ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
ТРЕНТАН
(TRENTAN)
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: Pentoxifyllinum;
3,7 диметил-1(5-оксогексил)-ксантин, або 1-(5-оксогексил)-теобромін;
основні фізико-хімічні властивості: прозорий безбарвний, або майже безбарвний розчин;
склад: 1мл розчину містить пентоксифіліну 20 мг;
допоміжні речовини: натрію фосфат двозаміщений, калію фосфатодно заміщений, натрію хлорид, вода для ін’єкцій.
Форма випуску. Розчин для ін’єкцій.
Фармакотерапевтична група. Периферичні вазодилататори і спазмолітики (міотропні) препарати. Код АТС: C04A D03.
Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Трентан поліпшує мікро циркуляцію і реологічні властивості крові. Гальмує агрегацію тромбоцитів і еритроцитів, підвищує їхню еластичність, знижує підвищену концентрацію фібриногену у плазмі крові і посилює фібриноліз, що зменшує в’язкість крові і поліпшує її реологічні властивості. Препарат чинить позитивний інотропний ефект. У результаті застосування Трентануполіпшується мікро циркуляція і забезпечення тканин киснем. Препарат незначно розширює коронарні судини. Механізм дії пентоксифіліну пов’язують з пригніченням фосфодіестерази і накопичуванням цАМФ у клітинах гладких м’язівсудин, у формених елементах крові, в інших тканинах та органах.
Фармакокінетика. Пентоксифілін швидко поглинається після внутрішньо венної інфузії, але зазнає інтенсивного метаболізму І порядку в печінці. Трентан метаболізується в еритроцитах іпечінці з утворенням 5-гідроксифенілу і 3-карбоксипропілу (активні метаболіти). Період напів виведення даного препарату з плазми становить 2,5 год. Накопичування Трентану після повторного дозування мінімальне. Через 24 годбільша частина дози виводиться із сечею у вигляді метаболітів, менша частина –через кишечник. Виділення Трентану уповільнюється у літніх людей і у пацієнтів з захворюваннями печінки. Пентоксифілін і його метаболіти проникають у груднемолоко.
Показання для застосування. Атеросклеротичнаенцефалопатія, ішемічний церебральний інсульт, дисциркуляторна енцефалопатія, порушення периферичного кровообігу, зумовлені атеросклерозом, цукровим діабетом, запаленням; трофічні порушення тканин, пов’язані з ураженням артерій або вен, порушення мікро циркуляції (посттромбофлебічний синдром, трофічні виразки, гангрена, відмороження); об літеруючий ендартеріїт; ангіонейропатії (хвороба Рейно, парестезія); порушення кровообігу ока (гостра і хронічна недостатність кровообігу в сітківці і судинній оболонці); порушення функції внутрішнього вуха судинного характеру, що супроводжуються туговухістю.
Спосіб застосування та дози. Препарат призначають внутрішньо венно і внутрішньоартеріально. Доза і схема лікування встановлюються індивідуально. Внутрішньо венне інфузійне лікування може проводитися залежно від ступеня тяжкості порушення кровообігу, маси тіла, а також від переносимості препарату.
Внутрішньо веннокраплинно вводять по 100-300 мг препарату в 250-500 мл ін фузійного розчину, протягом 120-180 хв, 1 раз на добу. У тяжких випадках (гангрена, виразки ІІІабо ІV стадії по Фонтен) може бути показана довготривала внутрішньо веннаінфузія Трентану протягом 24 год. Дозу, яку вводять парентерально протягом 24год, не повинна перебільшувати 1 200 мг пентоксифіліну, при цьому дозу слід розраховувати індивідуально на основі 0,6 мг пентоксифіліну на 1 кг маси тілаза годину. Для пацієнтів з масою тіла 70 кг розрахована таким чином до застановить 1 000 мг пентоксифіліну, для пацієнтів з масою тіла 80 кг – 1 500 мгпентоксифіліну.
Внутрішньо венна ін’єкція виконується повільно, при лежачому положенні пацієнта, тривалість ін’єкції для ампули на 5 мл становить 5 хв, 1-2 рази надобу.
Внутрішньоартеріально струминно вводять 100 мг препарату протягом 5-10хв, 1-2 рази на добу.
Побічна дія. Нудота, блювання, відчуття тяжкості в епігастральній ділянці, діарея, головний біль, запаморочення, тахікардія, гіперемія обличчя, стенокардія, артеріальнагіпотензія, рідко – шкірні висипання, свербіж, кропив”янка, ангіо невротичнийнабряк, кровотеча із судин шкіри та слизових оболонок.
Протипоказання. Гострий інфаркт міокарда, масивні кровотечі, геморагічний інсульт, великі крововиливи сітківки ока, період вагітності та лактації, підвищена чутливість допентоксифіліну та інших похідних метилксантину.
Передозування. Симптоми передозування Трентану виявляються через 3-4 год і зберігаються протягом 12 год. Можливі гіперемія обличчя, артеріальнагіпотензія, клоніко-тонічні судоми, втрата свідомості, блювання кольору кавової гущі, пропасниця.
Лікування. Потрібно звернути особливу увагу на контроль і підтримку функції дихання, системного артеріального тиску; усунути судомний синдром; ввестиплазмозамінні препарати (з обережністю - можливо виникнення набряків), при судомах – діазепам.
Особливливості застосування. З обережністю призначають пацієнтам з вираженим атеросклерозом мозкових і коронарних судин, з порушеннями серцевого ритму, нападами стенокардії, з артеріальною гіпотензією або лабільним артеріальним тиском. . Таким хворим дозу препарату треба підвищувати поступово, особливо припарентеральному введенні. Пацієнтам з вираженим атеросклерозом не можна вводити препарат у сонну артерію. Також потрібна обережність при призначенні препарату хворим на пептичну виразку шлунка і дванадцяти палої кишки в анамнезі; пацієнтам, які недавно перенесли оперативне втручання. У таких випадках існує підвищений ризик виникнення кровотечі, через що необхідно проводити систематичний контроль рівня гемоглобіну і гематокриту.
Перед призначенням Трентану хворим з хронічною серцевою недостатністю потрібно досягнути компенсації кровообігу. За необхідності одночасно зТрентаном можна вводити строфантин.
Пацієнтам з вираженим порушенням функції нирок дозу Трентану підбирають індивідуально. Источник
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Трентан потенціює дію гепарину іфібринолітичних засобів, а також посилює дію антигіпертензивних іпротидіабетичних (як інсуліну, так і пероральних гіпоглікемічних) засобів.
Умови та термін зберігання. Зберігатиу захищеному від світла, недоступному для дітей місці, при температурі від 80С до 150 С.
Термін придатності – 2 роки.