ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
ЦЕРЕЗИМ 400 ОД
(CEREZYME(R) 400 U)
Загальна характеристика:
міжнародна назва:imiglucerase;
основні фізико-хімічні властивості: ліофілізований порошок білого або білуватого кольору для розчинення водою для ін’єкцій і подальшого розведення 0,9% розчином натрiю хлориду;
склад: кожний флакон препарату містить 400 одиниць* іміглюцерази.
допоміжні речовини: манітол, натрію цитрат, кислоти лимонної моногідрат, полісорбат 80.
* 1 одиниця дорівнює кількості ферменту, яка каталізує гідроліз 1 мМоль синтетичного субстрату пара-нітрофеніл b-D-глюкопіранозиду (pNP-Glc) за 1 хв при 37 0С
Форма випуску. Порошок для приготування концентрату для розчину для інфузій.
Фармакотерапевтична група. Засоби, що впливають на травну систему та метаболічні процеси. Код АТС А 16А В 02.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Фермент іміглюцераза (рекомбінантна макрофаг-націленаb-глюкоцереброзидаза) каталізує гідроліз гліколіпіду глюкоцереброзиду наглюкозу та церамід, відповідно з нормальним шляхом деградації жирів клітинної мембрани.
Глюкоцереброзид вперше був отриманий із гемопоетичних клітин. ХворобаГоше характеризується функціональною недостатністю активностіb-глюкоцереброзидази, що призводить до накопичення ліпіду глюкоцереброзиду в макрофагах, які стають переповненими. Такі макрофаги мають назву “клітиниГоше”, вони зазвичай виявляються у печінці, селезінці та кістковому мозку, іноді – у легенях, нирках та кишечнику. До вторинних гематологічних проявів хвороби Гоше належать виражена анемія і тромбоцит опенія, які поєднуються з характерною прогресуючою гепатоспленомегалією. Скелетні ускладнення як наслідки хвороби Гоше мають загальний характер і найчастіше призводять до інвалідизаціїхворих. До таких ускладнень належать остеонекроз, остеопенія з вторинними переломами кісток, недостатнє ре моделювання, остеосклероз та кісткові кризи.
Спецiальнi клiнічнi дослiдження впливу Церезиму на неврологiчнi прояви хвороби не проводились. Тому неможливо навести жодних висновків щодоефективностi ферментозамiсної терапії при неврологiчних проявах.
До клінічні дослідження безпечностi
До клінічні дослідження хронічної токсичності та мутагенності одно- і багаторазових доз іміглюцерази не виявили особливої небезпечності препарату длялюдини.
Фармакокінетика. Стабільна ферментна активність іміглюцеразидосягається через 30 хв після внутрішньо венного введення Церезиму протягом 1 год. Припинення інфузії призводить до швидкого зниження ферментної активності плазми крові, при цьому період напів виведення іміглюцерази коливається в межах від 3,6до 10,4 хвилин. Середнє значення показника плазматичного кліренсу досягає 14,5± 4,0 (9,8 – 20,3) мл/хв/кг.
Об’єм розподілу іміглюцерази становить 0,12 ± 0,02 (0,09 – 0,15) л/кг.
Ці дані не виявляються як залежні від дози або тривалості інфузії, оскільки тільки 1 або 2хворих були обстежені при кожній дозі і швидкості інфузії.
Показання для застосування. Церезим (іміглюцераза) показаний для тривалої ферментозамісної терапії хворих з підтвердженим діагнозом хвороби Гоше не-нейронопатичного типу (тип 1) або хронiчногонейронопатичного типу ( тип 3), якi мають клiнiчно значущi прояви хвороби.
Не-неврологiчнi прояви хвороби Гоше:
- анемія (після виключення інших її причин, зокрема дефіциту заліза);
- тромбоцит опенія;
- хвороби кісток (після виключення інших причин, зокрема дефіциту вітаміну D);
- гепатомегалія або спленомегалія.
Спосіб застосування та дози.
Лікування Церезимом допускається лише під наглядом лікаря, добре обізнаного з особливостями перебігу хвороби Гоше.
Після розчинення та розведення препарат призначається шляхом внутрішньо венної інфузії тривалістю від 1 до 2 год. (див. “Приготування ін фузійного розчину з використанням асептичних методів"). Альтернативно вiдповiдна доза Церезиму може бути введена iз швiдкiстю не бiльше 1 одиницііміглюцерази на 1 кг маси тіла хворого за 1 хв.
Дозування для дорослих, дітей та хворих літнього віку.
У зв’язку з гетерогенністю і мультисистемністю хвороби Гоше дозаЦерезиму визначається індивідуально для кожного хворого з урахуванням клінічних проявів захворювання.
Була доведена ефективність дiапазону доз Церезиму щодо деяких або всіхне-неврологiчних проявiв хвороби. Використання початкової дози 60 од/кг при одноразовому введенні з інтервалом 2 тижні призводить до покращання гематологічних та вісцеральних параметрів через 6 місяців від початку терапії, а подальше лікування Церезимом зупиняє прогресу вання або зменшує тяжкість уражень кісткової системи.
Введення найменшої дози 2,5 од/кг тричі на тиждень або 15 од/кг одинраз на 2 тижні призводить до покращання гематологічних параметрів і зменшення проявів органомегалії, проте не впливає на кісткову симптоматику.
Як стандартна і найбільш зручна для пацієнта схема лікування Церезимомрекомендується одноразова внутрішньо венна інфузія препарату кожні 2 тижні; цетакож звичайна частота, при якій одержано більшість даних.
Протягом курсу лікування доза Церезиму повинна коригуватися (знижуватися або підвищуватися) відповідно до змін клінічного стану хворого. Як правило, обстеження пацієнтів проводять один раз на 6 – 12 міс.
Приготування ін фузійного розчину з використанням асептичних методів
Кожний флакон призначений тільки для одноразового застосування. Пiслярозчинення кожен флакон Церезиму мiстить 400 Од iмiглюцерази в 10.0 мл (40Од/мл).
Розчинення. Розчиніть вміст флакона шляхом додавання до порошку 10,2 млводи для ін’єкцій. Не вводіть воду сильним струменем; перемішуйте вміст флакона обережно, не припускаючи утворення пухирців.
Внаслідок розчинення утворюється 10,6 мл розчину (рН приблизно 6,1).
Перед подальшим розведенням візуально переконайтесь у відсутності в кожному з флаконів, призначених для інфузії, сторонніх часточок, а також змін кольору розчину. Не використовуйте ін фузійний розчин з домішком сторонніх часточок і зміненим кольором.
Після відновлення швидко розведіть вміст флакона безпосередньо передінфузією.
Зберігання розчину для відстроченого використання неприпустиме.
Розведення. Розчинений Церезим містить 40 одиницьіміглюцерази в 1 мл. Із кожного з призначених для введення флаконів відберіть по 10 мл розчину (що відповідає 400 одиницям іміглюцерази) та перенесіть вокрему стерильну місткість. Розведіть увесь розчин препарату 0,9% розчином натрію хлориду для внутрішньо венних ін’єкцій до загального об’єму 100 – 200 млта обережно перемішайте приготовлений розчин.
Рекомендується ввести хворому розведений розчин Церезиму не пізніше 3 годин після приготування. Розведенний розчин зберігає хімічну стабільність протягом 24 годин за умови зберіганні при температурі від 2°C до 8°C у місці, захищеному від світла. Ступінь мікробного забруднення препарату залежить від дотримання умов асептичності процедури приготування ін фузійного розчину.
Введення. Церезим вводять внутрішньо венно шляхом інфузії протягом 1 – 2год. При визначенні швидкості введення препарату слід враховувати основну рекомендацію: вводити не більше 1 одиниці іміглюцерази на 1 кг маси тіла хворого за 1 хв.
Щоб не знищувати розчин, який залишився у флаконі, його можна додати доразової дози препарату, визначеної для кожного хворого, але слід враховувати, що загальна кількість іміглюцерази, введеної за місяць, повинна чітко відповідати дозі, розрахованій індивідуально для даного пацієнта.
Побічна дія.
Побічні ефекти, пов’язані з Церезимом, наведені у таблицi нижче тасортованi по системам органiв i частотi проявiв (типові й поодинокі ).
| Органiзм загалом – загальнi розлади
| |
| | Поодинокі:
| неприємні відчуття у грудях, пропасниця, тремтiння, підвищена втомлюваність
|
| Розлади респiраторної системи
| | |
| | Типові:
| респіраторнi симптоми
|
| Розлади системи травлення
| |
| | Поодинокі:
| нудота, блювання, пронос, абдомінальні судоми
|
| Розлади центральної та перiферiчної
нервової системи
| |
| | Поодинокі:
| головний біль, запаморочення
|
| Розлади серцево-судинної системи, загальнi
| |
| | Поодинокі:
| цiаноз, гiпотензiя
|
| Розлади серцевої частоти та ритму
| |
| | Поодинокі:
| тахiкардiя
|
| Розлади шкiри i iї придаткiв
| | |
| | Типові:
| кропив’янка / ангіоедема, свербіж, печіння
|
| Судиннi (екстра кардiальнi) розлади
| | |
| | Поодинокі:
| припливи
|
| Розлади в мiсцi введення
| | |
| | Поодинокі:
| дискомфорт, свербіж, печіння, набряк або стерильний абсцес
|
У незначної кількості хворих, які отримували Церезим, спостерігалися небажані побічні ефекти, пов’язані з процедурою внутрішньо венного введення розчину іміглюцерази: дискомфорт, свербіж, печіння, набряк або стерильнийабсцесс у місці венопункції.
До симптомів виникнення гіпер чутливості, що були виявлені приблизно у 3% пацієнтів після початку введення препарату, належать свербіж, припливи крові, кропив’янка /ангіоедема, неприємні відчуття у грудях, тахікардія, ціаноз та порушення функції дихання, у поодиноких випадках – гіпотензія. Поява зазначених ознакгіпер чутливості потребує відміни препарату та звернення до лікаря.
Протипоказання. Підвищена чутливість до активної речовини препарату або будь-якої з допоміжних речовин.
Передозування. Повідомлень щодо передозування препарату дотепер часу не надходило.
Особливості застосування.
Спеціальні попередження та застережні заходи.
Гіпер чутливість.
Встановлено, що протягом першого року терапії IgG антитіла доіміглюцерази утворюються приблизно у 15% пацієнтів. Зазвичай це з’являється найчастіше протягом першіх 6 місяців і дуже рідко антитіла до Церезимуутворюються після 12 місяців терапії. Такі хворі мають підвищений ризик щодо виникнення реакцій гіпер чутливості та потребують ретельного спостереження за утворенням IgG антитіл до іміглюцерази.
Пацієнти з антитілами до Церезиму (іміглюцерази) мають високий ризик виникнення реакций гіпер чутливості. Якщо хворий мав в анамнезі реакції, що спричиняли гіпер чутливість, пропонується визначення наявності антител доіміглюцерази. У поодиноких випадках спостерігалися анафілактоїдні реакції. Лікування цих пацієнтів іміглюцеразою повинно проводитися з особливою обережністю. У більшості випадків гіпер чутливості терапія іміглюцеразою можебути успішно продовжена після зниження частоти інфузій та застосуванняпремедикації антигістамінними та/або кортикостероїд ними препаратами.
Пацієнти, в яких визначалися антитіла або спостерігалися ознаки гіпер чутливості до цередази (альглюцерази), повинні бути під особливо ретельним наглядом при лікуванніЦерезимом (іміглюцеразою).
Легенева гіпертензія
Легенева гіпертензія належить до відомих ускладнень при хворобі Гоше. Вона проявляється у пацієнтів, які отримують або не отримують ферментозамісну терапію. Причинно-наслідковий зв’язок між цим ускладненням та лікуванняміміглюцеразою не встановлений. Проте хворих, в анамнезі яких є відомості щодо легеневої гіпертензії, слід особливо ретельно спостерігати на предмет наявності легеневої гіпертензії.
Ефективнiсть Церезиму у пацiєнтiв з неврологiчними симптомами, хворихна хронiчну нейронопатичну хворобу Гоше, не дослiджена. Тому жодний спецiальнийдозовий режим не може бути рекомендований при таких проявах (див. Фармакологічні властивості).
Застосування при вагітності та лактації.
Впливіміглюцерази на репродуктивну функцію тварин не досліджений.
Невідомо, чи ушкоджує Церезим плід, тому питання щодо призначення препарату вагітним жінкам доцільно вирішувати при його абсолютній необхідності та з урахуванням співвідношення ступенів необхідності лікування для матері та потенційної небезпечності іміглюцерази для плода.
Невідомо, чи виводиться іміглюцераза з грудним молоком, тому призначення Церезиму жінкам у період лактації має повинно супроводжуватися додатковими пересторогами.
Вплив на здатність до керування автомобілем та використання інших механізмів.
Церезим не впливаєна здатність пацієнта керувати автомобілем та працювати з механічними пристроями.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Взаємодія Церезиму з іншими лікарськими засобами не досліджена. Інші форми взаємодій, як, наприклад, з харчовими продуктами, малоймовірні.
Несумісність з іншими препаратами.
За відсутності досліджень несумісності не слід вводити при однійінфузії Церезим у суміші з іншими лікарськими засобами.
Умови та термін зберігання. Зберігати у недоступному для дітей місці!
Нативний препарат слід зберігати у холодильнику, при температурі від 2°C до 8°C.
Термін придатності закритих флаконiв – 2 роки. Источник
З мiкробiологiчної точки зору розчинений Церезим має бути використаний негайно. У противному разі умови зберiгання залишаються на вiдповiдальностi користувача і не повиннi перевищувати 24 год при температурі від 2°C до 8°C у місці, захищеному від світла.