ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарат
АТЕНОЛОЛНІКОМЕД
(ATENOLOLNYCOMED)
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: атенолол;
(RS) -4-(2-гідроксі-3-(ізопропіл аміно) феніл-ацетамід;
основні фізико-хімічні властивості: білі, капсулоподібної форми, двооопуклі із рискою для
розлому і з надписками АВ 55 та АВ 57 на одному боці таблетки;
склад: 1 таблетка по 50 мг містить 50 мг атенололу;
1 таблетка по 100 мг містить 100 мгатенололу;
допоміжні речовини: пропіленгліколь, тальк, титану діоксид (Е 171), желатин,
гіпромелоза 2910 (15сП), натріюлаурил сульфат, магнію стеарат, крохмаль кукурудзяний ,
важкий магнію карбонат.
Форма випуску. Таблетки, вкриті оболонкою.
Фармакологічна група. Селективні блокатори бета-адренорецепторів. АТС СО 7АВ 03.
Фармакологічні властивості.Атенолол єбета1-селективним (кардіоселективним) блокатором адренорецепторів, не має мембраностабілізуючої активності.
Має антиангінальний, гіпотензивний та анти аритмічний ефект. Блокує бета-адренорецептори серця, зменшує стимулюю чудію на міокард симпатичного відділу вегетативної нервової системи та циркулюючих у крові катехоламінів. Атенолол зменшує автоматизм синусного вузла, ЧСС (у спокої та при фізичному навантаженні), скоротність та збудженість міокарда, сповільнює АV-провідність, знижує потребу міокарда у кисні. При систематичному застосуванні поступово знижує АТ. Гіпотензивний ефект стабілізується до кінця 2-го тижня лікування.
Фармакокінетика. При пероральному прийомі утравному тракті абсорбується до 50 - 60% від дози, яка була введена. Виводиться в незміненому вигляді із сечею, період напів виведення - близько 6-7 годин. Ухворих з нирковою недостатністю термін виведення препарату залежить від швидкості клуб очкової фільтрації.
Показання для застосування:
артеріальна гіпертензія;
профілактика нападів стенокардії;
синусова тахікардія та інші формитахіаритмій.
Спосіб застосування тадози. Дорослим при артеріальній гіпертонії та стенокардії призначають по 50-100 мг на добу.
Таблетки приймають з невеликою кількістю води, 1 -2 рази на добу. Максимальна добова доза 200 мг.
Побічна дія. З боку серцево-судинної системи - брадикардія, порушення АV-провідності. відчуття холоду та парестезії кінцівок, рідше - поява симптомів серцевої недостатності; з боку ЦНС - головний біль, запаморочення, порушення сну, депресія, відчуття втомленості; з боку травного тракту - нудота, запор, діарея, сухість у роті (рідко), із боку ендокринної системи - можливий розвиток гіпоглікемічного стану у хворих на цукровий діабет із боку сечостатевої системи - можливе зниження потенції; алергічні реакції - почервоніння та свербіж; інші - підсилення потовиділення; рідко - зменшення секреції слізної рідини, кон’юнктивіт.
Протипоказання. Хронічна серцева недостатність ІІБ-Ш стадій, гостра серцева недостатність, брадикардія (ЧССменше 50 за хвилину), артеріальна гіпотензія, БА, - АV- блокада II -III ступенів, синоаурикулярна блокада, підвищена чутливість до препарату.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. При одночасному застосуванні Атенолола з
інсуліном, протидіабетичнимизасобами для прийому внутрішньо їх гіпоглікемічна дія
посилюється. При сумісному вживанніз антигіпертензивними засобами різних груп
посилюється гіпотензивна дія.
При одночасному застосуванніАтенолола з резерпіном , метил допою, клонідином,
верапамілом можливо виникнення вираженої брадикардії.
При припиненні комбінованого прийомуАтенолола та клонідину , лікування клонідином
продовжують протягом кількох днівпісля відміни Атенолола.
Парентеральне введення препаратів, що містять адреналін, хворим, які приймають бета-адреноблокатори, може в рідких випадках призводити до звуження судин, гіпертонії та брадикардії.
Передозування. Брадикардія та гіпертонія єознаками передозування. При передозуванні можливе посилення описаних вище побічних дій.
Особливості застосування. Хворим похилого віку, особливо з порушенням функції нирок, дози можуть бути знижені. Безпека застосування Атенолола при лікуванні дітей не
встановлена.
З обережністю призначають препарат під час вагітності (І та II триместри) . У період лактації застосування препарату не рекомендується.
У хворих з ішемічною хворобою серця (ІХС) різка відміна бета-блокаторів може спричинити збільшення частоти або тяжкості ангінальних нападів, тому припинення прийому Атенолола у хворих з ІХСнеобхідно проводити поступово.
У хворих з тяжкими порушеннями функції нирок, дози необхідно підбирати індивідуально.
Особливої уваги потребує підбір доздля хворих з декомпенсацією серцевої діяльності.
Хворим з феохромацитомою, бета-блокатори треба призначати тільки в комбінації з альфа-блокаторами.
Атенолол маскує тахікардію, яка проявляється при гіпоглікемії, і може збільшувати
тривалість гіпоглікемічної реакціїна інсулін. Хворим на цукровий діабет слід бути
обережними при одночасному вживанніАтенолола та гіпоглікемічних препаратів.
При уповільненні частоти серцевих скорочень (менше 50 на хв.) необхідно зменшити дозу
препарату.
З більшою обережністю треба призначати бета-блокатори хворим з порушенням периферичного кровообігу (синдром Рейно, переміжна кульгавість), оскільки препарати можуть посилювати ці порушення.
У порівнянні з неселективнимикардіоселективні бета-блокатори менше впливають на функцію легенів, але при обструктивних захворюваннях дихальних шляхів Атенолол слід вживати тільки уразі абсолютних показань. При необхідності їх призначення у деяких випадках можна рекомендувати застосування бронходилятаторів. Особливої обережності слід додержувати при переведенні хворих з клонідину на бета-блокатори.
При одночастному прийомі цих двох препаратів клонідин не треба відміняти протягом кількох днів після відміни бета-блокаторів. Источник
Умови та термін зберігання.Зберігати в захищеному від світла, сухому та недоступному для дітей місці, при кімнатній температурі не вище 25°С та місці недоступному для дітей. Термін зберігання - 5років.