ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
РЕКОФОЛ®
(RECOFOL®)
Загальна характеристика:
міжнародна назва: propofol;
основні фізико-хімічні властивості: біла жирова емульсія;
склад: 1 мл емульсії містить пропофолу 20 мг;
допоміжні речовини: олія соєва, лецитин яєчний, гліцерин, натрію гідроксид, вода для ін'єкцій.
Форма випуску. Емульсія для інфузій.
Фармакотерапевтична група. Засіб для загальної анестезії. Код АТС:N01AX10.
Фармакологічні властивості. Пропофол - короткодіючий внутрішньо веннийанестетик для введення у загальну анестезію і її підтримки та для седаціїпацієнтів у процесі інтенсивної терапії. Загальна анестезія у більшості пацієнтів починається через 30-60 сек. Тривалість анестезії в залежності віддози і супутнього лікування складає від 10 хвилин до 1 години. Вихід пацієнтів з анестезії швидкий і не супроводжується порушеннями свідомості. Відкривання очей можливе у межах 10 хвилин. Немає спеціально встановлених рецепторних місць. Вважається, що анестетики чинять неспецифічну дію на рівні ліпідних мембран.
Фармакокінетика. 97 % пропофолу зв’язується із білками плазми. Встановлено, що після внутрішньо венної інфузії період на півжиття при елімінації складає 277-403 хвилини. Кінетику пропофолу після внутрішньо венногоболюсного введення можна описати три частинною моделлю: фаза швидкого розподілу (t½ = 1,8-8,3 хв.), фаза β-елімінації (t½ = 30-60 хв.) тафаза γ-елімінації (t½ = 200-300 хв.). У фазі γ-елімінації рівень препарату у крові зменшується повільно через повільний перерозподіл із глибшого шару, ймовірно, жирової тканини. Ця фаза не впливає на період виходуіз анестезії у клінічній практиці. Пропофол метаболізується головним чином шляхом кон’югації в печінці з кліренсом приблизно 2 л/хв., але існує такожне печінковий механізм метаболізму. Неактивні метаболіти екскретуються, головним чином, нирками (приблизно 88 %). При режимі звичайної підтримки анестезії значне накопичення пропофолу не спостерігалося після хірургічних процедур, які тривали, принаймні, 5 годин.
Показання для застосування. Введення у загальну анестезію та її підтримка. Седація пацієнтів, які перебувають на штучній вентиляції легенів, у процесі інтенсивної терапії. Седація при хірургічних та діагностичних процедурах під регіональною чи місцевою анестезією.
Спосіб застосування та дози.
Перед використанням ампулу чи флакон треба легко струснути. Невикористаний розчин повинен бути знищений.
Доза Рекофолу® 20мг/мл повинна бути підібрана індивідуально досвідченим спеціалістом-анестезіологом залежно від маси тіла пацієнта, чутливості допропофолу та інших супутніх препаратів. Рекофол® 20 мг/мл також використовується для седації при хірургічних та діагностичних процедурах і застосовувався у поєднанні зі спінальною та епідуральною анестезією. Рекомендується вводити пропофол титрованими порціями в залежності від реакції пацієнта до появи клінічних ознак настання анестезії.
Дорослі.
Введення в загальну анестезію.
Доза Рекофолу® 20 мг/мл повиннавідтитровуватись індивідуально (20-40 мг пропофолу кожні 10 секунд) в залежності від реакції пацієнта. Звичайна доза для введення в анестезію у більшості дорослих пацієнтів до 55 років становить 1,5 – 2,5 мг пропофолу/кгмаси тіла.
Пацієнти більш старшого віку та пацієнти 3 – 4 класуза шкалою ASA, особливо хворі з порушеною функцією серця, будуть потребувати нижчої дози, і загальна доза Рекофолу 20 мг/мл може бути зменшена домінімальної – 1 мг пропофолу/кг маси тіла. Для цих пацієнтів препарат вводиться з меншими швидкостями (приблизно 1 мл, що відповідає 20 мг пропофолу, кожні 10секунд). Загальна доза може зменшуватися при повільнішому введенні (20 - 50мг/хв).
Підтримка загальної анестезії
Необхідний рівень анестезії може підтримуватися введенням Рекофолу® 20 мг/мл шляхом безперевної (постійної) інфузії. Потрібна швидкість інфузії може значно відрізнятися залежно від пацієнта. Для підтримки загальної анестезії, пропофол повинен вводитися зі швидкістю 4-12 мг/кг/год. Для пацієнтів похилого віку, виснажених пацієнтів чи пацієнтів з гіповолемією та у хворих 3-4-го класу (за шкалою ASA) доза Рекофолу® повинна бути зменшена до 4 мг/кг/год. На початку анестезії (приблизно протягом перших 10-20 хв.) деякі пацієнти можуть потребувати дещо вищої швидкості введення (8-10 мг/кг/год).
Седація пацієнтів, що перебувають на штучній вентиляції легенів, у процесі інтенсивної терапії
Для седації у процесі інтенсивної терапії рекомендується вводити пропофол шляхом безперервноїінфузії. Швидкість інфузії повинна визначатися залежно від необхідного ступеняседації. Для більшості пацієнтів достатня седація може бути отримана введеннямпропофолу зі швидкістю 0,3-4 мг/кг/год. Бажано, якщо це можливо, не перевищувати дози 4 мг/кг/год (див. розділ «Особливості застосування»). Безперевне застосування Рекофолу® не повинне перевищувати 7 днів. Для проведення седації у відділеннях інтенсивної терапії не рекомендується вводити пропофол інфузоматом.
Седація в процесі хірургічних та діагностичних процедур
Дозу потрібно підбирати індивідуально. Достатня седація при хірургічних та діагностичних процедурах зазвичай досягається введенням спочатку 0,5-1 мг/кг протягом 1-5 хв. та підтримується безперервною інфузією зі швидкістю 1-4,5 мг/кг/год. Для пацієнтів 3-4-го класу (за шкалою ASA) та для пацієнтів похилого віку часто є достатніми менші дози Рекофолу®.
Діти.
Введення в загальну анестезію.
Пропофол не повинен застосовуватися у дітей віком до 1 місяця.
Для введення в анестезію, Рекофол 20 мг/мл повинен повільно титруватись в залежності від реакції пацієнта допояви клінічних ознак початку анестезії. Дозування Рекофолу повинно підбиратися залежно від віку і/або маси тіла. Середня доза для введення в анестезію у більшості дітей, старших 8 років, складає приблизно 2,5 мг Рекофолу/кг маситіла. Молодшим дітям можуть бути потрібні вищі дози Рекофолу® (2,5 – 4 мг/кг). Через відсутність клінічного досвіду застосування препарату нижчі дози рекомендуються для дітей при підвищеному ризику (3 – 4 класу за шкалою ASA).
Рекофол 20 мг/мл не рекомендується для введення в анестезію для дітей віком від 1 місяця до 3років, оскільки препарат із концентрацією пропофолу 20 мг/мл важко відповідно підібрати для маленьких дітей через назвичайно малі об’єми, що необхідні дляцього, див. також розділ «Особливості застосування». Для цих пацієнтів рекомендується використовувати Рекофол 10 мг/мл.
Підтримка загальної анестезії
Пропофол не повинен застосовуватися для дітей віком до 1 місяця.
Анестезія може підтримуватисьвведенням Рекофолу® 20 мг/мл шляхом безперервної інфузії. Дозування повинно підбиратися індивідуально, швидкість інфузії 9-15 мг/кг/год., якправило, є достатньою для підтримки задовільної анестезії. Немає досвіду застосування препарату у дітей 3-4-го класу (за шкалою ASA).
Молодшим дітям до 3 років можуть бути потрібні вищідози у межах рекомендованого дозування у порівнянні зі старшими дітьми. Дозування повинно підбиратися індивідуально і особлива увага приділятисьзастосуванню відповідної аналгезії. (див. також «Особливості застосування»).
У дослідженнях підтримки анестезії для дітей до 3років тривалість введення препарату переважно складала приблизно 20 хвилин, а максимальна тривалість – до 75 хвилин. Тому не слід перевищувати максимальну тривалість застосування Рекофолу, що становить, приблизно, 60 хвилин, за виключенням випадків, при яких є спеціальне показання для тривалішого використання, наприклад, при злоякісній гіпертермії, коли необхідно уникати летких засобів.
Рекофол 20 мг/мл не рекомендується для підтримки анестезії у дітей віком від 1 місяця до 3 років, оскільки препарат із концентрацією пропофолу 20 мг/мл важко адекватно від титрувати для маленьких дітей через надзвичайно малі об’єми, що необхідні для цього, див. також розділ«Особливості застосування». Для цих пацієнтів рекомендується застосовуватиРекофол 10 мг/мл. Рекофол 20 мг/мл не повинен використовуватись для підтримки анестезії у дітей до 1 місяця.
Седація в процесі інтенсивної терапії, хірургічних та діагностичних процедур.
Пропофол не призначений для седаціїу процесі інтенсивної терапії пацієнтів до 16 років включно (див. розділ«Протипоказання»).
Хоча причинного зв'язку не встановлено, є дані про випадки серйозних ускладнень у дітей (включаючи фатальні), коли пропофол вводився всупереч рекомендаціям. Побічні ефекти найчастіше спостерігалися у дітей з респіраторними інфекціями при дозах, які перевищували рекомендовані для дорослих.
Метод введення.
Рекофол® вводиться тільки внутрішньо венно. Рекофол 20 мг/мл не рекомендовано вводити болюсно.
Рекофол® 20 мг/мл вводиться нерозведеним. Перед ін'єкцією кожну ампулу чи флакон необхідно оглянути на наявність ушкоджень та будь-яких змін. За їх наявності препарат неслід використовувати.
Для забезпечення правильної швидкості введення, потрібно використовувати відповідне обладнання, що гарантує необхідну швидкість введення. Для цього підходять, наприклад, лічильник крапель, об'ємний ін фузійний насос, а також шприцевий насос. Використання тільки звичайних наборів для інфузій недостатньо для надійного попередження ненавмисного передозування. При внесенні максимальної кількості профополу убюретку слід прийняти до уваги ризик неконтрольованої інфузії.
Побічна дія.
Місцева: Рекофол® досить добре переноситься. У більшості випадків небажаними ефектами є біль у місці ін'єкції, яка може бути зменшена введенням його в одну з великих вен передпліччя чи вділянці інтеркубітальної ямки. Венозні тромбози і флебіти виникають досить рідко. Після потрапляння Рекофолу® в пара венозний простір в окремих випадках спостерігалася виражена тканинна реакція.
Загальна. Можуть спостерігатися гіпотензія і минучеапное при введенні в анестезію, що особливо можуть бути виражені у пацієнтів, які перебувають у загальному тяжкому стані. Епілептиформні рухи, напади судомта опістотонус виникають рідко та інколи через декілька годин або днів після введення препарату. Є також повідомлення про набряк легенів. У процесі виходу з анестезії у деяких пацієнтів спостерігається головний біль, нудота, рідше -блювання. Період виходу може супроводжуватися коротким періодом порушення свідомості. У деяких випадках повідомлялось про гіпер чутливість, пов'язану з розвитком анафілактичних симптомів, зокрема вираженої гіпотензії, бронхоспазму, набряку, лицьової еритеми. Брадикардія та деякі випадки серцевих порушень (асистолія) мали місце при введенні пропофолу. У дуже рідких випадках при введенні пропофолу у дозах, що перевищують 4 мг/кг/год для седації у відділеннях інтенсивної терапії, розвивалися рабдоміоліз, метаболічний ацидоз, гіперкаліємія або серцева недостатність, інколи з летальним кінцем (див. розділ«Особливості застосування»). Після застосування пропофолу дуже рідко спостерігався панкреатит, хоча причинний зв’язок не був чітко встановлений. Повідомлялось про після операційне тремтіння та гарячку, також як і про підвищену чутливість до холоду та ейфорію. При тривалому введенні пропофолусеча може набувати зеленого або червоно-коричневого кольору. Це спричиняєтьсяхіноловими метаболітами пропофолу і не є небезпечним. Як і інші анестетики, вінможе бути причиною змін сексуальної поведінки. Після повторного введення спостерігалася легка тромбоцит опенія.
Протипоказання. Відома гіпер чутливість до пропофолу абоінших компонентів препарату. Введення в анестезію та її підтримка у дітей вікомдо 1 місяця. Препарат протипоказаний для седації у процесі інтенсивної терапіїу дітей до 16 років включно (див. розділ «Особливості застосування»).
Передозування. Передозування може викликати респіраторну чи циркуляторну депресію. Дихальна депресія ліквідується штучною вентиляцією легень з киснем, а циркуляторна депресія зменшується шляхом опускання голови і підняттям ніг пацієнта. При необхідності застосовують гіпертензивні препарати, плазмозамінники та розчини електролітів, подібні до Рингера.
Особливості застосування. Рекофол® повинен вводитися тільки спеціалістами-анестезіологами або під їх наглядом. Лікар, що виконує хірургічні втручання або діагностичні процедури, не повинен вводити пропофол.
Пропофол (для анестезії абоседації) повинен вводитись у лікарнях чи відділеннях, де є можливості для реанімації, оскільки необхідно підтримувати вентиляцію легенів і достатнє насичення киснем артерій.
У процесі введення Рекофолу®пацієнти мають перебувати під постійним наглядом, враховуючи можливість виникненнягіпотензії, обструкції дихальних шляхів, гіповентиляції або недостатнього кисневого забезпечення на початкових стадіях. При проведенні седації Рекофолом®під час хірургічних чи діагностичних процедур особлива увага повинна приділятися пацієнтам, що не перебувають на штучній вентиляції легень.
Обережно треба вводити Рекофол®пацієнтам похилого віку або із загальною слабкістю, пацієнтам з серцевою, респіраторною, нирковою чи печінковою недостатністю або з гіповолемією.
Пропофол не рекомендується застосовувати для загальної анестезії у дітей віком до 1 місяця. Рекофол 20 мг/мл не рекомендується дляв ведення і підтримки анестезії у дітей віком від 1 місяця до 3 років, оскільки препарат із концентрацією пропофолу 20 мг/мл важко адекватно від титрувати для маленьких дітей через надзвичайно малі об’єми, що необхідні для цього. При застосуванні пропофолу для анестезії у немовлят і дітей до 3 років слід виявляти особливу обережність, хоча наявні на даний момент дані не свідчать прозначні відмінності у безпечності застосування препарату порівняно з дітьми, щостарші 3 років. Безпечність та ефективність використання пропофолу для седації (фонової) у дітей до 16 років не була доведена. Хоча причинного зв'язку не встановлено, є дані про випадки серйозних ускладнень при (фоновій) седації удітей до 16 років (включаючи фатальні), коли пропофол вводився всупереч рекомендаціям. Ці ускладнення стосувалися, зокрема, виникнення метаболічного ацидозу, гіперліпідемії, рабдоміолізу і/або серцевої недостатності. Ці ефекти найчастішеспостерігались у дітей з респіраторними інфекціями при дозах, які перевищували рекомендовані для дорослих для седації у відділеннях інтенсивної терапії.
Є такі ж повідомлення про розвиток, вкрай рідко, метаболічного ацидозу, рабдоміолізу, гіперкаліємії і/або швидко прогресуючої серцевої недостатності (у деяких випадках з летальним кінцем) у дорослих пацієнтів, які отримували протягом більш, ніж 58 годин дози препарату, що перевищували 5 мг/кг/год. Вказана доза перевишує максимальну дозу, яка складає 4 мг/кг/год, що рекомендована на даний момент для седації у відділеннях інтенсивної терапії. У таких випадках серцева недостатність була нечутлива доінотропного підтримуючого лікування.
Згідно з існуючими показаннями рекомендується, при можливості, не перевищувати дозу 4 мг/кг/год, яка єзазвичай достатньою для седації пацієнтів, що перебувають на штучній вентиляції легенів у відділенні інтенсивної терапії (тривалість лікування більша, ніж 1день). Слід звертати увагу на можливі побічні ефекти та при перших ознаках симптомів зменшувати дозу або переходити на альтернативний засіб седації.
Пропофол має недостатнюваголітичну активність і при його застосуванні спостерігалася брадикардія, іноді виражена, та асистолія. Перед введенням у анестезію Рекофолом®та при її підтримці може бути рекомендоване внутрішньо венне введенняантихолінергічних засобів. Це особливо важливо при застосуванні разом зпропофолом препаратів, які викликають брадикардію, а також при станах, що супроводжуються переважанням тонусу вагуса. Рекофол містить яєчний лецитин як емульгатор. Після розчинення утворюється лізолецитин – сполука, що виявляє гемолітичні властивості in vitro. У клінічній ситуації при застосуванні рекомендованої дози ризик гемолізу буде низьким, навіть після завершення розчинення. При патологічних станах (у пацієнтів з печінковою і/або нирковою недостатністю) у випадку низьких концентрацій альбуміну цей ризик підвищується і повинен регулярно контролю ватись.
Особливу увагу треба приділяти пацієнтам з підвищеним внутрішньо черепним та низьким артеріальним тиском, оскільки існує ризик значного зниження внутрішньо церебрального пер фузійноготиску.
Оскільки Рекофол® єжировою емульсією, відповідні застережні заходи слід застосовувати у пацієнтів з тяжким порушенням метаболізму ліпідів, зокрема при патологічнійгіперліпідемії. Якщо Рекофол® вводиться пацієнтам, у яких надмірне введення ліпідів є ризикованим, треба спостерігати за рівнем ліпідів у крові, аРекофол® вводити, при необхідності, у нижчих дозах. Якщо пацієнтпарентерально одержує разом з Рекофолом® інші жирові емульсії, при підрахуванні загальної кількості одержаних ліпідів слід враховувати, що Рекофол®містить 0,1 г/мл ліпідів. Якщо тривалість седації перевищує 3 дні за рівнем ліпідів слід спостерігати у всіх пацієнтів.
У пацієнтів з епілепсієюпропофол може провокувати судоми. Перед введенням в анестезію хворого епілепсією необхідно впевнитися, чи отримував пацієнт проти епілептичне лікування. Не рекомендується використовувати пропофол при лікуванніелектрошоком.
Власний аналгетичний ефектпропофолу недостатній. Тому для забезпечення достатньої аналгезії повинні застосовуватися аналгетики.
Повне відновлення від загальної анестезії повинне бути констатовано перед відключенням пацієнта від приладів. Слід відмітити, що загальні анестетики можуть порушити можливість розуміння пацієнтом інструкцій, що надаються в після операційний період.
Рекофол® та будь-які пристрої для його введення мають бути індивідуальними для кожного пацієнта. Відповідно до рекомендацій щодо використання загальних анестетик ів у вигляді жирових емульсій, період інфузії для нерозведеного пропофолу не повинен перевищувати 12 год. Невикористаний Рекофол®, а також інфузійнілінії повинні бути вилучені не пізніше, як через 12 год. після початку інфузії. Інфузія може, при необхідності, бути зроблена повторно.
Вагітність та лактація. Пропофол проникає через плацентарний бар'єрі може спричинити неонатальну депресію. Тому пропофол протипоказаний для застосування під час вагітності або у великих дозах для анестезії в акушерстві, за виключенням випадків переривання вагітності.
Проведені дослідження серед жінок, які годують грудьми, показують, що пропофол проникає у грудне молоко у малих кількостях. Вважається, що це не є небезпечним для дитини, якщо мати розпочинатиме годування грудьми через декілька годин після введення пропофолу.
Вплив на можливість керувати транспортними засобами та використовувати механізми. Після введення Рекофолу® пацієнт потребує нагляду протягом досить довгого часу. Пацієнт не повинен водити авто, керувати механізмами або працювати без належного нагляду. Пацієнт повинен супроводжуватися з лікарні додому під наглядом іншої особи і не повинен вживати алкоголь.
Несумісність.
Рекофол® не можна змішувати перед внутрішньо венною інфузією з іншими медичними препаратами.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Слід приймати до уваги, що застосування Рекофолу® в комбінації з різними засобами премедикації, інгаляційними агентами або аналгетиками може посилювати дію анестезії та підвищити тяжкість побічних ефектів з боку серцево-судинної системи. Якщо опіати застосовуються для премедикації, апное може спостерігатися частіше і бути тривалішим.
Після введення фентанілу рівеньпропофолу в крові може тимчасово підвищитися. При цьому немає потреби регулювати дозу для підтримки анестезії.
Лейкоенцефалопатія може спостерігатися при введенніліпідовмісних емульсій, таких як Рекофол®, у пацієнтів, що одержуютьциклоспорин.
Менші дози пропофолу можуть бути достатні при застосуванні його як ад’юванта для анестезії. Спільне введення зопіатами може потенціювати дихальну депресію, спричинену пропофолом. Источник
Термін придатності та умови зберігання. Термін придатності - 3 роки. Препарат повинен бути використаний одразу ж після відкриття ампули чи флакону. Препарат не можна заморожувати.