ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
РЕОПОЛІГЛЮКІН
(Reopolіglucin)
Загальна характеристика:
міжнародна назва: dextran;
основні фізико-хімічні властивості: прозора, безбарвна cтерильна апірогенна рідина;
склад: 1 мл розчину містить 0,1 гдекстрану, натрію хлориду 0,009 г;
допоміжні речовини: вода для ін’єкцій.
Форма випуску. Розчин для інфузій.
Фармакотерапевтичнагрупа. Кровозамінники та пер фузійні розчини. Код АТС В 05А 05.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Реополіглюкін являє собоюплазмозамінний розчин, специфічна дія якого полягає у підвищенні суспензійних властивостей крові, зменшенні її в’язкості, сприянні відновленню кровоплину удрібних капілярах, запобіганні і усуненні агрегації формених елементів крові. При швидкому переливанні препарату об’єм плазми може збільшуватися майже в 2рази в порівнянні з об’ємом введеного реополіглюкіну.
Фармакокінетика.Із організму препарат виводиться в основному нирками (за першу добу близько 70%). Решта Реополіглюкіну надходить до ретикулоендотеліальної системи, де він поступово розпадається до глюкози.
Показання для застосування. Реополіглюкін застосовують для покращання капілярного кровотоку з метою профілактики та лікування травматичного, операційного, токсичного та опікового шоку; для покращання артеріального і венозного кровообігу з метою профілактики і лікування тромбозів, тромбофлебітів, ендартеріїтів, хвороби Рейно; для додавання до пер фузійноїрідини в апаратах штучного кровообігу (АШК) при операціях на серці; для поліпшення мікро циркуляції і зменшення тенденції до тромбозів у трансплантаті при судинних і пластичних операціях.
Спосіб застосування та дози. Реополіглюкін можна вводити лише після попереднього проведення внутрішньо шкірної проби, за винятком випадків надання невідкладної (ургентної) допомоги при шоковому стані (у цьому разі потрібно мати всі необхідні препарати для усунення можливих алергічних реакцій).
Внутрішньо шкірна проба проводиться за 24 години до інфузіїпрепарату.
Методика проведення внутрішньо шкірної пробидля визначення індивідуальної чутливості до Реополіглюкіну.
Із пляшки з препаратом, дотримуючись правила септики, шприцом відбирають 0,2-0,3 мл Реополіглюкіну і після заміни голки нашприці на стерильну голку для внутрішньо шкірних ін’єкцій внутрішньо шкірновводять 0,05 мл препарату в середню третину внутрішньої поверхні передпліччя. Правильність введення препарату контролюється візуально (отримання “лимонної шкірки"). Оцінку реакції лікар здійснює через 24 години. Наявність місцевої реакції у вигляді почервоніння (площа, діаметр якої більше 1,5 см) або виникнення папули, а також симптомів загальної реакції організму (нудота, запаморочення та ін.) свідчить про підвищену чутливість організму до Реополіглюкінуі неможливість використання цього препарату для даного хворого.
За відсутності будь-яких реакцій хворому вводять необхідну кількість препарату тієї серії, яка була використана для проведеннявнутрішньо шкірної проби. Результат проведення проби реєструється в історії хвороби. Слід пам’ятати, що шкірна проба не дає змоги виявити сенсибілізацію доРеополіглюкіну у 100% хворих, тому в перші 5-10 хвилин введення препарату необхідно уважно стежити за станом хворого.
Препарат вводять окремо, не змішуючи з іншими препаратами. Дози та швидкість введення препарату слід вибирати відповідно до показань і стану хворого. При порушенні капілярного кровотоку (різні форми шоку) Реополіглюкін вводять внутрішньо венно, краплинно, однократно, в дозі до 10 мл\кг маси тіла. Добова доза для дорослих ідітей - до 15 мл\кг маси тіла. Слід враховувати, що у комплексній терапії зРеополіглюкіном доцільно вводити збалансовані кристалоїд ні розчини в такій кількості, щоб поповнити та підтримати рідинний і електролітний баланси (це особливо важливо при лікуванні зневоднення у хворих і після хірургічних операцій). При серцево-судинних і пластичних операціях Реополіглюкін вводять внутрішньо венно, краплинно, безпосередньо перед операцією, в дозі 5-10 мл\кгмаси хворого (дітям до 10 мл\кг); під час операції - 5 мл\кг (дітям - 10мл\кг); після операції протягом 5-6 днів, крапельно із розрахунку 10 мл\кг одинраз на добу (дітям до 2-3 років - до 10 мл\кг). При операціях із штучним кровообігом Реополіглюкін додають до крові із розрахунку 10-20 мл\кг маси тіладля заповнення насоса оксигенатора (концентрація не повинна перевищувати 3%). У після операційний період дози препарату такі ж, як і при порушенні капілярногокровотоку.
Побічна дія. Як правило, препарат спричиняє збільшення діурезу. При введенні реополіглюкіну можливі алергічні реакції.
Протипоказання. Реополіглюкін протипоказаний при тромбоцит опенії, захворюванні нирок, що супроводжуються анурією, серцевій недостатності та увипадках, коли не можна вводити великі об’єми рідини.
Передозування.У випадку передозування Реополіглюкіну слід негайно припинити його введення і призначити хворому введення кристалоїд них розчинів, серцевих препаратів.
Особливості застосування. Обережно призначають при зниженій функціональній здатності нирок або за необхідності обмежити введення натрію хлориду. Якщо при введенні Реополіглюкіну спостерігається зменшення діурезу з виділенням в’язкої сечі, це може вказувати на зневоднення організму хворого. Вцьому випадку необхідно ввести внутрішньо венно кристалоїд ні розчини для підтримання рідинного та електролітного балансу. Препарат вводиться тільки під контролем лікаря.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Одночасне застосування Реополіглюкіну з неспецифічними протизапальними препаратами, прямими та непрямими антикоагулянтами потребує контролю в’язкості крові, оскільки препарат посилюєдезагрегантну дію останніх. З обережністю слід призначати Реополіглюкін хворим, які приймають препарати, що впливають на кровоплин, підвищують рівень артеріального тиску, сечогінні препарати.
Умови та термін зберігання. Зберігають в недоступному для дітей, сухому місці, при температурі не нижче + 10 °С і не вище + 25 °С. Источник
Термін придатності - 4 роки.