ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

ГЛІКОДИН

(GLYCODIN)

Загальна характеристика:

основні фізико-хімічні властивості: прозора коричневого кольору рідина з характерним запахом;

склад: 5 мл сиропу містять: декстрометорфану гідро броміду 10 мг, терпінгідрату 10 мг, левоментолу 3,75 мг;

допоміжні речовини: сахароза, гліцерин, карамель, метилгідроксибензоатнатрію, пропілгідроксибензоат натрію, пропіленгліколь, лимонна кислота моногідрат, натрію сахарин, фруктова смакова добавка ВВА, вода очищена.

Форма випуску. Сироп.

Фармакотерапевтична група. Комбіновані препарати, що містять протикашльовізасоби та експекторанти. Код АТС R05F A02.

Фармакологічні властивості. Глікодин – комбінований сироп від кашлю, який чинить протикашльову, відхаркувальну та пом’якшуючу кашель дії. Чинний склад активних компонентів та їх мінімальне дозування впливає на всі патогенетичні ланки кашльового рефлексу, що забезпечує швидкий ефект при кашлюбудь-якого походження.

Фармакодинаміка. Декстрометорфан підвищує поріг чутливості кашльовогоцентру довгастого мозку, не призводячи при цьому до пригнічення дихального центру. Він чинить протикашльову та седативну дії, не спричиняє ефекту звикання до препарату і не має знеболювальної дії.

Терпінгідрат підвищує секреторну функцію епітеліальних залоз дихальних шляхів, збільшує об’єм секреції і знижує в’язкість секрету, що виділяється. Також гіперпродукціяслизу діє як захисний фактор, що обволікає запалену слизову оболонку респіраторних органів.

Левоментол має помірну спазмолітичну та заспокійливу дію, що знижує подразнення дихальних шляхів. Полегшує стан при проявах симптомів гострого риніту, фарингіту, ларингіту та бронхіту.

Фармакокінетика. Після прийому внутрішньо дія декстрометорфанупочинається через 30 хв і триває протягом 6 год. Декстрометорфан повністю абсорбується із шлунково-кишкового тракту і в печінці перетворюється наметаболічні форми трьох типів, які варіюють у відсотковому відношенні між собоюу різних людей, але мають однакову з декстрометорфаном фармакологічну дію. Максимальної концентрації у плазмі декстрометорфан досягає через 2 год. Прицьому рівень метаболізованих форм у відсотковому відношенні завжди перевищує рівень вихідного декстрометорфану. До 45% декстрометорфану може екскретуватися зсечею, зберігаючи широку варіабельність у показниках екскреції між окремими формами метаболітів у різних пацієнтів.

Терпінгідрат швидко всмоктується із шлунково-кишкового тракту після прийому внутрішньо. Препарат циркулює в крові у незміненому вигляді і виводиться через дихальні шляхи, з сечею і потом, надаючи їм специфічного запаху. Частина препарат узазнає в організмі окислення і виводиться з сечею у вигляді фенолів разом з глюкуроновоюкислотою.

Левоментолшвидко абсорбується в шлунку. Виділяється з сечею та жовчю як глюкоронід.

Показання для застосування.

Гострі і хронічні захворювання органів дихання, що супроводжуються сухим непродуктивним кашлем;

продуктивний кашель у початковій стадії;

подразнюючий вологий кашель, що порушує загальний стан та сон хворого;

симптоматичний кашель будь-якого походження;

після операційний період, для усунення кашльового синдрому після порожнинних операцій.

Спосіб застосування та дози.

Дорослим: 1мірна ложечка (5 мл) 3 - 4 рази на добу. Дітям від 1 до 3 років - ¼ мірної ложечки 2-3 рази на добу, від 4 до 6 років - ¼ мірної ложечки 3 -4 рази на добу, від 7 до 14 років - ½ мірної ложечки 3 - 4 рази на добу, з 14-річного віку – 1 мірна ложечка 3 - 4 рази на добу.

Термін лікування зазвичай становить 3 - 4 дні, та залежно від етіології, ступеня тяжкості кашлюта локалізації захворювання, може бути подовжений до 1 тижня.

Побічна дія. Випадки побічної дії при застосуванні препаратуГлікодин спостерігаються у поодиноких випадках. При підвищеній чутливості до компонентів препарату можуть з’явитися алергічні реакції (висипання на шкірі). У такому разі необхідно терміново припинити приймання препарату і звернутися долікаря. Іноді при вживанні препарату з молоком може спостерігатися легка сонливість, нудота, свербіж, кропив’янка.

Протипоказання. Індивідуальна непереносимість компонентів препарату.

Передозування. Передозування Глікодину прогностично не є небезпечним. Випадки, які потребували медичного втручання, спостерігалися при прийманні препарату у дітей віком до 10 років, коли доза препарату перевищувала рекомендовану у 20 - 50 разів. Ці випадки характеризувалися збудженням ЦНС, диспептичними розладами, але не седативним ефектом і пригніченням центру дихання. Таким чином, імовірність появи побічних реакцій при випадковому передозуванні препарату дуже низька. Існує специфічний антидот Налоксон, якийможе застосовуватися при передозуванні у 100 і більше разів.

Особливості застосування. При появі ознак сонливості пацієнтам, які застосовують препарат, слід утриматися від керування автомобілем та роботи зі складними механізмами. Оскільки досвід застосування у періоди вагітності та лактації, а також у дітей до 1 року відсутній, препарат не призначається.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Не було відмічено достовірної взаємодіїдекстрометорфану, що входить до складу препарату, з іншими препаратами, за винятком синергічної взаємодії з наркотичними протикашльовими препаратами таіншими лікарськими засобами, які пригнічують центральну нервову систему.

Не виключена можливість взаємодії декстрометорфану з інгібіторами моноаміно оксидази. Тому у пацієнтів, які приймають інгібітори моноамін оксидази, Глікодин бажано виключити. Источник

Умови та термін зберігання. Зберігати у захищеному від світла та недоступному для дітей місці при температурі 15 - 25°С. Термін придатності – 3роки.