ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
АМПІОКС-НАТРІЙ 0,5
(AMPIOXUM-SODIUM0,5)
Загальна характеристика:
основні фізико-хімічні властивості: порошок або пориста маса білого або білого з
жовтуватим відтінком кольору, без запаху, гігроскопічні, легкорозчинні у воді, ізотонічному
розчині, 5 % та 10 % розчині глюкози;
склад:1 флакон містить: 0,5 г (ампіциліну натрієвої солі - 0,3335 г, оксациліну натрієвої
солі-0,1665 г.)
Форма випуску. Порошок для приготування розчину для ін'єкцій.
Фармакотерапевтичнагрупа. β-Лактамні антибіотики, пеніциліни. Код АТС J01CА 51.
Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка Спектр протимікробної активності відповідає спектрам напівсинтетичних антибіотиків, які входять до складу ампіоксу, ампіциліну та оксациліну. Діє на грам позитивні (стафілококи, стрептококи, в тому числі пневмококи) та грам негативні (гонококи, менінгококи, кишкова паличка, паличка Пфейфера, шигели, сальмонели та ін.) мікро організми. Pseudomonas aeruginosa резистентна до Ампіоксу.
Фармакокінетика. При внутрішньо венному введенні максимальна концентрація досягається через 15 хв, при внутрішньом'язовому введенні - через 30-60 хв. Терапевтична концентрація зберігається протягом 6 год.
Близько 28 % ампіциліну зв'язується з білками плазми. Період напів виведення з плазми крові становить 1-2 год, у новонароджених, людей похилого віку та пацієнтів з порушенням функції нирок він може подовжуватись. Ампіцилін добре розподіляється у тканинах і рідинах організму. Погано проникає гематоенцнфалічний бар'єр, при менингіті
його концентрація в лікворі підвищується. Проникає через плацентарний бар'єр. У
невеликій кількості виявляється вгрудному молоці. Виділяється в незміненому вигляді
нирками шляхом клуб очковоїфільтрації та канальцевої секреції, близько 20 % антибіотика
виводиться з жовчю.
Оксацилін добре проникає в різні органи і тканини. Метаболізується в печінці. Виводиться
із сечею та жовчю.
Показання для застосування.Ампіокс застосовують при захворюваннях, які спричинені
чутливими до антибіотикамікро організмами: при інфекціях органів дихання (бронхіти,
пневмонії), при інфекціях сечостатевої системи (пієліт, пієлонефрит, цистит), жовчних
протоків, при ендокардитах, після операційних хірургічних ускладненнях, отитах, синуситах,
тонзилітах. Для лікування гонореї -при резистентності штамів до бензилпеніциліну.
Спосіб застосування тадози. Застосовують внутрішньом'язово або внутрішньо венно, після
розчинення водою для ін'єкцій (2 млна одну ампулу), в асептичних умовах. Дорослим
препарат уводять по 0,5-1 г 3-4рази на добу. Курс лікування - від 7 до 14 діб і більше.
У лікуванні дітей віком від 3 до 7 років Ампіокс застосовують у дозі 100 мг/кг на добу, від 7
до 14 років - 50 мг/кг на добу. Добову дозу розподіляють на 3-4 введення.
Побічна дія. Можливі алергічні реакції (кропив'янка, свербіж шкіри, гіперемія, набряк в
місці введення), нудота, блювання, діарея, зміна рівня трансфер аз, псевдо позитивна реакція
Кумбса. При тривалому застосуванні в окремих випадках можливий інтерстиціальний
нефрит.
Протипоказання. Підвищена чутливість до препаратів пеніцилінового ряду.
Передозування. Можливі алергічні проявина шкірі, які вимагають відміни препарату та
застосування протигістамінних засобів. Лікування передозування - симптоматичне, хворим
з порушенням функції нирок призначають гемодіаліз.
Особливості застосування. При тривалому лікуванні препаратом в ослаблених хворих
можливий розвиток суперінфекції, спричиненої резистентними до препарату
мікро організмами. Таким хворим призначають одночасно вітаміни групи В, вітамін С та
протигрибкові засоби.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Знижує активність пероральних
контрацептивів, посилює ефект антикоагулянтів, у високих дозах знижує рівень атенололу в
плазмі крові, тому рекомендується приймати атенолол до введення Ампіоксу.
Умовита термін зберігання. Препарат слід зберігати при кімнатній температурі, у сухому,
захищеному відсвітла та недоступному для дітей місці. Источник
Термін зберігання-2 роки.