ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування
Монодар® Р
(monODAR R)
Загальна характеристика:
міжнародна назва: insulin (pork);
основні фізико-хімічні властивості: прозорий нейтральний розчин;
склад: 1 мл розчину містить 40 МО інсуліну свинячого моно компонентного;
допоміжні речовини: м-крезол, натрій фосфорнокислий одно-заміщений 2-водний, натрію гідроокис, натрію хлорид, кислота хлористоводнева, гліцерин.
Форма випуску. розчин для ін’єкцій.
Фармакотерапевтична група. протидіабетичні засоби. Інсулін та його аналоги.
Код АТС: А 10А В 03
Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. активна діюча речовина препарату – інсулін свинячий. Належить до інсулінів короткочасної дії. Посилює засвоєння глюкози тканинами, ліпогенез, глікогенез, синтез білка, знижує швидкість продукування глюкози печінкою.
Фармакокінетика. Монодар® Р забезпечує швидке і значне зниження цукру в крові, ефект настає вже через 30 хвилин і досягає максимального рівня через 1-2 години після підшкірного введення препарату. В залежності від дозування ефект зберігається протягом 5-7 годин. Монодар®Р можна змішувати у будь-яких пропорціях з препаратами інсуліну свинячого пролонгованої дії, які містять протамін сульфат як депо утворюючу речовину.
Показання для застосування. Цукровий діабет.
Спосіб застосування тадози. Дозата час ін'єкції встановлюються лікарем в індивідуальному порядку, залежно відстану обміну речовин. При підборі дози Монодар® Р для дорослих пропонується починати з разових доз в інтервалі від 8 до 24 одиниць. Удитячому віці та при підвищеній чутливості до інсуліну застосовують дози менше 8 одиниць. При зниженні чутливості до інсуліну ефективна доза може перевищувати 24 одиниці. Разова доза не повинна перевищувати 40 одиниць.
Монодар® Р вводиться за 15 - 20хвилин до прийому їжі підшкірно або внутрішньом'язово. Місце уколу слід мінятипід час кожної ін’єкції. Під час діабетичної коми або закис ленні крові (ацидоз) Монодар® Р вводиться у вигляді внутрішньо венної ін'єкції абоінфузії.
Перед першим відбором інсуліну зфлакону слід видалити пластмасову кришку, яка свідчить про те, що препаратом некористувались. Відповідно до обраної дози набрати у шприц повітря та ввести вінсуліновий флакон (не в рідину). Перевернути інсуліновий флакон разом ізшприцем та набрати відповідну кількість розчину інсуліну. Видалити бульбашки повітря із шприца. Місце ін'єкції продезінфікувати, сформувати складку шкіри івколоти голку під шкіру. Потім повільно ввести інсулін. Після ін'єкції обережно витягти голку зі шкіри, місце ін'єкції притиснути ватним тампоном та декілька секунд потримати.
Перехід з інших препаратів інсуліну може проводитися тільки під контролем лікаря. Призначення лікаря (добове дозування інсуліну, дієта та звичайна фізична активність) хворий повинендотримуватись ретельно.
Побічна дія. Гіпоглікемія є найчастішим ускладненням при лікуванні інсуліном і в тяжких випадках може призвести довтрати свідомості, а інколи загрожувати життю. Гіпоглікемія характеризується зниженням рівня цукру нижче 50 або 40 мг/дл. Кожен пацієнт, що страждає надіабет та отримує інсулін, повинен добре знати свої відчуття, які є ознакою зниження рівня цукру в крові.
На початку лікування інсуліном можуть виникнути зміни вигляду шкіри в місці ін'єкції, короткочасні накопичення рідини втканинах (транзиторний набряк), а також короткочасні зміни гостроти зору. Ці ускладнення зникають самі по собі в ході подальшого лікування.
В області ін'єкції в окремих випадках може виникнути атрофія або гіпертрофія жирової тканини. Постійна зміна місця ін'єкції дозволяє зменшити ці явища або зовсім їх уникнути. Рідко виникають алергічні реакції на препарат. В місці ін'єкції може виникнути легке почервоніння шкіри, яке зникає саме по собі в ході подальшого лікування.
У разі неадекватного підбору дози чи зміни препарату, а також в разі нерегулярного застосування даного лікарського засобучи нерегулярного прийому їжі, можливі надмірні коливання рівня цукру в крові, впершу чергу, в бік зниження, які послаблюють здатність до активної участі в дорожньому русі та управлінні технікою. Це стосується початкового періоду лікування, а також одночасної дії алкоголю або лікарських засобів, які діють на центральну нервову систему (див. " Взаємодія з іншими лікарськими засобами").
В період вагітності слід враховувати зміни потребидо інсуліну. Безпосередньо після пологів потреба до інсуліну різко знижується, що підвищує можливість виникнення гіпоглікемій. Під час годування немовляти може виникнути потреба в корекції дози інсуліну або дієти.
Протипоказання. Тяжка алергія негайного типу до інсуліну. Алергія до компонентів препарату.
Передозування. До передозування можуть призвести: абсолютне передозування інсуліну, зміна препарату, пропуск прийому їжі, блювання, проноси, фізичне навантаження, захворювання, які викликають зниження потреби в інсуліні (хвороби нирок та печінки, гіпофункція коринаднирників, гіпофізу або щитовидної залози), зміна місця ін'єкції (наприклад, шкіра живота, передпліччя, стегна), а також взаємодія інсуліну з іншими засобами, що призводять до різкого зниження рівня цукру в крові. Якщо пацієнт, який страждає на діабет, помічає в себе ознаки гіпоглікемії, він може самостійно уникнути цього стану шляхом прийому глюкози або цукру (краще увигляді розчину) або їжі, яка вміщує велику кількість цукру чи вуглеводів. Дляцієї мети слід постійно мати при собі не менше 20 г глюкози (виноградного цукру). Якщо зниження рівня цукру не може бути негайно усунуте, необхідно терміново викликати лікаря. Особливої небезпеки зазнають пацієнти, які мають порушення мозкового кровообігу та хворі, у яких, окрім діабету, є також виражена коронарна хвороба серця.
При більш важких станах, обумовлених зниженням рівня цукру в крові, потрібне внутрішньо венне введення глюкози, яке здійснюється лікарем, або внутрішньом'язова ін’єкція глюкагону. Якщо пацієнт після цього знову здатний до самостійної активності, йому слід поїсти.
Особливості застосування. Перед першим застосуваннямМонодар® Р необхідно клінічно проконтролю вати переносимістьпрепарату шляхом внутрішньо шкірного тесту. Препарат повинен завжди залишатися прозорим та безбарвним.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Додаткове призначення інших лікарських засобів може посилити або послабити дію інсуліну на рівень цукру в крові. Томуїх застосування можливе лише у разі узгодження з лікарем.
Посилення дії інсуліну можливе у разі одночасного застосування з інсуліном інгібіторів МАО, неселективних бета-адреноблокаторів, сульфаніламідів, анаболічних стероїдів, тетрациклінів, клофібрату, циклофосфаміду, фенфлураміну, препаратів, що містять етанол.
Послаблення дії інсуліну можливе під час одночасного призначення з хлорпротиксеном, діазоксидом, гормональними засобами для запобігання вагітності, сечогінними засобами (салуретиками), гепарином, ізоніазидом, кортикостероїдами, літію карбонатом, нікотиновою кислотою, фенолфталеїном, похідними фенотіазину, фенітоїном, гормонами щитовидної залози, симпатикомім етичними засобами, а також трициклічними антидепресантами.
У хворих, які одночасно отримують інсулін іклонідин, резерпін або саліцилати, можуть виникнути як послаблення, так і посилення дії інсуліну.
Вживання алкоголю може призвести до небезпечного зниження рівня цукру в крові.
Умови та термін зберігання. Зберігати при температурі від +2°С до +8°С. Не допускати заморожування, уникати прямого контакту флакона з морозильним відділенням або накопичувачем холоду.
Препарат не можна застосовувати після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці.
Термін придатності. 2 роки. Источник
Зберігати в недоступних для дітей місцях!