ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
Л А К Т У Л А К С
(L A C T UL A X)
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: лактулоза;(1-b-4-галактозидофруктоза)-дисахарид;
основні фізико-хімічні властивості:білийабо майже білий кристалічний порошок;
склад: 10 г порошку містятьлактулози - 9,5 г;
допоміжні речовини: галактоза, лактоза, аспартам.
Форма випуску. Порошок.
Фармакотерапевтична група. Осмотичні проносні засоби. Код АТС A06AD11.
Фармакологічні властивості:
фармакодинаміка. Не розпадається в шлунку ів тонкому кишечнику, практично не всмоктується в травному каналі. В товстому кишечнику під впливом кишкової мікрофлори трансформується в низь комолекулярніорганічні кислоти (молочна, оцтова). Внаслідок цього знижується рН і відбуваються осмотичні зміни, які стимулюють перистальтику товстого кишечнику і нормалізують консистенцію калових мас, тим самим сприяючи фізіологічній дефекації. При печінковій недостатності лактулоза зв’язує продукти розпаду білка (токсини) і сприяє їх виділенню з калом, а також зменшує їх утворення втовстому кишечнику за рахунок зниження рН і пригнічення росту протеолітичних бактерій та збільшення кількості ацидофільних бактерій (лактобацил). При зниженні рН вільний аміак трансформується в іонізований амоніак, який погано всмоктується. Окрім того відбувається дифузія амоніаку з крові в просвіт товстої кишки.
фармакокінетика. Лактулакс проходить через шлунково-кишковий тракт і досягає товстої кишки в незміненому вигляді. Тільки близько 0,25–2,0 % введеної дози всмоктується в незміненому вигляді в тонкій кишці. Лактулакс не розподіляється в тканинах організму, оскільки активна речовина не всмоктується. Невеликі абсорбовані кількості виводяться в незміненому вигляді, головним чином нирками. Лактулакс спочатку гідролізу єтьсядо моносахаридів (фруктози і галактози), а потім - до органічних кислот, якімають низьку молекулярну масу, відомих як коротко ланцюгові жирні кислоти. Добові дози препарату Лактулакс від 45 до 50г повністю метаболізуються, тоді якбільш високі дози частково виводяться в незміненому вигляді. При постійному застосуванні препарату доступна для метаболізації доза швидко досягає 95 г. Дуже невеликі кількості неметаболізованого препарату знаходяться в сечі. Вжовчі і в калі присутні лише сліди препарату.
Показання для застосування. Гепатити, печінковаенцефалопатія, печінкова недостатність, печінкова прекома і кома, цироз печінкиз тенденцією до гіперамоніємії, сальмонельоз, лікування бацилоносійства, дисбактеріоз кишечнику, хронічний запор, геморой.
Спосіб застосування та дози. При печінковійенцефалопатії дорослим спочатку призначають всередину по 20–30 г порошку 3 разина добу, потім дозу підбирають таким чином, щоб досягти частоти випорожнення 2–3 рази на добу.
При сальмонельозі дорослим проводять 3 курси лікування по 10–12 днів: 1-й курс – по 10 г порошку 3 рази на добу; 2-й курс (після тижневої перерви) – по 10 г порошку 4–5 разів на добу. При необхідності після тижневої перерви проводять 3-й курс лікування – по 20 г порошку 3 рази надобу. Максимальна добова доза для дітей грудного віку і дітей віком до 4 років– 10 г, для дітей віком 4-7 років – 16 г, 8-14 років – 30 г.
При хронічному запорі дорослим призначають по 10–30г на добу, дітям грудного віку – по 3 г на добу, віком від 1 до 6 років – 3–7 гна добу, старше 6 років – 10 г на добу. В подальшому препарат рекомендовано приймати дорослим у дозі 7–20 г на добу, дітям – 7–15 г на добу.
Приймати, розчинивши порошок у воді або іншій рідині, а також можна домішувати в їжу. Препарат краще приймати один раз надень вранці під час їди. Клінічний ефект наступає через декілька днів. Це властиво дії лактулози. Дозу збільшують у випадку, коли протягом двох днів лікування не спостерігалося покращання стану пацієнта.
Побічна дія. Метеоризм і підвищене газоутворення в перші дні лікування; на початковій стадії терапії печінковоїенцефалопатії може відмічатися діарея. При частому застосуванні препарату увисоких дозах можливий розвиток порушень водно-електролітного балансу, як і при використанні інших проносних засобів.
Протипоказання. Галактоземія, кишкова непрохідність. Препарат не слід приймати хворим з непереносимістю фруктози та хворимз гострими запальними захворюваннями кишечнику.
Передозування. При передозуванні можуть виникати біль в ділянці живота і діарея. В цьому випадку слід відмовитись від прийому препарату. Терапія – симптоматична.
Особливості застосування. Лактулакс не зменшує абсорбцію вітамінів і не спричиняє звикання. Препарат можна застосовувати у лікуванні грудних дітей з перших днів життя, для вагітних жінок і жінок, які годують груддю.
Лактулакс слід з обережністю призначати хворим на цукровий діабет, особливо при лікуванні печінкової енцефалопатії. ЗастосуванняЛактулаксу не впливає на психомоторні функції, пов’язані з керуванням автомобілем, або керування машинами та механізмами.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. При одночасному прийомі Лактулаксу з кишково розчинними препаратами рН-залежного вивільнення слід пам’ятати, що лактулоза знижує рН кишечнику.
Умови та термін зберігання. Зберігати при температурі до +25 0С, у сухому, захищеному від світла та недоступному для дітей місці. Источник
Термін придатності - 2 роки.