ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
Реополіглюкін
(Rheopolyglucinum)
Загальна характеристика:
основні фізико-хімічні властивості: безбарвний прозорий розчин;
склад: 100 мл розчину містять: декстрану 40– 10 г, натрію хлориду 0,9 г;
допоміжні речовини: вода для ін’єкцій.
Форма випуску. Розчин для інфузій.
Фармакотерапевтична група. Кровозамінники тапер фузійні розчини. Декстран. АТС: В 05А А 05.
Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Підвищує суспензійні властивості крові, зменшує її в’язкість, сприяє відновленню кровотоку у дрібних капілярах, запобігає та усуває агрегацію формених елементів крові. Виявляєдетоксикуючу дію внаслідок зв’язування циркулюючих в крові токсичних речовин та елімінації їх із організму. Посилює нирковий кровотік, підвищує клуб очковуфільтрацію та діурез.
Фармакокінетика. При внутрішньо венному введенні поступово залишає судинне русло, виводиться головним чином нирками (за першудобу близько 70 %). Решта реополіглюкіну надходить до ретикулоендотеліальноїсистеми, де він поступово розпадається до глюкози.
Показання для застосування. Порушення капілярногокровотоку, профілактика і лікування тромбозів, тромбофлебітів, ендартеріїтів, хвороба Рейно; травматичний, операційний, токсичний, опіковий шок; перитоніт, панкреатит; захворювання сітківки та зорового нерва (ускладнена міопія, дистрофія сітківки та ін.), запальні процеси рогівки та судинної оболонки; додається до пер фузійної рідини в апаратах штучного кровообігу при операціях насерці, при судинних і пластичних операціях.
Спосіб застосування та дози. Вводять внутрішньо веннокрапельно із швидкістю 40-50 крапель за 1 хвилину за допомогою систем для переливання крові, кровозамінників і ін фузійних розчинів одноразового застосування (ПК-11-01 та ін.). Перед введенням розчин підігрівають до +(35-37) оC.
Для дорослих добова доза – 400-1500 мл, дітям до 2-3років вводять в дозі 10 мл/кг маси тіла , до 8 років – 7-10 мл/кг (1-2 рази надобу), до 13 років - по 5-7 мл/кг (1-2 рази на добу), старшим 14 років – дозадля дорослих. Курс лікування 5-10 діб.
Побічна дія. Препарат викликає підвищення діурезу, але інколи спостерігається зменшення діурезу, сеча стаєв’язкою, що вказує на дегідратацію організму хворого. У цьому випадку необхідно ввести внутрішньо венно кристалоїд ні розчини для поповнення та підтримання водно-електролітного балансу. Можливі алергічні реакції (свербіння шкіри, висипання, набряк Квінке), тахікардія, зниження артеріального тиску. В цих випадках припиняють введення препарату і призначають препарати кальцію, антигістамінні, серцево-судинні та інші.
Протипоказання. Реополіглюкінпротипоказаний при підвищеній чутливості до препарату, а також при тромбоцит опенії, захворюваннях нирок (з анурією), серцевій недостатності, у випадках, коли неможна вводити великі кількості рідини (травми черепа, крововилив у мозок таін.), при схильності до різко виражених алергічних реакцій.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами.Невстановлена.
Передозування. Гіперволемія. Гіпокоагуляція. Терапія симптоматична.
Особливості застосування. Реополіглюкін можна вводити тільки після попереднього проведення внутрішньо шкірної проби, за винятком випадків надання невідкладної (ургентної) допомоги при шоковому стані (у цьому разі треба мати всі необхідні препарати для усунення можливих алергічних реакцій).
Внутрішньо шкірна проба проводиться за 24 години доінфузії препарату.
Методика проведення внутрішньо шкірноїпроби для визначення індивідуальної чутливості до реополіглюкіну.
Із упаковки з препаратом, дотримуючись правила септики, шприцом відбирають 0,2 - 0,3 мл реополіглюкіну і після заміни голкина шприці на стерильну голку для внутрішньо шкірних ін’єкцій внутрішньо шкірновводять 0,05 мл препарату в середню третину внутрішньої поверхні передпліччя.
Правильність введення препарату контролюється візуально (отримання " лимонної кірочки"). Оцінку реакції лікар здійснює через 24 години.
Наявність місцевої реакції у вигляді почервоніння (площа, діаметр якої більше 1,5 см) або виникнення папули, а також симптомів загальної реакції організму (нудота, запаморочення та ін.) свідчать про підвищену чутливість організму до реополіглюкіну і неможливість використання цього препарату у даного хворого.
При відсутності будь-яких реакцій хворому вводять необхідну кількість препарату тієї серії, яка була використана для проведеннявнутрішньо шкірної проби. Результати проби реєструються в історії хвороби.
Слід пам’ятати, що шкірна проба не дає змоги виявити сенсибілізацію до реополіглюкіну у 100 % хворих. Тому в перші 5 - 10 хвилин помірі внутрішньо венного введення препарату в кожному випадку необхідно уважно стежити за станом хворого.
При зниженій функціональній здатності нирок або при необхідності обмежити введення натрію хлориду призначають реополіглюкін із 5 % розчином глюкози. При порушеннях вуглеводного обміну і при інших станах, коли протипоказане введення вуглеводів, використовують реополіглюкін із ізотонічним розчином натрію хлориду.
Дози та швидкість введення препарату слід вибирати відповідно до показань і стану хворого.
Застосовують тільки під контролем лікаря.
Умови та термін зберігання. Зберігають при температурі від +10 °C до +25 °C в сухому місці. Источник
Термін придатності – 1 рік.