ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

ГЛЮКОЗА

(GLUCOSЕ)

Загальна характеристика:

міжнародна назва: glucose;

основні фізико-хімічні властивості: прозорий, безбарвний розчин;

склад: 100 мл розчину містять глюкози 5 г;

допоміжні речовини: вода для ін’єкцій.

Форма випуску. Розчин для інфузій.

Фармакотерапевтична група. Розчини для парентерального харчування. Вуглеводи.

Код АТС В 05С А 03.

Фармакологічнівластивості.

Фармакодинаміка.Розчин глюкози 5% ізотонічний відносно плазми крові і при його внутрішньо венному введенні поповнює об’єм циркулюючої крові при її втраті є джерелом поживного матеріалу, а також сприяє виведенню отрут з організму. Глюкоза забезпечуєсубстрат не поповнення енергозатрат. При внутрішньо венних ін’єкціях активізує метаболічні процеси, покращує антитоксичну функцію печінки, посилює скорочувальну активність міокарда, розширює судини, збільшує діурез.

Фармакокінетика.Після введення швидко розподіляється у тканинах організму. Екскретується нирками.

Показання для застосування. Гіпер- та ізоосмотична дегідратація, колапс, шок, інтоксикація, гіпоглікемія.

Спосіб застосування та дози. Препарат застосовують внутрішньо венно краплинно.

Доза для дорослих становить 300-500 мл на добу.  Максимальна добова доза для дорослих становить 2000 мл. За необхідності максимальна швидкість введення для дорослих – 150 крапель за хвилину (500 мл/год).

Дітям доза залежить від віку, маси тіла, стану хворого.

Побічна дія.Можливі порушення іонного балансу, алергічні реакції.  гіпергідратація, гіпоосмотична дегідратація.

Протипоказання. Цукровий діабет і різні стани, що супроводжуються гіперглікемією; гіпергідратація, гіпоосмотичнадегідратація.

Передозування. Можливий розвиток гіперглікемії та гіпергідратації. При цьому у пацієнтів спостерігається сухість шкіри та слизових оболонок, зниження напруження очного яблука, часте поверхневе дихання, тахікардія, аритмія, можливі втрата свідомості, підвищення температури тіла. У разі передозування препарату призначають симптоматичне лікування та введення  препаратів звичайного інсуліну.

Особливості застосування. При тривалому внутрішньо венному застосуванні препарату необхідний контроль рівня цукру в крові. Для підвищення осмолярності 5% розчин Глюкози можна комбінувати із введенням ізотонічного розчину хлориду натрію.

При введенні великих доз за необхідністю призначають інсулін під шкіру із розрахунку 1 ОД на 4 - 5 г глюкози.

Розчин глюкози також використовують як розчинник або інфузійне середовище для введення різних лікарських засобів.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Під впливом тіазидних діуретиків і фуросеміду толерантність до глюкози знижується. Інсулін сприяє потраплянню глюкози в периферичні тканини, стимулює утворенняглікогена, синтез білків та жирних кислот. Розчин глюкози зменшує токсичний вплив піразинаміду на печінку. Введення великого об”єму розчину глюкози сприяє розвитку гіпокаліємії, що підвищує токсичність одночасно застосованих препаратів наперстянки.

Глюкоза несумісна у розчинах з амінофіліном, розчинними барбітуратами, еритроміцином, гідрокортизоном, варфарином, канаміцином, розчинними сульфаніламідами, ціанкобаламіном. Источник

Умови та термін зберігання. Зберігати у недоступному для дітей місці при температурі не вище 25°С. Термін придатності – 3 роки.