ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарати
ФОРКАН
(FORCAN)
Загальна характеристика:
міжнародна назва: флуконазол;
основні фізико-хімічні властивості: прозорий, безбарвний, без видимих механічних включень розчин;
склад: кожен мл розчину для інфузій містить 2 мг флуконазолу;
допоміжні речовини: натрію хлорид, динатрієва сільЕДТА, вода.
Форма випуску. Розчин для інфузій.
Фармакотерапевтична група. Протигрибкові засоби. Код АТС J02АС 01.
Фармакологічні властивості. Фармакодинамика.
Флуконазол -представник класу триазольних протигрибкових засобів, є могутнім селективним інгібітором синтезу стеролів у клітині грибів. Препарат ефективний при опортуністичних мікозах, у т. ч. викликаних Candida spp., Сryptococcus пеоfоrmans, Місrоsporumsрр. Показана також активність флуконазола на моделях ендемічних мікозів, включаючи інфекції, викликані Віаstomyces dermatidis, Соссіdіodes immitis, іНіstoplasta сарsulatum.
Фармакокінетика.
Після прийому всередину флуконазол добуре всмоктується, рівень його концентрації вплазмі (і відносна біодоступність) перевищують 90% від рівня концентраціїфлуконазола в плазмі при внутріовенному введенні. Прийом Форкану одночасно зїжею не впливає на абсорбцію препарату.
Концентрація в плазмі досягає піка через 0,5-1,5 години після прийому, період напів виведенняфлуконазола складає близько 30 годин. Концентрації в плазмі знаходяться в прямо пропорційній залежності від дози. 90% рівень рівноважної концентрації досягається до 4-5 днів лікування препаратом (при прийомі 1 раз/добу). Введення ударної дози (у перший день), яка у 2 рази перевищую є звичайну добуову дозу, дозволяє досягти до другого дня рівеня, що відповідає 90% рівноважної концентрації. Очевидний обсяг розподілу наближається до загального змісту водив організмі. Зв’язування з білками плазми скаладає 11-12%.
Флуконазолдобуре проникає в усі біологічні рідини організму. Концентрації препарату вслині і мокроті аналогічні його рівням у плазмі. У хворих грибковим менінгітом зміст флуконазола в спинномозковій рідині досягає 80% від рівня його в плазмі. Уроговому шарі, епідермісі, дермі і потовій рідині досягаються високі концентрації, що перевищують сироваткові. Флуконазол виводиться в основному нирками: приблизно 80% введеної дози виводиться із сечею в незміненому вигляді. Кліренс флуконазола пропорційний кліренсу креатині на. Метаболітів флуконазола в периферичній крові не виявлено.
Показання до застосування:
-криптококоз, включаючи криптококовий менінгіт та інші локалізації даної інфекції (у т. ч. легені, шкіра), як у хворих з нормальною імунною відповіддю, так і в хворих з різними формами имуносупресії (у т. ч. у хворих на СНІД, при трансплантації органів); препарат може використовуватися як засіб підтримуючої терапії для профілактики криптококової інфекції в хворих на СНІД:
-генералізований кандидоз, включаючи кандидемію, дисемінований кандидоз і інші формиінвазивних кандидозних інфекцій (інфекції очеревини, ендокарда, ока, дихальних і сечових шляхів). Лікування може проводитися в хворих зі злоякісними новоутвореннями, хворих відділень інтенсивної терапії, хворих, що проходять курс цитостатичної чи імуносупресивної терапії, а також при наявності інших факторів, що привертають до розвитку кандидоза;
- кандидозслизових оболонок, у т. ч. порожнини рота і глотки, стравоходу, неінвазивні бронхолегеневікандидози, кандидурія, кандидози шкіри і слизових оболонок, а також атрофічнийкандидоз порожнини рота, пов’язаний з носінням зубних протезів (лікування може проводитися у хворих з нормальною або зниженою функцією імунітету); профілактика рецидиву орофарінгеального кандидоза в хворих на СНІД;
-генітальний кандидоз: вагінальний кандидоз (гострий та хронічний рецидивючий), профілактичне застосування з метою зменшення частоти рецидивів вагінальногокандидоза (3 і більш епізодів у рік); кандидозний баланіт;
-профілактика грибкових інфекцій у хворих зі злоякісними новоутвореннями, щосхильні до таких інфекцій у результаті хіміотерапії цитостатиками або променевої терапії:
- мікози шкіри, включаючи мікози стоп, тіла, пахової області: вісівкоподібний лишай, оніхомікоз, кандидоз шкіри;
- глибокі ендемічні мікози, включаючи кокцидіомікоз, паракокцидіомікоз, споротрихоз ігістоплазмоз у хворих з нормальним імунітетом.
Спосіб застосування і дози.
Флуконазол увигляді розчину для ін’єкцій вводять внутрівенно капельно зі швидкістю небільше 20 мг (10 мл)/хв. При переводі пацієнта з внутрівенного введення наприйом капсул і навпаки не виникає необхідность змінювати добову дозу.
Розчин дляінфузій може використовуватися одночасно з наступними розчинниками: 20% розчин глюкози, розчин Рингера, розчин Хартмана, розчин хлористого калію в глюкозі, розчин натрію бікарбонату 4.2%, амінофузин, ізотонічний розчин натрію хлориду.
Інфузіїфлуконазола можна проводити за допомогою звичайних наборів для трансфузії, використовуючи одну з перерахованих вище рідин.
Застосування в дорослих:
Прикриптококових інфекціях звичайна доза флуконазола складає 400 мг один раз надобу в перший день лікування, надалі - по 200-400 мг один раз на добу. Тривалість лікування при криптококових інфекціях залежить від клінічної ефективності, підтвердженої мікологічним дослідженням і звичайно складає від 6до 8 тижнів.
Для профілактики рецидиву криптококового менінгіту у хворих на СНІД після завершення повного курсу первинної терапії флуконазолом препарат призначають вдозах не менше 200 мг/доба протягом тривалого періоду.
Прикандидемії, дисемінованому кандидозі та інших інвазивних кандидозних інфекціях добова доза складає 400 мг у першу добу і 200 мг у наступні дні. В залежності від клінічної ефективності препарату доза може бути збільшена до 400 мг/доб. Тривалість лікування залежить від клінічної ефективності.
Приорофарінгеальному кандидозі, включаючи хворих з порушеннями імунітету, звичайна доза складає 50-100 мг один раз на добу протягом 7-14 днів. У разі потреби лікування може бути продовжено, особливо при важких порушеннях імунітету.
При іншихкандидозних інфекціях, наприклад при езофагиті, неінвазивних бронхолегеневихінфекціях, кандидурії, кандидозі шкіри і слизових оболонок, звичайна добова доза складає 50-100 мг протягом 14-30 днів.
Для профілактики грибкових інфекцій у хворих зі злоякісними новоутвореннями дозафлуконазола повинна складати 50 мг один раз на добу доти, поки хворий знаходиться в групі підвищеного ризику внаслідок цитостатичної чи променевій терапії.
Застосування у дітей:
Як і при подібних інфекціях у дорослих, тривалість лікування залежить від клінічного і мікологічного ефекту. У дітей препарат не слід застосовувати в добовій дозі, яка перевищує дозу встановлену для дорослих. Флуконазол застосовують щодня одинраз на добу.
Для лікування генералізованого кандидоза і криптококової інфекції доза, що рекомендується, складає 6-12 мг/кг/добу в залежності від важкості захворювання.
Для профілактики грибкових інфекцій у хворих з подавленим імунітетом препарат призначають по 3-12мг/кг/добу.
У немовлятфлуконазол виводиться повільніше, тому в перші 2 тижні життя препарат призначають у тій же дозі (у мг/кг), що й у дітей більш старшого віку, але з інтервалом 72 години. Дітям у віці 3 і 4 тижні життя таку саму дозу вводять з інтервалом 48 годин.
Застосування у людей літнього віку:
При відсутності порушення ниркової функції варто дотримуватися звичайних рекомендацій з дозування препарату. Для хворих з порушеннями функції нирок (кліренс креатині на < 50 мл/хв) режим дозування варто скорегувати, як зазначено нижче.
Застосування в хворих з нирковою недостатністю:
Флуконазолвиводиться переважно із сечею в незміненому вигляді. При однократному прийомі змінювати рекомендовану дозу не потребується. У хворих (включаючи дітей) з порушеною функцією нирок при повторному прийомі препарату варто спочатку ввести“ударну” дозу від 50мг до 400мг. Після введення “ударної” дози добову дозу (в залежності від показання) визначають відповідно наступній таблиці:
| Кліренс креатині на (мг/хв)
| % дози, що рекомендується
|
| > 50
< 50 (без діалізу)
| 100%
50%
|
| Хворі, що постіно знаходяться на диалізі
| 100% після кожного діалізу
|
Побічна дія.
Головний біль, нудота, блювота, діарея, метеоризм, абдомінальні болі, печінкова (гепатит, підвищення рівня лужної фосфатази, білірубина, сироваткового рівняамінотрансфер аз) та/або ниркова недостатність, судороги, алопеція, синдромСтивенса-Джонсона, токсичний епидермальний некроліз, лейкопенія, тромбоцит опенія, шкірна висипка, анафілактоїдні реакції.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами.
Антикоагулянти: у хворих, що одержують флуконазол і кумаринові антикоагулянти необхідний ретельний контроль протромбинового часу, оскільки він може збільшуватися.
Препаратисульфонілсечовини: флуконазол при одночасному прийомі, може подовжувати періоднапів виведення пероральних препаратів похідних сульфонілсечовини, тому при їхньому спільному застосуванні варто враховувати можливість розвиткугіпоглікемії.
Фенітоїн: Одночасне застосування флуконазола і фенітоїна може супроводжуватися підвищенням концентрації фенітоїна в клінічно значимому ступені, що вимагає зниження його дози.
Рифампіцин: При одночасному прийомі рифампіцину і флуконазола зменшується максимальна концентрація і період напів виведення останнього, тому при необхідності одночасного застосування, варто збільшити дозу флуконазола.
Рифабутин: Спільне застосування флуконазола і рифабутина супроводжується підвищенням сироваткових рівнів останнього, можливий розвиток увеіта.
Циклоспорин: При спільному застосуванні флуконазола і циклоспорина рекомендуєтьсяконтролю вати концентрацію останнього в крові, оскільки вона може збільшуватися.
Терфенадін іастемізол: 3 огляду на виникнення серйозних, загрозливих для життя, аритмій ухворих, що одержували азольні протигрибкові засоби в сполученні з терфенадіномабо з астемізолом, їх спільний прийом протипоказаний.
Цизаприн: При одночасному прийомі флуконазола і цизаприда описані випадки небажаних реакцій з боку серця, включаючи пароксизми шлуночкової тахікардії. Одночасний прийом цих препаратів протипоказаний.
Зидовудін: При спільному застосуванні можливе збільшення концентрації зидовудина в плазмі крові. Хворих, що одержують таку комбінацію, варто спостерігати з метою виявлення побічних ефектів зидовудина.
Теофілін: Прийом флуконазола призводить до зниження середньої швидкості кліренсукреатині на з плазми крові, отже підвищується ризик розвитку токсичної діїтеофиліна і передозування.
Хоча конкретних проявів фармацевтичної несумісності не описано, змішування розчинуфлуконазола з розчинами інших препаратів перед інфузією не рекомендується.
При застосуванні флуконазола у хворих, що одночасно одержують інші препарати, щометаболизуються системою цитохрома Р450, необхідно дотримуватися обережність.
Передозування.
При передозуванні препарату може бути достатньо симптоматичного лікування (із застосуванням допоміжних заходів і промивання шлунку, якщо це необхідно).
Флуконазолвиводиться в основному, з сечею; форсований діурез, ймовірно, може прискорити виведення препарату з організму. Після тригодинного гемодіалізу концентраціяфлуконазола в плазмі крові зменшується приблизно на 50%.
Особливості застосування.
Вагітність ілактація. Застосування препарату у вагітних недоцільно, за винятком важких чи загрозливих життя форм грибкових інфекцій, якщо передбачуваний ефект перевищує можливий ризик для плоду. Флуконазол знаходиться в грудному молоці в такій самій концентрації, як і в плазмі, тому його призначення в період лактації не рекомендується.
Застереження щодо застосування. У деяких випадках застосування флуконазола супроводжувалося токсичними змінами печінки, у т. ч. з летальним результатом, головним чином ухворих з серйозними супутніми захворюваннями. У випадку гепатотоксних ефектів, пов’язаних з лікуванням флуконазолом, не відзначено явної залежності їх від загальної добуової дози, тривалості терапії, статі і віку хворого. Гепатотоксична дія флуконазола звичайно мала оборотний характер: ознаки його зникали після припинення терапії. З появою клінічних ознак ураження печінки, що можуть бутипов’язані з лікуванням флуконазолом, препарат варто відмінити.
Хворі наСНІД більш схильні до розвитку важких шкірних реакцій при застосуванні багатьох препаратів. У тих випадках, коли у хворих з поверхневою грибковою інфекцією розвивається висипка і вона розцінюється як визначено пов’язана з прийомомфлуконазола, препарат варто відмінити. З появою висипки у хворих зінвазивними/системними грибковими інфекціями, їх варто ретельно спостерігати і відмінити флуконазол з появою буллезних змін або багато формної еритеми. Необхідно дотримуватися обережності при одночасному прийомі флуконазола зцизапридом, астемізолом, рифабутином, такролімусом або іншими препаратами, щометаболізуються системою цитохрома Р450.
У деяких випадках застосування флуконазола супроводжувалося токсичною дією на печінку, утому числі з летальним результатом, головним чином у хворих із серйозними супутніми захворюваннями. Тому, необхідно контролю вати функцію печінки. Зпоявою ознак уражень печінки, що можуть бути позв’язані з прийомом флуконазола, препарат варто відмінити.
Умови та термін зберігання.
Зберігати при температурі до 30°С, у місцях, недоступних для дітей.
2 роки.
Не використовувати після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.
Упаковка.
Форкан, розчин для ынфузый 2мг/мл випускається у пластикових флаконах по 50 та 100 мл. Источник
Умови відпустку.