоматичну терапію. У разі тяжкого отруєння вживають заходів щодо підтримання життєво важливих функцій організму, проводять гемодіаліз абоперитонеальний діаліз, замінне переливання крові.

При тривалому застосуванні препарату на великих за площею ділянках шкіри можуть виникати симптоми хронічної інтоксикації: набряк тканин, виснаження, стоматит, екзема, порушення менструального циклу у жінок, анемія, судоми, алопеція. У цих випадках препарат відміняють, проводять симптоматичне лікування.

Особливості застосування. Не застосовувати в осіб з підвищеною чутливістю до кислоти борної.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Посилює ефекти інших препаратів, до складу яких входятьмісцево анестезуючі засоби.

Умови татермін зберігання. Зберігати у недоступному для дітей, захищеному від світла місці, при температурі 15-25°С. Источник

Термін придатності - 3 роки.